Рішення

від 12.09.2019 по справі 175/1584/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/1584/18

Провадження № 2/175/485/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

12 вересня 2019 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Лукієнко В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації земельної ділянки , -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки, який в січні 2019 року уточнила (а.с.51-57) та просила постановити рішення яким скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,6750 га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1221486801:01:037:0116, зареєстрованої за ОСОБА_2 у Державному земельному кадастрі; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,6750 га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1221486801:01:037:0016, зареєстрованої за ОСОБА_3 у Державному земельному кадастрі; стягнути з відповідачів судовий збір.

Адвокат позивачки Жилякової Л.Г. за ордером про надання правової допомоги ОСОБА_4 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі; не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с.112).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.111), відзив на позовну заяву не подав, а тому зі згоди адвоката позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.110), відзив на позовну заяву не подала, а тому зі згоди адвоката позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 червня 2016 року (а.с.29) виданого державним нотаріусом Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєвою Л.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1-1494, позивачці ОСОБА_1 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства Перемога , що знаходиться в с. Балівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, розміром 3,32 в умовних кадастрових гектарах, що належало спадкодавці ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1 виданого Дніпропетровською районною державною адміністрацією 30.05.1997 року, згідно з рішенням №393/3 від 27 травня 1997 року і зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 30.05.1997 року за №051, перереєстрованого Дніпропетровською районною державною адміністрацією 14 жовтня 2009 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого 14 жовтня 2009 року Дніпропетровською районною державною нотаріальною конторою за реєстраційним №3978.

Розпорядженням голови Дніпровської районної державної адміністрації від 15 березня 2017 року №Р-99/0/291-17 Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) , ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розміром 3,32 в умовних кадастрових гектарах (поле № НОМЕР_2 , пай № НОМЕР_3 , незатребувані паї) за рахунок розпайованих земель колишнього КСП Перемога , яка знаходиться за межами населеного пункту на території Балівської сільської ради (а.с.27). На підставі вищевказаного розпорядження, ОСОБА_1 замовила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Балівської сільської ради (поле №37, пай №16) Дніпровського району Дніпропетровської області, за результатами якої мав бути визначений кадастровий номер земельної ділянки.

01 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до землевпорядної організації ТОВ Бета , ЛТД з заявою про замовлення відповідної технічної документації (а.с.26), яку після її розроблення було подано до Відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області для проведення державної реєстрації в земельному кадастрі та присвоєння кадастрового номеру. Однак, 14 листопада 2017 року ОСОБА_1 отримала Рішення №РВ-1200658742017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (а.с.17), оскільки присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці ОСОБА_1 унеможливлюється через помилку у державному земельному кадастрі при розробленні технічної документації із землеустрою на замовлення ОСОБА_2 , з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: перетину земельної ділянки з ділянкою ОСОБА_2 (кадастровий номер 1221486801:01:037:0116) площа співпадає на 48.3173%, а також перетину земельної ділянки з ділянкою ОСОБА_3 (кадастровий номер 1221486801:01:037:0016) площа співпадає на 49.8453%. Таким чином, наявна невідповідність координат поворотних точок меж земельних ділянок ОСОБА_2 фактичному землекористуванню, внаслідок чого є неможливим внесення до державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку ОСОБА_1 , а як наслідок і її реєстрації з подальшою видачею витягу з державного земельного кадастру. Земельна ділянка з кадастровим номером 1221486801:01:037:0116 перебуває у власності ОСОБА_2 (цільове призначення - Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 01.01) (а.с.19-21), а земельна ділянка з кадастровим номером 1221486801:01:037:0016 перебуває у власності ОСОБА_3 (цільове призначення - Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 01.01) (а.с.22-24).

Актом встановлення (відновлення) та узгодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 13 квітня 2018 року (а.с.33) встановлено, що в ході виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться за адресою: Балівська сільська рада (поле АДРЕСА_1 пай № НОМЕР_3 Дніпровський район Дніпропетровська область, передбаченої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва надано згідно розпорядження голови Дніпровської районної державної адміністрації від 15 березня 2017 року №Р-99/0/291-17 ОСОБА_1 , було виявлено перетин з земельними ділянками ОСОБА_3 (кадастровий номер 1221486801:01:037:0016) та ОСОБА_2 (кадастровий номер 1221486801:01:037:0116). Згідно матеріалів розпайовки Балівської сільської ради та проведених топографо-геодезичних робіт було встановлено, що земельні ділянки, які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в дійсності знаходяться на території Балівської сільської ради (поле 28-32 пай №16) Дніпровський район Дніпропетровська область, в зв`язку з чим і сталася накладка в Державному земельному кадастрі.

Вказана накладка земельних ділянок сталася у зв`язку з тим, що паї відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають номер такий самий як і у позивачки ОСОБА_1 №16, але фактично знаходяться на полі 28-32, однак в державному земельному кадастрі зареєстровані на полі №37 пай №16, тобто безпосередньо на місці розташування паю ОСОБА_1 . Фактично, оскільки паї сторін мають однакові номери, проте розташовані на різних полях, виникла плутанина між полями, через що земельні ділянки відповідачів наклалися на ділянку позивачки.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України Про державний земельний кадастр , виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр , у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.

Пунктом 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 передбачено, що для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються: заява за формою; оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах земель певної категорії); електронний документ.

Отже, для виправлення помилки, виявленої у відомостях Державного земельного кадастру, необхідно здійснити коригування координат земельних ділянок з кадастровими номерами 1221486801:01:037:0116 і 1221486801:01:037:0016. Відповідачі відмовляються від замовлення нової технічної документації з метою виправлення помилки.

ОСОБА_1 не має можливості присвоїти кадастровий номер своїй земельній ділянці, що унеможливлює внести відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, адже п. 6 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлює як одну з підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Тобто, за відсутності кадастрового номера ОСОБА_1 не має права повноцінно здійснювати розпорядження своєю власністю: продати, подарувати земельну ділянку.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року (ратифікована ЗУ від 17.07.1997 року) передбачено, що ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом.

Згідно із тлумаченням Європейського суду з прав людини (рішення від 23.09.1982 року у справі Спорронг та Леннрот проти Швеції ; рішення від 21.02.1986 року у справі Джейчс та інші проти Сполученого Королівства ; рішення від 30.05.2000 року у справі Карбонара і Вентура проти Італії ), рішення якого визнаються в Україні джерелом права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), право постійного користування земельними ділянками повинно розглядатися як майно в розумінні § 1 ст. 1 Протоколу 1.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року в справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначає Закон України Про землеустрій , що спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про землеустрій , землеустрій базується на таких принципах дотримання законності , створення умов для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами їхніх конституційних прав на землю.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 317, 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України , достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку по наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. по справі Руїз Торіха проти Іспанії Суд вказав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що відповідачі порушують майнові права позивачки, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 повинно бути стягнено сплачений позивачем судовий збір в сумі 1409,60 грн., тобто з кожного по 704,80 грн.

Керуючись ст. 15, 16, 317, 321 ЦК України, ст. 6 Закону України Про землеустрій , ст. 12, 13, 76, 82, 130, 141, 223, 263-266, 280-282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації земельної ділянки - задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,6750 га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1221486801:01:037:0116, зареєстрованої за ОСОБА_2 , у Державному земельному кадастрі.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,6750 га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1221486801:01:037:0016, зареєстрованої за ОСОБА_3 , у Державному земельному кадастрі.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 704 грн. 80 коп. сплаченого судового збору, з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Озерянська Ж.М.