Постанова

від 03.10.2019 по справі 910/2200/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2019 р. Справа№ 910/2200/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Зубець Л.П.

Сітайло Л.Г.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача - Вегера А.А. ( ордер серія АІ №1008230 від 03.10.2019),

Рівний Є.О. ( довіреність б/н від 12.04.2019);

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Закритого акціонерного товариства "Корвет" - не з`явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шольц-Транс" - Карапетян А.Р. ( довіреність б/н від 04.07.2019).

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корора"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2019, повний текст якого складений 25.04.2019

у справі № 910/2200/19 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корора"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Закритого акціонерного товариства "Корвет"

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шольц-Транс"

про визнання недійсним договору іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі №910/2200/у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Корора" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про визнання недійсним договору іпотеки відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- доводи позивача про те, що договір не відповідає: ч.2 ст.5, ч.4 ст.6, п.3 ч.1 ст. 18 Закону України Про іпотеку (оскільки предметом іпотеки був об`єкт незавершеного будівництва, то обов`язково в іпотеку мали бути передані права на земельну ділянку); ч.2 ст.18 Закону України Про іпотеку (неправильне відображення строку виконання основного зобов`язання, відсутність вказівок на рішення господарських судів щодо суми основного зобов`язання); ст. 229 Цивільного кодексу України щодо помилки; ч.1 ст. 230 Цивільного кодексу України щодо обману, не ґрунтуються на приписах законодавства України та не містять свого підтвердження належним обґрунтуванням чи поданими доказами.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що:

- враховуючи що предметом іпотеки є нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці з визначеним в договорі іпотеки розміром 0,77913га, що само по собі не є достатнім для її ідентифікації, а також, що договір іпотеки є правочином, яким передбачено можливість переходу права власності на об`єкти нерухомого майна - істотною умовою договору іпотеки мало бути обов`язкове зазначення кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташований предмет іпотеки та відомості про права на земельну ділянку для об`єкту незавершеного будівництва;

- пунктом 4.1 договору іпотеки було передбачено право ПАТ КБ Надра на дострокове виконання основного зобов`язання іпотекодавцем - позивачем, в той час як ПАТ КБ Надра вже скористався таким правом відносно позичальника, чим змінив строк дії основного зобов`язання до 29.07.2009, та ввів в оману вказавши у п.2.4 договору іпотеки інший строк виконання основного зобов`язання;

- позивач в порядку ст. 120 ГПК України не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи на 18.04.2019 за своєю юридичною адресою, ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду не отримував, що є обов`язковою підставою для скасування рішення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Калатай Н.Ф., Буравльов С.І. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корора" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2019.2019, справу № 910/2200/19 призначено до розгляду на 02.07.2019 .

Від ТОВ Шольц-Транс (третя особа) (27.06.2019) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 без змін, апеляційну скаргу ТОВ Корора без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа зазначає про те, що:

- жодних належних та допустимих доказів, які б підтвердили, що під час укладення кредитного договору діями відповідача позивача було введено в оману, позивачем не надано;

- з огляду на належне повідомлення позивача про судове засідання призначене на 18.04.2019, та відсутність будь-яких повідомлень щодо причин неявки його повноважних представників, суд першої інстанції на підставі п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України розглянув справу за відсутності представника позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Калатай Н.Ф., Буравльов С.І. відкладено розгляд справи на 16.07.2019.

Від ТОВ Шольц-Транс 02.07.2019 надійшло клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду та повернення апеляційної скарги особі, що її подала.

Зазначене клопотання третя особа обґрунтовує тим, що договір про надання правової допомоги між адвокатом Скринником А.В. та ТОВ Корора , підписаний попереднім директором ОСОБА_1 , який з грудня 2018 не мав права вчиняти будь-які дії від імені Товариства, отже апеляційна скарга в даному судовому розгляді підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки апеляційну скаргу підписав адвокат, який уклад договір про надання правової допомоги ТОВ Корора з особою, яка не є директором ТОВ Корора та не уповноважена вчиняти будь-які дії від імені ТОВ Корора .

Судова колегія розглянувши клопотання третьої особи про залишення апеляційної скарги без розгляду та повернення апеляційної скарги особі, що її подала, відмовляє в його задоволенні, оскільки у судової колегії відсутні, подані сторонами учасниками судового процесу, докази того, що договір про надання правової допомоги, укладений ТОВ Корора та адвокатом Скринник А.В. розірвано або визнано недійсним.

Розпорядженням № 09.1-08/2098/19 від 15.07.2019, у зв`язку перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2200/19.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2019 справа № 910/2200/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Пашкіна С.А. (головуючий), судді Буравльов С.І., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 колегією суддів у складі: Пашкіна С.А. (головуючий), судді Буравльов С.І., Разіна Т.І. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корора" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2019.2019 у справі № 910/2200/19.

16.07.2019 від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва у справі №640/7314/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора КП РЕЄСТРАТОР Нікітіної Ю.В. про визнання протиправними.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Корора" про зупинення апеляційного провадження у справі № 910/2200/19 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/7314/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора КП "Реєстратор" Нікітіної Ю.В. про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій. Розгляд справи № 910/2200/19 відкладено на 27.08.2019.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 у справі №910/2200/19 призначено повторний автоматизований розподіл.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019 у справі № 910/2200/19 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Сітайло Л.Г., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., Калатай Н.Ф., Сітайло Н.Ф. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корора" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі № 910/2200/19.

27.08.2019 від ТОВ "Корора" надійшла заява про відвід головуючого судді Пашкіної С.А. від розгляду справи №910/2200/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., Калатай Н.Ф., Сітайло Н.Ф. визнано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корора" про відвід судді Пашкіної С.А. від участі у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корора" на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі №910/2200/19 - необґрунтованою. Провадження у справі № 910/2200/19 зупинено.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2019 у справі № 910/2200/19 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Пантелієнко В.О., судді: Остапенко О.М., Верховець А.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2019 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Корора" у задоволенні заяви про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Пашкіної С.А. від розгляду справи №910/2200/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., Калатай Н.Ф., Сітайло Н.Ф. поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корора" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2018, справу № 910/2200/19 призначено до розгляду на 03.10.2019.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці, у справі № 910/2200/19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.10.2019 у справі № 910/2200/19 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Сітайло Л.Г., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корора" на рішення Господарського суду міста Києва від18.04.2019 у справі № 910/2200/19.

В судове засідання апеляційного господарського суду 03.10.2019 не з`явились представник відповідача та Закритого акціонерного товариства "Корвет" (третя особа).

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності відповідача та третьої особи ЗАТ Корвет судовою колегією встановлено,що:

- третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 про поновлення апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на 03.10.2019);

- щодо відповідача, то як слідує з відомостей на офіційному сайті Укрпошти та отриманої інформації за штрихкодовим ідентифікатором поштового відправлення, здійсненого судом на адресу відповідача процесуальних документів ( зокрема, ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 про поновлення апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на 03.10.2019), відправлення за номером 0411628440204 24.09.2019 вручене.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи ТОВ Шольц-Транс судовою колегією встановлено.

09.10.2013 між ТОВ "Корора", як іпотекодавем, та банком, як іпотеко держателем, укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазуром Р.Л. та зареєстрований в реєстрі за №1283, (надалі - "Договір"), у відповідності до якого іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язання з повернення Банку кредитних коштів, відсотків за користування кредитними коштами, що отримані ЗАТ "Корвет" від Банку за кредитним договором про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування №25/5/2007/840-К/84, який укладено 15.08.2007 між Банком та ЗАТ "Корвет", та кредитною угодою №21/1/2004/840-Е/40, яка укладена 12.03.2004 між Банком та ЗАТ "Корвет", включаючи всі додаткові угоди (додаткові договори) до них, що укладені на дату набуття чинності цим договором та будуть укладені у майбутньому, передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно - майновий комплекс готелю "Алушта", загальною площею 7 400,8кв.м., розташований за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Алушта, вул. Жовтнева, буд. 50, що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі продажу 75/100 частин майнового комплексу від 05.09.2013 та договору купівлі-продажу 25/100 частин майнового комплексу від 05.09.2013, що розташований на земельній ділянці площею 0,77913 га та складається з таких будівель і споруд: основне, матеріал - керамзитобетон, загальною площею 7 400,8кв.м., за планом літера А; навіс, матеріал - бет.ст., за планом земельної ділянки, літера а1; ганок (у кількості 4 одиниці); сходи; балкони; склад, матеріал - бет., за планом земельної ділянки літера Б (не прийнятий в експлуатацію).

Позивач звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним укладеного між сторонами договору іпотеки від 09.10.2013, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазуром Р.Л. та зареєстрований за №1283, зазначив, що останній суперечить ч.4 ст.6, п.3 ч.1 ст.18 Закону України "Про іпотеку", оскільки в оскаржуваному договорі відсутні відомості про земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки, зокрема, не зазначено кадастрового номеру такої земельної ділянки.

