Постанова

від 21.11.2019 по справі 480/835/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

21.11.19

22-ц/812/1938/19

Єдиний унікальний номер судової справи: 480/835/18

Провадження № 22-ц/812/1938/19

Категорія - 2 Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.

Постанова

іменем України

21 листопада 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Самчишиної Н.В.,

суддів: Прокопчук Л.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2019 року, ухвалене головуючим суддею Войнарівським М.М., в приміщені цього ж суду, того ж дня о 14 год. 40 хв., дата складання повного тексту рішення не зазначена, у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Садово-виноградарське товариство (далі СВТ) Весняне , Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність,

встановив:

В травні 2018 ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 09 серпня 2017 року №14-10418/14-17-СГ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,0600 га, в тому числі багаторічних насаджень площею 0,060 га, кадастровий номер: 482428040003:000:0007, із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення індивідуального садівництва, розташовану в межах території Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Позивач зазначала, що її батько ОСОБА_5 був членом СВТ Весняне та в його користуванні знаходилася земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 600 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_5 помер.

Вона у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті батька. Інших спадкоємців немає.

Як член родини батька вона звернулась до СВТ Весняне із заявою про прийняття в члени товариства.

Рішенням правління, що затверджене загальними зборами членів СВТ Весняне , від 13 вересня 2007 року її було прийнято в члени товариства та закріплено земельну ділянку № НОМЕР_1 про що свідчить відповідний запис в членській книжці СВТ Весняне .

-2-

На початку 2018 року вона дізналася, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 09 серпня 2017 року № 14-10418/14-17-СГ була передана ОСОБА_2 у власність вищезазначена земельна ділянка, а 23 серпня 2017 року за ним зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Наказ вважала незаконним, оскільки правлінням СВТ Весняне не приймалось рішень про виключення її з членів товариства та таке рішення не виносилось на розгляд загальних зборів та не затверджувалось.

Крім того, правлінням СВТ Весняне не приймалось рішення про прийняття в члени товариства ОСОБА_2 та таке рішення не було предметом розгляду загальних зборів, членська книжка йому не видавалась, а тому він не набув належним чином будь-яких прав на земельну ділянку.

Більш того, оскаржуваний наказ від 09 серпня 2017 року, на її думку, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області з перевищенням повноважень та у порушення порядку передачі земельної ділянки згідно п.п.1 п.п. а ч. 1 ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , оскільки рішення виконавчого органу Веснянської сільської ради про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 не приймалось.

12 вересня 2018 року змінивши підстави позову, представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 , додатково посилався на порушення вимог ст. 122, частин 1, 2, 4, 6, 7, 9 статті 118 ЗК України та пп.1 п.п. а ч. 1 ст. 33 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , а саме те, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад не приймали рішення про передачу земельних ділянок у власність відповідачу ОСОБА_2 ..

До того ж, позивач зазначала, що звертаючись із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_2 подавалась заява про відведення земельної ділянки під іншим номером 196, тоді як ФОП ОСОБА_6 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 182.

Посилаючись на викладене, позивач просила про задоволення позову.

У відзиві на позовну заяву Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області посилалось, як на видання ним оскаржуваного наказу на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України, так і недоведеність позивачем порушення її прав.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 посилався на те, що він був членом СВТ Весняне , йому було видано членську книжку, у нього було прийнято членський внесок та в його користування була надана земельна ділянка № НОМЕР_1 , в той час як позивачем недоведене порушення її прав на земельну ділянку.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довела свого законного права на користування спірною земельною ділянкою, тому у неї відсутні підстави на захист цього права в силу статті 5 ЦПК України, а, отже, відсутні підстави для оскарження вказаного у позові наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 09 серпня 2017 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що як вбачається з оскаржуваного наказу, земельна ділянка з кадастровим номером 4824280400:03:000:007 належить до земель державної власності сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, що виключає повноваження органів місцевого самоврядування щодо її передачі у власність або у користування. Тому оскаржуваний наказ видано у відповідності до вимог ст.ст. 15-1, 22, 35, 118, 121, 122, 186 - 1 ЗК України.

-3-

В апеляційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до апеляційного суду, представник позивача ОСОБА_7 Р.В ОСОБА_8 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не звернув уваги на те, що позивач, на час винесення оскаржуваного наказу про передачу у власність земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , була членом СВТ Весняне та у її користуванні перебувала ця земельна ділянка.

ОСОБА_2 не був членом СВТ Весняне та не набув прав на цю земельну ділянку.

