Рішення

від 06.09.2019 по справі 910/6102/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.09.2019Справа № 910/6102/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехналадка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.П.С.Лтд"

про стягнення 969 325,36 грн,

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.П.С.Лтд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехналадка"

про стягнення 903 806,39 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 06.09.2019,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротехналадка" (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.П.С.Лтд" (далі - відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, Виконавець) про стягнення 969 325,36 грн, з яких: 797 865,00 грн - основний борг, 26 144,00 грн - штрафні санкції, 112 658,54 грн - інфляційні втрати, 32 657,82 грн - три проценти річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №2/08 від 09.08.2017 в частині поставки оплаченого позивачем товару, у зв`язку з чим позивач просить повернути сплачені грошові кошти за непоставлений товар, а також сплатити штрафні санкції., інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 по справі № 910/6102/19 позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справі для розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 12.06.2019.

11.06.2019 через відділ автоматизованого документообігу Господарського суду міста від Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.П.С.Лтд" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехналадка" про стягнення 903 806,39 грн, з яких: 727 201,67 грн - основний борг, 176 604,72 грн - штрафні санкції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.П.С.Лтд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехналадка" про стягнення 903 806,39 грн прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.П.С.Лтд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехналадка" про стягнення 903 806,39 грн об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/6102/19, підготовче засідання у справі призначено на 03.07.2019.

Ухвалою суду від 02.07.2019 підготовче засідання у справі, призначене на 03.07.2019 було перенесено на 11.07.2019.

У підготовчих засіданнях 11.07.2019 та 01.08.2019 було оголошено перерву до 01.08.2019 та 07.08.2019 відповідно.

У підготовче засідання 07.08.2019 прибули представники сторін та надали пояснення

Представник ТОВ "Євротехналадка" подав клопотання про долучення доказів. Клопотання передано до канцелярії суду для реєстрації.

За наслідками судового засідання 07.08.2019 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті в судовому засіданні 06.09.2019.

У призначеному судовому засіданні 06.09.2019 представник Товариства просив задовольнити первісний позов в повному обсязі та у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю з підстав його необґрунтованості та безпідставності.

У свою чергу, представник ТОВ Р.П.С.Лтд заперечував проти задоволення первісних позовних вимог, а просив задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2017 між ТОВ "Євротехналадка", як замовником, та ТОВ "Р.П.С.ЛТД", як виконавцем, був укладений договір №2/08, відповідно до умов якого відповідач зобов`язувався поставити позивачу обладнання згідно зі специфікацією, а саме горизонтальну пакувальну машину мод. PEARL SERVO загальною вартістю 1 307 200,00 грн (далі - договір).

Умовами пункту 3.1 договору передбачено, що оплата за договором здійснюється наступним чином: 30 % вартості договору, що становить 392 160,00 грн - попередня оплата протягом трьох банківських днів з моменту підписання договору (пункт 3.1.1); 30 % вартості договору, що становить 392 160,00 грн - оплата протягом трьох банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення про готовність обладнання до відправлення з Італії (пункт 3.1.2); 10 % від вартості договору, що становить 130 720,00 грн - оплата через 30 днів після поставки (пункт 3.1.3); 10 % від вартості договору, що становить 130 720,00 грн - оплата через 60 днів після поставки (пункт 3.1.4); 10 % від вартості договору, що становить 130 720,00 грн - оплата через 90 днів після поставки (пункт 3.1.5); 10 % від вартості договору, що становить 130 720,00 грн - оплата через 120 днів після поставки (пункт 3.1.6).

Поставка продукції здійснюється протягом 30-45 робочих днів, не враховуючи серпень, за умови отримання Виконавцем попередньої оплати згідно пункту 3.1.1 та своєчасного виконання умов пункту 3.1.2 цього договору на умовах само вивозу зі складу Виконавця в місті Києві (пункт 4.1 договору).

Товариство на виконання пункту 3.1.1 та пункту 3.1.2 договору сплатив на рахунок Виконавця 797 865,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 126 від 11.08.2017 на суму 392 16000 грн, № 186 від 19.10.2017 на суму 405 705,00 грн.

За твердженнями позивача за первісним позовом, Виконавець згідно умов пункту 4.1 договору зобов`язаний був здійснити поставку обладнання у строк до 22.12.2017, однак така поставка здійснена не була.

Беручи до уваги вказане, у зв`язку із порушенням Виконавцем умов договору та простроченням поставки товару Товариство своїм листом від 15.04.2019 повідомив відповідача про відмову від договору у зв`язку із втратою у позивача за первісним позовом інтересу до поставки обладнання, та, у зв`язку із цим, про розірвання договору з 02.04.2019, та вимагав повернути всю суму сплаченої передоплати за договором. Вказаний лист був скерований на адресу Виконавця та отриманий останнім 22.04.2019, що підтверджується інформацією за посиланням http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku за номером поштового відправлення 0105423091874.

Оскільки лист Товариства залишений без виконання, а грошові кошти на рахунок позивача за первісним позовом не надходили, Товариство звернулось із даним первісним позовом до суду, в межах якого просить стягнути 797 865,00 грн попередньої оплати, 26 144,00 грн пені за прострочення строків поставки товару, 112 658,54 грн - інфляційні втрати та 32 657,82 грн - три проценти річних за період з 22.12.2017 по 03.05.2019.

Не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, Виконавець звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, стверджуючи, що ним всі обов`язки виконавця за договором були виконані належним чином.

Так, до матеріалів справи Виконавцем було додано форму МД-2 з інформацією, про розмитнення і ввіз на територію України 14.11.2017 замовленого обладнання, яке за твердженнями позивача за первісним позовом є предметом спірного правочину.

Посилаючись на факт того, що умовами договору поставка товару здійснюється у спосіб самовивозу, Виконавець зазначає, що Товариство не ініціювало вивіз товару зі складу позивача за зустрічною позовною заявою. Також Виконавець зазначає, що поставка обладнання за договором відбулась протягом 35 днів з дня виконання пункту 3.1.2 договору, у той час як за умовами пункту 4.1 договору погоджений сторонами строк поставки становить протягом 30-45 робочих днів не враховуючи серпень за умови отримання попередньої оплати згідно пункту 3.1.1 та пункту 3.1.2.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що виконавши своє зобов`язання з поставки, Виконавець повідомив Замовника про наявність обладнання на складі та готовність його до вивозу, але останній не вивіз товар зі складу та не повідомив Виконавця про готовність до монтажу та пуску поставленого обладнання, як то передбачено пунктом 5.1 договору.

Крім того, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що після отримання вимоги Товариства про повернення грошових коштів - попередньої оплати, Виконавцем було прийняте рішення про повернення таких грошових коштів, але після реалізації ввезеного на територію України обладнання від отримання якого Замовник відмовився.

У межах зустрічної позовної заяви Виконавець просить суд стягнути з Товариства суму боргу, яка становить несплачену вартість обладнання за договором в розмірі 727 201,67 грн, три проценти річних у розмірі 21 413,02 грн та інфляційні втрати в розмірі 155 191,10 грн за період з 14.11.2017 по 10.06.2019.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, щодо первісного та зустрічного позову господарський суд дійшов висновку про наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 628 ЦК України до відносини сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Відтак, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № 3-127гс11.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що сума боргу відповідача за первісним позовом, яка складає 797 865,00 грн перерахованої Виконавцю попередньої оплати, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Товариством, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ТОВ ЄВРОТЕХНАЛАДКА до ТОВ Р.П.С.ЛТД про стягнення вказаної суми боргу, у зв`язку з чим первісний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд вважає безпідставним стягнення з Виконавця пені та компенсаційних витрат. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що лист про відмову від договору з вимогою про повернення попередньої оплати отриманий Виконавцем 22.04.2019.

За приписами статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, саме з 29.04.2019 у Виконавця виник обов`язок здійснити повернення суми попередньої оплати, а тому у визначений Товариством період нарахування пені та компенсаційних витрат є помилковим.

З огляду на вказане первісний позов підлягає частковому задоволенню.

Водночас, суд вважає хибними доводи Виконавця покладені в основу заперечень проти первісного позову та основу зустрічного позову з огляду на наступне.

Відповідно до статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Умовами укладеного договору сторони погодили спосіб поставки - самовивіз зі складу Виконавця. Суд відзначає, що такий спосіб поставки передбачає повідомлення Замовника про готовність товару до вивозу зі складу.

Судом встановлено, сторонами не спростовано, а матеріали справи не містять протилежного, що Виконавець належним чином не повідомляв позивача про готовність товару до відвантаження та не надав товар у розпорядження позивача.

При цьому, надані Виконавцем документи підтверджують ввезення ним на територію України схожого з тим, що замовляв позивач, товару за властивостями, та не доводять, що цей товар було ввезено саме для виконання спірного договору та повідомлено про це позивача.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що Виконавцем належними та допустимими доказами не доведено факту поставки товару на склад та повідомлення Товариства про готовність товару до вивозу. Вказане свідчить про відсутність підстав стягнення з Товариства несплаченої вартості обладнання та компенсаційних витрат за несвоєчасну сплату несплаченої вартості обладнання за період з 14.11.2017-10.06.2019. З огляду на вказане зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд первісного та зустрічного позову покладаються на ТОВ Р.П.С.ЛТД .

Керуючись статями 74, 76-80, 129, 180, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехналадка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.П.С.Лтд" про стягнення 969 325,36 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.П.С.Лтд" (03061, місто Київ, Солом`янський район, проспект Відрадний, будинок 95; ідентифікаційний код 38514024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехналадка" (01054, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Тургенєвська, будинок 15, офіс 65; ідентифікаційний код 34486580) 797 865,00 грн (сімсот дев`яносто сім тисяч вісімсот шістдесят п`ять гривень 00 копійок) грошових коштів та 11 967,98 грн (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят сім гривень 98 копійок) судового збору .

3. У іншій частині первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.П.С.Лтд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехналадка" про стягнення 903 806,39 грн - відмовити повністю.

5. Судові витрати, пов`язані з розглядом зустрічної позовної заяви, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.П.С.Лтд".

6. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09.10.2019.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