Постанова

від 09.10.2019 по справі 640/21185/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21185/18 Суддя першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Епель О.В., Файдюка В.В.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на проголошене о 10 годині 43 хвилині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року, повний текст якого складено 07 червня 2019 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МВМ-Київ до Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Форум Сателіт , про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю МВМ-Київ (далі - Позивач, ТОВ МВМ-Київ ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.09.2018 року №00012111402.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019 року залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Форум Сателіт в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору (далі - Третя особа, ТОВ Форум Сателіт ).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що надані Позивачем первинні документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій, доказів їх невідповідності вимогам чинного законодавства Відповідачем не надано, а вирок суду стосовно керівника контрагента не може бути свідченням безтоварності господарських операцій з огляду на те, що правовідносини ТОВ МВМ-Київ та ТОВ Аккорда (у подальшому ТОВ Компанія Рестайл ) у ньому не досліджувалися.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої доводи обґрунтовував тим, що, по-перше, у вироку суду, який набрав законної сили, встановлено факт відсутності у директора ТОВ Аккорда жодного наміру здійснювати господарську діяльністю від імені товариства, що вказує на юридичну дефектність всіх підписаних від імені ТОВ Аккорда ОСОБА_1 документів, по-друге, на вимогу контролюючого органу під час перевірки Позивачем не було надано будь-яких доказів надання ТОВ МВМ-Київ послуг ТОВ Компанія Рестайл , як і доказів, що власник приміщення - ТОВ Форум Сателіт , виставляло на користь ТОВ Компанія Рестайл будь-які рахунки, по-третє, заява ОСОБА_1 про те, що вона брала участь у господарській діяльності ТОВ Аккорда не може спростовувати обставини, встановлені вироком суду, який набрав законної сили. Окремо наголошує на обов`язку платника податків бути обачливим при виборі контрагента.

Після усунення визначених в ухвалі від 15.07.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 року було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.08.2019 року, яке у подальшому відкладено на 09.10.2019 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ МВМ-Київ просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію аргументує тим, що судом першої інстанції було надано повну та всебічну оцінку всім фактичним обставинам справи та обґрунтовано вказано на те, що первинними документами підтверджується реальність господарських операцій, а у вироку відсутні будь-які відомості щодо обставин діяльності ТОВ Аккорда з ТОВ МВМ-Київ .

У межах встановлених судом строків відзиву на апеляційну скаргу від Третьої особи не надійшло.

У судовому засіданні представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній підстав.

Представник Позивача та представник Третьої особи наполягали на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати в частині, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що у вересні 2018 року працівниками ГУ ДФС у м. Києві на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, наказу від 07.09.2018 року №83571 (т. 1 а.с. 195) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ МВМ-Київ з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Компанія Рестайл березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року.

У ході перевірки встановлено порушення Позивачем п.п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 73 631,00 грн.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 17.09.2018 року №636/26-15-14-02-01/33154568 (т. 1 а.с. 19-41).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 26.09.2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення форми Р №00012111402, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 92 039,00 грн., у тому числі за основним платежем - 73 631,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 18 408,00 грн. (т. 1 а.с. 48-49).

За наслідками адміністративного оскарження згадане податкове повідомлення-рішення рішенням ДФС України від 03.12.2018 року №39080/6/99-99-11-04-01-25 було залишено без змін (т. 1 а.с. 50-55).

Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваного індивідуального акту, суд першої інстанції встановив, що даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Аккорда (код ЄДРПОУ 39424712), яке у подальшому було перейменоване у ТОВ Компанія Рестайл , як юридична особа, основним видом діяльності якої було надання в оренду нерухомого майна, здійснювала свою діяльність з 2014 до 2018 року.

За змісту акту перевірки вбачається, що протягом зазначеного часу директором останнього була не лише ОСОБА_1 , а й інші особи, які не визнавалися винними у вчиненні будь- яких злочинних діянь у сфері господарської діяльності.

Крім того, суд першої інстанції відзначив, контролюючий орган у ході перевірки підтвердив як факт здійснення ТОВ МВМ-Київ своєї діяльності у вказаному приміщенні, як і факт реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, виписаних ТОВ Аккорда у 2016 році.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що 24.02.2014 року між ТОВ МВМ-Київ (Суборендар) та ТОВ Форум-Менеджмент груп (Орендар) було укладено договір суборенди № ДС 633 (т. 1 а.с. 56-69), згідно якого Орендар передав Суборендареві в суборенду нежитлове приміщення (офіс № 801) площею 102.97 кв.м., розташоване на 8-му поверсі в будівлі за адресою: Україна, м. Київ. вул. Героїв Космосу, 4 на строк з 01.04.2014 року до 31.03.2016 року.

У подальшому, з ініціативи ТОВ Форум-Менеджмент груп , позивачеві було запропоновано орендувати вказане приміщення у TOB Аккорда , у зв`язку з чим 31.10.2014 року між TOB МВМ-Київ (Суборендар), TOB Форум-Менеджмент Груп (Первісний Орендар) та TOB Аккорда (у подальшому TOB Компанія Рестайл ; Новий Орендар) було укладено договір про внесення змін до договору суборенди № ДС 633 від 24.02.2014 року (про заміну сторони у зобов`язанні), який від імені TOB Аккорда підписав директор Марченко А.А. (т. 1 а.с. 73-74).

09.03.2016 року між ТОВ МВМ-Київ було укладено договір оренди № 1053 з TOB Аккорда (у подальшому TOB Компанія Рестайл ), згідно якого Суборендар продовжував користуватися на умовах суборенди нежитловим приміщенням № 801, площею 102.97 кв.м. -, розташованим на 8-му поверсі в будівлі за адресою: Україна, м. Київ. вул. Героїв Космосу, 4, на строк з 01.04.2016 року по 31.03.2018 року (т. 1 а.с. 75-89). Даний договір від імені ТОВ Аккорда було підписано заступником директора з господарської діяльності Антоновим О.О .

Реальність виконання зобов`язань за згаданими договорами, на думку суду першої інстанції, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (т. 1 а.с. 96-115), актів надання послуг (т. 1 а.с. 116-135). Крім того, факт використання Позивачем нежитлового приміщення № 801, на переконання суду першої інстанції, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями договорів про надання послуг телефонного зв`язку (т. 1 а.с. 136), про надання послуг доступу до мережі інтернет (т. 1 а.с. 137-143), про надання послуг бізнес-мережі (т. 1 а.с. 144-157), про надання телекомунікаційних послуг (т. 1 а.с. 158-163).

Крім того, Окружним адміністративним судом міста Києва зазначено, що вироком Вишгородського районного суду Київській області від 06.04.2018 року у справі №363/4995/17 встановлено, що ОСОБА_1 , не маючи наміру здійснювати господарську діяльність від імені ТОВ Аккорда , погодилася на пропозицію підписувати документи, які будуть використовуватися у подальшому для здійснення незаконних фінансово-господарських операцій вказаного товариства. Відхиляючи вказаний вирок як підставу для визнання господарських операцій безтоварними, суд першої інстанції підкреслив, що ОСОБА_1 було визнано винною у пособництві у підробленні документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, що не вказує на фіктивність ТОВ Аккорда . Крім іншого, підкреслив, що даний вирок не містить жодних відомостей, які б відображали обставин фінансово-господарської діяльності ТОВ Аккорд та ТОВ МВМ-Київ у 2016 році.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстав для визнання безтоварними господарських операцій ТОВ Аккорд (ТОВ Компанія Рестайл ) та ТОВ МВМ-Київ немає. При цьому, суд наголосив на тому, що контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень не доведено, що господарські операції Позивача є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності Позивача та його контрагента, що, на його переконання, свідчить про відсутність перешкод для формування даних податкового обліку за наслідками відносин з ТОВ Аккорд (ТОВ Компанія Рестайл ) й попри те, що керівник вказаного товариства визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, однак у вироку суду відомості щодо фіктивних правовідносин даного підприємства з ТОВ МВМ-Київ відсутні.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон про бухгалтерський облік) документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Приписи ст. 9 вказаного закону визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши наявні матеріалах справи документи, судова колегія вважає, що останні містять всі обов`язкові для первинних документів реквізити та відповідають законодавчо визначеним вимогам, які підтверджують фактичне використання ТОВ МВМ-Київ орендованого у ТОВ Аккорда (ТОВ Компанія Рестайл ) офісного приміщення, у тому числі протягом 2016 року. Поряд з цим, Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було доведено юридичної дефектності чи невідповідності первинних документів вимогам чинного законодавства.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Приписи ч. 1 ст. 208 ГК України визначають, що якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Враховуючи положення зазначених вище статей ГК України, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити той факт, що для визнання правочину такого, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, необхідно встановити факт наявності у контрагентів або контрагента такої мети. Водночас, доказів на підтвердження даних обставин Відповідачем надано не було.

Посилання Апелянта на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 06.04.2018 року у справі №363/4995/17, яким визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205-1 КК України, в якості підстав для визнання господарських операцій безтоварними, а складених від імені ТОВ Аккорда (ТОВ Компанія Рестайл ) первинних документів - недостовірних, судова колегія вважає безпідставним з огляду на таке.

Зі змісту вказаного вироку вбачається, що ОСОБА_1 , яка була директором ТОВ Аккорда у 2016 році, визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 1 ст. 205-1 КК України, а саме - у пособництві у підробленні документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця, тобто внесення в документи, що відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисному поданні для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

При цьому, як вірно підкреслив суд першої інстанції, вказаний вирок не містить жодних відомостей, які б відображали обставин фінансово-господарської діяльності ТОВ Аккорда , як юридичної особи, та ТОВ МВМ-Київ у 2016 році, про відсутність ознак реальності якої зазначає контролюючий орган в акті перевірки.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що предметом розгляду даної справи є перевірка правомірності висновків ГУ ДФС у м. Києві щодо заниження ТОВ МВМ-Київ податку на додану вартість шляхом здійснення фіктивних фінансово-господарських операцій з ТОВ Аккорда , тому даний вирок не може бути належним доказом в підтвердження факту нереальності здійснених операцій у зв`язку з тим, що Позивачем підтверджено факт використання майна, взятого у ТОВ Аккорда , крім того надано належним чином оформлені первинні документи.

Крім іншого, у згаданому вироку не встановлено, що ОСОБА_1 не підписувала від імені ТОВ Аккорда (ТОВ Компанія Рестайл ) первинні документи, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про можливість врахування в якості доказу реальності господарських операцій нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_1 від 23.09.2016 року (т. 2 а.с. 176), в якій остання вказує на те, що у період здійснення повноважень директора ТОВ Аккорда останньою підписувалися від імені товариства договори та інші документи. При цьому, на переконання судової колегії, відповідні твердження ОСОБА_1 жодним чином не йдуть в розріз з обставинами, встановленими вироком суду у справі №363/4997/17.

У постанові від 06.02.2018 року у справі №821/589/17 Верховний Суд зазначив, що фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судом апеляційної інстанції відхиляються доводи Апелянта про те, що у матеріалах перевірки та справи відсутні документальні підтвердження щодо перевиставлених послуг ТОВ Компанія Рестайл на користь ТОВ МВМ-Київ , а також відсутність податкових накладних ТОВ Форум Сателіт на користь ТОВ Компанія Рестайл , оскільки, по-перше, факт сплати комунальних послуг Позивачем підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними документами, по-друге, правовідносини між ТОВ Форум Сателіт і ТОВ Компанія Рестайл , як і правомірність їх оподаткування, не є предметом розгляду даної справи.

З урахуванням наведеного судова колегія погоджується з твердженням суду першої інстанції про відсутність правових підстав визнання безтоварними господарських операцій Позивача зі згаданим контрагентом, у зв`язку з чим, зважаючи на помилковість висновків контролюючого органу про допущення ТОВ МВМ-Київ необачності при виборі контрагента, вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З наведеного вбачається, що в силу положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не дають право на формування податкового кредиту операції, не підтверджені належним чином оформленими документами. При цьому, як було зазначено раніше, встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з`ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано Відповідачем, на момент виписування податкових накладних Позивачу ТОВ Аккорда (ТОВ Компанія Рестайл ) було зареєстровані у встановленому законом порядку як суб`єкт підприємницької діяльності, а також платником податку на додану вартість, а факт реальності господарських операції, як було встановлено раніше, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а тому правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у Відповідача не було.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді О.В. Епель

В.В. Файдюк

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2019 року.