Постанова

від 07.10.2019 по справі 904/2095/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2019 року м.Дніпро Справа № 904/2095/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Дворніков А.О., довіреність № 52/ДнЭ/2018 від 01.11.2018 р., адвокат;

від відповідача: Муха С.Я., довіреність № 664 від 05.06.2019 р., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2019 року, постановлену суддею Манько Г.В., повний текст якої складений 30.08.2019, у справі № 904/2095/19

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", м.Запоріжжя

до Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради, м.Дніпро

про стягнення 27 031 767 грн. 68 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2019 року у справі №904/2095/19 відмовлено у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради, м.Дніпро про відстрочку виконання рішення суду.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на неповне з"ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, просить ухвалу господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду задовольнити, та відстрочити виконання рішення суду у цій справі до 01.08.2020 року.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що в порушення вимог п.1 ч. 1 ст. 277 ГПК України справу розглянуто господарським судом за неповного з"ясування обставин справи, зокрема, щодо встановлення вини відповідача у виникненні спору.

Суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали не надав оцінки тій обставині, що:

- відповідач є соціально значущим підприємством в життєдіяльності міста Дніпро, зокрема, відповідно до рішення Дніпровської міської ради № 39/48 від 15.07.09 комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради з 01.11.2009 визначено виконавцем послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання споживачів лівобережної частини міста Дніпра з покладенням на нього функцій транспортування та постачання теплової енергії;

- Відповідач не є кінцевим споживачем теплової енергії, а є підприємством, яке створено органами місцевого самоврядування саме для забезпечення надання таких важливих послуг, відповідно, здійснення розрахунків перед постачальниками енергоносіїв, зокрема, перед Позивачем за поставку теплової енергії, залежить від розрахунків кінцевих споживачів таких послуг перед Відповідачем; в свою чергу, через незадовільний стан розрахунків кінцевих споживачів теплової енергії перед відповідачем, останній не міг вчасно розрахуватись з позивачем. На підтвердження вказаних обставин заявником суду були надані звіти про стан розрахунків станом на грудень 2018, березень та червень 2019 року.

Також скаржник зауважує, що суд взагалі не з"ясував таку суттєву обставину, як наявність різниці в тарифах, зокрема, починаючи з лютого 2019 року Відповідач був вимушений придбавати у Позивача теплову енергію за ціною 844,18 грн. за 1 Гкал, а реалізовувати її населенню за ціною 781,27 грн./Гкал., що на 62,91 грн./Гкал менше за ціну придбання. Зазначена різниця в тарифах також спричинила наявність заборгованості перед Позивачем не з вини Відповідача, оскільки в зв`язку з особливостями технологічного циклу постачання теплової енергії, Відповідач просто не може придбавати теплову енергію у іншого постачальника, а ніж Позивач. В результаті вказаного Відповідач буде змушений звертатись до повноважних органів з метою отримання бюджетних коштів для погашення заборгованості, яка утворилась внаслідок різниці в тарифах. Однак, для отримання цих коштів Відповідачу також необхідний значний проміжок часу, оскільки виділення таких коштів має бути заплановане в бюджеті на 2020 рік.

Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно погодився з запереченнями Позивача на клопотання про відстрочення виконання рішення суду в частині зазначення останнім про те, що подібна ситуація із заборгованістю Відповідача вже відбувалась у 2016 році, Відповідач не виконував свої зобов`язання і починав їх виконувати тільки після винесення рішень господарського суду та направлення виконавчих документів на примусове виконання до виконавчої служби; при цьому Позивач здійснив посилання на справи № 904/2849/16 та №904/5307/16. Однак, суд першої інстанції не встановив тієї обставини, що справа №904/2849/16 стосувалась стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води № 1405 від 19.08.09, а не договору постачання теплової енергії у вигляді гарячої води для потреб бюджетних установ № 318-ДЭ-ПрТЭС від 04.01.2016, заборгованість за яким стягнуто у даній справі. Позивач не зазначив, а суд першої інстанції не надав оцінки тій обставині, що за договором №318-ДЭ-ПрТЭС від 04.01.2016 Відповідач повністю сплатив заборгованість перед Позивачем за період 2016-2017 років і за договором № 1405 від 19.08.09 також. Факт погашення заборгованості підтвердив і сам Позивач.

Суд не дослідив того, що по справі № 904/5307/16 з Відповідача на користь Позивача було стягнуто заборгованість, однак, за іншим договором - № 317-ДЭ-ПрТЭС від 04.01.2016 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води для потреб населення. Сам Позивач підтвердив погашення заборгованості із деяким запізненням і за цим договором. Тобто, Відповідач постійно здійснює погашення заборгованості перед Позивачем і зазначене підтверджує сам Позивач, втім, порушення строків сплати заборгованості пов`язане з неналежним виконанням зобов`язань споживачами теплової енергії лівобережної частини міста перед Відповідачем. Для погашення заборгованості перед Позивачем Відповідачу потрібен певний час, більший за встановлений в договорі №318-ДЭ-ПрТЭС від 04.01.2016, і саме про такий час Відповідач просив суд у клопотанні про відстрочення виконання рішення суду.

Скаржник стверджує, що суд залишив поза увагою і ту обставину, що згідно звітів про фінансові результати, які надані за період з 1 кварталу 2018 та станом по включно перше півріччя 2019, підприємство Відповідача було збитковим; за останнім звітом збиток складав 36 366 000,00 грн. В свою чергу, Відповідач має першочергові зобов`язання з виплати заробітної плати працівниками, сплати до загальнодержавного та місцевого бюджетів податків, зборів та обов`язкових платежів, має нести витрати на утримання мереж теплопостачання. Як наслідок, після першочергових розрахунків, Відповідач просто не мав фінансової можливості розрахунків з Позивачем не з власної вини або ініціативи.

Суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не надав оцінки тій обставині, що починаючи з січня 2018 року і по червень 2019 року, динаміка погашення споживачами Відповідача заборгованості за реалізовану теплову енергію (послуги теплопостачання) зменшується, тобто у 2018 році споживачі Відповідача здійснювали погашення за послуги теплопостачання у більшому розмірі, аніж з початку 2019 року, що заявник підтвердив довідковою інформацією за реалізовану теплову енергію станом на 01.08.2019.

Судом першої інстанції не надана також оцінка тому факту, що у господарському суді існує ще дві справи про стягнення з відповідача заборгованості по іншим договорам за поставлену теплову енергію, в зв"язку з чим відповідач буде здійснювати погашення заборгованості за зазначеними справами, що також потребуватиме часу.

Скаржник звертає увагу, що сама по собі наявність непогашеної заборгованості Відповідача перед Позивачем по даній справі в розмірі 26 464 670,96 грн. дає Позивачу можливість ініціювати процедуру банкрутства Відповідача, що ставить під ризик початок чергового опалювального сезону; при цьому, все майно, що перебуває на балансі Відповідача є власністю територіальної громади міста Дніпро, як власника підприємства Відповідача, відповідно у Відповідача відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення для виконання рішення суду по справі. Вказаним обставинам суд першої інстанції оцінки не надав.

Позивач, Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго", у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без змін. Зазначає, що оскаржувана ухвала господарського суду Дніпропетровської області була прийнята при повному з`ясуванні обставин, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що відповідач належним чином не підтвердив наявність підстав, про які він зазначав у своєму клопотанні про відстрочення виконання рішення, для надання йому відстрочки виконання рішення, а саме, - важкого фінансового стану підприємства та його стратегічне значення. Вказує, що обставини, на які посилається Відповідач не є винятковими, не ускладнюють виконання рішення та не роблять його неможливим. В свою чергу посилається на практику Європейського суду з прав людини та зазначає, що оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

Позивач зауважує, що спеціальним законодавством, зокрема, ч.5 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження", закріплено, що державний виконавець має право звернути стягнення на інше майно боржника у разі відсутності в останнього грошових коштів без застосування відстрочення виконання рішення суду на будь-який строк.

Посилання Відповідача на закінчення опалювального сезону 2018-2019 років та зменшення платежів споживачами, аніж в опалювальний період, позивач вважає безпідставним, а доводи про початок сплати споживачами грошових коштів у більшому розмірі, з початком опалювального сезону 2019-2020 років, що дасть Відповідачу можливість здійснити накопичення грошових коштів для повного погашення заборгованості перед Позивачем за рішенням суду у даній справі, бездоказовим; вважає, що вказане може призвести лише до можливого збільшення загальної суми заборгованості у випадку подальшого постачання теплової енергій при продовженні строку договірних відносин згідно укладених з Позивачем договорів. Окремо звертає увагу суду, що Відповідач майже щоденно, незважаючи на закінчення опалювального сезону, починаючи з 22 травня 2019 року проводив періодичну сплату заборгованості за договором № 317-ДЭ-ПрТЭС від 04.01.2016, що підтверджує своїм відзивом на позовну заяву по справі №904/2235/19 (про що позивач зазначав у своїх запереченнях від 27.08.2019).

З урахування наведеного вважає, що на теперішній час, Відповідач має змогу проводити і претензійно-позовну роботу, направлену на стягнення заборгованості зі своїх кінцевих споживачів, тобто користуватися наданим йому діючим законодавством правом на звернення до суду, і роботу з виконавчою службою щодо примусового виконання раніше прийнятих рішень, спрямовану на фактичне отримання коштів від кінцевих споживачів; при цьому в повному обсязі відповідач не користується своїми правами, що взагалі ставить під сумнів його намір про своєчасне виконання рішення у майбутньому, навіть з урахуванням надання відстрочки виконання строком до одного року.

Позивач вказує, що з урахуванням того, що Дніпровською міською радою 24.07.2019 прийнято рішення № 32/47 про передачу з балансу Відповідача на баланс КП "Теплоенерго" котелень, ТРП, НС, теплових мереж, вузлів обліку теплоенергії та іншого майна, є реальна загроза не виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області у цій справі. Вважає, що надання відстрочки не сприятиме виконанню судового рішення, а навпаки, в подальшому може ускладнити його виконання, або взагалі слугувати поштовхом Відповідачу для подальшого ігнорування виконання рішення суду, а відтак, норм чинного законодавства України.

Додатково звертає увагу суду, що на теперішній час Позивач знаходиться у складному фінансовому становищі у зв`язку з наявністю заборгованості ДП "Енергоринок" перед ДТЕК "ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС" за вироблену електричну енергію - більш ніж мільярд грн., а також споживачів теплової енергії, яка складає сотні мільйони гривень, в тому числі найбільшого оптового боржника - Відповідача (про що позивач зазначав у своїх запереченнях від 27.08.2019). Вказані обставини призвели до збиткових результатів поточної фінансової діяльності Позивача, що також було враховано судом першої інстанції при розгляді клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення.

Зазначає, що під час розгляду клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення, господарським судом були враховані матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 (колегія суддів: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2019 року у справі № 904/2095/19; розгляд справи призначено на 07.10.2019 року; сторонам встановлений строк (10 днів з моменту отримання ухвали суду) для подання відзиву, заяв, клопотань.

В судовому засіданні 07.10.2019 року Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради:

- основної суми заборгованості в розмірі 24 067 124 грн. 55 коп.;

- пені 1 945 146 грн. 49 коп. за період з 06.11.2018 по 20.05.2019;

- 3% річних 313 053 грн. 71 коп. за загальний період з 06.04.2018 по 20.05.2019 за кожним актом окремо;

- інфляційних витрат 706 442 грн. 93 коп. за аналогічний період за кожним актом окремо.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2019 позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради на користь акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" заборгованість в розмірі 24 067 124 грн. 55 коп., 972 573 грн. 25 коп. пені, 313 053 грн. 71 коп. 3% річних, інфляційні втрати в розмірі 706 442 грн. 93 коп., судовий збір в сумі 405 476 грн. 52 коп.

В решті суми позову відмовлено.

Вказане рішення не оскаржено жодною стороною в апеляційному порядку, тому 21.08.2019 на його виконання господарським судом виданий наказ (а.с.142).

19.08.2019 від Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2019 по справі №904/2095/19 в межах одного року, до 01.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2019 року у справі №904/2095/19 відмовлено у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради, м.Дніпро про відстрочку виконання рішення суду.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду, господарський суд першої інстанції погодився з доводами позивача про відсутність в даному випадку винятковості для надання відстрочки, оскільки відповідач, уклавши договір, самостійно взяв на себе зобов"язання з оплати продукції (тепла), систематично не виконує своїх зобов"язань з оплати, починає виконувати свої зобов"язання тільки за рішенням суду в примусовому порядку, не веде претензійно-позовної роботи та роботи з виконавчими службами для стягнення заборгованості з кінцевих споживачів; з урахуванням передачі майна з балансу відповідача на баланс КП "Теплоенерго", зокрема, котелень, ТРП, НС, теплових мереж, вузлів обліку теплоенергії та ін. за рішенням Дніпровської міської ради №32/47 від 24.07.2019 існує реальна загроза невиконання прийнятого у цій справі рішення взагалі; при цьому з урахуванням знаходження позивача у важкому фінансовому становищі, надання відстрочки виконання рішення може призвести до порушення майнових інтересів позивача, його неналежного судового захисту, унеможливить якісну та своєчасну підготовку до опалювального сезону й неможливості своєчасної закупівлі енергоносіїв, що може призвести до зупинки енергоблоків, підвищення навантаження на інші об"єкти електроенергетики, що суттєво підвищить ризик виникнення аварійних ситуацій.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

За приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК (в ред. до 15.12.2017), ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, на відміну від ст. 121 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 року) ст. 321 ГПК України не містить вимогу про винятковість випадків, коли може бути відстрочено чи розстрочено виконання рішення суду.

Таким чином, обов`язковою умовою надання відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд для юридичних осіб зобов`язаний також враховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Колегія суддів вважає, що заявником доведено наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення по даній справі з огляду на наступне.

Основним видом діяльності Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради є постачання пари та гарячої води, експлуатація теплових мереж та теплорозподільчих пунктів, що знаходяться на балансі підприємства, їх ремонтно-експлуатаційної бази з метою транспортування теплової енергії споживачам лівобережної частини міста Дніпра.

Рішенням Дніпровської міської ради № 39/48 від 15.07.2009, відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради з 01.11.2009 року визначено виконавцем послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання споживачів лівобережної частини міста Дніпра з покладенням на нього функцій транспортування та постачання теплової енергії. Вказане рішення міськради наявне у справі - а.с.101.

Таким чином, постачання теплової енергії лівобережній частині міста Дніпра є соціально значущим, в зв"язку з чим не приймаються доводи позивача про безпідставне посилання скаржника на стратегічність його підприємства, оскільки між соціально значущим та стратегічним підприємством є різниця, більш того, відповідач ні у клопотанні, ні в апеляційній скарзі не вказував на стратегічність свого підприємства.

Крім того, з урахуванням статутної діяльності відповідача, він не є кінцевим споживачем теплової енергії, а є підприємством, яке було створено органами місцевого самоврядування саме для забезпечення надання таких послуг.

З урахуванням наведеного слушними є доводи заявника (скаржника) про те, що здійснення розрахунків перед постачальниками енергоносіїв, зокрема, перед Позивачем за поставку теплової енергії, залежить від розрахунків кінцевих споживачів таких послуг перед Відповідачем.

Тривала криза неплатежів за спожиту теплову енергію вимушено призвела до порушення дисципліни розрахунків з боку КП "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради.

Так, згідно звіту про стан розрахунків за реалізовану теплову енергію і транспортування теплової енергії за грудень 2018 року КП "Коменергосервіс" ДМР, заборгованість споживачів Відповідача за послуги теплопостачання на початок грудня 2018 року становила 79 375 572,00 грн.

Згідно звіту про стан розрахунків за реалізовану теплову енергію і транспортування теплової енергії за березень 2019 року КП "Коменергосервіс" ДМР, заборгованість споживачів Відповідача за послуги теплопостачання на початок березня 2019 року становила 102 071 533,00 грн.

Згідно звіту про стан розрахунків за реалізовану теплову енергію і транспортування теплової енергії за червень 2019 року КП "Коменергосервіс" ДМР, заборгованість споживачів Відповідача за послуги теплопостачання на початок червня 2019 року становила 75 504 299,00 грн.

Крім того, свій незадовільний фінансовий стан заявник (відповідач) підтвердив фінансовою звітністю. Зокрема, згідно звіту про фінансові результати за 1 квартал 2018 року, підприємство Відповідача було збитковим, збиток складав 10 048 000,00 грн.

Згідно звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2018 року, підприємство Відповідача було збитковим, збиток складав 17 857 000,00 грн.

Згідно звіту про фінансові результати за 9 місяців 2018 року, підприємство Відповідача було збитковим, збиток складав 25 458 000,00 грн.

Згідно звіту про фінансові результати за 2018 рік, підприємство Відповідача було збитковим, збиток складав 39 295 000,00 грн.

Згідно звіту про фінансові результати за 1 квартал 2019 року, підприємство Відповідача було збитковим, збиток складав 28 641 000,00 грн.

Згідно звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2019 року, підприємство Відповідача було збитковим, збиток складав 36 366 000,00 грн.

Тобто, неналежне виконання споживачами послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання зобов`язань з оплати вартості таких послуг, ще з початку 2018 року (період виникнення заборгованості перед Позивачем) призводило до негативного фінансового результату в господарській діяльності Відповідача, до його збитковості.

В свою чергу, Відповідач має першочергові зобов`язання з виплати заробітної плати працівникам, сплати до загальнодержавного та місцевого бюджетів податків, зборів та обов`язкових платежів, має нести витрати на утримання мереж теплопостачання для їх належного функціонування.

З урахуванням наведеного, після першочергових розрахунків, Відповідач не мав фінансової можливості розрахунків з Позивачем не з власної вини або ініціативи.

При цьому колегія суддів зазначає, що частину заборгованості становить різниця в тарифах, зокрема, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 1392 від 09.11.2017, для Відповідача на 2018 рік були встановлені наступні тарифи:

- на послуги централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 799,58 грн/Гкал., з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова - 645,26 грн/Гкал; решта витрат, крім паливної складової - 154,31 грн/Гкал); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 20,84 грн за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення, з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова - 16,82 грн за 1 кв. м; решта витрат, крім паливної складової - 4,02 грн за 1 кв. м);

- з централізованого постачання гарячої води: за умови підключення рушникосушильників до систем централізованого постачання гарячої води - 49,14 грн за 1 куб. м, з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова - 34,31 грн за 1 куб. м; решта витрат, крім паливної складової - 14,83 грн за 1 куб. м); за відсутності рушникосушильників - 45,60 грн за 1 куб. м, з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова - 31,45 грн за 1 куб. м; решта витрат, крім паливної складової - 14,15 грн за 1 куб. м).

Постановою НКРЕКП № 985 від 09.06.2016 відокремленому підрозділу "Придніпровська теплова електрична станція" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення на рівні 455,53 грн./Гкал (без ПДВ) з такими складовими:

- тариф на виробництво теплової енергії - 453,50 грн./Гкал (без ПДВ);

- тариф на транспортування теплової енергії - 1,24 грн./Гкал (без ПДВ);

- тариф на постачання теплової енергії - 0,79 грн./Гкал (без ПДВ).

Згідно постанови НКРЕКП № 1749 від 10.12.2018 встановлено тарифи на послугу з централізованого опалення, що надається населенню Відповідачем на рівні:

- для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 781,27 грн/Гкал, з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова - 645,26 грн/Гкал; решта витрат, крім паливної складової - 136,01 грн/Гкал);

- для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії - 20,36 грн за 1 кв. м за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення, з урахуванням податку на додану вартість (у тому числі: паливна складова - 16,82 грн за 1 кв. м; решта витрат, крім паливної складової - 3,55 грн за 1 кв. м).

Тобто, порівняно з 2018 роком, в 2019 році для абонентів Відповідача був встановлений тариф за 1 Гкал на 18,31 грн. менше, і для абонентів без приладів обліку ціна за 1 кв.м. опалювальної площі також була зменшена на 0,48 грн.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 22.01.2019 № 19, Публічному акціонерному товариству "ДТЕК Дніпроенерго" відокремленому підрозділу "Придніпровська теплова електрична станція" встановлено тариф на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії на рівні 844,18 грн. /Гкал.

Отже, з лютого 2019 року Відповідач придбавав у Позивача теплову енергію за ціною 844,18 грн. за 1 Гкал, а реалізовував її населенню за ціною 781,27 грн./Гкал., що на 62,91 грн./Гкал менше за ціну придбання.

Колегія суддів зауважує, що встановлення тарифів не належить до компетенції відповідача, і, навіть, при стовідсоткових розрахунках кінцевих споживачів з КП "Коменергосервіс" останнє мало б заборгованість перед позивачем, з урахуванням наявності вказаної різниці в тарифі, яку відповідач не має змогу компенсувати з власних коштів, та, відповідно, для покриття вказаної різниці змушений звертатись до компетентних органів з метою отримання бюджетних коштів для погашення заборгованості.

При цьому, враховуючи здійснення процедури виділення бюджетних коштів, вказане стане можливим лише на 2020 рік.

Додатковою обставиною, що свідчить про скрутний майновий стан Відповідача, є обставина сплати відповідачем поставленої теплової енергії перед позивачем, але за іншим договором, зокрема, № 317-ДЕ-ПрТЭС від 04.01.2016, що підтвердив сам Позивач у запереченнях на клопотання, надавши відзив відповідача по справі № 904/2235/19.

При цьому, в господарському суді перебуває ще дві справи стосовно стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за поставлену теплову енергію за іншими договорами, зокрема, справа № 904/2740/15 (суддя Панна С.П.) про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за договором постачання теплової енергії № 317-ДЭ-ПрТЭС в сумі 110 130 931,49 грн., пені 9 917 126,55 грн., 3% річних 930 911,42 грн., інфляційні втрати 2 020 166,36 грн. та справа № 904/2096/19 (суддя Васильєв О.Ю.) про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за договором постачання теплової енергії № 319-ДЭ- ПрТЭС в сумі 14 399 569,60 грн., пені 855 521,45 грн., 3% річних 309 804,89 грн., інфляційні втрати 500 397,80 грн. 06.08.2019, у якій ухвалено рішення про задоволення позовних вимог, за якими також відповідач має здійснювати погашення заборгованості.

Враховуючи зазначене, Відповідач одночасно не має змоги виконати всі вищевикладені виконавчі документи та наказ суду по цій справі.

Щодо заперечень позивача про неможливість в подальшому виконати рішення суду фактом прийняття Дніпровської міською радою 24.07.2019 рішення № 32/47 про передачу з балансу Відповідача на баланс КП "Теплоенерго" котелень та іншого майна, то вказані доводи не приймаються, з огляду на наступне.

Так, дійсно в матеріалах справи міститься рішення Дніпровської міської ради № 32/47 від 24.07.2019 про передачу з балансу відповідача на баланс КП "Теплоенерго" майна, зокрема, котелень, теплових розподільчих пунктів, насосних станцій та ін. (а.с.150). Втім, все майно, що перебуває на балансі Відповідача є власністю територіальної громади міста Дніпро, як власника підприємства Відповідача, а, відповідно, у Відповідача відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення для виконання рішення суду по справі. В свою чергу, орган, що виступає від імені власника майна - територіальної громади - Дніпровська міська рада, на свій власний розсуд та в межах наданих їй законом повноважень, може приймати рішення стосовно власного майна, тобто розпоряджатись ним.

В свою чергу постачальники теплоенергії в частині розрахунків захищені Законом, зокрема згідно з абз.3 ст.22 Закону України "Про теплопостачання", у разі якщо суб`єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб`єкт стає правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

З урахуванням наведеної норми, у випадку фактичної передачі теплового обладнання згідно рішення Дніпровської міської ради № 32/47 з балансу Відповідача на баланс КП "Теплоенерго", КП "Теплоенерго" стане правонаступником всіх боргових зобов`язань Відповідача за договором № 318-ДЭ-ПрТЕС від 04.01.2016 та боржником (в порядку ст.334 ГПК України) за виконавчим провадженням з примусового виконання рішення суду по даній справі.

Зазначене повністю виключає можливість не розрахунку з Позивачем за поставлену теплову енергію за договором № 318-ДЭ-ПрТЕС від 04.01.2016 та спростовує твердження Позивача щодо такої можливості.

Щодо заперечень позивача на клопотання стосовно систематичності характеру заборгованості та посилань на таку ж ситуацію у 2016 році, у якій Відповідач починав виконувати свої зобов"язання тільки після винесення рішень господарського суду та направлення виконавчих документів на примусове виконання до виконавчої служби, із згадуванням справ № 904/2849/16 та №904/5307/16, то вони не приймаються судом, оскільки при аналізі вказаних даних судом першої інстанції не взято до уваги, що справа № 904/2849/16 стосувалась стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води № 1405 від 19.08.09, а не договору постачання теплової енергії у вигляді гарячої води для потреб бюджетних установ № 318-ДЭ-ПрТЭС від 04.01.2016, заборгованість за яким стягнуто у даній справі; при цьому, за договором №318-ДЭ-ПрТЭС від 04.01.2016 Відповідач повністю сплатив заборгованість перед Позивачем за період 2016-2017 роки й за договором №1405 від 19.08.09 також. Факт погашення заборгованості не заперечується і Позивачем.

У справі № 904/5307/16 з Відповідача на користь Позивача було стягнуто заборгованість, однак за іншим договором № 317-ДЭ-ПрТЭС від 04.01.2016 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води для потреб населення. Сам Позивач підтвердив погашення заборгованості із деяким запізненням і за цим договором.

Тобто, Відповідач постійно здійснює погашення заборгованості перед Позивачем і зазначене підтверджує сам Позивач, однак, порушення строків сплати заборгованості пов`язане, як вже зазначалось вище, з неналежним виконанням зобов`язань споживачами теплової енергії лівобережної частини міста перед Відповідачем.

Також відповідач спростовує доводи позивача неналежним користуванням законодавчих можливостей стосовно не проведення претензійно-позовної роботи фактом вручення боржникам претензій, що підтвердив відомістю про вручення претензій.

Слід зазначити також, що несвоєчасні розрахунки з КП "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради та, як наслідок, його неспроможність негайно виконати рішення у цій справі, дає Позивачу можливість ініціювати процедуру банкрутства Відповідача, що ставить під ризик початок чергового опалювального сезону, а також створюють реальну загрозу цивільним правам та інтересам відповідача, споживачів теплоенергії міста Дніпра і можуть призвести до:

- повного зупинення виробничої діяльності підприємства, до загрози безаварійного теплопостачання через дефіцит обігових коштів;

- загрози технічному стану і безпечній експлуатації теплових мереж, які знаходяться у власності територіальної громади.

Отже, особливості господарської діяльності КП "Коменергосервіс", які не дозволяють йому впливати на цінову політику в сфері надання послуг з теплопостачання та стан розрахунків споживачів за надані послуги, його суспільне значення, вкрай незадовільний фінансовий стан підприємства, обумовлений, в першу чергу, вкрай низьким рівнем розрахунків за надані послуги з теплопостачання, обумовлюють складність та неможливість виконання рішення суду в даній справі без його відстрочення на термін, достатній для виплати присудженої суми без тяжких економічних наслідків для заявника.

Таким чином, Відповідачем, відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.

На підставі викладеного, колегія суддів не погоджується з доводами позивача, викладеними у запереченнях на клопотання про відстрочення виконання рішення суду та висновками суду першої інстанції, що Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність тих обставин, які є підставою для відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду.

При цьому колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції належним чином не досліджені обставини щодо врахування ступеню вини відповідача у виникненні спору, викладені у п. 1 ч. 4 ст. 331 ГПК України.

У зв`язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права Позивача, при її наданні суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати інтереси як заявника, так і Позивача.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів всіх сторін, які приймають участь у справі.

В той же час, як до господарського суду, так і до апеляційної інстанції Позивачем не надано доказів, які характеризують його матеріальне становище, не надано навіть звіту про фінансові результати діяльності та баланс Позивача, у зв`язку з чим колегія суддів з метою дотримання балансу інтересів всіх сторін не може проаналізувати, порівняти та співставити матеріальне становище Відповідача та Позивача.

При цьому доводи позивача про також перебування у важкому матеріальному становищі, з урахуванням наявності заборгованості перед ним ДП "Енергоринок", яке позивач підтвердив лише актом звірки розрахунків із цим підприємством, а не належним доказом фінансового стану підприємства - фінансовою звітністю (звітом за певний період, балансом), не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки не підтверджують фінансовий стан підприємства.

На підставі викладеного, враховуючи:

- що в результаті дій третіх осіб було зменшено тариф із продажу теплової енергії населенню, що поряд з підвищенням тарифу на закупівлю теплової енергії створило різницю в тарифам ніким не покриту;

- наявну загрозу банкрутства відповідача;

- відсутність коштів необхідних для одномоментного виконання судового рішення по даній справі;

- відсутність майна відповідача, на яке можливо було б звернути стягнення, не створюючи при цьому загрозу безпечності, безаварійності, надійності та безперебійності теплопостачання;

з метою дотримання балансу інтересів сторін, в тому числі позивача, колегія суддів вважає за можливе погодитися з заявою відповідача про відстрочку виконання рішення суду в межах терміну, визначеного ч. 5 ст. 331 ГПК України до 30.07.2020 року.

Відповідно до п.п. 1, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, з огляду на наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду, підтверджених відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.74, 76, 77, 79 ГПК України та взагалі відсутність дослідження судом вказаних обставин, не надання їм належної правової оцінки в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів зазначає, що вказане є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування постановленої ухвали суду та прийняття нового рішення у справі - про задоволення заяви відповідача.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача у справі.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282, 283 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради, м. Дніпро на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2019 у справі №904/2095/19 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2019 у справі №904/2095/19 - скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким клопотання Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради, м. Дніпро про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2019 по справі №904/2095/19 - задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2019 по справі № 904/2095/19 до 30.07.2020 року.

Стягнути Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", м. Запоріжжя на користь Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпровської міської ради, м. Дніпро 1921 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до п.2 ч.1 ст.287 Господарського процесуального кодексу України не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.10.2019.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна