Постанова

від 09.10.2019 по справі 826/9299/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року Справа № 826/9299/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Лічевецького І.О., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Ісаєва С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2019 року у справі

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до державного реєстратора комунального підприємства

Центр державної реєстрації

Хроменка Володимира Леонідовича

про визнання протиправним та скасування рішення,

зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора комунального підприємства Центр державної реєстрації Хроменка Володимира Леонідовича (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій державного реєстратора;

- визнання протиправними записів державного реєстратора про припинення юридичних осіб: ТОВ Бізнестрейд Консалт (код ЄДРПОУ 41261000), ТОВ Євроторг Південь (код ЄДРПОУ 41261131), ТОВ Техноплюссервіс (код 41138378);

- поновлення юридичних осіб ТОВ Бізнестрейд Консалт (код ЄДРПОУ 41261000), ТОВ Євроторг Південь (код ЄДРПОУ 41261131), ТОВ Техноплюссервіс (код 41138378).

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2019 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено порушення його прав і законних інтересів оскаржуваними ним діями державного реєстратора та наяаності в нього повноважень на звернення до суду з цим позовом, а також з того, що для захисту інтересів держави щодо повноти сплати платниками податкових зобов`язань позивач повинен був звертатися в порядку пред`явлення відповідних кредиторських вимог у ході процедури ліквідації вказаних юридичних осіб і що замість них утворено інше ТОВ Редлайн Плюс , яке є правонаступником їх прав та обов`язків.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі, наполягаючи на тому, що за ТОВ Бізнестрейд Консалт , ТОВ Євроторг Південь , ТОВ Техноплюссервіс обліковуються значні суми податкових зобов`язань з ПДВ та зареєстровані податкові накладні, що їх правонаступник - ТОВ Редлайн Плюс не є платником ПДВ, що КП Центр державної реєстрації , державним реєстратором якого вчинені оскаржувані реєстраційні дії, незаконно створено і що спірні записи про припинення вказаних юридичних осіб внесені до Реєстру без дотримання порядку вчинення відповідних реєстраційних дій.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2019 р. було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором комунального підприємства Центр державної реєстрації Хроменком В.Л. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено записи про припинення юридичних осіб: ТОВ Бізнестрейд Консалт (код ЄДРПОУ 41261000), ТОВ Євроторг Південь (код ЄДРПОУ 41261131), ТОВ Техноплюссервіс (код 41138378) шляхом приєднання до правонаступника - ТОВ Редлайн Плюс (код ЄДРПОУ 40237696).

16.03.2018 р. позивач оскаржив відповідні реєстраційні дії в досудовому порядку до Міністерства юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 25.04.2018 р. № 1437/7 Про відмову у задоволенні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 16 березня 2018 року відмовлено у задоволенні зазначеної скарги ГУ ДФС у м. Києві у зв`язку з тим, що державним реєстратором прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 р. № 755-VI (далі - Закон № 755-VI).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 20 ПК України регламентовано повноваження контролюючих податкових органів.

Водночас, ані вказаною нормаою, ані будь-якою іншою законодавчою нормою не передбачено повноваження податкового органу на звернення до суду з позовом щодо оскарження дій державного реєстратора з внесення до Реєстру зупису про припинення юридичної особи.

Згідно з ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

У п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

У ст.ст. 111, 112 ЦК України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону № 755-VI регламентовано, що суб`єктом державної реєстрації є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси, акредитовані суб`єкти - у разі державної реєстрації інших юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Частиною 7 статті 4 Закону № 755-VI передбачено, що в разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Пунктом 14 статті 17 Закону № 755-VI визначено, що для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу - у разі припинення юридичної особи в результаті поділу;

3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі припинення юридичної особи в результаті перетворення, злиття або приєднання;

4) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, - у разі припинення юридичної особи в результаті поділу, злиття або приєднання;

5) документи для державної реєстрації створення юридичної особи, визначені частиною першою цієї статті, - у разі припинення юридичної особи в результаті перетворення;

6) документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою цієї статті, - у разі припинення юридичної особи в результаті приєднання.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Отже, можливість звернення суб`єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції має бути пов`язана з виконанням ним владних управлінських функцій у межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачено законом.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.03.2018 р. по справі № 800/414/17, а також в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 р. по справі № 826/7962/16 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, він є обов`язковим для апеляційного суду при розгляді даної справи.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що ані при зверненні до суду першої інстанції, зокрема у поданому в цій справі позові, ані в ході апеляційного провадження позивачем не зазначено жодної законодавчої норми, яка б надавала йому, як суб`єкту владних повноважень у розумінні ПК України та/або Закону № 755-VI, право звертатися із заявленими позовними вимогами до суду.

Також, апеляційний суд відзначає, що вищенаведеними законодавчими нормами чітко визначено процедуру пред`явлення кредиторських вимог до юридичниї особи, яка ліквідується, і крім того, ТОВ Бізнестрейд Консалт , ТОВ Євроторг Південь , ТОВ Техноплюссервіс припинені шляхом приєднання до іншої юридичної особи - їх правнаступника ТОВ Редлайн плюс .

Доводи апелянта про те, що за ТОВ Бізнестрейд Консалт , ТОВ Євроторг Південь , ТОВ Техноплюссервіс обліковуються значні суми податкових зобов`язань з ПДВ та зареєстровані податкові накладні, що їх правонаступник - ТОВ Редлайн Плюс не є платником ПДВ, є необґрунтованими та не підтверджують ані наявності у позивача повноваження, чітко визначеного законом, на звернення до суду саме з цим позовом, ані неможливості проведення претензійно-позовної роботи зі стягнення відповідної заборгованості з правонаступника зазначених юридичних осіб.

Посилання апелянта на те, що КП Центр державної реєстрації , державним реєстратором якого вчинені оскаржувані реєстраційні дії, незаконно створено, судова колегія до уваги не приймає, оскільки таке питання виходить за межі позовних вимог у цій справі та, відповідно до ст. 308 КАС України, не підлягає перевірці апеляційним судом. При цьому, жодних доказів визнання протиправним у порядку, визначеному законодавством, створення вказаного КП суду не надано.

Твердження апелянта про те, що оскаржувані ним записи про припинення вказаних юридичних осіб внесені до Реєстру без дотримання порядку вчинення відповідних реєстраційних дій, також не підтверджуються жодними доказами і, з огляду на вищезазначене, до уваги апеляційним судом не приймаються.

Надаючи оцінку всім доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення цього позову та вважає, що судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2019 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

Оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 09 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді: