Рішення

від 10.10.2019 по справі 540/1585/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1585/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області до ОСОБА_1 про стягнення капіталізованих платежів,

встановив:

31 липня 2019 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області (далі - позивач, УВД ФСС України в Херсонській області) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області капіталізовані платежі в сумі 19 278,50 гривень, які підлягають перерахунку на розрахунковий рахунок № 37173000121283 в ГУДКС України в Херсонській області, МФО 899998, код ЄДРПОУ 41415657, одержувач: Скадовське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області.

Відповідно до змісту позовної заяви позивач вказані вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є страхувальником, який був зареєстрований 31.08.2005 року за № НОМЕР_1 у Скадовському відділенні УВД ФСС України в Херсонській області. 02 травня 2006 року стався смертельний нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом з громадянином ОСОБА_2 , який перебував у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . За результатами проведеного розслідування складений акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1 від 26.06.2006 р. № 1 та 21 вересня 2007 року Скадовським відділенням УВД ФССНВ в Херсонській області була прийнята постанова № 37 щодо призначення суми щомісячної страхової виплати, у разі смерті потерпілого, особам, які мають на це право, а саме ОСОБА_3 При проведені аналізу стану розрахунків зі страхувальниками по коштах загальнообов`язкового державного соціального страхування, було виявлено, що 29.12.2016 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 24960060004000654 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ) за її рішенням. Згідно з постановою про призначення страхових виплат № 2110/91120/91120/313 від 29.03.2019 року, позивач здійснював страхові виплати до 22.05.2019 року. Загальна потреба в капіталізації станом на 22.05.2019 року складає 19278 грн. 50 коп. Позивачем 05.03.2019 р. було направлено відповідачу претензію на вищезазначену суму, яку він отримав 06.03.2019 р. До теперішнього часу, відповіді на претензію від ОСОБА_1 позивачем не отримано.

Ухвалою суду від 16.08.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надала. При цьому, суд зазначає, що копія ухвали про відкриття провадження від 16.08.2019 року, у якій роз`яснено право на подання відзиву, отримана відповідачем 20.08.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з приписами ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з 31.08.2005 року ОСОБА_1 набула статус страхувальника, що підтверджується її обліковою карткою платника страхових внесків фізичної особи.

Згідно акту № 1 від 26.03.2006 року про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, 02.05.2006 року стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з працівником ОСОБА_2 , який перебував у трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

21.09.2007 року Скадовським відділенням УВД ФССНВ в Херсонській області була прийнята постанова № 37 щодо призначення страхової виплати у разі смерті потерпілого ОСОБА_2 , який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві (професійного захворювання), що стався 02.05.2006 року за час роботи у приватного підприємця ОСОБА_1 , відповідно до якої призначено одноразову допомогу в разі смерті потерпілого його сім`ї в розмірі 8310,00 грн. з виплатою до 30.09.2007 року та призначено суми одноразової допомоги та суми щомісячної страхової виплати, в разі смерті потерпілого, особам, які мають на це право - ОСОБА_3 .

29.12.2016 року державним реєстратором Виконавчого комітету Скадовської міської ради Кучубеєвою М.О. вчинено реєстраційний запис № 24960060004000654 про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до розрахунку потреби в капіталізації коштів для розрахунку з особою, яка має право на страхові виплати у разі потреби втрати годувальника (з 29.12.2016 (дата припинення діяльності за реєстром) становить:

2016 рік грудень =178,79/31* 3дні=17,30 грн.;

2017 рік січень, лютий = 178,79*2=357,58 грн.;

2017 рік березень - липень=212,48*5=1062,40 грн.;

2017рік серпень - грудень =220,55*5=1102,75 грн.;

2018 рік січень - лютий =853,44*2=1706,88 грн.;

2018 рік березень - грудень =1024,13*10=10241,30 грн.;

2019 рік січень - квітень =1024,13*4=4096,52 грн.;

2019 рік травень =1024,13/31* 21день=693,77грн.

