Рішення

від 09.10.2019 по справі 200/9125/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2019 р. Справа№200/9125/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши в порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10 червня 2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ;

- зобов`язати Покровське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 22 березня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням підтвердженого стажу періодів навчання в Професійно-технічному училищі № 80 з 01 вересня 1993 року по 11 лютого 1997 року та період роботи в ДВАТ ГМУ Монтажник з 02 квітня 1997 року по 05 травня 1997 року.

Ухвалою суду від 22 липня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

22 серпня 2019 року розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. 25 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено на 09 жовтня 2019 року.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22 червня 2019 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, згідно частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Рішенням відповідача від 10 червня 2019 року було відмовлено в призначені пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу в підземних умовах - 25 років. В свою чергу відповідач, на підставі наданих документів, не зарахував до пільгового стажу періоди навчання за фахом в ПТУ № 80 з 01.09.1993 року по 11.02.1997 року та роботу в ДВАТ ГМУ Монтажник з 02.04.1997 року по 05.05.1997 рік. Відмова в зарахуванні до пільгового стажу зазначених періодів вмотивована тим, що позивачем не надано підтверджуючих документів.

Вважає, що рішення відповідача є протиправним та відповідач зобов`язаний розглянути повторно заяву про призначення пенсії у відповідності до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.

Свою позицію відповідач вмотивував тим, що для визначення права на пенсію на пільгових умовах застосовується Наказ Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 щодо порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Згідно п. 3 наказу № 383 при визначенні права на пенсію на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинні на період роботи на відповідних посадах. Згідно п. 10 Наказу №383 для підтвердження стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та довідку, уточнюючу пільговий характер роботи. У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія чи посада, характер виконуваної роботи, підрозділ, найменування Списків або їхні номери, в які включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано таку довідку.

Тобто період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство з наданням уточнюючої довідки. Довідку видає підприємство або його правонаступник. Зазначає, що відповідно до наданих документів згідно ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування страховий стаж позивача складає 24 роки 09 місяців 07 днів, в тому числі пільговий - 21 рік 07 місяців 04 дні. До пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії незалежно від віку згідно ч 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне не зараховано період роботи в ДВАТ ГМУ Монтажник з 02.04.1997 року по 05.05.1997 рік, оскільки позивачем не надано документ, підтверджуючих документів.

Згідно до ст.38 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту від 10.02.1998 року N 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу отримання освіти, у тому числі в безперервний і в в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Вказує, що згідно трудової книжки заявника навчання в ПТУ №80 м. Родинське з 01.09.1993 по 11.02.1997 року, проте наступний запис про прийом на роботу на шахту Родинська 10.06.1997 року, тобто перерив перевищує 3 місяці. У зв`язку з викладеним просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту серії НОМЕР_2 , виданий Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області 13 грудня 1996 року.

22 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача, із заявою № 1268 про призначення пенсії незалежно від віку на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Рішенням від 10 червня 2019 року Про відмову в призначенні пенсії позивачу було відмовлено в призначенні пенсії згідно з частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , оскільки заявником не додано документів щодо підтвердження повноважень ліквідатора та немає необхідного пільгового стажу роботи.

Рішення про відмову у призначенні пенсії від 10 червня 2019 року вмотивовано тим, що період роботи позивача з 02 квітня 1997 року по 05 травня 1997 року, оскільки не додано документів, підтверджуючих повноваження ліквідатора ДВАТ ГМУ Монтажник (а.с. 11, 12).

Судом встановлено, що спірним рішенням не зараховано до пільгового стажу, яких дає право на призначення пенсії незалежно від віку наступні періоди:

- донорські - 2 дні у 2007 році;

- державний обов`язок - 1 день у 2012 році;

- відпустка без збереження заробітної плати - 27 днів за період з 1997 року по 2015 рік;

- довідка без оплати - 3 дні у 1997 році;

- автобус - 6 днів у 1998-1999 роках;

- прогули та неявка - 10 днів у 1998, 2005, 2014 роках.

- період навчання за фахом з 01 вересня 1993 року по 11 лютого 1997 року;

- період роботи в ДВАТ ГМУ Монтажник з 02 квітня 1997 року по 05 травня 1997 року.

Позивач оскаржує вищевказане рішення відповідача як таке, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та його конституційних прав.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" "в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України)".

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України "Права, свободи та обов`язки людини і громадянина". Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).

Згідно з ч. 1 статті 114 Закону № 1058- ІV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058- ІV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Згідно п. 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (Законом № 1788-XII).

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За змістом цих норм вбачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у позивача права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, є встановлення факту перебування особи на посадах, що віднесені до тих, що дають право на пільгову пенсію.

Щодо факту підтвердження повноважень ліквідатора ДВАТ ГМУ Монтажник з 02 квітня 1997 року по 05 травня 1997 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що разом із з заявою про призначення пенсії для підтвердження спірного пільгового стажу позивачем надано диплом від 12.02.1997 року серії НОМЕР_4, про здобування освіти за професією - електрослюсар підземний, машиніст підземних установок; довідки, видані ліквідатором ДВАТ ГМУ Монтажник Карпенко А.А. від 20.02.2019 року №№ 22, 22/1, 22/2, 22/3; документи, видані приватним архівом ліквідованих підприємств: довідки від 20.02.2019 року № № 22, 22/1, 22/2, 22/3, 22/4; копії особової карти № 1763, копія наказів від 02.04.1997 року № 29К, від 05.05.1997 року №35, від 22.03.1997 року №27 (а.с. 9, 10, 15, 16-20, 23-30).

Згідно зазначених документів підтверджується ті обставини, що на підставі наказу ДВАТ ГМУ Монтажник від 02.04.1997 року позивача прийнято електрослюсарем підземним 4 розряду та на підставі наказу від 05.05.1997 року №. 35-к звільнено. В довідках зазначено, що вони видані на підставі первинних документів (особової картки форми Т-2, контрольного табелю, особового рахунку № НОМЕР_3 , наказів по підприємству). В свою чергу зазначеними документами підтверджено, що дане підприємство виконувало підземні роботи по монтажу, демонтажу та ремонту механізованих комплексів на шахтах ім.. Стаханова , їм. Димитрова Родинська , Бшицька , Краснолиманська .

Таким чином, відсутність запису в трудовій книжці позивача періоду роботи в ДВАТ ГМУ Монтаж відповідно до Постанови КМУ № 637 підтверджено позивачем шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо, управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Відповідно з частини 2 статті 41 зазначеного вище Закону ліквідатор з дня свого. призначення здійснює такі повноваження, зокрема, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Частиною 3 зазначеної статті згаданого Закону також передбачено, що з дня призначення ліквідатора, до. нього, переходять права керівника органів управління юридичної особи - банкрута.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ухвали Господарського суду Донецької області від 20.06.2013 року (справа № 5/656) ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Карпенка Андрія Анатолійовича (свідоцтво № 1000 від 16.05.2013 року), який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, ухвалою суду встановлено строк ліквідаційної процедури ДВАТ ГМУ Монтажник на 3 місяці до 20.09.2013 року.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на 10.07.2019 року, Державне відкрите акціонерне підприємство Гірничо-монтажне управління Монтажник (ідентифікаційний код 05427565) з 29.11.2018 року перебуває в стані припинення на-підставі судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури № 5/656 від 20.06.2013 року. Прізвище, ім`я, по-батькові, дата обрання (призначення осіб), які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи,уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особа, або осіб, які-мають, право вчиняти від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи - Карпенко Андрій Анатолійович - голова комісії з припинення або ліквідатор.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що твердження відповідача щодо необхідності надання документів, що підтверджують повноваження ліквідатора на видачу та підписання уточнюючих довідок ДВАТ ШМУ Монтажник є протиправним, оскільки, чинним законодавством не передбачена обов`язковість підтвердження відповідних повноважень ліквідатора або ліквідаційної комісії юридичної особи, яка перебуває у стані припинення.

Суд зазначає, що наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказаний період та інші надані до суду докази у їх сукупності свідчать про зайнятість останньої за відповідною посадою повний робочий день на дільницях, що передбачені Списком №1. Записи про спірний період роботи, засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірний період підтверджується відповідними записами трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства.

Як вже зазначалось, відповідно до діючого законодавства, умовою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію, є наявність факту роботи у ці періоди на відповідній посаді, віднесеній до Переліку.

При цьому, суд зауважує, що приписи Порядку № 637 від 12.08.1993 щодо необхідності надання додаткових підтверджуючих документів, застосовуються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, тоді як в ході розгляду справи встановлено та підтверджено наявність необхідного трудового стажу саме зі змісту трудової книжки.

Отже, позивачем надано усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження свого пільгового стажу.

Крім того, доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці на підприємстві та інших доказів, які підтверджували б не виконання позивачем роботи за зазначеною професією у спірні періоди до суду не надано.

У відповідності до пункту 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі також - Постанова № 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).

Пунктом 17 Постанови № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Щодо періоду навчання позивача в Професійному технічному училищі № 80 з 01.09.1993 року по 11.02.1997 року, суд зазначає наступне.

Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначались види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. У відповідності до цієї норми до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації (пункт "д" частини 1).

Поняття системи освіти, її мету, та структуру визначено Законом України "Про освіту" (далі - Закон № 1060-XII).

Згідно з вказаним Законом професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію (стаття 41).

Згідно статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що час навчання у професійно - технічному навчальному закладі повинен бути зарахований до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, за наявності двох умов, а саме: 1) якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу не перевищує 3 місяці; 2) якщо особа зарахована на роботу за набутою професією.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з диплому про навчання позивача та записів в трудовій книжці, ОСОБА_1 навчався в Професійному технічному училищі № 80 в період з 01 вересня 1993 року по 11 лютого 1997 року. Запис про працевлаштування, відповідно до трудової книжки вчинений 10 червня 1997 року, відповідно до якого позивача прийнято на посаду електрослюсаря Шахта Родинська ДП Красноармійськвугілля (а.с. 7).

З огляду на наведене, суд вважає правомірним невключення відповідачем до пільгового стажу періоду навчання позивача з 01.09.1993р. по 11.02.1997р., оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією перевищує три місяці.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 10 червня 2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах прийнято не на підставі Конституції України та законодавства України, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

Таким чином, позов ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією від 16 липня 2019 року.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню з обох сторін, пропорційно задоволеним вимогам на користь позивача у розмірі 382,20 гривень.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10 червня 2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Зобов`язати Покровське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 22 березня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням підтвердженого стажу періоду роботи в ДВАТ ГМУ Монтажник з 02 квітня 1997 року по 05 травня 1997 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13, код ЄДРПОУ 42169323) судовий збір у розмірі 382 (триста вісімдесят дві) гривні 20 копійок на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09 жовтня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова