Рішення

від 09.10.2019 по справі 480/835/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/835/18

Провадження № 2/480/134/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2019 року Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Трифонової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,третя особа Садово-виноградарське товариство Весняне ; Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадстру у Миколаївській області №14-10418/14-17-СГ від 09.08.2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;

В С Т А Н О В И В :

14.05.2018 позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом до ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,третя особа Садово-виноградарське товариство Весняне ; Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадстру у Миколаївській області №14-10418/14-17-СГ від 09.08.2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

12.09.2018року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ,який діє на підставі ордеру № 1479 та договору про надання правової допомоги № 14788 від 23.04.2018 року, подав заяву про зміну підстав позову. Згідно вказаної заяви вважає, що в порушення вимог ч.1.2.4.6.7.9 ст.118 ЗК України та вимог ст..112 ЗК України,а саме всупереч вказаних норм та пп.1 пп. а ч.1 ст.33 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні виконавчі органи сільських,селищних,міських рад рішення про передачу земельних ділянок у власність відповідачу ОСОБА_2 не приймали. В зв`яку з вищевикладеним просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 09.08.2017 року № 14-10418/14-17-СГ, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,0600 га, в тому числі багаторічних насаджень площею 0,0600 га, кадастровий номер: 4824280400:03:000:0007, із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення індивідуального садівництва, розташовану в межах території Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

12.09.2018 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надала відзив на заяву про зміну підстав позову, відповідно до якого заперечує щодо задоволення позову, вважає позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими. Мотивує заперечення тим, що вобґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що земельна ділянка № НОМЕР_1 в СВТ "Весняне" належить до земель державної власності - земля сільськогосподарського призначення. Враховуючи викладене, посилання позивача на необхідність отримання відповідного Рішення Веснянської сільської ради про передачу земельної ділянки № НОМЕР_1 в СВТ "Весняне" у власність суперечать вимогам діючого законодавства та не заслуговують на увагу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Відповідач ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з метою приватизації земельної ділянки площею 600 кв.м. 20.01.2017 р. Головним управлінням Держгеокадастру в Миколаївській області було видано Наказ № 14-641/14-17-СГ, відповідно до якого надано останньому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої в межах території Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області орієнтовним розміром 0,06 га із цільовим призначенням - для індивідуального садівництва. В подальшому 09.08.2017 р. Головним управлінням Держгеокадастру в Миколаївській області було видано Наказ № 14-10418/14-17-СГ, відповідно до якого надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку (кадастровий номер 4824280400:03:000:0007)із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення індивідуального садівництва, розташовану в межах території Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області. Посилання позивачки на те, що Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області не мало повноважень на передачу у власність громадянину спірної земельної ділянки не заслуговують на увагу, оскільки вказана ділянка належала до земель державної власності, а відповідно до положень Земельного кодексу України передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності належить до повноважень центрального органу виконавчої влади у галузі земельних ресурсів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову і просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник заперечували проти задоволення позову, просили відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав,посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Представник третьої особи Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився при цьому направив заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, на підставі наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Виходячи з викладеного, законодавством встановлено виключні підстави для скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, якій по своєї суті є актом індивідуальної дії, а саме: невідповідність актам цивільного законодавства у сукупності з порушенням цивільних прав або інтересів.

Оскаржуваний наказ було видано Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області у відповідності до вимог ст.ст. 15 1 , 22, 35, 118, 121, 122, 186-1 Земельного кодексу України, у межах повноважень, визначених Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року № 308 Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру .

Таким чином, наказ Головного управління від 09.08.2017 № 14-10418/14-17-СГ видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 4 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4803663492017 земельна ділянка з кадастровим номером 4824280400:03:000:007 належить до земель державної власності сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням - 01.05 для індивідуального садівництва.

Отже, правовий статус земельної ділянки виключає повноваження органів місцевого самоврядування щодо її передачі у власність або у користування.

Як вбачається з матеріалів справи член СВТ Весняне - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За змістом ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Виходячи з викладеного, членство ОСОБА_5 у СВТ Весняне припинилось у зв`язку зі смертю.

Пунктами 2.3.-2.7. Статуту СВТ Весняне встановлено, що на ділянки, які передаються у власність кожному члену садівничого товариства видається державний акт на право приватної власності на земельну ділянку. Розмір цих ділянок не повинен перевищувати 0,12 га на одного члена товариства.

Передача у власність земельної ділянки при організації садівництва чи ділянки, яка раніше була надана громадянину, проводиться згідно діючого законодавства за місцем розташування товариства на основі заяви громадянина. Земельні ділянки розподілені громадянам у садівничому товаристві і по будь-якій причині не передані їм у приватну власність знаходяться у тимчасовому користуванні цих громадян.

Право власності на виділену земельну ділянку виникає з моменту встановлення землевпорядними організаціями межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та отримання документів згідно діючого законодавства.

Право власності чи право постійного користування підтверджується Державним актом, який видається і реєструється згідно діючого законодавства.

Надана громадянину у приватну власність земельна ділянка може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, обміну, успадкування, а також застави у відповідності з діючим законодавством.

Оскільки право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 не набув у встановленому законом порядку, відсутні підстави допускати, що земельна ділянка, яка перебувала у його користуванні, входить до складу спадщини.

Оскаржуваний наказ було видано Головним управлінням 09.08.2017 . Згідно Довідки голови садово-виноградного товариства Весняне ОСОБА_1 є членом СВТ Весняне з 13.09.2017 ,тобто після винесення наказу.

Посилання позивача на порушення його прав є безпідставними, оскільки будь-яких прав на земельну ділянку з кадастровим номером -4824280400:03:000: 007 на час видання оскаржуваного наказу позивачка не набула.

Частиною 1 статті 316 ЦК України визначено, що право власності це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України, власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Положення ст. 319 ЦК України визначають, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Приписами ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Враховуючи викладене, в даному випадку відсутні підстави для скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській оюласті від 09.08.2017 № 14-10418/14-17-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення .

Таким чином, наказ Головного управління від 09.08.2017 № 14-10418/14-17-СГ видано на підставі та у межах повноважень.Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263- 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,третя особа Садово-виноградарське товариство Весняне ; Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадстру у Миколаївській області №14-10418/14-17-СГ від 09.08.2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність - відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції -Миколаївського апеляційного суду.

Суддя М. М. Войнарівський

09.10.2019