Рішення

від 10.10.2019 по справі 905/1613/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.10.2019 Справа № 905/1613/19 Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Фатєєвій О.О.), розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Спецсталь ГКР» , м.Миргород, Полтавська область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» , м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення основного боргу у розмірі 399360,00грн., 3% річних у розмірі 10682,87грн., інфляційних втрат у розмірі 30881,76грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Спецсталь ГКР» , м. Миргород, Полтавська область звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» , м.Краматорськ, Донецька область про стягнення основного боргу у розмірі 399360,00грн., 3% річних у розмірі 10682,87грн., інфляційних втрат у розмірі 30881,76грн.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №905/1613/19 передано на розгляд судді Левшиній Я.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №66/2018-7 від 09.02.2018 в частині повної та своєчасної поставки продукції позивачу.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 216, 220, 229 Господарського кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав наступні документи: копію договору поставки №66/2018-7 від 09.02.2018, копію специфікації №1 від 09.02.2018 до договору, копію додатку №1 до специфікації, копію додаткової угоди №1 від 16.07.2018, копію рахунку на передоплату №11-8 від 13.02.2018, копію платіжного доручення №1988 від 13.02.2018, копію податкової накладної від 14.02.2018, копії листів про повернення отриманих коштів №1/126 від 13.08.2018, №1/135 від 03.10.2018 та №1/189 від 16.10.2018, копію претензії №1/7 від 04.07.2019 щодо повернення грошових коштів на рахунок позивача з доказами про направлення та вручення останньої відповідачу.

Ухвалою суду від 06.09.2019 відкрито провадження у справі 905/1613/19; постановлено справу №905/1613/19 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання призначено на 26.09.2019; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання суду відзиву на позов; запропоновано позивачу у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив.

Представники сторін в судове засідання .2019 не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Ухвала від 06.09.2019 отримана позивачем - 13.09.2019, відповідачем - 12.09.2019 про що свідчать наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно приписів Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Спецсталь ГКР» (покупець, позивач) укладений письмовий договір поставки №66/2018-7, за умовами якого постачальник (відповідач) взяв на себе зобов`язання передати товар (продукцію) у власність покупця, а покупець (позивач) зобов`язався прийняти та оплатити товар, за кількістю, одиницею виміру, ціною за одиницю виміру та загальною ціною, виробник якого визначений сторонами у специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п.2.1 договору ціна продукції вказується в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.5.1 договору поставка продукції здійснюється автомобільним або залізничним транспортом на умовах EXW м.Краматорськ (Інкотермс 2010), якщо інше не передбачено в специфікаціях.

Постачальник зобов`язаний поставити продукцію в строки, зазначені у відповідній специфікації (п.5.3 договору).

Оплата виконується покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті України (п.9.1 договору).

За приписами п.9.3 договору покупець виконує оплату за поставлену продукцію протягом 30 календарних днів від дня поставки продукції, якщо інше не передбачено специфікацією.

Відповідно до п.п.13.1, 13.2 договір вважається укладеним та вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020.

У Специфікації №1 від 09.02.2018 сторонами погоджено поставку продукції - решітка трубна (поковка з м/о) Ф1990*180, марка сталі 09Г2С у кількості 2шт. загальною вагою 8,8т на суму 1998,400грн. з ПДВ.

Пунктом 3 Специфікації №1 встановлено строк поставки, а саме: червень 2018 за умови підписання специфікації та отримання 40% передоплати у повному обсязі в строк до 15.02.2018 з правом дострокової поставки. В разі не надходження 40% передоплати протягом 30 днів від дати підписання специфікації, ціна буде переглянута згідно п.2.3 договору.

Пунктом 4 специфікації №1 передбачено умови оплати: 40% - передоплата для запуску замовлення в виробництво, 60% - оплата протягом 10 календарних днів від дати письмового повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Договір поставки №66/2018-7 від 09.02.2018 та специфікація №1 від 09.02.2018 до договору підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.

Для оплати продукції відповідачем був виставлений рахунок на передоплату №11-8 від 13.02.2018.

На виконання умов специфікації №1 від 09.02.2018 до договору №66/2018-7 від 09.02.2018 позивач здійснив попередню оплату 40% у розмірі 399360,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1988 від 13.02.2018, однак відповідач у встановлений специфікацією строк (до 30.06.2018) свої зобов`язання щодо поставки товару не виконав.

Листом №66/280 від 04.07.2018 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання замовлення за договором та зазначив, що передоплата в сумі 399360,00грн. буде повернута останньому.

