Рішення

від 01.10.2019 по справі 915/1572/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року Справа № 915/1572/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю представника позивача - Козирєв А.В. - дов.№007Др-58-1218 від 18.12.2018,

за участю представників відповідача - Гаринкін О.Ю. - дов.№б/н від 16.07.2019,

Віштал Л.В. - дов.№б/н від 16.07.2019

Насіковський В.Б. - директор, наказ №48-к від 26.02.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» , юридична адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. 7-ма Слобідська, 70в/1

до відповідача: Державного південного виробничо-технічного підприємства,

юридична адреса: 54028, м. Миколаїв, вул. Троїцька, 240-А

про: стягнення 13 166,90 грн. (з урахуванням зави про зменшення позовних вимог від 01.10.2019),

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом №547007-СК-6641-0619 від 12.06.2019 (з урахуванням зави про зменшення позовних вимог від 01.10.2019) про стягнення з Державного південного виробничо-технічного підприємства грошових коштів у сумі 13 666,90 грн., з яких: - 10583,74 грн. - заборгованість з спожитий природний газ, - 1228,29 грн. - пеня, - 370,58 грн. - 3% річних, - 984,29 грн. - інфляційні втрати.

Як на підставу свого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу №41АРМКZ 667-17 від 21.08.2017 року (в редакції додаткової угоди №4 від 02.01.2018 року) щодо оплати природного газу.

Ухвалою суду від 18.06.2019 (суддя - Алексєєв А.П) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 17.07.2019 року.

17.07.2019 року розгляд справи не відбувся у зв`язку із знаходженням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.08.2019 (суддя - Алексєєв А.П) судовий розгляд справи призначено на 19 серпня 2019 року

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №232 від 19.08.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи №915/1572/19, підставою призначення повторного автоматизованого розподілу справи №915/1572/19 є відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку головуючого судді Алексєєва А.П. (підстава - наказ голови суду від 12.08.2019 №248-б), за результатами повторного автоматизованого розподілу здійсненого відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання підпункту абзацу b) підпункту 3.6.1 пункту 3.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області - справу №915/1572/19 призначено головуючому судді Семенчук Н.О.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.08.2019 справу прийнято до свого провадження суддею Семенчук Н.О. за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 18 вересня 2019 року.

18.09.2019 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав клопотання в якому просить суд розглядати справу №915/1572/19 за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування вказує, що характер спірних правовідносин, зокрема стягнення штрафу, у вигляді збитків, потребують повного та всебічного встановлення обставин справи, що неможливо здійснити під час розгляду справи у спрощеному провадженні.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2019 ухвалено перейти до розгляду справи №915/1572/19 за правилами загального позовного провадження та відкладено підготовче засідання на 01 жовтня 2019 року. Зобов`язано сторони провести звірку взаєморозрахунків. Акт звірки надати до суду.

27.09.2019 відповідач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав акт звірки взаємних розрахунків за період 2018 року, згідно якого визнав заборгованість за Договором №41АРМКZ 667-17 від 21.08.2017 року станом на 31.12.2018 в розмірі 10 583,74 грн.

01.10.2019 позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву про зменшення позовних вимог в якій просить суд стягнути з Державного південного виробничо-технічного підприємства 13 666,90 грн., з яких: - 10583,74 грн. - заборгованість з спожитий природний газ, - 1228,29 грн. - пеня, - 370,58 грн. - 3% річних, - 984,29 грн. - інфляційні втрати.

01.10.2019 відповідач надав до суду заяву за підписом директора Державного південного виробничо-технічного підприємства в якій визнає позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 10 583,74 грн., пені у розмірі 1 228,29 грн., 3% річних у розмірі 370,58 грн., інфляційних втрат в розмірі 984,29 грн., що в загальній сумі становить 13 166,90 грн.

У відповідності до ч.3 ст.185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

21 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» (далі - позивач, постачальник) та Державним південно виробничо-технічним підприємством (далі - відповідач, споживач) укладено Договір №41АРМКZ 667-17 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (далі - Договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність споживача у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (п.1.1 Договору в редакції Додаткової угоди №4 від 02.01.2018).

У відповідності до п. 1.3 Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 02.01.2018), планові обсяги постачання газу по місяцях, тис.куб.м. становить: січень 2018 року 5 тис.куб.м., лютий 2018 року - 5 тис.куб.м., березень 2018 року - 2 тис. куб.м, квітень 2018 року - 0, травень 2018 року -0, червень 2018 року - 0, липень 2018 року - 0, серпень 2018 року -0, вересень 2018 року -0, жовтень 2018 року -0, листопад 2018 року - 2 тис.куб.м., грудень 2018 року - 4 тис. куб.м. Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів споживача і оператора ГРС/оператора газотранспортної системи відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (п.1.5 Договору в редакції Додаткової угоди №4 від 02.01.2018).

