Ухвала

від 09.10.2019 по справі 910/7955/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.10.2019Справа № 910/7955/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участю секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фундамент Сантехбуд

про розстрочку виконання рішення суду

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перший трубний завод (04074, м. Київ, вул. Резервна, 8-а)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фундамент Сантехбуд (02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 19-А)

про стягнення 411 341,93 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Забавський Д.А.

від відповідача: Проценко Р.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший трубний завод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундамент Сантехбуд" про стягнення 411 341,93 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 03.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший трубний завод" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фундамент Сантехбуд" (надалі - відповідач) укладено договір №004, відповідно до умов якого позивач зобов`язався прийняти на себе зобов`язання в термін та на умовах визначених договором поставки та передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити товар, в термін та на умовах, визначених Договором. За доводами позивача, останній виконав свої зобов`язання за договором та поставив товар на суму 3 962 995,59 грн., проте відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повного повної оплати, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 411 341,93 грн, з яких: 380 704,00 грн - основна сума заборгованості за договором, 7 044,72 грн. - 3% річних, 23 592,22 грн. - інфляційних.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.09.2019 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фундамент Сантехбуд на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Перший трубний завод основний борг у розмірі 356 599, 99 грн.; 3 % річних у розмірі 7 044,72 грн.; інфляційні втрати у розмірі 23 592, 22 грн. та судовий збір у розмірі 6 170, 13 грн.

30.09.2019 до Господарського суду м. Києва надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду від 11.09.2019 у справі № 910/7955/19 строком на три роки щомісячними платежами.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.10.2019 призначено розгляд заяви про розстрочку виконання рішення суду у справі №910/7955/19 на 09.10.2019.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 видано відповідний наказ.

07.10.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення позивача, в яких останній заперечує щодо задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду та зазначає, що не виконання рішення суду протягом трьох років призведе до порушення прав ТОВ Перший трубний завод . Крім того, позивач вважає, що відповідач не позбавлений права звернутися до суду про стягнення дебіторської заборгованості та погашення боргів у розмірі 3 779 815, 32 грн., які зазначені в Довідці № 25 від 19.09.2019.

У судовому засіданні, яке призначене на 09.10.2019, з`явився представник заявника надав усні пояснення по суті заяви з уточненням прохальної частини та просив суд розстрочити виконання рішення суду строком на один рік щомісячними платежами.

Представник позивача надав усні пояснення по суті заяви та заперечив щодо задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду, з підстав наведених у письмових поясненнях.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити та розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. За заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну постанову.

Частиною 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Положення ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, розстрочка це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

При розгляді заяви про розстрочку рішення, суду необхідно встановити обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі у визначений строк або встановленим господарським судом способом, врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

З підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У заяві про розстрочку виконання рішення суду, боржник вказує підставу розстрочки рішення, що у відповідності до Статуту основним видом діяльності боржника є будівництво житлових та нежитлових будівель. Крім того, станом на 19.09.2019 має дебіторську заборгованість у розмірі 3 779 815, 32 грн., кредиторська заборгованість складає 1 933 091,31 грн.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що в підтвердження вищевказаних обставин, боржником надано лише довідку про фінансовий стан ТОВ Фундамент Сантехбуд , фінансовий звіт за 2018 року та за І півріччя 2019 року.

Як вбачається з наданого заявником фінансового звіту за 2018 рік та за І півріччя 2019 року, ТОВ Фундамент Сантехбуд , на який посилається заявник як на одну із підстав надання розстрочки виконання рішення, у відповідності до якого існують доходи від реалізації продукції та існують фінансові можливості щодо погашення боргу перед позивачем, а отже наданий фінансовий звіт за 2018 рік та за І півріччя 2019 року не є підставою для розстрочення виконання рішення, а тому і відсутні підстави для розстрочення рішення суду на підставі ст. 331 ГПК України.

Крім того, заявником не надано жодного доказу, з якого можливо було б встановити про відсутність станом на поточний місяць коштів на банківських рахунках відповідача для погашення заборгованості за рішенням суду у розмірі 393 407,06 грн.

Також, заявник зазначає, що наявне скрутне фінансове становище ТОВ Фундамент Сантехбуд . При цьому, суд зазначає, що сам факт тяжкого матеріального становища заявника не є виключною підставою для надання розстрочки виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що станом на день розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду, боржником не було надано суду жодних належних доказів в підтвердження наведених обставин, а посилання лише на скрутне фінансове становище, в даному випадку, не може бути підставою, яка ускладнює виконання рішення суду.

Отже, суд зазначає, що заявник, в порушення приписів ст. 74 ГПК України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження існування виняткових обставин, які є підставами для розстрочки виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість виконання рішення суду. Крім того, суд зазначає, що сам факт тяжкого матеріального становища заявника не є виключною підставою для надання розстрочки виконання рішення суду.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи можливі негативні наслідки для заявника при виконанні рішення суду у встановлений строк та позивача при розстрочці виконання рішення суду, суд вирішив відмовити у задоволенні заяви ТОВ Фундамент Сантехбуд про розстрочку виконання рішення суду, оскільки заявником не надано жодних ґрунтовних доказів в підтвердження неможливості виконання рішення суду та відсутності коштів для погашення заборгованості.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фундамент Сантехбуд про розстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 11.09.2019 у справі № 910/7955/19.

Ухвала набирає законної сили 09.10.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л. Г. Пукшин