Постанова

від 09.10.2019 по справі 640/15406/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15406/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Безименної Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОГС" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОГС" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И Л А

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ДОГС" (надалі - позивач), адреса: 01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 19 до Головного управління Держпраці в Київській області (надалі - відповідач), адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10, в якій позивач просить : визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ1313/1063/АВ/СПТД-486 від 06.08.2019.

Одночасно з позовною заявою представником позивача до Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинити дію Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ1313/1063/АВ/СПТД/ФС-486 від 06.08.2019 р. (про стягнення з TOB "ДОГС" 417 300, 00 грн.) до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;

- заборонити ГУ ДФС у м. Києві звертати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ1313/1063/АВ/СПТД/ФС-486 від 06.08.2019 р. до примусового виконання рішення до набрання законної сили рішенням суду.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що відповідачем при проведенні інспекційного відвідування було винесену незаконну постанову, яка була прийнята з грубим порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено повністю.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції якою відмовлено в задоволені клопотання про застосування заходів забезпечення позову, подав апеляційну скаргу.

Апеляційну скаргу вмотивовано доводами аналогічними заяві про забезпечення позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України , вважає апеляційну скаргу не обгрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позов).

Положеннями частини першої стаггі 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: Г) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному: порядку.

Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову із тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду,: майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного`Судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Згідно до абзацу 2 пункту 17 Постанови Пленуму ВАС України № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обгрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів: запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій. рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Однак, станом на час розгляду вказаної заяви про забезпечення позову, позивач не надав доказів очевидної протиправності дій суб`єкта владних повноважень та не доводить, що невжиття заходів забезпечення позову може значно ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

При цьому, суд не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Колегія суддів приходить до висновку, що вжитгя заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням у справі фактично було б ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Відповідно до абз. 3-5 пункту 17 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", забезпеченням адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Наявність ознак протиправності рішення відповідача та його наслідків може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх су купності.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено існування обставин, визначених у ст. 150 КАС України для забезпечення позову.

Водночас, будь-яких прийнятних та переконливих обгрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, ні у клопотанні про забезпечення позову, ні в апеляційній скарзі не надано.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що клопотання про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України, обумовлює для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОГС" - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

Н.В. Безименна