Згідно п.2.8 Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 02.01.2018), визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: - за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складених між оператором ГРС/Оператором ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРС/Кодексу ГТС; - на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС/Оператора ГРС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надє споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника (п.п.2.8.1, 2.8.2 Договору в редакції Додаткової угоди №4 від 02.01.2018).

Пунктом 2.9 Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 02.01.2018), споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання - передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання - передачі природного газу.

Відповідно до п.3.2 Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 02.01.2018), ціна газу на момент укладення договору становить 9 194,700 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ1 838,940 грн., всього з ПДВ - 11 033,640 грн. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2, та 3.3 цього Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання - передачі газу та розрахунках за цим Договором (п.3.4 Договору в редакції Додаткової угоди №4 від 02.01.2018).

Згідно п.п.4.2, 4.2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 02.01.2018), оплата газу за Договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: - 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У відповідності до п.4.2.3 Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 02.01.2018), остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10 числа, наступного за звітним місяця.

Згідно п.4.8 Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 02.01.2018), звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом десяти днів з дати пред`явлення вимоги про це однієї із сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу споживачем та актів приймання - передачі газу.

Пунктом 9.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 02.01.2018) визначено, що Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 1 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п.9.5 Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 02.01.2018), усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).

Так, на виконання вимог Договору позивач протягом січня 2018 року, лютого 2018 року, березня 2018 року, поставив відповідачеві природний газ на загальну суму 75 972,58 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу:

- Акт №МКЗ00002275 приймання - передачі природного газу від 31 січень 2018 року на суму 6 509,84 (а.с.21);

- Акт №МКЗ00003773 приймання - передачі природного газу від 28 лютий 2018 року на суму 22 230,22 грн. (а.с.23);

- Акт №МКЗ00006602 приймання - передачі природного газу від 31 березень 2018 року на суму 47 232,52 грн. (а.с.25).

Вказаний природний газ був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на вказаних актах та засвідчені печаткою відповідача. Зауважень щодо поставки, кількості та якості товару відповідачем не зазначено.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач частково здійснив оплату за поставлений природний газ в розмірі 55 168,20 грн.

Позивачем та відповідачем був складений акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого відповідач визнав заборгованість у розмірі 10 583,74 грн. Також, згідно зазначено акту на початок періоду у відповідача рахувалась переплата у розмірі 10 220,64 грн.

Таким чином заборгованість відповідача становить 10 583,74 грн. (75 972,58 грн. - 55 168,20 грн. - 10 220,64 грн.).

Відповідач у наданій до суду заяві позовні вимоги у розмірі 10 583,74 грн. визнав у повному обсязі.

Згідно вимог ст. 712 Цивільного Кодексу України, - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10 583,74 грн. за поставлений товар є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6.2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 02.01.2018) визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.15) нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розміру 1 228,29 грн. нараховану за період з 11.06.2018 по 07.09.2018 на суму заборгованості 10 583,74 грн.

Відповідач у наданій до суду заяві пеню у розмірі 1 228,29 грн. визнав у повному обсязі.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 228,29 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов`язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов`язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.

За своєю правовою природою 3% річних є мірою виключної відповідальності за прострочку виконання грошового зобов`язання у вигляді плати боржника за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання ним грошового зобов`язання перед кредитором. 3 % річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.15) нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 370,58 грн. нараховані за період з 11.04.2018 по 10.10.2018, розмір яких є обґрунтованим відповідно до вимог Закону та підлягає задоволенню.

Згідно наданого до позовної заяви розрахунку позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні в загальному розмірі 984,29 грн. нараховані за період з квітня 2018 року по квітень 2019 року, розмір яких є обґрунтованим відповідно до вимог Закону та підлягає задоволенню.

За таких обставин, зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 50% витрат по сплаті судового збору у даній справі, а саме 960,50 грн. інші 50 відсотків сплаченої суми судового збору підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету згідно з положеннями ч.1 ст. 130 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 130, ч.3 ст.185, 191, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного південного виробничо-технічного підприємства,

(54028, м. Миколаїв, вул. Троїцька, 240-А, код ЄДРПОУ 14310796 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» (54055, м. Миколаїв, вул. 7-ма Слобідська, 70в/1, код ЄДРПОУ 39589483) заборгованість у розмірі 10 583,74 грн., пеню у розмірі 1 228,29 грн., 3% річних у розмірі 370,58 грн. інфляційних у розмірі 984,29 грн. та 960,50 грн. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут»

(54055, м. Миколаїв, вул. 7-ма Слобідська, 70в/1, код ЄДРПОУ 39589483) зі спеціального фонду Державного бюджету України (Банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998, Рахунок 34313206083007, Одержувач: УК у м.Миколаїв 22030101, ЄДРПОУ 37992781, Код класифікації доходів: 22030101, Назва коду класифікації доходів: Судовий збір, Назва суду: Господарський суд Миколаївської області) судовий збір в розмірі 960,50 грн. сплачений згідно платіжного доручення №2346 від 11.06.2019.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 01.10.2019 , повний текст рішення складено та підписано 09.10.2019 .

Суддя Н.О. Семенчук