Рішення

від 30.09.2019 по справі 916/1769/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" вересня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1769/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.

розглянувши справу №916/1769/19

за позовом: Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код 04653199) в особі Одеської філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (65091, м. Одеса, вул. Середня, 25, ЄДРПОУ 03329083)

до відповідача: Державного закладу вищої освіти «Одеське морехідний коледж рибної промисловості імені Олексія Соляника» (65007, м. Одеса, вул. Мечникова, 130, ЄДРПОУ 39648028)

про стягнення 195 507,95 грн.

Представники сторін:

від позивача - Гончаренко О.С., довіреність № 02-вк, дата видачі : 11.01.18;

від відповідача - Міхєєв М.В., довіреність № б/н, дата видачі : 03.01.18;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» в особі одеської філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного закладу вищої освіти «Одеське морехідний коледж рибної промисловості імені Олексія Соляника» про стягнення заборгованості за договором підряду № 24 від 22.06.2015 року на виконання проектних та пошукових робіт у розмірі 195 507,95 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2019р. провадження по справі №916/1769/19 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2019р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

Відповідач відзив на позов не надав, проте 14.08.2019р. за вх. №2-3793/19 надав до суд заяву про застосування строків позовної давності.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників стопін, суд встановив наступне.

22 червня 2015 року між Державним вищим навчальним закладом Одеське морехідне училище рибної промисловості імені Олексія Соляника (Замовник) та Державним підприємством «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» в особі Одеської філії (Підрядник) було укладено Договір підряду на виконання проектних та пошукових робіт за № 24, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується здійснити зі завданням Замовника проектно-кошторисну документацію по об`єкту Реконструкція двоповерхового спального корпусу з надбудовою двох поверхів, за адресою: м. Одеса, вул.. Мечникова, 130 , а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (п.1.1 договору).

Зміст та обсяг роботи в цілому та по етапах (розділах) визначається узгодженими сторонами зведеним кошторисом, який є невід`ємною частиною даного Договору (п.1.2 договору). Робота за даним Договором виконується у відповідності до узгодженого сторонами завдання на проектування, технічних та інших вимог (п.1.3 договору).

Розділом 2 договору встановлено вартість робіт та порядок розрахунків. Так, пунктом 2.1 договору перебачено, що вартість робіт за Договором визначена зведеним кошторисним розрахунком та складає: 195 507,95 грн. у тому числі ПДВ 20%: - 32 584,66 грн.

Розрахунок (оплата) проводиться - на підставі акту передачі-приймання проектно- вишукувальних робіт, по договору підряду (п.2.2 договору).

Згідно п.2.3 договору, розрахунок за виконану роботу проводиться не пізніше 5-ти днів після підписання акту передачі- приймання проектно-вишукувальних робіт, по договору підряду.

При завершенні робіт (етапів робіт) Підрядник направляє Замовникові акт передачі- приймання проектних (пошукових) робіт, що є підставою для проведення розрахунку (оплати) виконаних робіт (п.4.1 договору).

Відповідно до пункту 4.2. договору Замовник протягом 10-ти днів з дня отримання акту передачі-приймання, при необхідності, знайомиться з проектними (пошуковими) роботами у Підрядника, підписує акт та повертає його Підряднику.

Згідно пункту 4.3, у випадку мотивованої відмови Замовника від приймання робіт чи зупинки проектування Сторонами у 10-ти денний термін складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань, термінів їх виконання, або акт незавершених робіт.

При неотриманні Підрядником у 10-денний строк підписаного акту передачі-приймання або мотивованої відмови проектні (пошукові) роботи вважаються прийнятими з виконанням усіх умов Договору.

Позивач вказує, що 30 вересня 2015 року відповідний Акт було складено та підписано обома сторонами. Згідно Акту передачі-приймання проектно-вишукувальних робіт по Договору підряду № 24 від 22.06.2015 р., складеного 30 вересня 2015 року, завдання Замовника на виготовлення проектно-кошторисної документації по об`єкту Реконструкція двоповерхового спального корпусу з надбудовою двох поверхів за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 130 на суму 195 507,95 грн. була виконана Підрядником у повному обсязі. Уся виготовлена проектно-кошторисна документація, зберігається в архіві Одеської філії ДП НДШРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ за адресою: м. Одеса, вул. Середня, буд. 25.