Крім того, звертаючись 21 грудня 2016 року із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ОСОБА_2 просив розглянути можливість щодо надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва орієнтовною площею 0,06 га у складі СТ Весняне земельної ділянки №196. Однак, у подальшому ОСОБА_2 ввівши в оману Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, всю документацію оформив на земельну ділянку за № 182, яка знаходилась у користуванні позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , посилаючись на безпідставність її доводів, просив апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області просило апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на аналогічні з відзивом на позовну заяву обставини.

У заяві голова правління СВТ Весняне Корубка В.А. надав інформацію про те, що після обрання його головною товариства йому не були передані документи про прийняття в члени товариства позивача та відповідача ОСОБА_2 , статути товариства. Єдине, що може повідомити, це те, що за ОСОБА_4 виходячи з книги № 1 обліку членських внесків (ділянка 1-447) закріплена ділянка № АДРЕСА_1 .

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Способи захисту прав на земельну ділянку передбачені ст. 152 ЗК України.

Зокрема, частина 3 статті 152 ЗК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, в тому числі, визначає і такі способи захисту прав на земельну ділянку як визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).

-4-

Згідно положень ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 8 Закону України Про кооперацію статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статтями 10, 11 цього Закону передбачено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу. Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Такий же порядок прийняття до членів СВТ Весняне визначено пунктами 3.1 - 3.2 діючого Статуту товариства, затвердженого рішенням загальних зборів членів СВТ Весняне , оформленого протоколом № 2 від 24 вересня 2016 року. Додатково цим же Статутом в п. 3.2. передбачено, що у випадку смерті члена садівничого товариства зберігається перевага на вступ у товариство одному із спадкоємців або членів сім`ї. При переоформленні садівничих ділянок на родичів, вступні внески з них не беруться.

Статути товариства діючі в редакції станом на 02 жовтня 2002 року та 13 вересня 2007 року суду не надані.

Відповідно до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу, Садово-виноградарське товариство Весняне , зареєстроване 17 червня 1991 року.

Згідно членської книжки садовода виданої СТ Весняне 02 жовтня 2000 року, батько позивача, ОСОБА_5 був прийнятий в члени товариства, протокол № 12 від 20 квітня 1992 року, та в його користуванні знаходилася земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 600 кв.м. (т.1 а.с.13-14, 20). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (т. 1 а.с.12).

Членська книжка садовода ОСОБА_5 містить запис, за змістом якої зазначена садова ділянка передана ОСОБА_4 за заявою від 13 вересня 2007 року.

На цій підставі позивач сплачувала членські внески з 2007 по 2012 роки. 30 вересня 2017 року нею сплачені членські внески за борги минулих років у сумі 1 350 грн.

За змістом інформації голови правління СВТ Весняне (наданої суду першої та апеляційної інстанції) рішення органів управління товариства на підставі яких ОСОБА_4 та ОСОБА_2 прийняті в члени товариства, до його обрання 06 серпня 2017 року головою СВТ Весняне , йому передані не були, а за ОСОБА_4 згідно книги № 1 обліку членських внесків (ділянка 1-447) закріплена ділянка № АДРЕСА_1 (т. 2 а.с.12, 147).

Вищезазначені обставини щодо передачі 13 вересня 2007 року садової ділянки № 182 ОСОБА_4 належними та допустимими доказами іншими учасниками справи не спростовані. Дані про припинення права користування ОСОБА_4 зазначеною земельною ділянкою матеріали справи не містять. За такого, на думку колегії суддів, сама по собі відсутність у позивача правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених згідно ст. 126 ЗК України, не свідчить про відсутність у неї права на захист порушених прав як землекористувача.

-5-

Тому висновок суду першої інстанції про те, що права позивача, у такому випадку, не могли вважатися порушеними та не підлягали захисту, є помилковим.

Земельна ділянка (кадастровий номер: 482428040003:000:0007), якою користувалася позивач, згідно оскаржуваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 09 серпня 2017 року №14-10418/14-17-СГ за затвердженим проектом землеустрою передана у власність ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 19).

З матеріалів справи вбачається, що 21 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва у складі СТ Весняне земельна ділянка № НОМЕР_2 в межах території Веснянської сільської ради Миколаївського району.

На підставі вищезазначеної заяви ОСОБА_2 та додатків, наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 20 січня 2017 року 14-641/14-17-СГ йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою (т. 2 а.с.135-140).

З наданих Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області на запит апеляційного суду матеріалів, слідує, що до вищезазначеної заяви ОСОБА_2 додав ксерокопії членської книжки садовода, довідки голови товариства від 01 грудня 2016 року, схематичний і ситуаційний плани місця розташування бажаної ним земельної ділянки в СВТ Весняне . За змістом цих документів ОСОБА_2 користувався земельною ділянкою № 196 в СВТ Весняне , яка розташована в іншому місці ніж земельна ділянка під № АДРЕСА_1 . Як пояснив ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційного суду після видання наказу про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою з`ясувалось, що земельна ділянка АДРЕСА_2 була зайнята, тому колишнім головою правління ОСОБА_9 йому була передана земельна ділянка під № АДРЕСА_1 . Із наданої ксерокопії квитанції № 466 від 10 грудня 2016 року СВТ Весняне слідує, що ним, як користувачем земельної ділянки № НОМЕР_2 , сплачено вступний та членський внески 800 грн.

Земельна ділянка № НОМЕР_1 була сформована в ході розробки проекту землеустрою шляхом встановлення її меж. Із проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачу ОСОБА_2 для ведення садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, який виготовлено ФОП ОСОБА_6 у 2017 році за договором № 240 від 26 квітня 2017 року, вбачається, що були виготовлені плани земельної ділянки № НОМЕР_1 розташованої в межах території Веснянської сільської ради у складі СВТ Весняне , і акти встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Ці документи виготовлені в порядку кадастрової зйомки та містять відомості про суміжних користувачів земельних ділянок № НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 , 183 та погодження з ними меж земельної ділянки.

Відповідно до положень частин шостої - восьмої статті 118 ЗК України в редакції діючий на час виникнення спірних правовідносин, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

-6-

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

В силу п. в ч. 1 ст. 2 Закону України Про землеустрій (далі Закону) землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок і технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є різновидами документації із землеустрою (ч. 1, п.п. ґ і і ч. 2 ст. 25 Закону).

Як передбачено ст. 50 цього Закону (в редакції на час виникнення спірних відносин), проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, у тому числі завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Згідно до ст. 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.

-7-

Як встановлено наказом Головного управління Деоржгеокадастру у Миколаївській області від 20 січня 2017 року № 14-641/14-17-СГ ОСОБА_2 за його заявою надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за поданими графічними матеріалами бажаного ним місця розташування земельної ділянки за № 196 в СВТ Весняне .

Дані щодо розгляду заяви та надання ОСОБА_2 . Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому за графічними матеріалами земельної ділянки № НОМЕР_1 судом не встановлено.

Аналізуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що мала місце невідповідність проекту землеустрою зазначеним вимогам законів, щодо не врахування при формуванні земельної ділянки графічних матеріалів, на яких замовником на час прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 20 січня 2017 року 14-641/14-17-СГ було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою із зазначенням бажаного ним місця розташування земельної ділянки № НОМЕР_2 .

За проектом була сформована земельна ділянка за іншим місцем розташування під № НОМЕР_1 , що в подальшому стало підставою для прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївської області наказу про передачу у власність ОСОБА_2 цієї земельної ділянки і реєстрації його права приватної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відмовляючи в позові ОСОБА_4 , суд першої інстанції не врахував вказаних обставин, зокрема те, що землевпорядна організація під час виготовлення проекту землеустрою належним чином не врахувала бажане місце розташування земельної ділянки № НОМЕР_2 , якою користувався відповідач, а сформувала земельну ділянку, якою користувалась позивач. Даний проект був затверджений оскаржуваним наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївської області.

Отже, внаслідок цього позивача було усунуто від користування земельною ділянкою № 182 в СВТ Весняне , що призвело до порушення її прав на землю.

Таким чином, наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 09 серпня 2017 року №14-10418/14-17-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0600 га в тому числі багаторічних насаджень площею 0,0600 га, кадастровий номер:4824280400:03:000:0007, не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, колегія суддів виходить з того, що ОСОБА_2 неправомірно набув право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 .

Отже, висновок суду першої інстанції про законність цього наказу є помилковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позов ОСОБА_4 , є підставним і підлягає задоволенню.

Оскільки суд першої інстанції був іншої думки, то на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

У зв`язку з цим, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в сумі по 880 грн. 60 коп. з кожного, з яких: 704 грн. судовий збір сплачений в суді першої інстанції та 1057 грн. 20 коп. за подачу та розгляд апеляційної скарги.

-8-

Керуючись ст. ст. 367, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2019 року скасувати й ухвалити нове рішення.

Задовольнити позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Садово-виноградарське товариство Весняне , Веснянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області, про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 09 серпня 2017 року №14-10418/14-17-СГ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,0600 га, в тому числі багаторічних насаджень площею 0,060 га, кадастровий номер: 482428040003:000:0007, із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення індивідуального садівництва, розташовану в межах території Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з кожного на користь ОСОБА_4 по 880 грн. 60 коп. судових витрат.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосереднього до Верхового Суду у випадках та з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: Л.М. Прокопчук

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 22 листопада 2019 року.