Рішення

від 01.10.2019 по справі 640/8601/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 жовтня 2019 року № 640/8601/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю Галіос Плюс доГоловного управління ДФС у м. Києві

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за участю представників сторін:

від відповідача: Тільний А.О.,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Трейд Груп Бізнес Юніон (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2019 №0187411206.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач за результатами проведеної камеральної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та завищення внаслідок цього податкового кредиту, задекларованого в декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року на суму ПДВ 1656148,00 грн., оскільки позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2018 року вказану суму ПДВ за податковими накладними, виписаними контрагентом позивача.

Крім того, позивач зазначив, що ним при здійсненні господарських операцій дотримано вимоги чинного законодавства, а порушення, допущені одним платником податків і відображені в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. При цьому, порушення порядку здійснення реєстрації податкових накладних контрагентами тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

За клопотанням позивача та необхідністю надання додаткових доказів, ухвалами суду від 22.07.2019 та від 22.08.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження.

У підготовчому провадженні судом допущено заміну первинного позивача на належного позивача, у зв`язку зі зміною найменування та юридичної адреси, а саме на товариство з обмеженою відповідальністю Галіос Плюс (далі - позивач, ТОВ Галіос Плюс ).

Здійснивши підготовку справи до судового розгляду ухвалою суду від 03.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не прибув, подав клопотання про визнання причин його неявки поважними та просив розглядати справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні камеральної перевірки, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача зазначив, що у декларації з ПДВ за грудень 2018 року позивачем сформовано податковий кредит на суму ПДВ 1656148,00 грн. по контрагенту ТОВ Релсервіс за рахунок податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН з порушенням граничних термінів реєстрації, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ на вказану суму.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у м. Києві на підставі вимог пункту 200.10 статті 200, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та у порядку статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2018 року позивача, за результатами якої складено акт від 06.02.2019 №981/26-15-12-06-16/41015481.

При перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2018 року (реєстраційний номер 9308274408 від 21.01.2019) з додатками, Єдиний реєстр податкових накладних (ІС Архів електронної звітності ).

Перевіркою встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю Трейд Груп Бізнес Юніон (податковий номер 41015481) в декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року сформовано податковий кредит на суму ПДВ 1656148,00 грн. по контрагенту-постачальнику ТОВ Релсервіс (податковий номер 42511375), за рахунок податкових накладних, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних термінів реєстрації.

Перевіркою встановлено порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ за грудень 2018 року на суму 1656148,00 грн. Штрафна санкція розраховується відповідно до пункту 123.1 статті 123 розділу V Податкового кодексу України.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 04.03.2019 №0187411206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1656148,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 414037,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачем до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року включено ПДВ за рахунок податкових накладних, виписаних контрагентом-постачальником ТОВ Релсервіс , від 05.12.2018 №1, від 06.12.2018 №2, від 13.12.2018 №3, від 13.12.2018 №4, від 26.12.2018 №6, від 28.12.2018 №7, від 28.12.2018 №8 на загальну суму ПДВ 1656147,60 грн.

Виходячи з наведених вище положень Податкового кодексу України, граничним терміном реєстрації податкових накладних від 05.12.2018 №1, від 06.12.2018 №2, від 13.12.2018 №3, від 13.12.2018 №4 є останній день (включно) календарного місяця, в якому вони складені, тобто до 31.12.2018; реєстрація податкових накладних від 26.12.2018 №6, від 28.12.2018 №7, від 28.12.2018 №8 повинна бути здійснена до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені, тобто до 15.01.2019.

Разом з тим, згідно інформації, наявної в інформаційні системі Єдиний реєстр податкових накладних , податкові накладні від 05.12.2018 №1, від 06.12.2018 №2, від 13.12.2018 №3, від 13.12.2018 №4 зареєстровані 10.01.2019, податкові накладні від 26.12.2018 №6, від 28.12.2018 №8 зареєстровані 17.01.2019, а податкова накладна від 28.12.2018 №7 - 18.01.2019, тобто з порушенням граничних строків реєстрації.

Включення податку на додану вартість на підставі податкових накладних від 05.12.2018 №1, від 06.12.2018 №2, від 13.12.2018 №3, від 13.12.2018 №4, від 26.12.2018 №6, від 28.12.2018 №7, від 28.12.2018 №8, зареєстрованих з порушенням грачиного строку реєстрації, до декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року призвело до завищення податкового кредиту у грудні 2018 року на суму 1656147 грн. та заниження р. 18 Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до державного бюджету на суму 1656147 грн.

Доказів самостійного виправлення виявлених помилок у податковій декларації за грудень 2018 року позивачем не надано.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки, стосовно того, що позивачем включено до податкового кредиту податкові накладні, які зареєстровані із порушенням граничного терміну реєстрації по контрагенту ТОВ Релсервіс на суму ПДВ 1656147 грн., що призвело до заниження сплати податку до бюджету на вказану суму.

В той час, позивачем жодних чином не спростовано та не надано доказів щодо спростування таких порушень.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують висновки контролюючого органу про порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та приписами податкового законодавства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, надавши оцінку матеріалам справи та наданим учасниками справи доказам, системно проаналізувавши норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Галіос Плюс ( 01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, б.10-А, кв.3/57, код ЄДРПОУ 41015481 ) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.10.2019 року.

Суддя В.П. Шулежко