Рішення

від 07.10.2019 по справі 360/2589/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

07 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2589/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Секірської А.Г.,

за участю секретаря судового засідання Вакуленка А.В.,

представника позивача - Овчаренка О.В., ордер серії ЛГ № 019980;

представників відповідача - Пугаченко Н.М., довіреність від 09.01.2019;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Форіз до Головного управління Держпраці у Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Форіз (далі - позивач, ТОВ Форіз ) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Луганській області (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Луганській області) про скасування постанови про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням зміненого позову (т.2 арк.спр.127-137), зазначено, що в період з 14.03.2019 по 25.03.2019 ГУ Держпраці у Луганській області проведено інспекційне відвідування ТОВ Форіз на предмет фактичного допуску позивачем до роботи працівника без укладення трудового договору, за результатами якого винесено Акт інспекційного відвідування від 25.03.2019 № ЛГ249/1434/НД/ПД/АВ, припис про усунення виявлених порушень від 25.03.2019 № ЛГ249/1434/НД/ПД/АВ/П та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 09.04.2019 № ЛГ249/1434/НД/ПД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

В Акті як на підставу проведення відвідування міститься посилання на п.п.6 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (Порядок № 295) інформації ГУ ПФУ в Луганській області від 06.02.2019 № 2011/04-03, який на ознайомлення не надано і яка саме інформація стала для проведення інспекційного відвідування не зазначено.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо проведення інспекційного відвідування та винесення постанови про накладення штрафу з огляду на таке.

Інспекційне відвідування проводилося в період часу з 14.03.2019 по 25.03.2019, проте ТОВ Форіз здійснює свою господарську діяльність у м. Лисичанську, яке визначено у Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція згідно з розпорядженням КМУ від 02.12.2015 № 1275-р. Статтею 3 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення АТО, крім позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що відповідно до затверджених КМУ критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Станом на сьогоднішній день Президентом України Указ про завершення проведення АТО або військових дій на території України не приймався, тобто період проведення АТО триває, внаслідок чого проведення будь-яких перевірок відносно ТОВ Форіз як суб`єкта господарювання є неможливим, що є порушенням вимог статей 8 та 19 Конституції України.

Також незрозумілим є те, чому відповідачем не подано відомості щодо проведеного заходу державного нагляду до Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) згідно з приписами статті 4-1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , внесення відомостей про який є обов`язковим, і який передбачено Порядком функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), внесення відомостей до неї та строки розміщення цих відомостей, затвердженого постановою КМУ від 24.05.2017 № 387.

З посиланням на рішення ЄСПЛ у справі Рисовський проти України позивач зазначив, що статтею 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено основні принципи державного нагляду (контролю), якими є, зокрема, гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Згідно із частиною п`ятою статті 2 зазначеного Закону органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частини 1, 4, 6-8, абз.2 ч.10, ч.13, 14 ст.4*, ч.1-4 ст. 5, ч.3 ст.6, ч.1-4, 6 ст.7, ст. 9, ст.10, ст.19, ст.20, ст. 21, ч.3 ст. 22 цього Закону.

* Абзацом 6 частини 4 статті 4 Закону передбачено, що виключно законами встановлюються, зокрема: спосіб та форми здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом (стаття 1 Закону).

Абзац шостий частини 4 статті 4 вказаного Закону зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1726-VIII від 03.11.2016 (Закон України Про внесення змін до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

Відповідно до абзацу 9 частини 4 статті 4 Закону орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Отже, тільки (виключно) законами встановлюються спосіб та форми здійснення заходів державного нагляду (контролю), та орган, який повинен здійснювати такий нагляд (контроль), а також його повноваження. На час здійснення відповідачем так званого інспекційного відвідування відсутній закон, який би визначав спосіб та форми здійснення такого заходу.

Відповідач керувався Порядком № 295, а не законом, який би передбачав спосіб і форми здійснення такого заходу.

Також позивач зазначив, що частина третя статті 24 КЗпП України дає визначення, що таке фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, яким є допуск працівника до роботи без повідомлення територіальними органами ДФС за місцем обліку як платника ЄСВ про прийняття на роботу в порядку, передбаченому постановою КМУ № 413. Проте ОСОБА_1 була допущена до роботи згідно вимог законодавства. Як можливо встановити з постанови КМУ № 413 інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування . Отже, повідомлення про прийняття працівника було подано згідно вимог законодавства, що свідчить про оформлення працівника згідно вимог законодавства, а тому допуск до роботи законом було дозволено, що виключає порушення ч.1 ст. 21 та ч.3 ст. 24 КЗпП України.

Тобто, п.1 ч.2 ст. 265 КЗпП України чітко передбачає умови застосування фінансової санкції, а саме за фактичне допущення працівника до роботи без оформлення трудового договору. В свою чергу вказана стаття 265 КЗпП України не дає визначення (що мається на увазі), що таке фактичний допуск до роботи без оформлення трудового договору , а його визначення опосередкованого міститься в ч.3 ст. 24 КЗпП України. Згідно із цією нормою, працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому постановою КМУ № 413. Відсутність письмового трудового договору як документа відноситься до сфери інших порушень вимог трудового законодавства (п.7 ч.2 ст. 265 КЗпП України) і тягне за собою інші наслідки, а саме накладення фінансових санкцій в іншому розмірі.

Також це випливає з мети прийнятих змін до частини третьої статті 24 КЗпП України, які внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці , якою (метою) є детінізація ринку праці та прозорість працевлаштування, тобто зменшення застосування незадекларованої праці та поновлення дисципліни сплати податків і ЄСВ.

Такий підхід узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні від 28.11.1999 у справі Брумареску проти Румунії зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (пункт 61). Також у рішенні від 13.12.2001 у справі Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (п.109).

Також позивач послався на вихід відповідачем за межі своїх повноважень шляхом складання Акта 25.03.2019 поза межами строків проведення такого заходу, та прийняв постанову про накладення штрафу за відсутності підтвердження невиконання припису, що суперечить частини одинадцятій статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

На час здійснення інспекційного відвідування директор позивача знаходився у кіоску (торговій точці), там же знаходилася фізична особа ОСОБА_1 , з якою позивач уклав та укладав договори цивільно-правового характеру на виконання певних робіт: помічника продавця, послуги по розвантаженню товару, послуги по упорядкуванню товару в торговій точці позивача, послуги прибиральниці, двірника, сторожа. Послуги ОСОБА_1 надає за договорами ЦПХ не більше від 7 до 14 днів на місяць, та не більше 20 годин за весь, узгоджений договором період надання певних послуг, згідно до умов Протоколу загальних зборів учасників за № 5 від 09.06.2015 та наказу позивача від 12.06.2015 № 3. За фактично надані послуги позивач на підставі акта прийняття - передачі робіт (послуг) виплачував ОСОБА_1 узгоджену суму винагороди виконавцю послуг, через касу позивача видатковими касовими ордерами. На всю суму винагороди позивач своєчасно нараховував та сплачував ЄСВ (22%) до ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області, ПДФО 18% та військовий збір 1,5%.

На усну вимогу інспекторів позивач надав оригінали всіх запитуваних первинних документів, завірені копії цих документів надав 14.03.2019.

При цьому при здійсненні інспекційного відвідування відповідачем не було встановлено фактів відображення ОСОБА_1 у табелях обліку робочого часу, у графіках щорічних основних та додаткових відпусток, як і не встановлено факт перебування на посаді саме продавця. Договори ЦПХ не були визнані недійсними чи неукладеними у порядку, встановленому законом, а статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

25.03.2019 позивачеві вручено акт інспекційного відвідування, протокол про адміністративне правопорушення та припис, що позбавило позивача права надати заперечення на акт.

Позивач оскаржив постанову в адміністративному порядку, 20.05.2019 отримав відповідь на скаргу, в якій зазначено, що відповідач позбавлений можливості розгляду скарги з причини можливості оскарження постанови лише в судовому порядку.

За твердженням позивача, постанова є нечинною, оскільки в порушення наказу Міністерства соціальної політики України за № 1338 від 18.08.2017 не містить печатки.

В порушення вимог пунктів 6-8 Порядку № 509 позивач дійсно був запрошений за телефоном прибути до відповідача для розгляду справи 09.04.2019, але прибувши за юридичною адресою відповідача позивачу відразу надано вже винесену оскаржувану постанову на підпис та отримання, без надання будь-якого права на надання усних пояснень чи заперечень позивачем.

Також позивач з посиланням на рішення ЄСПЛ у справі Щокін проти України послався на порушення відповідачем права мирно володіти своїм майном.

Підтвердженням наведених позивачем обґрунтувань щодо протиправності оскаржуваної постанови слугує постанова Лисичанського міського суду Луганської області від 21.05.2019 у справі № 415/2955/19, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. За змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.

На підставі викладеного позивач просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Луганській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 09.04.2019 № ЛГ249/1434/НД/ПД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС.

Ухвалою суду від 21.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (т.1 арк.спр. 1-2).

Ухвалою суду від 25.07.2019 продовжено загальний строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання, запропоновано представнику позивача надати відповідь на відзив (т.2 арк.спр. 170).

Ухвалою суду від 12.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т.3 арк.спр. 122).

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в позові та відповіді на відзив від 22.08.2019 за вх. № 44068/2019 (т.2 арк.спр. 175-178). Зокрема, зазначив, що акт інспекційного відвідування складено поза межами строків проведення такого заходу, оскільки наказом відповідача від 14.03.2019 № 244 чітко визначено строки проведення заходу - з 14.03.2019 по 15.03.2019. Це ж стосується і направлення, яке дає суб`єкту владних повноважень право реалізовувати свої повноваження під час здійснення позапланового заходу, і яке втратило чинність на момент складення акта.

Щодо посилання відповідача на положення Конвенції № 81 як на наявність прав та визначення цією Конвенцією способів та форм проведення державного нагляду, і те, що інспекційне відвідування це не форма державного нагляду, а інша форма, дана Конвенція тільки у статті 12 згадує про вислів інспекційне відвідування . Ані порядку його проведення, ані прав та обов`язків суб`єкта господарювання, ані уніфікованих форм актів та інших документів, які приймаються за результати так званого інспекційного відвідування тощо, оскільки ратифікація даної Конвенції, зокрема, означає, що договірна сторона самостійно у внутрішньому законодавстві країни передбачить всі ці питання, пов`язані зі сферою системи інспекції праці. Дійсно, Конвенція є частиною національного законодавства, але вона не вступає в конфлікт з Законом № 877 і не регулює по іншому та не встановлює інші правила, ніж це передбачено Законом № 877. А умовою застосування статті 19 Закону України Про міжнародні договори України є саме встановлення міжнародним договором інших правил або регулювання по іншому спірних правовідносин, ніж в акті законодавства України, але на підтвердження цих обставин відповідач доказів не надав, тому посилання на Конвенцію є безпідставним.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві від 11.07.2019 за вх. № 36449/2019 (т.2 арк.спр. 109-114), відзиві на уточнений адміністративний позов від 23.07.2019 за вх. № 38895/2019 (т.2 арк.спр. 155-162).

Так, зазначила, що процедура здійснення державного контролю, повноваження органів державного контролю, їх посадових осіб, права та обов`язки суб`єктів господарювання під час здійснення державного контролю встановлені Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою КМУ від 26.04.2017 № 295.

З посиланням на норми Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Конвенції МОТ № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості і торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV, зазначила, що у Конвенції № 81 одночасно використовується як термін перевірка - у пункті с) частини першої статті 12 якої інспектори праці наділяються правом здійснювати перевірку, яку вони можуть вважати необхідною для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, причому з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм, так і термін інспекційне відвідування - у частині другій цієї самої статті. Тобто у цій Конвенції вказані терміни є тотожними і обидва застосовуються у розумінні позапланового заходу державного контролю, який здійснюється інспекторами праці.

25.03.2019 посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування № ЛГ249/1434НД/ПД/АВ, яким виявлено ознаки трудових відносин стосовно працюючої у ТОВ Форіз ОСОБА_1 щодо укладених позивачем з нею за період з 15.01.2018 по 31.03.2019, тобто більше року, цивільно - правових договорів, всього 25 різав: щомісячне переукладення договору з одним і тим же працівником щодо однієї і тієї ж роботи; в жодному з них не містяться відомості щодо того, який саме конкретний результат наданих послуг/виконаних робіт повинен передати виконавець замовникові; договорами не встановлені обсяги виконуваної роботи/наданих послуг у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути також відображені в акті їх приймання; в кожному договорі зазначено, що ОСОБА_1 виконує обов`язки/послуги продавця; надання послуг/виконання робіт, які визначені у цивільно-правових договорах з ОСОБА_1 , вказують на те, що предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат.

Крім того, ОСОБА_1 виконувала роботу, пов`язану з основною діяльністю позивача, заявленою у статуті - торгівля продовольчими товарами.

Ці факти підтверджуються самою ОСОБА_1 , яка 20.03.2019 письмово пояснила, що працює у ТОВ Форіз саме продавцем і що виконує саме обов`язки щодо продажу товару; що її робочий час кожного дня складає з 08-00 до 16-00 годин протягом тижня, з понеділка по неділю; що вихідними днями є наступний тиждень (тобто працює за встановленим графіком роботи: тиждень відпочинку після тижня роботи); відпустка не надається, заробітну плату отримує 2 рази на місяць; позивачем проводився з нею інструктаж з охорони праці та медичний огляд.

Таким чином, встановлено наявність у позивача наступних порушень, зазначених в акті: праця ОСОБА_1 за відсутності трудового договору, що передбачено ч.1 ст.21 КЗпП України; працівника допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування ЄСВ про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ, що є порушенням ч.3 ст. 24 КЗпП України.

Акт без зауважень підписаний позивачем та отримано один примірник. В той же день посадовими особами відповідача відповідно до п.п.19, 23 і 24 Порядку № 295 складений та наданий позивачу Припис про усунення виявлених порушень № ЛГ249/1434/НД/ПД/АВ/П, який також підписаний та отриманий керівником ТОВ Форіз .

Згідно із п.6 Порядку № 295 позивачу відповідачем 28.03.2019 було поштою відправлено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, призначене на 09.04.2019 (отримано наступного дня - 29.03.2019).

Уповноважена особа відповідача розглянула справу за участю керівника ТОВ Форіз , яким був отриманий примірник постанови. При винесенні постанові застосовано норму п. 29 Порядку № 295, згідно із яким заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факт усунення порушень у ході інспекційного відвідування. Тобто посадовим особам відповідача для винесення постанови про накладення штрафу (саме за використання праці неоформлених працівників) не потрібно чекати закінчення строку усунення порушень, який встановлений у приписі.

19.04.2019 від позивача відповідачем отримано повідомлення про виконання припису від 18.04.2019 № 18/04-1, в якому доведено про незгоду з визначеними в акті інспекційного відвідування порушеннями, вжиття відповідачем заходів до притягнення позивача до відповідальності, не дивлячись на те, що припис виконано, чим порушено п.28 Порядку № 295; виконання припису та працевлаштування ОСОБА_1 шляхом укладення з нею трудового договору від 17.04.2019 № 1. На думку відповідача, виконання позивачем припису свідчить про те, що, не зважаючи на формально заявлену позивачем незгоду зі встановленим порушенням законодавства про працю, він усвідомлює, що порушення мало місце.

Приймаючи до уваги, що позивач зауваження на акт не надав, посадові особи відповідача прийняли акт, припис і протокол в один день, тобто у відповідності до вимог пунктів 20, 21, 24, 29 Порядку № 295. Ще 20.03.2019 позивач був ознайомлений про його права і обов`язки під час проведення інспекційного відвідування, в тому числі щодо надання в письмовій формі своїх пояснень, зауважень про усунення порушень до акта або приписую Проте, приймаючи участь при складанні всіх документів та підписуючи ці документи, не скористався своїм правом та не заявив жодного зауваження/заперечення щодо незгоди зі складом цих документів. Під час підписання протоколу про адміністративне правопорушення від 25.03.2019 керівник позивача письмово заявив, що буде оскаржувати протокол у суді.

Щодо доводів про те, що не розглянуто скаргу позивача, представник відповідача зазначив, що на цю скаргу відповідачем листом від 11.05.2019 № 01-15/1643 надано позивачу відповідь про наявність в нього права на оскарження постанови про накладення штрафу від 09.04.2019 у судовому порядку відповідно до пункту 10 Порядку № 509.

Також представник відповідача пояснила, що 09.04.2019, підписавши обидва примірники постанови про накладення штрафу, позивач не став чекати завірення їх печаткою, взяв свій примірник та негайно покинув приміщення Головного управління. Внаслідок цього обидва примірники постанови підписані керівником позивача, а печатка наявна лише у примірнику відповідача.

Доводи позивача про розгляд справи без його участі не відповідають дійсності, оскільки справа розглядалася за його участю, що підтверджується підписом у постанові про накладення штрафу.

Щодо встановлених в ході інспекційного відвідування порушень представник відповідача зазначила, що за цивільно - правовим договором оплачується не процес праці, а його кінцевий результат, котрий визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання - приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких проводиться їх оплата. Характерними ознаками трудових відносин є систематична виплата заробітної плати за процес праці. Очевидно, що за цими договорами ОСОБА_1 була зобов`язана виконувати систематично певні трудові функції відповідно до визначеного виду виконуваної роботи (продавця) у встановлений строк. В цих договорах обсяг виконуваної роботи не зазначається, не встановлено, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець - замовнику, відсутні будь-які кількісні показники того результату роботи, що повинен бути предметом цивільно - правового характеру. Зі змісту договорів вбачається, що виконавець самостійно не організовувала роботу, виконувала її не на власний ризик та розсуд, а за завданням позивача. Праця за цими договорами не є юридично самостійною, а здійснюється у межах господарської діяльності позивача з систематичним виконанням трудових функцій, що підтверджується отриманням оплати за виконану роботу за фактичних період часу.

Крім того, з 01.11.2010 діє Національний класифікатор України ДК 003:2010 Класифікатор професій , затверджений наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327, і професія продавець продовольчих товарів визначена класифікатором професій: розділ 5 Працівники сфери торгівлі та послуг, Підрозділ 52 Моделі, продавці та демонстратори, Клас 522 Продавці в магазинах, Підклас 5220 Продавець продовольчих товарів. Класифікатор використовується у сфері трудових правовідносин та не застосовується у сфері цивільно - правових відносин.

Щодо постанови Лисичанського міського суду від 21.05.2019 у справі № 415/2955/19, провадження закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення стосовно директора ТОВ Форіз - ОСОБА_2 , а суб`єктом відповідальності за оскаржуваною постановою є позивач, тобто, юридична особа ТОВ Форіз . У відповідності до ч.2 і 3 ст. 265 КЗпП України саме юридичні особи несуть відповідальність у вигляді штрафу, які є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно - господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Вказана позиція підтверджується листом Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 № 2379/12/13-12.

Також представник відповідача зазначила, що дія мораторію, встановленого статтею 3 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , не поширюється на інспекційні відвідування.

Щодо неподання відповідачем відомостей відносно проведеного заходу до Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду відповідач пояснила, що обов`язок органів, що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, вносити певні відомості до ІАС державного нагляду передбачений ст. 4-1 Закону № 877. Між тим, норма, викладена у ч.5 ст. 2 цього Закону, не покладає на органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення обов`язку виконання цієї норми. Порядок № 295 не передбачає жодних прав чи обов`язків Головного управління стосовно вказаної системи, тобто у відповідача відсутні будь-які законні підстави для роботи із зазначеною автоматизованою системою під час здійснення заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю.

На підставі викладеного представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-77 КАС України, суд дійшов наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Форіз зареєстровано як юридична особа 19.03.2013, № запису 1 381 102 0000 001647, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. П.Морозова, буд. 39, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 17.06.2019 № 1005451267, керівник та підписант - ОСОБА_2 (т.1 арк.спр. 34-37), випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії НОМЕР_1 № 957939 (т.1 арк.спр.33), довідкою АБ № 684043 з ЄДРПОУ (т.1 арк.спр. 38).

Відповідно до пункту 7 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 (далі - Положення № 386/2011) управління Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 1 Положення № 386/2011 визначено, що Державна інспекція України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

За приписами підпункту 3 пункту 4 Положення № 386/2011 управління Держпраці України відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд та контроль за додержанням вимог законодавства про занятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

Відповідач - Головне управління Держпраці у Луганській області зареєстровано як юридична особа - орган державної влади 26.05.2015, № запису 1 381 134 0000 001902, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 11.07.2019 за № 1005538177 (т.2 арк.спр. 148-149).

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Луганській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. У своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно - правовими актами Міністра соціальної політики, іншими актами законодавства України; відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (т.2 арк.спр. 141-143).

Щодо доводів позивача про дію мораторію на проведення перевірок згідно із статтею 3 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , суд зазначає таке.

Відповідно до статті 3 Закону України від 02.09.2014 № 1669 - VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669) органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Повноваження, права та обов`язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованих Законами України Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі від 08.09.2004 № 1985-IV та Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві від 8 вересня 2004 року № 1986- IV.

Зазначені Конвенції мають пріоритетне значення, оскільки статтею 15 Закону України Про міжнародні договори України визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права; згідно частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства; статтею 8-1 КЗпП України визначено, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Відповідно до статті 16 Конвенції № 81 інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовані Законом України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877).

Частинами першою, четвертою, п`ятою статті 2 Закону № 877-V визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки Конвенцію № 81, яка має вищу юридичну силу та пріоритет у правозастосуванні порівняно з національним законодавством, зокрема з Законом № 877-V та Законом № 1669-VII, наділено відповідача (інспекторів праці) вільним розсудом у визначенні періоду, коли має проводитися інспекція, суд відхиляє як необґрунтовані твердження позивача щодо законодавчо встановленої заборони (мораторію) на проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання на території проведення антитерористичної операції.

Згідно із частинами першою та другою статті 259 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Частиною першою статті 265 КЗпП України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

Держпраці та її територіальних органів;

виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Відповідно до положень пункту 5 Порядку № 295 рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

Пунктом 12 Порядку № 295 визначено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (пункт 8 Порядку № 295).

Судом установлено, що 07.02.2019 за вх. № 780/01-12 до ГУ Держпраці надійшло повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 06.02.2019 № 2011/04-03 з інформацією щодо застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами у одного страхувальника більше року (за даними поданих звітів з липня 2018 року по грудень 2018 року), у додатку до повідомленням під номером 25 зазначено ТОВ Форіз (т.3 арк.спр. 2-3).

14.03.2019 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Луганській області І. ОСОБА_3 видано наказ № 244 Про проведення інспекційного відвідування товариства з обмеженою відповідальністю Форіз , яким відповідно до п.п.6 п.5 та п.10 Порядку № 295, керуючись статтею 12 Конвенції МОП № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-IV, за інформацією ГУ ПФУ в Луганській області від 06.02.2019 № 201/04-03, доручено проведення інспекційного відвідування ТОВ Форіз (код ЄДРПОУ 38504718, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. П. Морозова, буд. 39) начальнику відділу державного нагляду додержання законодавства соціального страхування управління з питань праці ГУ Держпраці у Луганській області Кравець Ганні Вікторівні, головному державному інспектору відділу експертизи умов праці управління з питань праці ГУ Держпраці у Луганській області Гребенюк Юлії Миколаївні, інспекційне відвідування здійснити у строк з 14 березня 2019 року по 15 березня 2019 року; під час проведення заходу перевірити додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівника (ів) до роботи без оформлення трудового договору (т.3 арк.спр. 4).

Згідно із положеннями підпункту 6 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

Таким чином, надання відповідної інформації ПФУ є підставою для проведення інспекційного відвідування, передбаченою п.п.6 п.5 Порядку № 295, і наказ від 14.03.2019 № 244 містить посилання на зазначену норму, тому посилання позивача на відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування суд вважає помилковими.

Також 14.03.2019 на підставі наказу від 14.03.2019 № 244 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Луганській області І. Удовенком видано направлення на проведення інспекційного відвідування № 01-17/276, в якому, зокрема, зазначено початок інспекційного відвідування: з 14 березня 2019 року, закінчення інспекційного відвідування - 15 березня 2019 року; тип заходу: позаплановий, вид заходу: інспекційне відвідування; предмет здійснення інспекційного відвідування: перевірити додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівника(ів) до роботи без оформлення трудового договору. Також міститься прохання забезпечити особисту присутність або уповноваженої особи під час проведення інспекційного відвідування (т.3 арк.спр. 5).

Директором ТОВ Форіз ОСОБА_4 Д ОСОБА_5 В. направлення отримано 14.03.2019, про що свідчить його розписка (т.2 арк.спр. 118).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Пунктом 18 Порядку № 295 визначено, що у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

14.03.2019 інспектором праці підписано Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № ЛГ249/1434/НД, у присутності ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 20.03.2019 (т.3 арк.спр. 6-7) та видано Вимогу про надання/поновлення документів від 14.03.2019 № ЛГ249/1434/ПД, якою керівника ТОВ Форіз ОСОБА_2 зобов`язано у строк до 10 год. 00 хв. 20.03.2019 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування: довідку реєстрації в органах статистики (завірену копію), статут (положення) підприємства (завірена копія), наказ (інший документ), згідно якого керівник призначається на посаду (за відсутності контракту - посадова інструкція), паспортні дані керівника, його ідентифікаційний код (завірені копії); графік роботи закладу (завірена копія), штатний розпис (завірена копія), трудові договори найманих працівників за 2018 рік (завірені копії), повідомлення до ДФС про прийняття працівників 2018 рік (завірені копії), заяви про прийняття на роботу від працівників (завірені копії), накази про прийняття на роботу за 2018 рік (завірені копії), копії трудових книжок працівників, книга обліку трудових книжок (завірена копія), графік роботи працівників (завірена копія), табелі обліку робочого часу за 2018 рік (завірені копії), відомості нарахування та виплати заробітної плати працівникам за 2018 рік (завірені копії), документ підтверджуючий провадження діяльності у вказаному приміщенні (завірена копія), договори цивільно - правового характеру за 2018 рік (завірені копії), акти виконаних робіт по договорам цивільно - правового характеру за 2018 рік (завірені копії) (т.3 арк.спр. 88-89).

Зазначену вимогу отримано ОСОБА_2 14.03.2019 (т.3 арк.спр. 89).

20.03.2019 інспектором праці підписано Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № ЛГ249/1434/НД, у присутності ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 22.03.2019 (т.3 арк.спр. 10-11) та видано Вимогу про надання/поновлення документів від 20.03.2019 № ЛГ249/8434/ПД, якою керівника ТОВ Форіз ОСОБА_2 зобов`язано у строк до 10 год. 00 хв. 22.03.2019 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, перелік яких аналогічний переліку у попередній вимозі, та додано звіти (копії) ЄСВ за 01.02.2019 (т.3 арк.спр. 12-13).

Зазначену вимогу отримано ОСОБА_2 20.03.2019 (т.3 арк.спр. 13).

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача про порушення відповідачем термінів проведення інспекційного відвідування, з урахуванням зупинень строку проведення інспекційного відвідування зазначеними Актами, дводенний строк інспекційного відвідування, зупинений 14.03.2019, почався 22.03.2019, коли позивачем було надано документи на вимогу відповідача, і закінчився 25.03.2019, оскільки 23 та 24.03.2019 були вихідними днями.

ОСОБА_2 на виконання вимог надано документи (копії), зокрема, довідку АБ 684043 з ЄДРПОУ (т.3 арк.спр. 15), статут ТОВ Форіз (т.3 арк.спр. 16-24), наказ ТОВ Форіз від 14.03.2013 № 1-К про початок виконання обов`язків директора ТОВ Форіз ОСОБА_2 (т.3 арк.спр. 26), наказ ТОВ Форіз від 01.01.2018 № 10К Про затвердження штатного розпису та штатний розклад на 2018 рік з посадами директора та головного бухгалтера (т.3 арк.спр. 27, 28), паспорт громадянина України ОСОБА_2 (т.3 арк.спр. 29), довідку про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_2 (т.3 арк.спр. 30), трудову книжку АТ-VIII № 9334600 на ім`я ОСОБА_2 (т.3 арк.спр. 38), трудову книжку НОМЕР_2 № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_6 (т.3 арк.спр. 52), наказ ТОВ Форіз від 02.06.2014 № 2-к про прийняття на роботу головного бухгалтера ОСОБА_6 (т.3 арк.спр. 33), договори суборенди землі від 27.04.2015 та від 28.05.2018 (т.3 арк.спр. 34-35, 38-39), акти приймання - передачі об`єкта суборенди - земельної ділянки від 28.04.2015 та від 29.04.2018 (т.3 арк.спр. 36, 37), звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (т.3 арк.спр. 91-92).

Також ОСОБА_2 було надано копії договорів на виконання робіт, укладених між ТОВ Форіз як Замовником та ОСОБА_1 як Виконавцем, від 15.01.2018 терміном дії з 15.01.2018 по 28.01.2018, від 12.02.2018 терміном дії від 12.02.2018 по 25.02.2018, від 12.03.2018 терміном дії з 12.03.2018 по 25.03.2018, від 09.04.2018 терміном дії з 09.04.2018 по 22.04.2018, від 07.05.2018 терміном дії з 07.05.2018 по 20.05.2018, від 04.06.2018 терміном дії з 04.06.2018 по 10.06.2018, від 18.06.2018 терміном дії з 18.06.2018 по 25.06.2018, від 02.07.2018 терміном дії з 02.07.2018 по 15.07.2018, від 23.07.2018 терміном дії з 23.07.2018 по 31.07.2018, від 14.08.2018 терміном дії з 14.08.2018 по 20.08.2018, від 27.08.2018 терміном дії з 27.08.2018 по 31.08.2018, від 11.09.2018 терміном дії з 11.09.2018 по 16.09.2018, від 24.09.2018 терміном дії з 24.09.2018 по 30.09.2018, від 08.10.2018 терміном дії з 08.10.2018 по 14.10.2018, від 22.10.2018 терміном дії з 22.10.2018 по 28.10.2018, від 05.11.2018 терміном дії з 05.11.2018 по 11.11.2018, від 19.11.2018 терміном дії з 19.11.2018 по 25.11.2018, від 03.12.2018 терміном дії з 03.12.2018 по 09.12.2018, від 17.12.2018 терміном дії з 17.12.2018 по 23.12.2018, від 01.01.2019 терміном дії з 01.01.2019 по 06.01.2019, від 14.01.2019 терміном дії з 14.01.2019 по 23.01.2019, від 01.02.2019 терміном дії з 01.02.2019 по 17.02.2019, від 25.02.2019 терміном дії з 25.02.2019 по 28.02.2019, від 11.03.2019 терміном дії з 11.03.2019 по 17.03.2019, від 18.03.2019 терміном дії з 18.03.2019 по 31.03.2019, та актів здачі-приймання робіт від 28.01.2018, від 25.02.2018, від 25.03.2018, від 22.04.2018, від 20.05.2018, від 10.06.2018, від 25.06.2018, від 15.07.2018, 31.07.2018, від 20.08.2018, від 31.08.2018, від 16.09.2018, від 30.09.2018, від 14.10.2018, від 28.10.2018, від 11.11.2018, від 25.11.2018, від 09.12.2018, від 23.12.2018, від 06.01.2019, від 23.01.2019, від 17.02.2019, від 28.02.2019, від 17.03.2019, від 31.03.2019 (т.3 арк.спр. 41-90).

В ході інспекційного відвідування 20.03.2019 ОСОБА_7 надала інспектору праці письмові пояснення, в яких зазначено, що працює на посаді продавця в ТОВ Форіз , з серпня 2016 року, до посадових обов`язків входить продаж товару, отримання товару, розкладання товару, друк цін; робочий час з 8.00 по 16.00, з понеділка по неділю; вихідні дні - наступна неділя, відпустки немає; заробітну плату отримує в розмірі 1050 грн; виплата заробітної плати здійснюється готівкою з каси підприємства під розписку два рази на місяць; працює за цивільно - правовою угодою; проводився інструктаж з питань охорони праці на робочому місці; медичний огляд проводився, є санітарна медична книжка (т.3 арк.спр. 40).

25.03.2019 інспектором праці ОСОБА_8 , службове посвідчення № 1434, складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛГ249/1434/НД/ПД/АВ, в розділі ІІІ Опис виявлених порушень зафіксовано порушення ТОВ Форіз законодавства про працю:

1) частина перша статті 21 КЗпП України - у ТОВ Форіз працює ОСОБА_1 за відсутності трудового договору, що є порушенням частини першої статті 21 КЗпП України;

2) частина третя статті 24 КЗпП України - у ТОВ Форіз допущено до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_1 . Таким чином, працівника допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням частини третьої статті 24 КЗпП України (т.3 арк.спр. 93-96).

Примірник акта отримано ОСОБА_2 25.03.2019, підписано акт без зауважень (т.3 арк.спр. 95 зв.).

25.03.2019 інспекторами праці ОСОБА_8 та Гребенюк Ю ОСОБА_5 М. внесено припис про усунення виявлених порушень № ЛГ249/1434/НД/ПД/АВ/П, яким зобов`язано протягом місяця усунути виявлені в ході інспекційного відвідування порушення частини першої та частини третьої статті 21 КЗпП України, припис отримано директором ТОВ Форіз 25.03.2019 (т.3 арк.спр. 97-98).

Щодо доводів позивача про неможливість одночасного складання Акта, Припису та Протоколу про адміністративне правопорушення, суд зазначає таке.

Згідно із пунктами 19, 20, 21 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Згідно із пунктом 23 Порядку № 295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пунктом 24 Порядку № 295 встановлено, що припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Матеріалами справи підтверджується, що 20.03.2019 ОСОБА_2 . ознайомлений під розписку за правами об`єкта відвідування та інспекторів праці (т.3 арк.спр. 14).

Таким чином, за загальним правилом припис вноситься не пізніше наступного робочого дня після підписання акта, тобто може бути внесений і одночасно з підписанням акта. Виключенням з цього правила є наявність зауважень з боку об`єкта відвідування. Зауважень щодо неможливості складання протоколу про адміністративне правопорушення одночасно з Актом інспекційного відвідування та Приписом діюче законодавство не містить. Акт підписано ОСОБА_2 без зауважень, тому порушень діючого законодавства в цій частині з боку інспекторів праці не вбачається.

28.03.2019 заступником начальника ГУ Держпраці у Луганській області Рисухіним Д.Л. прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ЛГ249/1434/НД/ПД/АВ/П/ПТ/ТД - на 09.04.2019 о 10:00 адресою: м. Лисичанськ, АДРЕСА_1 , 1 АДРЕСА_2 /каб.97 (т.3 арк.спр. 99).

28.03.2019 за № 01-15/1112 ГУ Держпраці у Луганській області направлено директору ТОВ Форіз ОСОБА_2 повідомлення про розгляд справи 09.04.2019 о 10:00 (т.3 арк.спр. 114), яке отримано 29.03.2019 (т.3 арк.спр. 114 зв.).

09.04.2019 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Луганській області Удовенком І.М ОСОБА_5 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛГ249/1434/НД/ПД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, згідно з якою на підставі акта інспекційного відвідування від 25.03.2019 № ЛГ249/1434/НД/ПД/АВ за порушення частини першої та частини третьої статті 24 КЗпП України, керуючись статтею 259 КЗпП України, статтею 53 Закону України Про зайнятість населення , частиною третьою статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пунктом 8 Порядку № 509, та на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України, накладено на ТОВ Форіз штраф у розмірі 125190,00 грн (т.3 арк.спр. 116).

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Суд вважає за необхідне зазначити, що форми та порядок здійснення контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сфері дотримання законодавства про працю регламентовано Порядком № 295, а застосування терміну перевірка в тексті Порядку № 509 свідчить про те, що останній був прийнятий раніше за Порядок № 295, в якому застосовується термін інспекційне відвідування , замість визначення, яке містилося у наказі Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390, що втратив чинність на підставі наказу Міністерства соціальної політики України від 04.12.2017 № 1917.

Тобто, за правовим змістом поняття інспекційне відвідування та перевірка в даному випадку є тотожними та являють собою форми державного контролю у сфері дотримання вимог законодавства про працю.

Відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Згідно із пунктами 6 та 7 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Положеннями пункту 8 Порядку № 509 визначено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Судом встановлено, що оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за працівника ОСОБА_1 , щодо якого за твердженням відповідача скоєно порушення.

Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік установлено у 2019 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 гривні; у погодинному розмірі: з 1 січня - 25,13 гривні.

Тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, становить 125190 грн.

Щодо доводів позивача про розгляд справи про накладення штрафу відбувся без його участі та про відсутність печатки на оскаржуваній постанові, що є порушенням наказу Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338 Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів , суд зазначає таке.

Представник відповідача пояснила, що справа розглядалася за участю ОСОБА_2 , 09.04.2019, підписавши обидва примірники постанови про накладення штрафу, позивач не став чекати завірення їх печаткою, взяв свій примірник та негайно покинув приміщення Головного управління.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В оскаржуваній постанові наявний підпис ОСОБА_2 від 09.04.2019 про отримання примірника постанови на 2 аркушах (т.3 арк.спр. 116), така відмітка не свідчить беззаперечно про те, що розгляд справи відбувався у присутності ОСОБА_2 .

Разом з тим, частиною першою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, і в даному випадку позивачем також не надано доказів того, що справа розглянута без його участі, приміток про це при отриманні примірника постанови ОСОБА_2 не зроблено.

Щодо відсутності печатки, суд вважає, що це дійсно є процедурним порушенням, проте не може слугувати самостійною підставою для скасування такої постанови.

Також судом встановлено, що 19.04.2019 до ГУ Держпраці у Луганській області надійшло повідомлення ТОВ Форіз про виконання припису про усунення виявлених порушень № ЛГ249/1434/НД/ПД/АВ/П від 25.03.2019 (т.3 арк.спр. 102-104), надано копії наказу ТОВ Форіз від 17.04.2019 № 2-к про прийняття ОСОБА_1 на посаду продавця за трудовим договором (т.3 арк.спр. 107), трудового договору від 17.04.2019 № 1 між ТОВ Форіз як роботодавцем та ОСОБА_1 як працівником (т.3 арк.спр. 107-109), повідомлення про прийняття працівника на роботу від 17.04.2019 та квитанції № 2 (т.3 арк.спр. 110), заяви ОСОБА_1 від 17.04.2019 про прийняття на роботу (т.3 арк.спр. 111), штатного розкладу на 2019 рік з зазначенням 3-х штатних одиниць директора, головного бухгалтера та продавця продовольчих товарів (т.3 арк.спр. 112), наказу ТОВ Форіз від 15.04.2019 № 1/1-к про затвердження штатного розпису (т.3 арк.спр. 112 зв.), наказу від 02.06.2014 № 4 Про провадження зарплатного проекту (т.3 арк.спр. 113), табеля обліку робочого часу (т.3 арк.спр. 113 зв.).

Відповідно до пункту 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Тобто, вжиття заходів щодо притягнення позивача до відповідальності мало відбутися одночасно із внесенням припису, припис внесено 25.03.2019, а постанову про накладення штрафу 09.04.2019, проте в даному випадку неодночасне внесення припису та накладення штрафу не тягне за собою автоматично протиправність постанови про накладення штрафу.

Таким чином, з огляду на вимоги пункту 29 Порядку № 295, суд не погоджує доводи позивача про те, що виконання припису унеможливлює застосування штрафних санкцій до ТОВ Форіз .

Щодо виявлених в ході інспекційного відвідування порушень частини першої та третьої статті 24 КЗпП України, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно із частиною третьою статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частини третя та четверта статті 265 КЗпП України).

Судом встановлено, що 25.03.2019 інспектором праці Кравець Г.В. складено протокол про адміністративне правопорушення № ЛГ249/1434/НД/ПД/АВ/П/ПТ, згідно із яким директор ТОВ Форіз ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, виявлене 25.03.2019 за місцем провадження господарської діяльності: Луганська область, м. Лисичанськ, кв. Центральний, 31, та засвідчене актом інспекційного відвідування від 25.03.2019 № ЛГ249/1434/НД/ПД/АВ. За виявлені порушення частини першої статті 21 КЗпП України та частини третьої статті 24 КЗпП України передбачена адміністративна відповідальність відповідно до частини третьої статті 41 КУпАП (т.3 арк.спр. 100 зв.-101).

Протокол отримано ОСОБА_2 25.03.2019 з зазначенням, що з протоколом не згоден, в його діях відсутнє адміністративне правопорушення, КЗпП України не порушував, протокол буде оскаржувати в суді, де і надасть пояснення (т.3 арк.спр. 101).

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 21.05.2019 у справі № 415/2955/19, які згідно з даними з Єдиного державного реєстру судових рішень набрала чинності 31.05.2019, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною третьою статті 41 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення (т.1 арк.спр. 84-88).

Частиною першою статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

За змістом частин третьої, четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно - господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до частини третьої статті 41 КУпАП фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, частиною другою статті 265 КЗпП України і частиною третьою статті 41 КУпАП передбачено відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Штраф за частиною другою статті 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена у судовому порядку, а штраф за частиною третьою статті 41 КУпАП є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суму за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу, що і стаття 265 КЗпП України, і стаття 41 КУпАП були викладені в такій редакції Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28.12.2014.

Вищезазначений закон передбачав введення статтею 265 КЗпП України фінансових санкцій для роботодавців - юридичних та фізичних осіб - підприємців, у вигляді штрафу у розмірі від 1 до 30 мінімальних заробітних плат за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, оформлення працівника на неповний робочий час, виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску та податків, порушення термінів виплати заробітної плати більш ніж за один місяць, виплати не в повному обсязі, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці та порушення інших вимог трудового законодавства.

Натомість стаття 41 КУпАП мала на меті запровадити штрафи для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин; за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв`язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України Про засади запобігання і протидії корупції іншою особою, а також інше грубе порушення законодавства про працю.

Тобто ключовою відмінністю цих двох статей є суб`єктний склад правопорушення. Завдяки цьому одночасно може бути притягнуто до відповідальності юридичну особу як роботодавця (за статтею 265 КЗпП України) та посадову особу цієї юридичної особи (за статтею 41 КУпАП) за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин.

Зазначені висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.12.2018 у справі № 814/2156/16, від 22.04.2019 у справі № 806/2143/18.

Таким чином, суд погоджує доводи відповідача про те, що суб`єктом відповідальності за статтею 265 КЗпП України є ТОВ Форіз , а за статтею 41 КУпАП - керівника ТОВ Форіз Осипов Д ОСОБА_9 .

Разом з тим, в даному випадку провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрито за відсутністю складу такого правопорушення, директора ТОВ Форіз ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не притягнуто.

Лисичанським міським судом Луганської області у постанові від 21.05.2019 № 415/2955/19 надано оцінку з посиланням на статті 901 та 902 Цивільного кодексу України договорам цивільно - правового характеру, укладеним між ТОВ Форіз та ОСОБА_1 , та зроблено висновки, що правовідносини між ТОВ Форіз та ОСОБА_1 мали цивільно-правовий характер, а відповідно до чинного законодавства виконання робіт, надання послуг громадянином може здійснюватися як на підставі трудового договору, так і на інших юридичних підставах, зокрема, на підставі цивільно - правового договору. Зазначено, що суду не доведено належними доказами порушення директором ТОВ Форіз ОСОБА_4 Д.В. вимог статті 21, 24 КЗпП України.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (частина сьома статті 78 КАС України).

Разом з тим, диспозиції абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України та частини третьої статті 41 КУпАП в частині визначення правопорушення абсолютно тотожні: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) , а обставини, що послугували їх встановленню - ідентичні.

На підставі наказу від 14.03.2013 № 1-К ОСОБА_2 приступив до виконання обов`язків ТОВ Форіз на підставі протоколу загальних зборів учасників від 14.03.2013 (т.1 арк.спр. 39, 26-32).

Наказом директора ТОВ Форіз Осипова Д.В. від 12.06.2015 № 3 Про укладення договору ЦПХ визначено укласти договір ЦПХ з фізичними особами для надання послуг (послуги продавця, прибиральниці, з розвантаження товару, з упорядкування товару в торговій точці), за необхідністю використовувати працю 3-х осіб за договором ЦПХ щомісячно, проте не більше 20 календарних днів на місяць. При укладенні договору ЦПХ з фізичними особами враховувати, що підприємство є податковим агентом (т.1 арк.спр. 23).

Таким чином, саме ОСОБА_2 є керівником ТОВ Форіз , відповідальним за укладення трудових договорів з працівниками або договорів цивільно - правового характеру.

Отже, виходячи з положень частини шостої статті 78 КАС України, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені, зокрема, в постанові у справі про адміністративне правопорушення, щодо часу, місця та об`єктивної сторони відповідного діяння особи (в даному випадку - керівника ТОВ Форіз Осипова Д.В.), правові наслідки дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду у адміністративній справі.

Відтак, відсутність в діях керівника ТОВ Форіз ОСОБА_2 складу правопорушення, а саме - об`єктивної сторони, тобто вчинення ОСОБА_2 протиправного діяння у вигляді фактичного допуску ОСОБА_1 до роботи без оформлення трудового договору, закриття провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, виключає склад порушення, передбаченого статтею 265 КЗпП України, та свідчить про безпідставність застосування до юридичної особи, керівником якої є ОСОБА_2 , штрафних санкцій на підставі оскаржуваної постанови.

Зазначені висновки щодо застосування адміністративним судом преюдиційних обставин, встановлених у постанові про закриття справи про адміністративне правопорушення, узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 826/25816/15, від 20.11.2018 у справі № 820/5494/18, від 27.11.2018 у справі № 822/1349/16, від 20.11.2018 у справі № 823/487/16.

Також суд враховує те, що постанова Лисичанського міського суду Луганської області не оскаржувалася в апеляційному порядку відповідачем.

З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Форіз (код ЄДРПОУ 38504718, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. П. Морозова, буд. 39) до Головного управління Держпраці у Луганській області (код ЄДРПОУ 39801404, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1А) про скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Луганській області від 09 квітня 2019 року № ЛГ249/1434/НД/ПД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими особами на товариство з обмеженою відповідальністю Форіз у розмірі 125190,00 (сто двадцять п`ять тисяч сто дев`яносто гривень 00 коп.).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Форіз за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Луганській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 11 жовтня 2019 року.

Суддя А.Г. Секірська