Всього нарахування - 19278,50 грн.

05.03.2019 року Скадовським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області направлено на адресу ОСОБА_1 лист-претензію № 17-12-143, якою запропоновано у десятиденний термін з дати отримання цього листа сплатити капіталізовані платежі в сумі 19278,50 грн., що виникли із зобов`язання фізичної особи - підприємця відшкодувати шкоду, заподіяну здоров`ю працівника, розраховані відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765.

Вказаний лист - претензія отриманий ОСОБА_1 06.03.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки зазначена у листі - претензії від 05.03.2019 р. №17-12-143 сума капіталізованих платежів відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про наступне.

Частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV).

Положеннями статті 3 Закону №1105-XIV встановлено, що соціальне страхування здійснюється за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; цільового використання коштів соціального страхування; відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

У силу вимог пункту 1 частини 2 статті 15 Закону №105-XIV роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом статті 4 Закону №1105-XIV Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом і також є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, які в силу п. 1 ч. 2 вказаної статті використовуються на виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.

Оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за власним рішенням, то суд вважає за можливе застосувати у даному випадку аналогію закону.

Так, капіталізація платежів у разі ліквідації підприємства проводиться згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 (далі - Порядок № 765).

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку № 765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно з п. 3 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, капіталізація платежів визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок в країні і їх віком на момент здійснення капіталізації.

Як встановлено п. 5-1 Порядку суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб`єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

Системним аналізом положень Закону № 1105-XIV, Цивільного кодексу України встановлено, що законодавець зобов`язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю".

Враховуючи викладене, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати нормативно-правові акти, що регулюють порядок капіталізації платежів юридичної особи, оскільки інше не встановлено законом та не випливає із суті відносин.

Згідно зі ст. 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі ст. 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною 7 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

При цьому, суд зазначає, що відповідальною особою стосовно фізичної особи-підприємця є така фізична особа, припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності та не змінює порядків виконання відповідних зобов`язань, а відтак суми капіталізованих платежів, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності, що припинив свою діяльність, підлягають стягненню з фізичної особи.

Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598 - 609 ЦК України, ст. ст. 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, припинення підприємницької діяльності позбавляє права відповідача на заняття господарською діяльністю та статусу підприємця, однак не звільняє таку фізичну особу виконувати обов`язки та нести відповідальність за своїми зобов`язаннями перед Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області, що виникли під час здійснення нею підприємницької діяльності.

Суд встановив, що відповідно до розрахунку капіталізованих платежів станом на 22.05.2019 сума платежу, яка підлягає капіталізації для розрахунку з потерпілим, а саме: сином померлого ОСОБА_3 , становить 19278,50 грн., про що відповідач обізнана шляхом отримання листа - претензії від 05.03.2019 р. № 17-12-143.

При цьому, на момент розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вказаної суми капіталізованих платежів.

Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що проведення капіталізації для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності перед потерпілим від нещасного випадку, відповідачем в добровільному порядку не виконано, то капіталізовані платежі в розмірі 19278,50 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, управління Фонду є суб`єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому у даному випадку, відповідно до частин 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.

Щодо відшкодування судових витрат на підставі частини 8 ст. 139 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Однак, з матеріалів справи не встановлено зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, безспірно неправильних дій, що призвели до виникнення спору.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області (місце знаходження 73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, код ЄДРПОУ 41313410, e-mail he@fssu.gov.ua) до ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) про стягнення капіталізованих платежів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області (місце знаходження 73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, код ЄДРПОУ 41313410, e-mail he@fssu.gov.ua) капіталізовані платежі в сумі 19278 (дев`ятнадцять тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 50 коп., які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок № 37173000121283 в ГУДКС України в Херсонській області, МФО 899998, код ЄДРПОУ 41415657 одержувач: Скадовське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 112010100