Рішення

від 09.10.2019 по справі 918/606/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/606/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоноткацька 43" (м.Київ)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Давидчука Дмитра Вікторовича (м.Рівне)

про стягнення коштів в сумі 95 247,00 грн.

Секретар судового засідання: Лиманський А.Ю.

Представники сторін:

від позивача : Набугорнов Д.В.

від відповідача : не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30 вересня 2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоноткацька 43" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Давидчука Дмитра Вікторовича про стягнення коштів 95 247,00 грн., з яких 85500,00 грн. - кошти перераховані відповідачу у якості передоплати за товар, 9 747,00 грн. - пеня.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідач порушив умови Договору №1 від 16.04.2019 р., а саме отримавши передоплату за товар не здійснив його поставку. Тому позивач звернувся до суду про стягнення коштів, перерахованих відповідачу як передоплата, також просить стягнути пеню за непоставку товару на підставі п.4.2. Договору.

Ухвалою від 02.09.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 24.09.2019 р. на 12:15 год.

30 серпня 2019 року від представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоноткацька 43" надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову.

Ухвалою суду від 02 вересня 2019 року заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоноткацька 43" про забезпечення позову повернуто заявникові разом із доданими до неї документами.

До канцелярії господарського суду 19.09.2019 р. відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, також просить надати можливість реалізувати право на правову допомогу, надати достатньо часу для підготовки відзиву на позов та просить відкласти розгляд справи.

Тому ухвалою 24.09.2019 року розгляд справи було відкладено на 09.10.2019 р.

В судове засідання 09 жовтня 2019 року відповідач не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Конверт з ухвалою про відкладення розгляду справи, що направлявся відповідачу на відому суду адресу: АДРЕСА_1 повернувся з відміткою органу поштового зв`язку "за закінченням встановленого строку зберігання".

Судом вжито заходи щодо повідомлення у встановленому порядку учасників у справі про призначене судове засідання. Крім того, явка відповідача у судове засідання 09.10.2018 р. не визнавалася судом обов`язковою.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників сторін за наявними у справі доказами.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

16 квітня 2019 р. між Фізичною особою-підприємцем Давидчук Дмитром Вікторовичем (Постачальник, Продавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Червоноткацька 43" (Покупець) укладений Договір №1 (надалі за текстом -Договір), згідно предмету якого Продавець бере на себе зобов`язання здійснити постачання Товару, а саме: 3-х дверей з алюмінію з профілю системи Solur SY.W70 та здійснити доставку та монтаж дверей, а покупець зобов`язується прийняти Товар і здійснити оплату на умовах, зазначених у цьому договорі.

У свою чергу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоноткацька 43" здійснило передплату за товар у сумі 85 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.04.2019 р. №12 .

Відповідач порушив вимоги чинного законодавства України, не виконав належним чином своє зобов`язання по Договору - не поставив товар відповідно до замовлення Позивача та не повернув грошові кошти - передплату позивача в сумі 85 500,00 грн.

Крім того, на підставі п.4.2. Договору з огляду на невиконання відповідачем умов договору щодо поставки товару, позивач нарахував 9 747,00 грн. - пені.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ч.ч.1,2 ст.193 ГК України, ч.2 ст. 625 та ч.ч. 1,2 ст. 692 ЦК України.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, вимоги позивача не спростував.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

16 квітня 2019 р. між Фізичною особою-підприємцем Давидчук Дмитром Вікторовичем (Постачальник, Продавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Червоноткацька 43" (Покупець) укладений Договір №1 (надалі за текстом -Договір), згідно предмету якого Продавець бере на себе зобов`язання здійснити постачання Товару, а саме: 3-х дверей з алюмінію з профілю системи Solur SY.W70 та здійснити доставку та монтаж дверей, а покупець зобов`язується прийняти Товар і здійснити оплату на умовах, зазначених у цьому договорі (арк.с. 32-33).

Згідно розділу 2 Договору загальна сума договору становить 91 500,00 грн. без ПДВ. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Продавця згідно з наданою накладною упродовж 10 днів з моменту отримання товару Покупцем.

Відповідно до п. 3.1 Договору товар відпускається Покупцю згідно з його замовлення за накладною упродовж 10 днів з отримання замовлення. Відпуск товару проводиться довіреній особі Покупця на підставі довіреності. Право власності на товар переходить Покупцеві з моменту його передачі за кількістю, асортиментом, ціною, вказаними а накладній та за якістю, яка підтверджена сертифікатами якості (п. 3.2., 3.3. Договору).