Сторони уклали додаткову угоду №1 до договору поставки №66/2018-7 від 09.02.2018, згідно умов якої скасували специфікацію №1 від 09.02.2018.

Відповідно до п.2 додаткової угоди відповідач зобов`язався повернути позивачу передоплату в сумі 399360,00грн. в строк до 10.08.2018. Але станом на час звернення позивача з позовною заявою грошові кошти не були повернуті відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово направляв відповідачу листи №1/126 від 13.08.2018, №1/135 від 03.10.2018 та №1/189 від 16.10.2018, в яких просив повернути суму передоплати 399360,00грн.

Також, 04.07.2019 позивач звернувся з претензією №1/7 від 04.07.2019 до відповідача, в якій вимагав повернути 399360,00грн. попередньої оплати та сплатити нараховані 5990,40грн. - пені за прострочення поставки продукції, 34954,08грн. - інфляційних втрат, 9148,77грн. - 3% річних.

Зазначена вимога була отримана відповідачем 09.07.2019, проте залишена останнім без відповіді та виконання.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з відповідача суми передоплати у розмірі 399360,00грн., сплаченої відповідно до умов договору поставки №66/2018-7 від 09.02.2018 та специфікація №1 від 09.02.2018.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору поставки №66/2018-7 від 09.02.2018.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір, в якому одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму, згідно із ст.265 Господарського кодексу України є договором поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В специфікації №1 від 09.02.2018 до договору поставки №66/2018-7 від 09.02.2018 сторонами було визначено умови оплати - 40% - передоплата для запуску замовлення в виробництво, 60% - оплата протягом 10 календарних днів від дати письмового повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Судом встановлено, що позивач 14.02.2018 перерахував відповідачу попередню оплату 40% у розмірі 399360,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1988 від 13.02.2018.

Факт отримання передоплати в сумі 399360,00грн. відповідачем не спростований.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, згідно із ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Відповідно до умов специфікації №1 до договору №66/2018-7 від 09.02.2018 строк постачання: червень 2018 за умови підписання специфікації та отримання 40% передоплати у повному обсязі в строк до 15.02.2018 з правом дострокової поставки.

Таким чином, з урахуванням проведеного позивачем платежу, відповідач мав поставити товар позивачу в строк не пізніше 30.06.2018р.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної поставки позивачу товару всупереч ст.ст.526, 662, 663 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач належним чином не виконав.

За змістом ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було зазначено вище, позивач неодноразово звертався до відповідача з листами №1/126 від 13.08.2018, №1/135 від 03.10.2018 та №1/189 від 16.10.2018 та з претензією №1/7 від 04.07.2019 щодо повернення суми передоплати в розмірі 399360,00грн.

Відповідачем доказів повернення позивачу грошових коштів в сумі 399360,00грн. до матеріалів справи не надано.

З урахуванням наведених вище висновків суду та положень діючого законодавства, позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 399360,00грн.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 10682,87грн., інфляційні втрати у розмірі 30881,76грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що згідно умов додаткової угоди №1 до договору поставки №66/2018-7 від 09.02.2018 відповідач зобов`язався повернути позивачу передоплату в сумі 399360,00грн. в строк до 10.08.2018.

Таким чином, право вимоги повернення попередньої оплати виникло 11.08.2018.

Суд звертає увагу, що позивачем здійснений розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на суму попередньої оплати у розмірі 339360,00грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині в повному обсязі та стягнення з відповідача 10682,87грн. та 30881,76грн. відповідно.

Разом з тим, суд зазначає, що при розрахунку інфляційних втрат, судом визначена більша сума, проте, суд не може виходити за межі позовних вимог та задовольняє позовні вимоги в цій частині у заявленій позивачем сумі.

Витрати з оплати судового збору у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 74, 77, 86, 123, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Спецсталь ГКР» , м. Миргород, Полтавська область до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» , м.Краматорськ, Донецька область про стягнення основного боргу у розмірі 399360,00грн., 3% річних у розмірі 10682,87грн., інфляційних втрат у розмірі 30881,76грн. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька область, м.Краматорськ, п/р НОМЕР_1 у ПАТ «Альфа-банк» , МФО 300346, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Спецсталь ГКР» (37600, Полтавська область, м.Миргород, вул.Хорольська, 35, п/р НОМЕР_2 ПРУ КБ «Приватбанк» м.Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 30131789) основний борг у розмірі 399360,00грн., 3% річних у розмірі 10682,87грн., інфляційні втрати у розмірі 30881,76грн., витрати з оплати судового збору у розмірі 6613,87грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 10.10.2019.

Суддя Я.О. Левшина