Ухвала

від 11.10.2019 по справі 820/1760/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

11.10.2019 р. Справа № 820/1760/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду у м. Харкові заяву позивача про відвід головуючого судді Зінченка А.В. по адміністративній справі №820/1760/18 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області про визнання протиправним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ХІХ позачерговій сесії Івано - Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області VII скликання №190-VII від 11.09.2017 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

10.10.2019 року від позивача - ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшла заява про відвід головуючому судді, оскільки, на думку позивача, наявні підстави для висловлення недовіри особі, яка видає себе за суддю Зінченко А.В.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що в судовому засіданні головуючий суддя відмовився надати йому документи, які посвідчують його особу та підтверджують повноваження судді. Також в заяві зазначено про безпідставність відхилення головуючим клопотань позивача з процесуальних питань та ненадання відповідей судом на запити позивача про надання копій документів, що підтверджують повноваження головуючого судді у справі та легітимність Харківського окружного адміністративного суду. Крім того, позивач зазначив про те, що головуючий суддя ухилився після отримання повідомлення про провалення конституційного ладу та узурпації місцевої влади на території Івано - Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області вчинити дії щодо повідомлення відповідних правоохоронних органів про злочин, відповідальність за який передбачена статею 109 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області про визнання протиправним рішення - до вирішення питання про відвід, передано справу у відповідності до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про відвід судді Зінченко А.В.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2019 справу № 820/1760/18 передано судді Шляховій О.М. для вирішення питання та розгляду заяви про відвід судді Зінченка А.В.

Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

10.10.2019 року позивачем - ОСОБА_1 через канцелярію суду було надано клопотання, в якому він просив розглянути його заяву про недовіру та відвід судді без його участі.

Згідно п.11 ст.40 КАС України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

З огляду на вищевказані вимоги КАС України, суд розглядає заяву про відвід судді в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву про відвід суд зазначає, що правовідносини з приводу відводу (самовідводу) від участі у розгляді адміністративної справи унормовані приписами ст. ст. 36-41 КАС України.

Дослідивши заяву про відвід судді Зінченка А.В., суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що підстави для відводу судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Зазначений вище перелік підстав для відводу судді є вичерпним.

Відповідно до вимог статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суд стосовно посилання позивача про відмову головуючого судді по справі надати на його вимогу документи, які посвідчують його особу та підтверджують повноваження судді, а також про ненадання документів, які підтверджують легітимність Харківського окружного адміністративного суду, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну посаду судді в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

Особа, вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді (ст. 57 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Суддя здійснює провадження правосуддя в мантії та з нагрудним знаком. Зразок мантії та нагрудного знака затверджуються Радою суддів України згідно ст. 16 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Статтею 51 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судді, голови судів та їх заступники, судді у відставці мають посвідчення, зразки яких затверджуються Радою суддів України. Посвідчення судді, голови суду, заступника голови суду, судді у відставці підписує Президент.

Відповідно до частини 1 статті 196 КАС України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 КАС України головуючий у судовому засіданні встановлює особи тих, хто прибув у судове засідання, а також перевіряє повноваження посадових і службових осіб, їхніх представників.

Таким чином, суд встановлює особу представників, а не навпаки.

Відповідно до ч.2 ст.202 КАС України головуючим у судовому засіданні оголошується склад суду, а обов`язку пред`являти сторонам по справі документів, які посвідчують особу та підтверджують повноваження судді, вимогами КАС України не передбачено.

Таким чином, жодна норма Кодексу адміністративного судочинства України не встановлює обов`язок судді під час судового засідання пред`являти його учасникам документ, що посвідчує особу, посвідчення судді та присягу судді.

Щодо посилань позивача на необ`єктивність та неупередженість головуючого судді у зв`язку з незадоволенням клопотань позивача з процесуальних питань, суд вказує наступне.

Відповідно до частини 3 статті 196 КАС України головуючий у судовому засіданні відповідно до завдання адміністративного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.

Положеннями ч.4 ст.36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Позивач висловлює власну позицію щодо вчинених суддею процесуальних дій, тому не може бути доказом на підтвердження їх сумнівів в об`єктивності та неупередженості головуючого судді.

Викладені позивачем обставини в обґрунтування відводу є суб`єктивними та не свідчать про те, що суд, який розглядає дану справу, прямо чи опосередковано заінтересований в результаті її розгляду або його дії викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Що стосується доводів позивача про те, що після отримання повідомлення про провалення конституційного ладу та узурпації місцевої влади на території Івано - Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області вчинити дії щодо повідомлення відповідних правоохоронних органів про злочин, відповідальність за який передбачена статею 109 Кримінального кодексу України, суд зазначає наступне.

Суд, суддя не є уповноваженим органом, посадовою особою на прийняття та розгляд повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень, та нормами КАС України не визначений обов`язок судді повідомляти правоохоронні органи про повідомлення сторін про вчинення злочинів.

Згідно вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений права на звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення, якщо йому стали відомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні заяви про відвід, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Таким чином, вказані доводи заявника не є підставами для відводу судді в розумінні ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже не можуть свідчити про упередженість або суб`єктивність судді.

Проаналізувавши викладені в заяві позивача доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу головуючого судді у даній справі.

За таких обставин, суд вважає заяву позивача про відвід судді Зінченка А.В. не обґрунтованою та не вбачає наявності правових підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 36-37, 39-41, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви позивача про відвід головуючого судді Зінченка А.В. по адміністративній справі №820/1760/18 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Шийчинської сільської ради Богодухівського району Харківської області про визнання протиправним рішення - відмовити.

Ухвала, постановлена судом під час розгляду справи у письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шляхова О.М.