Постанова

від 07.10.2019 по справі 362/599/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 362/599/17

провадження № 61-27240св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Державне підприємство Дослідне сільськогосподарське виробництво Інститут фізіології та генетики Національної академії наук України ,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України , в інтересах якого діє Шпакова Тетяна Петрівна, на ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 червня 2017 року, постановлену у складі судді Фінагєєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інститут фізіології та генетики Національної академії наук України про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

В обґрунтування позову зазначив, що він є власником земельних ділянок площею 1,1952 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0003, площею 2,000 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0005, площею 2,0000 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0006, площею 2,000 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0007, площею 1,0000 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0008, площею 1,4326 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0009, по АДРЕСА_1

Вказав, що Державне підприємство Дослідне сільськогосподарське виробництво Інститут фізіології та генетики Національної академії наук України самовільно, без отримання дозволу власника, здійснює посів зернових культур на належних позивачу земельних ділянках.

Вважав такі дії відповідача порушенням його права на вільне володіння, користування та розпорядження майном.

За таких обставин ОСОБА_1 просив усунути йому перешкоди у користуванні земельними ділянками площею 1,1952 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0003, площею 2,000 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0005, площею 2,0000 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0006, площею 2,000 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0007, площею 1,0000 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0008, площею 1,4326 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0009, по АДРЕСА_1 шляхом заборони Державному підприємству Дослідне сільськогосподарське виробництво Інститут фізіології та генетики Національної академії наук України здійснювати оброблення, культивацію сільськогосподарською технікою, посів зернових культур і будь-яку іншу діяльність на вказаних земельних ділянках.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2017 року, постановленою у складі судді Кравченко Л. М., заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено Державному підприємству Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України здійснювати будь-які дії, пов`язані з обробкою сільськогосподарською технікою, та здійснювати посів зернових культур на земельних ділянках площею 1,1952 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0003, площею 2,000 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0005, площею 2,0000 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0006, площею 2,000 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0007, площею 1,0000 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0008, площею 1,4326 га, кадастровий номер 3221455300:03:004:0009, по АДРЕСА_1

У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись із такою ухвалою суду першої інстанції, Державне підприємство Дослідне сільськогосподарське виробництво Інститут фізіології та генетики Національної академії наук України оскаржило її у апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 22 червня 2017 року апеляційну скаргу Державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інститут фізіології та генетики Національної академії наук України на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2017 року залишено без руху, надано заявнику п`ять днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У вересні 2017 року Державне підприємство Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України , в інтересах якого діє Шпакова Т. П., звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просило скасувати ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 червня 2017 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

На думку заявника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, так як заявником сплачено судовий збір у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 346 від 6 липня 2017 року.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту 6 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У 2018 році справу передано до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявник сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі, який не відповідає встановленому законом, тому наявні визначені цивільним процесуальним законодавством правові підстави для залишення апеляційної скарги без руху.

Такі висновки апеляційного суду суд касаційної інстанції вважає правильними.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір у редакції, чинній на дату подання апеляційної скарги, за подання до суду юридичною особоюапеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік установлений у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб складав з 1 січня 2017 року - 1 600 гривень.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за подання апеляційної скарги на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2017 року Державним підприємством Дослідне сільськогосподарське виробництво Інститут фізіології та генетики Національної академії наук України сплачено судовий збір у розмірі 704 грн.

Частиною другою статі 297 ЦПК України у редакції, чинній на дату постановлення оскаржуваної ухвали, установлено обов`язок суду застосувати положення статті 121 цього Кодексу у разі несплати суми судового збору.

Встановивши, що апеляційна скарга оплачена судовим збором не у повному обсязі, суд апеляційної інстанції не порушив норми процесуального права і дійшов обґрунтованого висновку про залишення апеляційної скарги без руху.

За таких обставин висновок апеляційного суду про зобов`язання заявника сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги є правильним, а ухвала апеляційного суду Київської області від 22 червня 2017 року - такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Твердження заявника про те, що судовий збір за подання апеляційної скарги ним сплачено у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 346 від 6 липня 2017 року, касаційний суд відхиляє, оскільки у матеріалах справи такий документ на підтвердження сплати судового збору відсутній і, крім того, він датований після постановлення оскаржуваної ухвали, тому на її законність не впливає.

Інші доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують і на законність судового рішення не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України ). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державного підприємства Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України , в інтересах якого діє Шпакова Тетяна Петрівна, залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 22 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов