ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
10.10.2019Справа № 910/13834/19
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ-АДВАНС"
про стягнення 164 549,50 грн збитків,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ-АДВАНС" (відповідач) про стягнення 164 549,50 грн збитків.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не оформив податкову накладну на загальну суму 987297,00 грн, з яких ПДВ - 164549,50 грн, за Актом № 21 від 16.04.2018 здачі-приймання робіт до Договору № 02-12/16/ОС-КД від 01.12.2016 та не зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого, на твердження позивача, він зазнав збитків у розмірі 164549,50 грн через неможливість включення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.
Дослідивши матеріали позовної заяви № б/н від 02.10.2019 (вх. № 13834/19 від 04.10.2019), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін та інших учасників справи.
Позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не вкаазано номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача. Оскільки не вказано жодних засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача, то зазначення у позовній заяві про те, що "інші засоби зв`язку відсутні" суд вважажє безпідставним.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Так, у позовній заяві позивач стверджує, що відповідач не оформив податкову накладну на загальну суму 987297,00 грн, з яких ПДВ - 164549,50 грн, за Актом № 21 та не зареєстрував її у Єдиному реєстрі податкових накладних, проте докази на підтвердження таких тверджень позивачем не зазначені.
Разом з цим, безпосередньо у позовній заяві позивач виклав клопотання про витребування у відповідача та у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві інформації про те, чи були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ-АДВАНС" відповідно до Договору № 02-12/16/ОС-КД від 01.12.2016, укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ", згідно акту № 21 здачі-приймання робіт від 16.04.2018 на суму 164549,50 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
В обгрунтування поданого клопотання про витребування інформації у відповідача та у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві позивач зазначив про неможливість самостійно надати доказ через відсутність доступу до реєстру накладних відповідача, а також вказав, що намагався самостійно отримати доказ та звернувся до ДПІ Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві із адвокатським запитом.
Однак, в порушення вищенаведених приписів ст. 81 Господарського процесуального кодексу України клопотання позивача не містить зазначення жодних заходів, яких позивач вжив для самостійного отримання доказу (інформації) у відповідача, доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання доказу (інформації) у відповідача.
Стосовно зазначених позивачем заходів, яких позивач вжив для самостійного отримання доказу (інформації) у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, та доказів вжиття позивачем таких заходів, то суд звертає увагу, що з адвокатським запитом № 10/01-19 від 01.10.2019 до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві позивач звернувся лише 01.10.2019, згідно наведеного адвокатського запиту позивач просив ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві надати інформацію в строк, не пізніше 5 робочих днів з дня отримання даного запиту. Відтак, враховуючи отримання ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві адвокатського запиту 03.10.2019, станом на час звернення позивача з даним позовом до суду (04.10.2019) строк надання інформації на адвокатський запит не настав.
З огляду на наведене, позивачем не доведено суду вчинення ним заходів для самостійного отримання доказу (інформації) у відповідача та у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.
Таким чином, клопотання про витребування інформації подане позивачем без дотримання вимог ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, враховуючи ціну позову в розмірі 164549,50 грн, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2468,24 грн (1,5 відсотка ціни позову).
Разом з тим, позивачем додано до позовної заяви квитанцію № 0.0. 1483446319.1 від 03.10.2019 на суму 2468,25 грн, згідно з якою платником судового збору є ОСОБА_1 , а не позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ" (ідентифікаційний код 39988890). При цьому у "призначенні платежу" також зазначено: "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) ОСОБА_1 ".
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір", платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Вказаною нормою Закону встановлюється можливість здійснення оплати судового збору іншою особою, але платником має бути особа, яка звертається до суду, що обумовлено необхідністю дотримання платіжної дисципліни платниками судового збору, недопущення безпідставного повернення коштів з державного бюджету та здійснення правильного розподілу судових витрат між учасниками справи за результатами розгляду справи.
Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті листа Державної судової адміністрації України від 14.09.2018 вих. № 6-17517/18 "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору", суд при розгляді як позовних заяв, так і заяв на повернення помилково сплачених до бюджету коштів має перевіряти чи є заявник (позивач) платником судового збору відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Таким чином, враховуючи положення статті 2 Закону України "Про судовий збір", надана до суду квитанція № 0.0. 1483446319.1 від 03.10.2019 на суму 2468,25 грн, платником за якою є ОСОБА_1 , не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ" до Господарського суду міста Києва, оскільки ОСОБА_1 не є особою, яка звертається до суду з даним позовом (позивачем).
Аналогічну правову позицію викладено в ухвалах Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 910/23408/17, від 17.01.2019 у справі № 922/4734/16.
З огляду на наведене, позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано без додержання вимог п. 2, 5 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:
- зазначити відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача;
- зазначити/ надати докази на підтвердження тверджень позивача про те, що відповідач не оформив податкову накладну на загальну суму 987297,00 грн, з яких ПДВ - 164549,50 грн, за Актом № 21 та не зареєстрував її у Єдиному реєстрі податкових накладних;
- надати докази сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ" судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. 162, 164, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначення відомих номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача;
- зазначення/ надання доказів на підтвердження тверджень позивача про те, що відповідач не оформив податкову накладну на загальну суму 987297,00 грн, з яких ПДВ - 164549,50 грн, за Актом № 21 та не зареєстрував її у Єдиному реєстрі податкових накладних;
- надання доказів, які підтверджують відправлення на адресу місцезнаходження відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів;
- надання доказів сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ" судового збору у встановлених порядку і розмірі.
3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.
4. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 10.10.2019 та оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Гумега
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2019 |
Оприлюднено | 10.10.2019 |
Номер документу | 84846891 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гумега О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні