Рішення

від 07.10.2019 по справі 409/1046/17

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 409/1046/17

Провадження № 2/361/108/19

07.10.2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарях - Латенко Л.П., Мищенко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українська факторингова компанія до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Українська факторингова компанія , третя особа: Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк про визнання недійсними правочинів,

у с т а н о в и в:

ТОВ Українська факторингова компанія звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначав, що 17 вересня 2013 року між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_1 було укладено договір №92230343000 про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобу.

Відповідно до умов пункту 1 договору №92230343000, сума наданих відповідачу кредитних коштів становить 158134,97 грн., при цьому, відповідно до п. 4 цього ж договору позичальник зобов`язаний повернути кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення щомісяця, відповідно до графіку платежів (додаток №1 до цього договору, що є не від`ємною частиною), але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 17.09.2020 р.

Згідно п.п. 7, 9 договору №92230343000, процентна ставка за кредитом в розмірі 18,40% річних. За користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 25,40% річних, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме наступного дня після дня несплати або неповної сплати платежу встановленого у кредитному договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

Позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього договору та додатків до договору.

В результаті порушення позичальником умов договору №92230343000 щодо повернення кредитних коштів, станом на 06 березня 2017 року за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 229877,39 грн., що складається з: - тіло кредиту - 44 199,15 грн.; - прострочене тіло кредиту - 104 541,00 грн.; - відсотки за кредитом - 75 529,86 грн.; - прострочені відсотки - 1607,38 грн.; комісія - 4000 грн.

06 березня 2017 року між ТОВ Українська факторингова компанія та ПАТ УкрСиббанк укладено договір факторингу №79, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором №92230343000, укладеним між ПАТ УкрСиббанк та відповідачем, перейшло до ТОВ Українська факторингова компанія .

Відповідач відмовилася сплатити позивачу заборгованість по договору №92230343000, відсотки та комісійну винагороду і в досудовому порядку врегулювати дане питання, через вказані обставини ТОВ Українська факторингова компанія змушене звернутися до суду.

Посилаючись на викладене, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.139-140 том ІІ), позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за договором №92230343000 про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобу на користь ТОВ Українська факторингова компанія суму в розмірі 256684,57 грн., та судовий збір в розмірі 6 857,95 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом до ТОВ Українська факторингова компанія , третя особа: ПАТ УкрСиббанк про визнання недійсними правочинів.

Вважає, що оскаржуваний кредитний договір суперечить актам цивільного законодавства, зокрема Закону України Про захист прав споживачів , Постанові НБУ № 168 від 10 травня 2007 року, а також кредитний договір був укладений під впливом обману зі сторони банку.

Як вбачається із умов кредитного договору, процентна ставка за кредитом встановлена в розмірі 18,40% річних.

Згідно додатку №1 до кредитного договору, реальна процентна ставка визначена у розмірі 21,31%, а абсолютне значення подорожчання кредиту становить 124 160, 86 грн.

Однак, у дійсності реальна відсоткова ставка і абсолютне значення подорожчання кредиту є значно вищими, оскільки кредитним договором передбачено платежі на користь третіх осіб (супутні послуги), а саме: страхування предмету застави на користь банку (за порушення цієї умови передбачена відповідальність у вигляді накладення на позичальника штрафу у розмірі 5000 грн.) і ці платежі не були враховані банком при розрахунку реальної процентної ставки та абсолютного подорожчання кредиту.

Так, на виконання умов кредитного договору, 17 вересня 2013 року між АТ Страхова компанія AXA Страхування та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2332015, відповідно до якого 17 вересня 2013 року ОСОБА_1 сплатила на користь страховика два платежі у сумі 11095,30 грн. (квитанція №80161000504631379403532) та 315,90 грн. (квитанція №80161000504631379403611).

Проте, як вбачається із змісту додатку №1 до кредитного договору, в якому передбачено наявність інформації щодо суми платежів на користь третіх осіб (страхування, сплата державного мита, послуги нотаріуса), в ньому не відображена інформація щодо сплати ОСОБА_1 платежів за договором страхування в сумі 11 411,20 грн. (11 095,30 грн.+ 315,90 грн.), відповідно ці суми не були враховані банком при визначенні реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту, а відтак банк ввів ОСОБА_1 в оману щодо дійсної реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту.

Також, ОСОБА_1 вважає, що договір факторингу №79, в частині відступлення ПАТ УкрСиббанк новому кредитору ТОВ Українська факторингова компанія права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, є недійсним.

До позовної заяви було додано лише договір факторингу №79 та реєстр боржників за ним, проте будь-яких доказів, що ТОВ Українська факторингова компанія сплатив на користь ПАТ УкрСиббанк суму фінансування, що передбачена умовами укладеного між ними договору факторингу, взагалі не надано.

З огляду на дані обставини, можна констатувати, що ТОВ Українська факторингова компанія не виконав зобов`язання за договором факторингу №79, а відтак не набув право вимоги за кредитним договором до боржника ОСОБА_1 , за яким позивач за первісними позовом просить стягнути заборгованість.

Разом з тим, необхідними умовами для укладення договору факторингу від 06 березня 2017 року між ПАТ УкрСиббанк та ТОВ Українська факторингова компанія , в якому ПАТ УкрСиббанк є клієнтом , а ТОВ Українська факторингова компанія виступає фактором , останній повинен мати ліцензію для надання фінансових послуг із Факторингу.

Натомість, будь-яких доказів щодо наявності у ТОВ Українська факторингова компанія на момент укладення договору факторингу №79, ліцензії для надання фінансових послуг із факторингу, до позову не додано, відтак даний договір укладений всупереч актам цивільного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.

Посилаючись на викладене, просила суд визнати недійсним договір №92230343000 про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобу із додатком №1 Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту , укладені 17 вересня 2013 року між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_1 , визнати недійсним договір факторингу №79, укладений 06 березня 2017 року між ПАТ УкрСиббанк та ТОВ Українська факторингова компанія , в частині набуття ТОВ Українська факторингова компанія право вимоги до ОСОБА_1 за договором №92230343000 про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобу від 17 вересня 2013 року.

В судовому засіданні представники позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ТОВ Українська факторингова компанія Пономарьова І.В. та ОСОБА_2 В ОСОБА_3 В. позовні вимоги підтримала, просила про їх задоволення в повному обсязі. Проти задоволення зустрічного позову заперечувала, просила відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 первісний позов не визнали, заперечували проти його задоволення, зустрічні позовні вимоги підтримали, просили про їх задоволення. На останнє судове засідання представник відповідача ОСОБА_5 не з`явився, направив до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю прибуття в судове засідання.

В судовому засіданні представники третьої особи за зустрічним позовом ПАТ УкрСиббанк Демчук О.В., Шевчук С.В. та ОСОБА_6 позовні вимоги за первісним позовом підтримали, провили про їх задоволення, зустрічні позовні вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення.

Дослідивши письмові матеріали справи та вислухавши думку сторін, які з`явилися в судове засідання, суд вважає, з огляду на тривалий розгляд даної справи та з метою недопущення подальшого порушення процесуальних строків розгляду справи, можливим провести розгляд справи у відсутність представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що 17 вересня 2013 року між ПАТ УкрСиббанк та ОСОБА_1 було укладено договір №92230343000 про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобу (а.с.7-8 том І).

Відповідно до умов пункту 1 договору №92230343000, сума наданих відповідачу кредитних коштів становить 158134,97 грн., при цьому, відповідно до п. 4 цього ж договору позичальник зобов`язаний повернути кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення щомісяця, відповідно до графіку платежів (додаток №1 до цього договору, що є не від`ємною частиною), але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 17.09.2020 р.

Згідно п.п. 7, 9 договору №92230343000, процентна ставка за кредитом в розмірі 18,40% річних. За користування кредитними коштами за кредитом понад встановлений договором термін процентна ставка встановлюється в розмірі 25,40% річних, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме наступного дня після дня несплати або неповної сплати платежу встановленого у кредитному договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

14 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ Прайм Кар було укладено договір купівлі-продажу автомобіля № 2388Фл/Juke-кр (а.с.34-36 том ІІ).

Пунктом 5.1.3 вказаного договору зазначено, що покупець зобов`язаний застрахувати ТС за програмою повне авто КАСКО , усі витрати пов`язані з виконанням умов цього пункту виконуються за рахунок покупця.

17 вересня 2013 року між АТ Страхова компанія AXA Страхування та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2332015, відповідно до якого 17 вересня 2013 року ОСОБА_1 сплатила на користь страховика два платежі у сумі 11095,30 грн. (квитанція №80161000504631379403532) та 315,90 грн. (квитанція №80161000504631379403611) (а.с.213-221 том І).

Відповідно до висновку експерта ТОВ Експертно-дослідна служба України Тарасової О. ОСОБА_7 . за результатами проведення судово-економічної експертизи №379/04/2019 від 18 квітня 2019 року, за результатами експертизи, в межах наявних матеріалів, виходячи з наданих документів та керуючись умовами, викладеними на момент укладення договору про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобу № НОМЕР_1 від 17.09.2013 р. (в т.ч. з урахуванням додатку №1 Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту ) та у відповідності до Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту , затверджених Постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р. встановлено: - реальна процентна ставка складає 35,19% та є вищою від реальної відсоткової ставки 21,31% визначеної у додатку №1 до договору; - абсолютне значення подорожчання кредиту складає 206 418,92 грн. та є вищим від абсолютного значення подорожчання кредиту 124 160,86 грн., наведеного у додатку №1 до договору. Розрахунок реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту, наведений в додатку №1 Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту до договору про надання споживчого кредиту №92230343000 від 17.09.2013 р. не містить повної інформації щодо вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, за кожним платіжним періодом (у т.ч. страхових платежів), що не узгоджується з п.3.2. та п.3.3. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту , затверджених Постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007 р. (а.с.88-105 том ІІ).

Пленум Верховного Суду України у пункті 7 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснив, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Згідно із статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, укладаючи кредитний договір та додатки до нього, сторони у письмовій формі досягли згоди щодо усіх істотних умов даного договору, що відповідає положенням чинного законодавства.

Згідно положень частин 1, 6 статті 19 ЗУ Про захист прав споживачів , нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Правочини, здійсненні з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

У пункті 2.1 кредитного договору зазначено, що підписуючи договір сторони підтверджують, що досягай згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені в цьому договорі та правилах споживчого кредитування.

Пунктом 16 кредитного договору встановлено, що сторони домовилися вважати, що уклавши договір, позичальник своїм підписом засвідчує факт та згоду з умовами договору та умовами правил споживчого кредитування, підтверджує, що він ознайомлений і погоджується з умовами усіх додатків до цього договору, підтверджує, що на дату укладення договору він ознайомлений з усіма тарифами по розрахунково-касовому обслуговуванню та тарифами банку та підтверджує, що всі умови договору та правил йому цілком зрозумілі і позичальник вважає їх справедливими по відношенню до нього, а також, що перед укладанням договору отримав від банку інформацію про умови кредитування згідно вимог законодавства України, зокрема Закону України Про захист прав споживачів та Постанови НБУ № 168 від 10.05.2007 р. Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту .

Із загальних умов укладеного кредитного договору № 92230343000 від 17.09.2013 р. вбачається, що сторонами досягнуто домовленості щодо істотних умов кредитного договору, зокрема, суми кредиту, дати видачі кредиту, річної відсоткової ставки, сплати усіх платежів за кредитним договором, умов повернення кредиту, нарахування та сплати відсотків, порядку їх сплати, порядку зміни та припинення дії договору, відповідальності сторін за невиконання чи неналежне виконання умов договору, умов забезпечення кредиту.

Отже, відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами договору, всіма істотними обставинами та наслідками його підписання, що підтверджується її особистим підписом.

Судом встановлено, що страхування предмету застави (автомобіля) було здійснено ОСОБА_1 за власні кошти, не за кредитні, саме тому інформація за договором страхування не була відображена у додатку до кредитного договору. Більше того, на момент укладення кредитного договору, сума страхової премії за договором страхування була невідома.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що кредитний договір укладений сторонами з дотриманням вимог закону, необхідних для чинності правочину, належних і допустимих доказів протилежного ОСОБА_1 не надано, а судом не здобуто.

Відповідно до вимог частини 1 статті 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман є, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або замовчує їх існування.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

В Узагальненнях Верховного Суду України від 24 листопада 2008 року Про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст. 230 ЦК може бути визнаний судом недійсним. Вбачається, що саме позивач, як сторона, яка діяла під впливом обману, повинен довести наявність умислу з боку відповідача, істотність значення обставин, щодо яких її введено в оману, і сам факт обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка. Обман стосовно мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи до здійснення правочину, не має істотного значення.

Отже, як вбачається з доданих ОСОБА_1 матеріалів до зустрічної позовної заяви, доводи, що вона була навмисно введена банком в оману є безпідставними та не підкріплені жодними доказами.

З письмових матеріалів справи взагалі не вбачається наявність доказів, які б свідчили про наявність умислу у посадових осіб ПАТ УкрСиббанк щодо введення в оману позичальника ОСОБА_1 , а отже вказана обставина та твердження позивача за зустрічним позовом є не доведеними.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо визнання недійсним договору №92230343000 про надання споживчого кредиту на придбана транспортного засобу від 17.09.2013 р., задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту на придбання транспортного засобу № НОМЕР_1 від 17.09.2013 р. становить у розмірі 256 684, 57 грн., з яких: - тіло кредиту - 104 541,00 грн.; - прострочене тіло кредиту - 44 199,15 грн.; - відсотки за кредитом - 22 277,69 грн. (дорівнюють 21,31% як вказано в висновку експерта); - прострочені відсотки - 1 607,38 грн.; - комісія - 4 000 грн., згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, 3% річних становлять 13 394, 08 грн., розмір інфляційних витрат склав 66 665, 27 грн.

06 березня 2017 року між ТОВ Українська факторингова компанія та ПАТ УкрСиббанк укладено договір факторингу №79, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором №92230343000, укладеним між ПАТ УкрСиббанк та відповідачем, перейшло до ТОВ Українська факторингова компанія (а.с.13-17 том І).

Відповідно частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Пунктом 3.2 договору факторингу №79 встановлено, що фактор зобов`язується сплатити клієнту суму фінансування у розмірі вказаному у п. 3.1 цього договору, одним платежем в дату підписання сторонами реєстру боржників.

Посилання ОСОБА_1 на те, що ТОВ Українська факторингова компанія не виконало зобов`язання за договором факторингу №79 є безпідставними, що підтверджується копіями Акту взаємозаліку між ТОВ Українська факторингова компанія та ПАТ УкрСиббанк від 06.03.2017 р. та платіжного доручення № 570 від 06 березня 2017 року (а.с.245 том І, а.с.41 том ІІ).

Крім того, ТОВ Українська факторингова компанія здійснює факторингові операції на підставі свідоцтва національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 723 від 22.03.2016 р., та додатку до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи на підставі чого ТОВ Українська факторингова компанія надається дозвіл на здійснення факторингу (а.с.246 том І).

Враховуючи викладене вище, вбачається відсутність підстав визнання недійсним договору факторингу №79 від 06.03.2017 р., укладеного між ПАТ УкрСиббанк та ТОВ Українська факторингова компанія .

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч.1,2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення первісного позову в повному обсязі та відмови в задоволення позовних вимог за зустрічним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за первісним позовом ТОВ Українська факторингова компанія при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 6857,95 грн.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне, стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 3850,27 грн. - пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ЗУ Про захист прав споживачів , постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , ст.ст.203, 215, 229, 230, 526, 627, 629, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України , суд

вирішив:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українська факторингова компанія , код ЄДРПОУ 40235074, заборгованість за договором №92230343000 про надання споживчого кредиту на придбана транспортного засобу від 17.09.2013 р. в розмірі 256684 (двісті п`ятдесят шість тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українська факторингова компанія , код ЄДРПОУ 40235074, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн. 27 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Українська факторингова компанія , третя особа: Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк про визнання недійсними правочинів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. С. Сердинський