Ухвала

від 30.09.2019 по справі 455/213/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 455/213/19 Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/728/19 Доповідач - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чумак» на ухвалу слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 лютого 2019 року про накладення арешту на майно,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 лютого 2019 року задоволено клопотання прокурора, накладено арешт і заборонено розпоряджатися та використовувати 12 нежитлових будівель, що розташовані за адресою: с. Трушевичі (вул.Джерельна, 38 - прохідна, АДРЕСА_1 - гараж № НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 - механічний цех, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 -гараж № НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ,АДРЕСА_6 - заправочнийпункт, вул. Джерельна, 45 - складПММ, вул. Джерельна, 46 - корівник, АДРЕСА_7 - пункт штучногоосімінення, вул. Джерельна,48 - кормоцех №1, вул. Джерельна,49 - кормоцех №2) Старосамбірського району Львівськоїобласті, які в рамках даногокримінальногопровадженнявизнаніречовимдоказом, шляхом заборони йоговласникам права навідчуження та користуваннявказанимибудівлями.

На ухвалу суду ТзОВ «Чумак» в особі його керівника ОСОБА_6 (з покликанням на те, що ТзОВ «Чумак» є власником майна, на яке накладено арешт) подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить поновити строк апеляційного оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати й в задоволенні клопотання прокурора відмовити. Покликається на те, що про наявність ухвали слідчого судді апелянт дізнався 18.09.2019 при зверненні до нотаріуса Старосамбірського районного нотаріального округу із заявою про надання інформаційної довідки з державних реєстрів щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_8 . В цей день через адвоката із ЄДРСР ознайомився із змістом ухвали.В обґрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: ухвала є незаконною та необґрунтованою, винесена за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Накладення арешту, заборона розпоряджатися та використовувати 12 нежитлових будівель ТзОВ «Чумак» судом першої інстанції обґрунтовується тим, що 12 нежитлових будівель набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення та є предметом злочинного посягання. Однак нежитлові будівлі були придбані ТзОВ «Чумак» в процесі ліквідації Приватної фірми «Вигор» за результатами біржових торгів. Накладенням арешту на будівлі, які придбані ТзОВ «Чумак» як добросовісним набувачем, який ні особисто, ні через своїх службових осіб не є учасником кримінального провадження, позбавляє його права на здійснення своєї діяльності.

Учасники судового провадження, будучи повідомленими про час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання апеляційного суду не з`явились, що відповідно до ч.4 ст. 405 КПК України не перешкоджає апеляційному розгляду.

За змістом ч.1 ст. 117 КПК Українипроцесуальний строк повинен бути поновленим за клопотаннямзацікавленоїсторони, якщовінпропущений з поважних причин.

Матеріаламипровадженняпідтверджуються доводи апелянтащодоповажності пропуску строку апеляційногооскарження.

Колегіясуддіввважає,що строк апеляційногооскарженняпропущенийапелянтом з поважних причин, а тому йогослідпоновити.

Ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є законною, вмотивованою та обґрунтованою.

06 червня 2018 року до ЄРДР за №12018140320000328 внесено відомості про вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 364 КК України.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий в клопотанні про накладення арешту на майно покликається на ст. 98 КПК України та ч.2 ст. 170 КПК України, при цьому зазначає, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

З врахуванням зазначених положень закону слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні та запобігання ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 КПК України.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності, необґрунтованості судового рішення та неповноти судового розгляду колегія суддів до уваги не бере як безпідставні.

При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею на виконання вимог ч.2 ст. 173 КПК України враховано можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що відповідає конституційним нормам.

Покликання апелянта на те, що ТзОВ «Чумак» як добросовісним набувачем, який ні особисто, ні через своїх службових осіб не є учасником кримінального провадження, позбавляє його права на здійснення своєї діяльності, не є перешкодою для накладення арешту, оскільки у даному випадку арешт на будівлі накладений зметою збереження речових доказів у зв`язку з наявністю підстав вважати, що ці будівлі набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, є предметом злочинного посягання та можуть бути відчужені. Наведене узгоджується з положеннями ч.10 ст. 170 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді клопотання про арешт майна слідчим суддею допущено не було.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам закону й підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Чумак» строк апеляційного оскарження.

Ухвалу слідчого суддіСамбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 лютого 2019 року про накладення арешту на майно залишити без зміни, а апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Чумак» - беззадоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4