Постанова

від 08.10.2019 по справі 575/909/18

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року

м.Суми

Справа №575/909/18

Номер провадження 22-ц/816/4294/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Орлов І. В. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Яблучненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області

треті особи: профспілковий комітет Яблучненської загальноосвітньої школи

Кириківська селищна рада Великописарівського району Сумської

області

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 28 березня 2019 року (суддя Семенова О.С., дата складення повного судового рішення - 05 квітня 2019 року), -

в с т а н о в и в:

19 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Яблучненської загальноосвітньої школи (далі - школа) з позовом у якому просила суд визнати протиправним і скасувати виданий 11 квітня 2018 року директором школи Наказ 25/2-К Про попередній розподіл педагогічного навантаження щодо визначення попереднього педагогічного навантаження вчительці - ОСОБА_1 в обсязі 11,5 годин на тиждень; зобов`язати директора школи перерозподілити педагогічне навантаження з предметів Українська мова , Зарубіжна література між працівниками Яблучненської школи з урахуванням їх фаху та надати позивачці повне тижневе навантаження в розмірі 18-ти годин на тиждень.

Позивачка зазначила, що з 02 вересня 1999 року вона постійно працює вчителем української мови та зарубіжної літератури Яблучненської загальноосвітньої школи з повним тижневим навантаженням (в розмірі 18 годин та тиждень і більше). 11 квітня 2018 року директор школи видав Наказ № 25/2-К Про попередній розподіл педагогічного навантаження , яким на 2018-2019 навчальний рік визначив позивачці педагогічне навантаження в обсязі 11,5 годин на тиждень. Внаслідок зменшення педагогічного навантаження сталася зміна істотних умов праці, на яку позивачка своєї письмової згоди не надавала. При цьому, будь-яких змін в організації праці у школи не відбувалося. Наказ № 25/2-К не відповідає приписам статей 31, 32 КЗпП України, статті 25 Закону України Про загальну середню освіту . Зазначений наказ прийнято без врахування інших обставин, зокрема, про наявність у позивачці тривалого педагогічного стажу роботи з викладання української мови та літератури.

Рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 28 березня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

За доводами апеляційної скарги, суд першої не провів повного дослідження доказів по справі, а тому дійшов помилкового висновку про недоведеність позову. Оскільки у підготовчому судовому засіданні відповідач визнав позов, то суд першої інстанції мав ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на приписи частини 4 статті 206, частини 6 статті 263 ЦПК України. Висновок суду щодо відмови у задоволенні клопотання про об`єднання в одне провадження справ про оскарження Наказу № 25/2-К від 11 квітня 2018 року та Наказу № 41-К від 04 вересня 2018 року, не відповідає фактичним обставинам справи. Також, суд першої інстанції детально не дослідив Наказ № 41-К від 04 вересня 2018 року та помилково вважав його достовірним та остаточним. Суд встановив обставини у справі на підставі недопустимих доказів, які були надані з порушенням строку, встановленого судом для їх подання та містили ознаки підробки.

Правом на подачу відзиву в порядку, передбаченому положеннями статтею 360 ЦПК України, відповідачі не скористалися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 у 1982 році закінчила Харківський державний університет імені О.М. Горького за спеціальністю українська мова та література з присвоєнням кваліфікації філолог, викладач української мови та літератури (т. 1, а. с. 53).

Згідно Свідоцтва про підвищення кваліфікації (серія ПК 02139771 6622-17) позивачка підвищила кваліфікацію в Сумському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти на факультеті підвищення кваліфікації та перепідготовки з 27 листопада по 08 грудня 2017 року за спеціальністю вчитель української мови (т. 1, а.с. 53).

З копії трудової книжки позивачки слідує, що з 16 серпня 1979 року вона працювала в Яблучненській середній школі вихователем групи продовженого дня; з 02 вересня 1985 року - вчителем російської мови та літератури; з 02 вересня 1991 року - заступником директора по виховній роботі; з 01 вересня 1999 року - вчителем української мови та зарубіжної літератури (т. 1, а. с. 14-17).

З 01 вересня 1999 року ОСОБА_1 переведена на посаду вчителя української мови та зарубіжної літератури на підставі Наказу Великописарівського РВО № 51 § 7 від 02 вересня 1999 року (т. 1, а. с. 70-71) згідно поданої заяви, яка не збереглась (т. 1, а. с. 83).

Наказом директора Яблучненської ЗОШ І-ІІІ ступенів Про попередній розподіл педагогічного навантаження № 25/2-К від 11 квітня 2018 року на ОСОБА_1 було попередньо розподілено 11,5 навчальних годин, з яких: українська мова - 6 години, зарубіжна література - 4 години, художня культура, мистецтво - 1,5 год. (т. 1 а.с. 20).

06 червня 2018 року складено Акт № 1 у якому був зафіксований факт відмови позивачки ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з Наказами № 25/1 та № 25/2 від 11 квітня 2018 року Про попередній розподіл педагогічного навантаження (т.1. а.с. 50).

Наказом директора Яблучненської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 32-ОД від 31 серпня 2018 року Про термін дії наказів визнано таким, що втратив дію Наказ Яблучненської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 25/2-К від 11 квітня 2018 року Про попередній розподіл педагогічного навантаження (т. 1 а.с. 199).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України Про освіту , цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Права та обов`язки педагогічних працівників системи загальної середньої освіти визначаються Конституцією України, Законом України Про освіту , КЗпП України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (статті 26, 28 Закону України Про загальну середню освіту ).

Згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 14 червня 2000 року № 963, посада вчителя відноситься до посад педагогічних працівників.

Згідно статтею 25 Закону України Про загальну середню освіту педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності - час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу. Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку. Розподіл педагогічного навантаження у загальноосвітньому навчальному закладі здійснюється його керівником і затверджується відповідним органом управління освітою.

Педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюється тільки за його згодою. Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.

Відповідно до пункту е розділу ІV Основні обов`язки власника або уповноваженого ним органу Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти і науки України, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України № 455 від 20 грудня 1993 року, керівник закладу освіти зобов`язаний доводити до відома педагогічних працівників у кінці навчального року, до надання відпустки, педагогічне навантаження в наступному навчальному році.

Пунктом 5.3.17 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки передбачено забезпечити дотримання чинного законодавства щодо повідомлення працівників про введення нових і зміну чинних умов праці, зокрема педагогічних та науково-педагогічних працівників щодо обсягу навчального (педагогічного) навантаження на наступний навчальний рік, не пізніше ніж за 2 місяці до їх запровадження.

Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором ( стаття 31 КЗпП України)

Частинами третьою та четвертою статті 32 КЗпП України передбачено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Відповідно до статті 29 Закону України Про оплату праці при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Однією з підстав припинення трудового договору згідно з пунктом 6 статті 36 КЗпП України є відмова працівника від переведення на роботу в іншу мiсцевiсть разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Отже, Наказом № 25/2-К від 11 квітня 2018 року був проведений лише попередній розподіл педагогічного навантаження вчителів Яблучненської школи на наступний 2018-2019 рік, що мав розпочатися з 01 вересня 2018 року. Фактично у 2018-2019 навчальному році щотижневе педагогічне навантаження ОСОБА_1 становило 18 годин на тиждень, оскільки таке навантаження визначалося не Наказом № 25/2-К, що втратив дію 31 серпня 2018 року (т.1 а.с.199), а було встановлене відповідно до Наказу № 41-К від 04 вересня 2018 року, правомірність якого позивачка оскаржувала у судовому порядку. Згідно з Наказом 25/2-К від 11 квітня 2018 року введення нових або зміна чинних умов праці позивачки щодо обсягу навчального (педагогічного) навантаження на наступний навчальний рік не відбулися.

Відмова у розгляді позовних вимог про оскарження наказів № 25/2-К від 11 квітня 2018 року та № 41-К від 04 вересня 2018 року в одному провадженні, на повноту та всебічність обставин, що були встановлені місцевим судом, не вплинула.

Рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 20 травня 2019 року, що було залишене без змін постановою Сумського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у справі № 575/1357/18, у задоволенні позову ОСОБА_1 при визнання незаконним та скасування Наказу директора школи № 41-К від 04 вересня 2018 року, відмовлено.

Таким чином, оскільки у період дії Наказу № 25/2-К від 11 квітня 2018 року зменшення педагогічного навантаження до 11,5 годин не відбулося, про порушення трудових прав позивачки стверджувати не можна. Про те, що згідно з Наказом № 25/2-К від 11 квітня 2018 року сталася змінена істотних умов праці, на яку позивачка своєї письмової згоди не надавала, матеріалами справи не доведено.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як підставу для скасування рішення суду, законності та обґрунтованості рішення суду не спростовують, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише, якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи. Натомість, справа судом вирішена правильно, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди представника позивачки з висновками суду першої інстанції, власного трактування скаржником вимог чинного законодавства щодо спірних правовідносин. Такі доводи були предметом розгляду суду першої інстанції, оцінені судом та не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Підстав для скасування даного рішення за доводами апеляційної скарги немає.

Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу позивача без задоволення, то відповідно до статті 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 367, 369, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 28 березня 2019 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11 жовтня 2019 року.

Суддя-доповідач: І.В.Орлов

Судді: Т.А.Левченко

С.Г.Хвостик