Постанова

від 08.10.2019 по справі 905/431/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2019 р. Справа № 905/431/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н.В. , суддя Медуниця О.Є.

секретар судового засідання Казакова О.В.

за участю представників сторін:

стягувач - не з`явився

боржник - Різниченко О.О. , Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 2924 від 26.05.15; договір про надання правової допомоги б/н від 25.01.18; довіреність № 258-Д від 28.12.18

ДВС - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест", с.Рівне (вх.№ 2772 Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.08.2019 (повний текст підписано 16.08.2019, суддя Левшина Г.В.) у справі № 905/431/19

за скаргою Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест", с.Рівне (№1172 від 02. 08.2019) на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецькій області під час виконавчого провадження №59679612 за наказом господарського суду Донецької області від 24.07.2019 по справі №905/431/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро Торг", м.Краматорськ

до Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест", с.Рівне

про стягнення заборгованості в сумі 145680,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.08.2019 у справі № 905/431/19 відмовлено у задоволенні скарги від 02.08.2019 №1172 Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" в частині вимог про:

- визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.07.2019 ВП №№59679612,

- визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Донецькій області під час виконавчого провадження №59679612 за наказом господарського суду Донецької області від 24.07.2019 по справі №905/431/19, пов`язаних із фактичним виконанням судового наказу до отримання виконавчих документів боржником,

- визнання незаконною та скасування постанови про арешт майна боржника від 30.07.2019, винесеної на підставі наказу господарського суду Донецької області від 24.07.2019 у справі №905/431/19,

- визнання протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Донецькій області під час виконавчого провадження №59679612 за наказом господарського суду Донецької області від 24.07.2019 по справі №905/431/19, спрямованих на арешт рухомого та нерухомого майна боржника.

Закрито провадження у скарзі від 02.08.2019 №1172 Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" в частині вимог про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Донецькій області зняти накладений ним арешт на рухоме та нерухоме майно боржника.

Відповідач (боржник) з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.08.2019 скасувати та прийняти нову ухвалу про задоволення вимог Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест".

Апеляційна скарга мотивована наступними обставинами:

- ПрАТ "АПК-Інвест" вважає незаконними постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна у зв`язку з добровільним виконанням рішення суду, оскільки платіжним дорученням №9604 від 31.07.2019 відповідачем було перераховано позивачу заборгованість у розмірі 145680,00 грн. та судовий збір в сумі 2185,20 грн., а також направлено на адресу ТОВ "Украгро Торг" лист, в якому було зазначене про повне виконання рішення суду;

- ПрАТ "АПК-Інвест" повідомило 02.08.2019 державного виконавця про повне виконання рішення шляхом надіслання на електронну пошту виконавця, а також засобами поштового зв`язку, проте, як зазначає скаржник, жодних дій щодо закінчення виконавчого провадження відповідно до ст. 39 Закону України Про виконавче провадження приватним виконавцем вчинено не було, що, на думку скаржника, свідчить про протиправний характер дій;

- судом не враховано, що ПрАТ "АПК-Інвест" на виконання рішення суду у справі № 905/431/19 - 31.07.2019, тобто до моменту отримання 02.08.2019 від приватного виконавця постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна самостійно здійснено перерахування коштів на рахунок позивача, тобто ПрАТ "АПК-Інвест" не отримувало жодних документів щодо виконавчого провадження, відкритого державним виконавцем, до моменту самостійного виконання боржником рішення суду, що, на думку скаржника, свідчить про відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження;

- судом не досліджені обставини того, коли саме приватний виконавець дізнався про добровільне виконання ПрАТ "АПК-Інвест" рішення суду;

- ПрАТ "АПК-Інвест", посилаючись на норми ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження та постанову Верховного Суду від 07.05.2018 у справі № 916/1605/15-г, зазначає про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, приватний виконавець повинен пересвідчитись, чи отримав боржник копію про відкриття виконавчого провадження, та в разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття провадження виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії;

- ПрАТ "АПК-Інвест", посилаючись ст. 13, ч. 7 ст. 26, ч. 1 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , вважає, що приватний виконавець не мав правових підстав для винесення постанови про накладення арешту на все майно боржника до встановленні відсутності/недостатності коштів на рахунках боржника та без ідентефікації арештованого майна, так як такі заходи унеможливлюють визначення вартості майна та визначення співмірності із розміром заборгованості, що підлягає примусовому стягненню;

- вчинення приватним виконавцем дій, спрямованих на стягнення суми боргу шляхом списання коштів з банківських рахунків боржника та одночасно шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника є незаконним;

- судом не надано правової оцінки тій обставині, що чинність арешту мала місце протягом 7 днів, чим на думку скаржника було порушено його права по`вязані з реалізацією ним права власності на власне майно.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2019 у справі № 905/431/19 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Білецька А.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.08.2019 у справі № 905/431/19 та призначено справу до розгляду на 24 вересня 2019 об 10:30 годині.

Приватний виконавець виконавчого округу Донецькій області Літвиненко О.В. надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає, що Господарський суд Донецької області при розгляді скарги ПрАТ "АПК-Інвест" на дії приватного виконавця в повному обсязі з`ясував всі обставини та правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Приватний виконавець просить в задоволенні апеляційної скарги ПрАТ "АПК-Інвест" відмовити в повному обсязі, а також слухати справу за апеляційною скаргою ПрАТ "АПК-Інвест" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.08.2019 у справі № 905/431/19 без участі приватного виконавця.

В судовому засіданні 24.09.2019 оголошено перерву до 08.10.2019.

Стягувач та Приватний виконавець виконавчого округу Донецькій області Літвиненко О.В. своїм правом на участь в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги не скористалися, про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

В судовому засіданні представник боржника підтвердив свою позицію по справі.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників стягувача та приватного виконавця, за наявними матеріалами.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 124 Конституції України та ст.ст. 18, 326 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Донецької області від 23.04.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2019, позовні вимоги ТОВ "Украгро Торг" до ПрАТ "АПК-Інвест" задоволено повністю, стягнуто з ПрАТ "АПК-Інвест" заборгованість в сумі 145 680,00 грн. та судовий збір в сумі 2 185,20 грн.

24.07.2019 на виконання рішення господарського суду Донецької області по справі №905/431, яке набрало законної сили 10.07.2019, видано відповідний наказ.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

30.07.2019 постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко О.В. відкрито виконавче провадження №59679612 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 24.07.2019 по справі №905/431/19.

Разом з відкриттям виконавчого провадження приватним виконавцем 30.07.2019 винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника у межах звернення стягнення, з урахуванням винагороди приватного виконавця в сумі 14786,52 грн. та витрат щодо внесення відомостей до АСВП згідно наказу Міністерства юстиції України від 24.03.2017р. №954/5 "Про встановлення розміру плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження" в сумі 69,00 грн., на загальну суму 162720,72 грн. та постанову про стягнення з боржника основної винагороди.

Копії вищезазначених постанов від 30.07.2019 направлено на адресу боржника рекомендованим листом 31.07.2019 (трек номер відправлення 8433347129235) та вручено особисто 02.08.2019.

05.08.2019 на адресу приватного виконавця надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро Торг" про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку із погашенням 31.07.2019 Приватним акціонерним товариством "АПК-Інвест" заборгованості в сумі 145680,00 грн. та судового збору в сумі 2185,20 грн.

Згідно платіжного доручення №597 від 05.08.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області було повернуто на рахунок боржника надмірно сплачені кошти за наказом від 24.07.2019 по справі №905/431/19 в розмірі 147975,05 грн. та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.08.2019 на підставі ч.1 п.9 ст.39 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження".

Виходячи зі змісту скарги від 02.08.2019 №1172 Приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест" вважає незаконними постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна у зв`язку з добровільним виконанням рішення суду.

Зокрема, платіжним дорученням №9604 від 31.07.2019 відповідачем було перераховано позивачу грошові кошти в сумі 2185,20 грн. з призначенням платежу "На добровільне виконання рішення господарського суду Донецької області від 23.04.2019 по справі №905/431/19". Одночасно, у платіжному дорученні №9603 від 31.07.2019 на перерахування коштів в сумі 145680,00 грн. відповідачем було зазначено "Оплата за отруби пшеничные согласно договора 721 КЗ от 10.02.2016".

При цьому, як вказує боржник, оскільки йому було невідомо про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження з виконання судового рішення у справі №905/431/19, останнє виконане добровільно.

Боржник також посилається на те, що 01.08.2019 він повідомив в телефонному режимі приватного виконавця про виконання рішення в добровільному порядку, а 02.08.2019 відповідне повідомлення разом із платіжними дорученнями №9604 від 31.07.2019 на суму 2185,20 грн. та №9603 від 31.07.2019 на суму 145680,00 грн. надіслав на офіційну електронну адресу приватного виконавця, а також засобами поштового зв`язку.

Таким чином, ПрАТ "АПК-Інвест" наголошує, що жодних підстав для винесення постанови про відкриття провадження у справі у приватного виконавця не було, оскільки рішення було виконано ним добровільно в повному обсязі, про що було сповіщено ТОВ "Украгро Торг".