Пунктами 4.1., 4.2. сторони передбачили, що за порушення умов даного договору Сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України. За прострочення поставки або недопоставку товару продавець сплачує Покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Договір підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплений печатками сторін.

У подальшому Фізична особа-підприємець Давидчук Дмитро Вікторович надав для Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоноткацька 43" рахунок-фактуру №17 від 17.04.2019 р. (арк.с. 34) на суму 91 500,00 грн.

У свою чергу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоноткацька 43" здійснило передплату за товар у сумі 85 500,00 грн. Вказане підтверджується платіжним дорученням від 18.04.2019 р. №12 (арк.с. 35).

Проте, відповідач свої зобов`язання за Договором поставки не виконав, не здійснив постачання продукції позивачу та не повернув передплату у розмірі 85 500,00 грн. Докази поставки товарів позивачу у матеріалах справи відсутні.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоноткацька 43" звернулося до Фізичної особи-підприємця Давидчук Дмитра Вікторовича з претензією від 12.07.2019 р. повернути отримані кошти в розмірі 85 500,00 грн. або негайно виконати замовлення (арк.с. 36). Відповідь на вимогу у матеріалах справи відсутня.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів поставки, чи повернення коштів, сплачених позивачем на рахунок відповідача згідно платіжного доручення від 18.04.2019 р. №12.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Доказом здійснення господарської операції є первинні документи, які містять необхідні для обліку господарської операції дані.

Таким чином судом встановлено, що попередня оплата Відповідачу здійснена відповідно до умов укладеного між сторонами Договору та чинного законодавства, що підтверджуються вищезазначеним платіжним дорученням.

З огляду на невиконання відповідачем умов договору щодо поставки товару, позивач нарахував 9 747,00 грн. - пені на підставі п.4.2. Договору.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З аналізу наявних в матеріалах справи доказів слідує, що між сторонами у спрощеному порядку укладено договір поставки.

Відповідно до положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 665 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки відмови продавця передати товар, зокрема у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

За приписами ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вказано вище, матеріали даної справи не містять доказів поставки відповідачем попередньо оплаченого товару на відповідну суму, також відсутні докази повернення коштів, сплачених позивачем на рахунок відповідача у розмірі 85 500,00 грн.

Враховуючи, що належних доказів виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки, у строк встановлений як правочином так і Законом суду не надано, суд дійшов висновку про правомірність доводів позивача про стягнення з відповідача 85 500,00 грн., які перераховані як попередня оплата товару.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин заданих умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем не подано належних та допустимих доказів того, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для виконання своїх зобов`язань за договором поставки.

Керуючись пунктом 4.2. Договору та чинним законодавством, з огляду на прострочення відповідачем зобов`язання щодо передання товару, позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у вказаному періоді) від вартості непоставленої партії продукції, за період з 29.04.2019 р. по 27.08.2019 р., яка складає - 9 747,00 грн.

Щодо суми нарахованої пені суд зазначає таке.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, за загальним правилом пеня як різновид неустойки характеризується такими ознаками: обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання; має триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення.

Особливістю пені як штрафної санкції є те, що вона встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми, причому за кожний день прострочення, доки зобов`язання не буде виконане. Тобто це санкція, розмір якої збільшується залежно від продовження порушення.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб`єктів переказу грошей через платіжні системи.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відтак, невірним є обрахування пені за весь час прострочення поставки товару, виходячи за межі шестимісячного строку нарахування, передбаченого ч.6 ст.232 ГК України.

При перевірці нарахованих сум пені суд здійснив власний розрахунок даної санкції та встановив, що за період з 29.04.2019 р. по 27.08.2019 р. на суму вартості непоставленого товару 85500,00 грн. пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України складає - 9747,00 грн. За наведеного поданий позивачем розрахунок розміру позовних вимог є обгрунтованим та арифметично правильним.

Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку що позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоноткацька 43" до відповідача Фізичної особи-підприємця Давидчука Дмитра Вікторовича про стягнення коштів 95 247,00 грн., з яких 85500,00 грн. - кошти перераховані відповідачу у якості передоплати за товар та 9 747,00 грн. - пеня, підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення судом даного позову.

Керуючись статтями 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Давидчука Дмитра Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоноткацька 43" (02094, місто Київ, вул. Червоноткацька, буд.43, код ЄДРПОУ 40185427) - 85 500 (вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. - коштів, отриманих як попередня оплата за товар, 9 747 (дев`ять тисяч сімсот сорок сім) грн. 00 коп. - пені та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 11 жовтня 2019 року.

Суддя Бережнюк В.В.