Позивач вказує про те, що ним було укладено договір іпотеки від 09.10.2013 під впливом помилки в результати введення його відповідачем в оману, а тому такий договір підлягає визнанню недійсним також на підставі ст.ст. 203, 215, 229, 230 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, правочин може бути визнано недійсним лише з підстав, передбачених законом.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а тому в силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Таким чином, заявляючи позов про визнання недійсним правочину позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

В апеляційній скарзі позивач вказує про те, що договір не відповідає ч.2 ст.5, ч.4 ст.6, п.3 ч.1 ст.18 Закону України "Про іпотеку", а саме щодо не передачі прав на земельну ділянку та відсутності відомостей про земельну ділянку в договорі.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України "Про іпотеку" (тут і далі в редакції, чинній на момент укладання договору) передача в іпотеку об`єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва, об`єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них.

Тобто, законодавцем встановлено особливий порядок передачі об`єктів незавершеного будівництва, який полягає в передачі їх спільно із правами на земельну ділянку.

Із системного аналізу положень Закону України "Про іпотеку", ст.120 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України такий порядок обумовлений виключно необхідністю захисту прав стягувача у випадку звернення стягнення на такий предмет іпотеки та полегшення реалізації останнім своїх прав. Адже, звернення стягнення на предмет іпотеки (який не є об`єктом незавершеного будівництва) зумовлює автоматичне набуття стягувачем прав на земельну ділянку на якій такий об`єкт знаходиться, в той час як такі права не можуть переходити у випадку звернення стягнення на об`єкт незавершеного будівництва.

Отже, по-перше, зазначена норма закону спрямована на захист прав саме іпотекодержателя, і її недотримання може порушувати саме його права, а тому виключно така особа має право заявляти про такі обставини (не передачу прав на землю при іпотеці об`єкту незавершеного будівництва), оспорюючи дійсність договору іпотеки з цієї підстави; по-друге, наведена норма застосовується до предметів іпотеки, які є об`єктами незавершеного будівництва (тобто, за відсутність зареєстрованого та введеного в експлуатацію нерухомого майна на земельній ділянці).

З пункту 1.1 договору вбачається, що предметом іпотеки є майновий комплекс площею 7 400,8кв.м., який складається із таких будівель і споруд: основне, площею 7 400,8кв.м. (літ А), ганок, ганок, ганок, ганок, сходи, балкони, склад (літ Б) (не прийнято в експлуатацію).

При цьому, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що майновий комплекс готелю "Алушта" площею 7 400,8кв.м. зареєстровано в реєстрі під реєстраційним номером 149865701103.

Тобто, державну реєстрацію предмета іпотеки проведено, а на земельній ділянці знаходиться не тільки майно, не введене в експлуатацію, що виключає можливість застосування до такого договору приписів ч.2 ст. 16 Закону України "Про іпотеку".

Місцевим господарським судом, за наслідками співставлення загальної площі майнового комплексу, переданого в іпотеку (7 400,8 кв.м.), та площі його складової частини, яку становить основний корпус (літ. А) (7 400,8 кв.м.) зроблено обґрунтований висновок про те, що літ. А складає 100% обчислюваної площі предмета іпотеки, державна реєстрація якого проведена належним чином, що виключає твердження про передачу в іпотеку об`єкта незавершеного будівництва, і як наслідок обов`язковості дотримання умови щодо необхідності передачі прав на землю.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про неправильне відображення строку виконання основного зобов`язання, відсутності вказівок на рішення господарських судів щодо стягнення суми основного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір повинен містити, зокрема, такі істотні умови, як зміст та розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов`язання.

В даному випадку зміст договору містить посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов`язання - кредитний договір №25/5/2007840-К/84 від 15.08.2007 та кредитна угода №21/1/2004/840-Е/40 від 12.03.2004, укладені між Банком та ЗАТ "Корвет".

Таким чином, посилання позивача про невідповідність умов Договору змісту ст. 18 Закону України "Про іпотеку" не відповідають дійсності.

Посилання позивача на те, що дата та строк повернення, які зазначені в Договорі, не відповідають дійсності, з неврахуванням судових рішень господарського суду АР Крим про стягнення коштів з ЗАТ "Корвет" за вказаним кредитним договором, судовою колегією не проймаються до уваги, оскільки зміст ст.18 Закону України "Про іпотеку" містить обов`язок зазначення змісту та розміру основного зобов`язання, строку і порядку його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов`язання (ця умова дотримана в договорі), в той час як з некоректністю або невідповідністю реальним обставинам норми закону не пов`язують недійсність такого правочину.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 589 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання (частина перша статті 7).

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Тобто, правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов`язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення вимог за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

При цьому, іпотечний договір, як і будь-який інший правочин, укладається між сторонами з урахуванням принципів підприємницької діяльності, зокрема, комерційного розрахунку і власного комерційного ризику, а також свободи договору, унормованого ст. 627 Цивільного кодексу України, а майновий поручитель за іпотечним договором вступає в правовідносини безпосередньо з кредитором, але не від імені боржника, а від власного імені.

Отже, волевиявлення позивача на передачу власного майна в іпотеку за зобов`язаннями третьої особи (майновий поручитель) очевидно обґрунтоване виключно бажанням позивача (не виключено внаслідок домовленостям з позичальником), а тому і будь-які претензії щодо не коректності основного зобов`язання можуть бути пред`явлені безпосередньо до позичальника.

В силу приписів ст. 512 Цивільного кодексу України, ст.ст. 11, 42 Закону України "Про іпотеку" до майнового поручителя, який виконав основне зобов`язання повністю або в частині, переходить право вимоги кредитора до боржника за основним зобов`язання, що свідчить про встановлений законодавцем механізму захисту прав майнового поручителя за наслідками звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення зобов`язань боржника та виключає можливість для висновку про їх порушення загрозою такого звернення стягнення.

Крім того, як на підставу для визнання недійсним договору позивачем вказується на те, що договір не відповідає ст. 229 Цивільного кодексу України, 230 Цивільного кодексу України щодо обману.

Посилання на статті 229, 230 Цивільного кодекс України зумовлює обов`язок позивача довести фактичні обставини, які підтверджують обман (ким, коли, за яких обставин, навмисність, щодо якої з істотних обставин, обман саме іншою стороною правочину, а не позичальником (який стороною договору майнової поруки не є)) або помилки (характер помилки, обставини за яких вона вчинена).

Однак, позивачем не доведено обставин, з якими положення чинного законодавства України передбачають можливість визнання недійсним договору в силу приписів ст.ст. 215, 229, 230 Цивільного кодексу України.

При цьому, за системним аналізом інституту позовної давності, закріпленого в положеннях Глави 19 Цивільного кодексу України, відмова в позові з підстави пропуску строку позовної давності на звернення з позовом до суду можлива виключно за наслідками встановлення наявності порушеного права, на захист якого подано такий позов, та обґрунтованості і доведеності позовних вимог. В той же час, з матеріалів справи не вбачається наявності правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість, а відтак, і можливість застосування до них строків позовної давності відсутня.

Щодо доводів позивача про те, що позивач в порядку ст.120 Господарського процесуального кодексу України не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи на 18.04.2019 за своєю юридичною адресою, ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду не отримував, що є обов`язковою підставою для скасування рішення суду, судовою колегією встановлено наступне.

18.04.2019 через відділ діловодства суду першої інстанції представником позивача (адвокатом Пугачем С.В.) подано заяву про припинення представництва позивача, у відповідності до якої вказував на те, що з 17.04.2019 ним було припинено представництво інтересів ТОВ "Корора" у даній справі, у зв`язку з чим просив відкласти розгляд справи.

В судове засідання суду першої інстанції 18.04.2019 з`явилися представники відповідача та третьої особи 2.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2019 враховано заяву адвоката Пугача С.В. про припинення представництва інтересів ТОВ "Корора" в межах даної справи та в частині клопотання про відкладення розгляду справи залишено її без розгляду з огляду на її підписання в цій частині не уповноваженим представником (як повідомлено адвокатом його повноваження припинено з 17.04.2019, а відповідна заява, з викладенням в ній клопотання про відкладення підписана та подана ним до суду 18.04.2019, тобто, вже за відсутності необхідного обсягу повноважень на вчинення відповідних дій).

При цьому, господарським судом міста Києва враховано, що докази припинення повноважень у адвоката Пугача С.В. на представництво інтересів ТОВ "Корора" в межах даної справи станом на 04.04.2019 (момент проставлення його підпису в якості представника позивача в розписці про закриття підготовчого провадження у справі №910/2200/19 та призначення її до розгляду по суті на 18.04.2019) в матеріалах справи відсутні, а тому у суду були відсутні підстави вважати не повідомленим позивача про час і місце розгляду даної справи.

З огляду на належне повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 18.04.2019, та відсутність будь-яких повідомлень щодо причин неявки їх повноважних представників, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про можливість розгляду справу за відсутності представника позивача.

Крім того, судовою колегією встановлено, що відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Таким чином, зазначений у клопотанні представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси позивача в суді.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корора" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі №910/2200/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/2200/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.П. Зубець

Л.Г. Сітайло