Крім того, приватним виконавцем неправомірно накладений арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника без його ідентифікації, тоді як такі заходи унеможливлюють визначення вартості майна та визначення співмірності із розміром заборгованості, що підлягає примусовому стягненню. Вказане, на думку боржника, свідчить про перевищення приватним виконавцем повноважень та порушення прав боржника.

Суд першої інстанції, враховуючи встановлений факт недоведеності з боку відповідача наявності неправомірних дій з боку приватного виконавця, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги від 02.08.2019р. №1172 Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" в частині вимог про:

- визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.07.2019р. ВП №№59679612,

- визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Донецькій області під час виконавчого провадження №59679612 за наказом господарського суду Донецької області від 24.07.2019р. по справі №905/431/19, пов`язаних із фактичним виконанням судового наказу до отримання виконавчих документів боржником,

- визнання незаконною та скасування постанови про арешт майна боржника від 30.07.2019р., винесеної на підставі наказу господарського суду Донецької області від 24.07.2019р. у справі №905/431/19 та

- визнання протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Донецькій області під час виконавчого провадження №59679612 за наказом господарського суду Донецької області від 24.07.2019р. по справі №905/431/19, спрямованих на арешт рухомого та нерухомого майна боржника, підлягає залишенню без задоволення.

Одночасно, враховуючи скасування приватним виконавцем оспорюваного у цій скарзі арешту, суд першої інстанції ухвалив закрити провадження у скарзі в частині вимог про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Донецькій області зняти накладений ним арешт на рухоме та нерухоме майно боржника.

З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів та зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 ст.3 цього Закону передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, серед іншого, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно положень Закону України "Про виконавче провадження" основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.

За приписами ч.1 п.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно наданих до справи документів, 30.07.2019 позивачем на виконання приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області Літвиненко О.В. було надано заяву про відкриття виконавчого провадження, згідно якої додано на примусове виконання наказ у справі №905/431/19.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з вимогами ст.26 Закону України Про виконавче провадження приватним виконавцем 30.07.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду у справі №905/431/19. У вказаній постанові приватним виконавцем вірно зазначено дату видачі господарським судом наказу у справі №905/431/19 - 24.07.2019, а також дату набрання судовим рішенням законної сили - 10.07.2019. Крім цього, вказаною постановою зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно, попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 14786,52 грн.

Будь-яких порушень вимог закону при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження з боку приватного виконавця судом не встановлено, відповідачем не доведено.

Так, посилання відповідача на сплату позивачу суми боргу, яка була стягнута судовим рішенням у справі №905/431/19, а також судового збору, колегія суддів відхиляє, оскільки на момент відкриття виконавчого провадження, тобто станом на 30.07.2019, відповідна заборгованість відповідачем погашена не була, рішення суду у справі №905/431/19, яке набрало законної сили 10.07.2019, виконане не було, що не спростовано самим боржником. Доказів вчинення будь-яких дій, направлених на виконання судового рішення у справі №905/431/19 з моменту набрання ним законної сили по 30.07.2019 включно відповідачем до матеріалів справи не надано.

Колегія суддів звертає увагу, що Закон України Про виконавче провадження в редакції на момент спірних правовідносин, не містить у собі визначення поняття добровільне виконання рішення суду , окрім статті 7 щодо добровільного виконання рішення про стягнення періодичних платежів.

Одночасно, як вказувалось вище, за своїм визначенням виконавчим провадженням є сукупність дій, спрямованих на примусове виконання рішень. Тобто, саме з моменту відкриття виконавчого провадження розпочинається примусове виконання судового рішення.

Таким чином, незалежно від відомостей, зазначених боржником у платіжних дорученнях, у тому числі й посилань на добровільність виконання, відкриття виконавчого провадження держаним або приватним виконавцем унеможливлює наступне добровільне виконання рішення суду боржником.

Як встановлено, станом на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду у справі №905/431/19, відповідне рішення виконане не було.

Суд не приймає до уваги посилання скаржника на неотримання ним відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження ПрАТ "АПК-Інвест" та наведені ним доводи про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, приватний виконавець повинен пересвідчитись, чи отримав боржник копію про відкриття виконавчого провадження, та в разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття провадження виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Так, згідно ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", на яку посилається скаржник, копії постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

При цьому, ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , яка регулює порядок направлення копії постанов виконавця сторонам виконавчого провадження, не містить жодної норми, яка б забороняла виконавцю вчиняти дії до отримання постанови про відкриття виконавчого провадження боржником.

Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 07.05.2018 у справі № 916/1605/15-г в даному випадку є недоречним, оскільки дана постанова містить правове обгрунтування нормам Закону України Про виконавче провадження в редакції 1999 року, який на даний час є нечинним. В той час, як зазначалось вище, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як встановлено судом, копію, у тому числі й постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.07.2019, приватним виконавцем згідно з вимогами закону направлено на адресу боржника рекомендованим листом 31.07.2019 (трек номер відправлення 8433347129235) та вручено особисто 02.08.2019.

Крім цього, самим скаржником до своєї скарги на дії приватного виконавця додано копію витягу з автоматизованої системи виконавчих проваджень, згідно якого відповідачем 31.07.2019. о 10.03 год. було зроблено пошук виконавчих проваджень, серед яких наявне відкрите виконавче провадження №59679612.

Тобто, вже зранку наступного дня після винесення спірної постанови приватним виконавцем боржник був обізнаний з фактом відкриття виконавчого провадження №59679612.

З урахуванням викладеного, твердження відповідача щодо наявності неправомірних дій приватного виконавця під час відкриття виконавчого провадження №59679612 з виконання судового рішення у справі №905/431/19, є такими, що спростовуються фактичними обставинами справи.

Щодо неправомірності дій приватного виконавця при арешті майна боржника суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом.

За приписами статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до ст.26 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Тобто, статтею 26 Закону України Про виконавче провадження встановлений обов`язок виконавця негайно після відкриття виконавчого провадження накласти арешт на кошти боржника, якщо про це зазначено у заяві стягувача. Також даною нормою передбачено обов`язок виконавця негайно після відкриття виконавчого провадження накласти арешт на майно боржника, якщо про це зазначено у заяві стягувача.

При цьому, стаття 26 Закону України Про виконавче провадження не визначає чітку послідовність дій виконавця щодо накладення арешту, зокрема, спочатку арешту на кошти, а вже потім, якщо їх бракує, на інше майно боржника.

У даному випадку, виходячи зі змісту наданої копії заяви стягувача взагалі не було визначено конкретних рахунків або майна боржника, яке підлягало арешту.

Одночасно, для забезпечення реального виконання рішення за змістом ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" застосовується арешт майна (коштів) боржника, який накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

За таких обставин, посилання скаржника на ст. 13, ч. 7 ст. 26, ч. 1 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , та наведені ним доводи про те, що приватний виконавець не мав правових підстав для винесення постанови про накладення арешту на все майно боржника до встановленні відсутності/недостатності коштів на рахунках боржника та без ідентефікації арештованого майна, є безпідставними, оскільки нормами ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Твердження боржника про те, що вчинення приватним виконавцем дій, спрямованих на стягнення суми боргу шляхом списання коштів з банківських рахунків боржника та одночасно шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника є незаконним, колегія суддів відхиляє та зазначає наступне.

Так, частинами 1, 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Одночасно частиною 5 вказаної статті визначено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Приписами статті 56 Закону встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Отже, арешт майна боржника є одним із заходів виконавчого провадження з метою примусового виконання рішення суду для задоволення законних інтересів стягувача.

При цьому за змістом статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти, а черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Отже, чинне законодавство не містить заборони накладення державним виконавцем арешту одночасно на грошові кошти на інше майно боржника з метою забезпечення примусового виконання судового рішення. У цьому випадку в першу чергу здійснюється примусове списання грошових коштів, а за їх відсутності у достатньому для виконання рішення обсязі - відбувається вилучення та примусова реалізація виявленого майна боржника. При цьому, враховуючи динамічність руху грошових коштів на рахунках боржника, черговість здійснення таких виконавчих дій визначається державним виконавцем самостійно, з урахуванням конкретних обставин, у тому числі фінансового стану боржника.

Таким чином, накладення у даному випадку арешту на рухоме майно одночасно з накладенням арешту на кошти не суперечить приписам Закону України "Про виконавче провадження".

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 904/9386/14.

Отже, постанова приватного виконавця про арешт майна (коштів) боржника від 30.07.2019 відповідає вимогам закону та містить усі необхідні відомості. При цьому, арешт правомірно обмежений сумою звернення стягнення.

Суд також враховує ті обставини, що постановою від 05.08.2019р. приватним виконавцем закінчено спірне виконавче провадження у зв`язку з виконанням рішення суду. Вказаною постановою було припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, скасовано арешт майна боржника оголошений за постановою приватного виконавця ВП №59679612 від 30.07.2019. Одночасно, платіжним дорученням №597 від 05.08.2019р. приватним виконавцем перераховано відповідачу надмірно стягнуті грошові кошти в сумі 147975,05 грн.

Стосовно доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не досліджені обставини того, коли саме приватний виконавець дізнався про добровільне виконання ПрАТ "АПК-Інвест" рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.

Так, матеріали справи містять електронний лист з повідомленням про добровільне виконання рішення з датою відправлення 02.08.2019, згідно змісту якого через неможливість 02.08.2019 вручення особисто повідомлення щодо добровільного виконання рішення суду ПрАТ "АПК-Інвест", направляється повідомлення на офіційну електронну адресу (litvinenkoa787@gmail.com) із наданням платіжних доручень про перерахування суми боргу; оригінал повідомлення та доданих документів направлено Укрпоштою за адресою місцезнаходження (а.с. 25).

Доказів отримання приватним виконавцем даного повідомлення саме 02.08.2019 матеріали справи не містять.

Разом з цим, в матеріалах справи наявне письмове повідомлення ПрАТ "АПК-Інвест" № 1146 від 01.08.2019 про добровільне виконання рішення, яке направлено приватному виконавцю виконавчого округу Донецькій області Літвиненко О.В., та отримано останнім 05.08.2019, про що свідчить відтиск штампу вхідної кореспонденції (а.с. 77).

Таким чином, приватним виконавцем відповідно до ст. 39 Закону України Про виконавче провадження 05.08.2019 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, тобто в день коли виконавець отримав письмове повідомлення про виконання рішення ПрАТ "АПК-Інвест".

Положеннями статті 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Отже, вищевикладені норми визначають об`єктом судового захисту в процесі виконання рішення, порушене, невизнане або оспорюване матеріальне чи процесуальне право особи.

При цьому, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів сторони виконавчого провадження. Метою ж скарги на дії органу виконання рішень є розгляд скарги та захист вже порушених суб`єктивних прав або законних інтересів суб`єкта звернення.

Відтак, порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що дослідження факту наявності порушеного права на момент звернення до суду, в даному випадку, з відповідною скаргою на дії державної виконавчої служби повинно здійснюватися у взаємозв`язку з визначенням, чи відповідає обраний скаржником спосіб захисту порушеного інтересу тим, чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення його порушеного охоронюваного законом інтересу сторони виконавчого провадження, який, в свою чергу, не повинен суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, звертаючись до господарського суду із скаргою на орган виконання рішень суду, сторона виконавчого провадження має вказати у скарзі яке його право у виконавчому провадженні, на його суб`єктивну думку, є порушеними органом стягнення, та які відповідні дії останніх вчинені з порушенням вимог законодавства.

За висновками суду, боржником доказів наявності неправомірних дій з боку приватного виконавця, які б порушили права боржника, не представлено.

Тоді як матеріали справи свідать про те, що приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Літвиненко О.В. при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 59679612 та постанови про арешт майна боржника від 30.07.2019 діяв в рамках закону України Про виконавче провадження .

Як наслідок, враховуючи недоведеність з боку відповідача наявності неправомірних дій з боку приватного виконавця, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про залишення без задоволення скарги від 02.08.2019 №1172 Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" в частині вимог про:

- визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.07.2019р. ВП №№59679612,

- визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Донецькій області під час виконавчого провадження №59679612 за наказом господарського суду Донецької області від 24.07.2019 по справі №905/431/19, пов`язаних із фактичним виконанням судового наказу до отримання виконавчих документів боржником,

- визнання незаконною та скасування постанови про арешт майна боржника від 30.07.2019, винесеної на підставі наказу господарського суду Донецької області від 24.07.2019 у справі №905/431/19 та

- визнання протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Донецькій області під час виконавчого провадження №59679612 за наказом господарського суду Донецької області від 24.07.2019 по справі №905/431/19, спрямованих на арешт рухомого та нерухомого майна боржника.

Разом з цим, враховуючи скасування приватним виконавцем оспорюваного у цій скарзі арешту, провадження за скаргою в частині вимог про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Донецькій області зняти накладений ним арешт на рухоме та нерухоме майно боржника, суд першої інстанції також дійшов обгурнтованого висновку про закриття провадження.

Таким чином, колегія суддів вважає необг`рунтованими наведені скаржником доводи про порушення його прав, пов`язаних з реалізацією ним права власності на власне майно.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Донецької області від 15.08.2019 року прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в ухвалі суду законних та обґрунтованих висновків, в зв`язку з чим підстав для скасовування або зміни оскаржуваної ухвали не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест", с.Рівне на ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.08.2019 у справі № 905/431/19 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Господарського суду Донецької області від 15.08.2019 у справі № 905/431/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.10.2019.

Головуючий суддя А.М. Білецька

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.Є. Медуниця