Рішення

від 02.07.2019 по справі 160/3894/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року Справа № 160/3894/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б-Арс Ресурс" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,-

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2019 року Державна служба геології та надр України звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б-Арс Ресурс" з вимогами:

припини право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4358 від 07.09.2007 року, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Б-Арс Ресурс".

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Б-Арс Ресурс" було складено акт перевірки про недопущення до перевірки № 06-06/26/2018-27/п (130) від 27 липня 2018 року, яким було встановлено, що за адресою місцезнаходження надрокористувача представники ТОВ Б-Арс Ресурс відсутні. Додатково проведено виїзд за місцезнаходженням Лопушнянського родовища (Хмельницька обл., Ізяславський р-н, півніна околиця с. Лопушине) та встановлено, що роботи з видобутку і вивозу корисних копалин не проводяться, будь-яка гірничо-видобувна техніка на родовищі відсутня. Сільський голова Мислятинської сільської ради Ізяславського р-ну Хмельницької обл. ОСОБА_1 надала довідку, відповідно до якої ТОВ Б-Арс Ресурс діяльності з видобутку суглинків на Лопушнянському родовищі не проводить (лист від 27 липня 2018 року № 267). У зв`язку з вищенаведеним, ТОВ Б-Арс Ресурс порушено вимоги статті 11 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 4358 від 07 вересня 2007 року, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра України для здійснення державного геологічного контролю. Враховуючи вищезазначене, відповідно до положень статті 26 Кодексу України про надра та п.23 Порядку № 615 позивачем розглянуто питання щодо подальшої дії дозволу, власником якого є відповідач, що не вжив заходів щодо усунення порушень, які стали підставою для зупинення дії дозволу. Враховуючи, що відповідач порушив законодавство в сфері надрокористування та не усунув порушення, наявні підстави для анулювання дозволу, згідно статті 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку № 615.

Ухвалою суду від 02 травня 2019 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копія ухвали суду від 02.05.2019 року направлена відповідача за його адресою місцезнаходження: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , проте на адресу суду повернувся конверт із довідкою про причини повернення.

Правом на подання письмових пояснень, відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариству з обмеженою відповідальністю Б-Аре Ресурс надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4358 від 07.09.2007 року строком дії 12 років до 07.09.2019 року.

Наказом Державної служби геології та надр України № 523 від 28.11.2017 року затверджено План перевірок надрокористувачів на 2018 рік, відповідно до якого перевірку ТОВ Б-Аре Ресурс було призначено з 20.07.2018 року терміном 10 днів.

Наказом Державної служби геології та надр України № 207 від 08.06.2018 року Департаменту державного геологічного контролю було доручено провести планові перевірки надрокористувачів, зокрема ТОВ Б-Аре Ресурс .

На адресу ТОВ Б-Аре Ресурс було направлено письмове повідомлення про проведення планової перевірки № 10467/03/14- 18 від 13.06.2018 року.

Судом встановлено, що на адресу Державної служби геології та надр України повертались конверти з кореспонденцією, направленою на адресу ТОВ Б-Аре Ресурс , із зазначенням причин повернення.

За фактом виходу за місцезнаходженням ТОВ Б-Аре Ресурс з метою проведення означеної перевірки складено акт про недопущення до перевірки № 06-06/26/2018-27/п (130) від 27.07.2018 року, яким встановлено, що за адресою місцезнаходження надрокористувача представники ТОВ Б-Арс Ресурс відсутні. Додатково проведено виїзд за місцезнаходженням Лопушнянського родовища (Хмельницька обл., Ізяславський р-н, півніна околиця с. Лопушине) та встановлено, що роботи з видобутку і вивозу корисних копалин не проводяться, будь-яка гірничо-видобувна техніка на родовищі відсутня. Сільський голова Мислятинської сільської ради Ізяславського р-ну Хмельницької обл. ОСОБА_1 надала довідку, відповідно до якої ТОВ Б-Арс Ресурс діяльності з видобутку суглинків на Лопушнянському родовищі не проводить.

У зв`язку з вищенаведеним, ТОВ Б-Арс Ресурс порушено вимоги статті 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та пункту 5.3 Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 4358 від 07 вересня 2007 року, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю.

На підставі акта № 06-06/26/2018-27/п (130) від 27.07.2018 року складено припис від 27.07.2018 року № 622-14/06, яким надано строк на усунення порушень законодавства у сфері надрокористування до 31 серпня 2018 року.

Наказом Державної служби геології та надр України № 405 від 31.10.2018 року, зокрема зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами ТОВ Б-Арс Ресурс № 4358 від 07.09.2007 року.

Про прийняте рішення - про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4358 від 07.09.2007 року ТОВ Б-Арс Ресурс повідомлено листом № 22488/03/14-18 від 09.11.2018 року.

Судом встановлено, що на адресу Державної служби геології та надр України повернувся лист № 22488/03/14-18 від 09.11.2018 року із зазначенням причин повернення.

Також, листом від 04.01.2019 року № 267/03/14-19 запропоновано ТОВ Б-Арс Ресурс надати у 15-денний термін власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами № 4358 від 07.09.2007 року.

Вказаний лист повернуто на адресу Державної служби геології та надр України з довідкою про причини повернення.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту першого Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України № 391/2011від 06 квітня 2011 року, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

За змістом пункту 13 вказаного Положення Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію.

Правовідносини між сторонами регулюються Кодексом України про надра, Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, а також іншими нормативно-правовими актами (тут і далі в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

За змістом частини восьмої статті 16 Кодексу України про надра переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Згідно з частиною другою статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

За змістом частини першої - третьої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Згідно з підпунктом 4 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, у редакції на час спірних правовідносин, дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі наявності заборгованості з плати за користування надрами.

У пункті 23 вказаного Порядку визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" .

Стаття 56 Кодексу України про надра визначає, що основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов`язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 57 Кодексу України про надра у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

Аналізуючи викладені норми суд приходить до висновку, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.

У разі відсутності спору, Державна служба геології та надр України має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, це право припиняється у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі № 814/1349/17.

Оскільки підставою припинення права користування надрами було невиконання вимог контролюючого органу усунути виявлені під час перевірки недоліки, Державна служба геології та надр України мала право самостійно, без звернення до суду, прийняти рішення про анулювання спеціального дозволу.

Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі № 805/1305/16-а.

Будь-яких доказів на підтвердження висловлення Товариством з обмеженою відповідальністю Б-Арс Ресурс незгоди на припинення права користування надрами, матеріали справи не містять.

За таких обставин питання припинення права користування надрами не підлягає розгляду у судовому порядку.

Згідно частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розглянувши адміністративну справу в межах позовних вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог Державної служби геології та надр України, у зв`язку з чим відмовляє у їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державної служби геології та надр України (вулиця Антона Цедіка, будинок 16, місто Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37536031) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б-Арс Ресурс" (51242, Дніпропетровська обл., Новомосковський район, село Попасне, вулиця Пеонерська, будинок 6, корпус А, код ЄДРПОУ 38072548) про анулювання спеціального дозволу на користування надрами відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02 липня 2019 року.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков