Ухвала

від 09.10.2019 по справі 921/518/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09 жовтня 2019 рокуСправа № 921/518/19 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровця Я.Я.

Розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт Сервіс - Т" про забезпечення позову ( вх. № 18052 від 07.10.2019)

у справі №921/371/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт Сервіс - Т", вул. Котляревського, 29/2, м. Тернопіль

до відповідача Фізичної особи - підприємця Братко Олександри Семенівни, АДРЕСА_1

про стягнення коштів (попередньої оплати) у сумі 21 000,00 грн.

Без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт Сервіс - Т" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця Братко Олександри Семенівни про стягнення коштів (попередньої оплати) у розмірі 21 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання щодо передачі товару позивачу та повернення попередньої оплати.

Ухвалою суду від 19.08.2019 відкрито провадження у справі №921/518/19 за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 12.09.2019, яке протокольними ухвалами суду від 12.09.2019, від 26.09.2019 та від 07.10.2019 відкладалося відповідно на 26.09.2019, на 07.10.2019 та на 17.10.2019.

07.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт Сервіс - Т" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою ( вх. №18052) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Фізичної особи - підприємця Братко Олександри Семенівни, які знаходяться на рахунках в банківських установах, в межах ціни позову та сплаченого судового збору - 22 921,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що відповідач не визнає позов, не повертає попередню оплату в розмірі 21 000,00 грн, тобто діє недобросовісно.

Зазначені обставини дають можливість заявнику вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт Сервіс - Т" про забезпечення позову, суд встановив наступне:

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб ; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім"я (прізвище, ім."я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв"язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заявник в своїй заяві вказує, що предметом спору є грошові кошти, які підлягають стягненню з ФОП Братко О.С., в зв`язку з порушенням, останнього, грошового зобов`язання, з явним наміром, ухиляється від виконання зобов`язання щодо повернення попередньої оплати у розмірі 21 000,00 грн.

Як зазначає позивач, у випадку, якщо відповідач завершить свій намір (умисел) щодо ухилення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, це може привести до утруднення чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду у випадку задоволення позову.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову можуть бути застосовані господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. З цією метою, на особу, яка подала заяву про забезпечення позову, покладено обов`язок обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. При цьому, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись, а не тих, які, з настанням певних обставин, можуть бути порушені в майбутньому.

Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що заява заявника про забезпечення позову не містить достатніх обґрунтувань необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову та сплаченого судового збору - 22 921,00 грн.

Крім того, заява про забезпечення позову не містить відомостей, потрібних для забезпечення позову, а саме, не містить відомостей про наявність рахунків в банківських установах, що належать ФОП Братко О.С.

Отже, заявником не подано жодного доказу в підтвердження своїх доводів та аргументів, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

При цьому, господарський суд вважає, що факт ухилення відповідача від виконання зобов`язань щодо повернення попередньої оплати не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов`язань відповідачем є предметом спору, що потребує доведення, тому не можна розглядати твердження заявника, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову та відомостей, потрібних для забезпечення позову, а тому у задоволенні такої слід відмовити.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт Сервіс - Т" про забезпечення позову ( вх. № 18052 від 07.10.2019), відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання "10" жовтня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу надіслати заявнику, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Я.Я. Боровець