В той же час, за посиланнями позивача, з моменту підписання Акту передачі-приймання проектно-вишукувальних робіт від 30.09.2015р. по Договору підряду № 24 від 22.06.2015 р. по теперішній час Замовник не розрахувався з Підрядником за виконану ним роботу, незважаючи на те, що пунктом 2.3 Договору підряду передбачено, що розрахунок за виконану роботу проводиться не пізніше 5-ти днів після підписання акту передачі-приймання проектно-вишукувальних робіт по ньому.

За посиланнями позивача ним вчинялись заходи досудового врегулювання спору вживалися, а саме про необхідність сплати заборгованості за Договором підряду відповідач неодноразово повідомлявся, що підтверджується листом № 66 від 25.12.2015 р. та претензією № 15 від 13.02.2018 р., отриманою відповідачем 16 лютого 2018 року, копії яких додані до позовної заяви.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини, Державне підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» в особі одеської філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» звернулась до господарського суду Одеської області з відповідним позовом, за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з положеннями ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору з урахуванням вимог чинного законодавства.

Виходячи з вищевказаних норм Цивільного кодексу України, суб`єкт господарювання має можливість укладати договори, визначати зміст або утримуватися від їх укладання на свій розсуд.

Судом встановлено, 22 червня 2015 року між Державним вищим навчальним закладом Одеське морехідне училище рибної промисловості імені Олексія Соляника (Замовник) та Державним підприємством «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» в особі Одеської філії (Підрядник) було укладено Договір підряду на виконання проектних та пошукових робіт за № 24, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується здійснити зі завданням Замовника проектно-кошторисну документацію по об`єкту Реконструкція двоповерхового спального корпусу з надбудовою двох поверхів, за адресою: м. Одеса, вул.. Мечникова, 130 , а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (п.1.1 договору).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатів замовникові.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 ЦК України).

Вартість робіт за Договором визначена зведеним кошторисним розрахунком та складає: 195 507,95 грн. у тому числі ПДВ 20%: - 32 584,66 грн. (п.2.1 договору).

Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.2.3 договору, розрахунок за виконану роботу проводиться не пізніше 5-ти днів після підписання акту передачі- приймання проектно-вишукувальних робіт, по договору підряду.

Судом встановлено, що 30 вересня 2015 року відповідний Акт було складено та підписано обома сторонами. Згідно Акту передачі-приймання проектно-вишукувальних робіт по Договору підряду № 24 від 22.06.2015 р., складеного 30 вересня 2015 року, завдання Замовника на виготовлення проектно-кошторисної документації по об`єкту Реконструкція двоповерхового спального корпусу з надбудовою двох поверхів за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 130 на суму 195 507,95 грн. була виконана Підрядником у повному обсязі.

При цьому, жодних заперечень з боку відповідача щодо наявного в матеріалах справи, підписаного 30.09.2015р. Акту передачі-приймання проектно-вишукувальних робіт по договору №24 від 22.06.2015р. не надавалось.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» в особі Одеської філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» про стягнення з відповідача вартості виконаних по Договір підряду на виконання проектних та пошукових робіт № 24 від 22.06.2015р. робіт на суму 195 507,95грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Водночас, відповідачем заявлено клопотання про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Як зазначив Конституційний Суд України, строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац пятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012).

Виходячи з положень ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.ст. 260, 261 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Господарський суд зазначає, що вказані приписи ст. 267 ЦК України знайшли своє відображення у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21.11.2012р. у справі № 6-101 цс 12.

Нараз, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням пункту 2.3 договору відповідач повинен був сплатити вартість виконаних робіт на протязі 5 днів з моменту підписання Акту передачі-приймання проектно-вишукувальних робіт, зазначений Акт був підписаний 30.09.2015р. Отже у Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» в особі Одеської філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» починаючи з 06.10.2015р. виникло право на стягнення простроченої суми в судовому поряду.

З відповідним позовом до суду позивач звернувся лише 24.06.2019р., про що свідчить відповідний вхідний номер на позовній заяві 1817/19.

Таким чином позивачем пропущений строк позовної даності на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу у вигляді вартості виконаних по Договір підряду на виконання проектних та пошукових робіт № 24 від 22.06.2015р. робіт на суму 195 507,95грн.

Між тим, позивач звертаючись з відповідним позовом до суду просив суд вважати поважними причини пропуску позовної давності, оскільки Одеська філія ДП НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ 18 травня 2018 року звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою/вх. № 1003/18/ до ДВНЗ ОМУ РП ім. О. Соляника про стягнення заборгованості у розмірі 195 507,95 грн, за вищезазначеним договором. Ухвалою від 21 травня 2018 року по Справі № 916/932/18, позовну заяву вх. № 1003/18 від 18.05.2018 року було залишено без руху. 01 червня 2018 року від імені Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут ІІДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ в особі Одеської філії Державного підприємства Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДШРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ до господарського суду Одеської області була подана заява вх. № 10934/18 від 01.06.2018 року про усунення недоліків позовної заяви. Проте, суд не звернув увагу на цей факт, та ухвалою від 06 червня 2018 року відкрив провадження по справі № 916/932/18 за позовом Одеської філії ДП НДШРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ до ДВНЗ ОМУ РП ім. О. Соляника . Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05 червня 2019 року провадження по Справі № 916/932/18 було закрито.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Вказане вище відповідає висновкам, викладеним у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 р. Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів .

Суд, зазначені позивачем обставини поважності пропуску строку позовної давності, не вважає об`єктивними, незалежними від позивача підстав що унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, оскільки як встановлено судом 18 травня 2018 року до суду звертався не позивач Державне підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» є його відокремлений підрозділ - Одеська філія, в зв`язку з чим ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2019р. провадження по справі було закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України.

При цьому в ухвалі суду від 05.06.2019 суд зазначив, що оскільки стороною за договором на виконання проектних та пошукових робіт №24 від 22.06.2015р. виступає державне підприємство «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» , то, відповідно, державне підприємство, і має право на звернення до суду із даними позовними вимогами. Господарський суд звернув увагу Одеської філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут „НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» , що філія, як самостійний суб`єкт господарських правовідносин, не може виступати позивачем в порядку жодного судочинства.

Більш того, позивач в судовому засіданні підтвердив що був обізнаний про той факт що провадження по справі №916/932/18 було відкрито саме за позовом Одеської філії незважаючи на те, що заява про усунення недоліків позовної заяви подавалась Державним підприємством, проте жодних заява з цього приводу до суду не надав, що на думку суду свідчить про неналежне виконання останнім своїх процесуальних обов`язків.

Відповідна ухвала суду від 05.06.2019р. позивачем не оскаржувалась та набрала законної сили.

Отже, враховуючи відсутність доказів поважності пропуску позовної давності зі сторони позивача у матеріалах справи, суд приходить до висновку про необхідність застосування позовної давності.

Також суд зазначає, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яку відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов`язані з позовною давністю. Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "ЮКОС" проти Росії").

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням позивача та відповідача надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усі вищенаведені обставини та з огляду сплив позовної давності для звернення позивача до суду із заявленим позовом, а також пропуск строку позовної давності без поважних причин, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» в особі Одеської філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» про стягнення з відповідача вартості виконаних по Договір підряду на виконання проектних та пошукових робіт № 24 від 22.06.2015р. робіт на суму 195 507,95грн. задоволенню не підлягають.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволені позову Державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код 04653199) в особі Одеської філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (65091, м. Одеса, вул. Середня, 25, ЄДРПОУ 03329083) до Державного закладу вищої освіти «Одеське морехідний коледж рибної промисловості імені Олексія Соляника» (65007, м. Одеса, вул. Мечникова, 130, ЄДРПОУ 39648028) - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на Державне підприємство «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, код 04653199) в особі Одеської філії державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (65091, м. Одеса, вул. Середня, 25, ЄДРПОУ 03329083)

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10 жовтня 2019 р.

Суддя К.Ф. Погребна