Рішення

від 11.10.2019 по справі 640/6696/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 жовтня 2019 року № 640/6696/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЕНЗА ЗАДЕН УКРАЇНА доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 27 листопада 2018 року №0014901401, №0014911401 та №0014921401,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНЗА ЗАДЕН УКРАЇНА (далі - ТОВ ЕНЗА ЗАДЕН УКРАЇНА , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 27 листопада 2018 року №0014901401, №0014911401 та №0014921401.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, оскільки вони носять узагальнюючий характер, без посилань на конкретні документи, які б свідчили про нереальність здійснених ТОВ ЕНЗА ЗАДЕН УКРАЇНА господарських операцій з контрагентом ТОВ Компанія Рестайл (попередня назва ТОВ АККОРДА ).

У зв`язку із зазначеним, вважає висновки інспектора, щодо заниження позивачем сум грошового зобов`язання з податку на прибуток на 46 521, 00 грн. та сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 68 235, 00 грн., а також завищення суми від`ємного значення на 39 132, 00 грн. у 2016 році, безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству та порушують законні права та інтереси позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

31 травня 2019 року представником Головного управління ДФС у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Відзив обґрунтовано тим, що спірні податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі акта від 02 листопада 2018 року №678/26-15-14-01-01/40288833, за висновками якого встановлено, що на підтвердження виконання умов договорів суборенди позивачем до перевірки був наданий ряд первинних документів, підписаних представником ТОВ Аккорда ОСОБА_4, яка жодного відношення до господарської діяльності підприємства не має, що підтверджується вироком Вишгородського районного суду Київської області від 06 квітня 2018 року.

24 червня 2019 року позивачем була надана відповідь на відзив, у якій він зазначив, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом - ТОВ АККОРДА , їх зв`язок з господарською діяльністю позивача, а також зміна майнового стану у процесі здійснення господарських операцій, що мали місце за укладеними договорами підтверджується наданими первинними документами, відтак всі господарські операції є реальними. Вважає, що відповідач у відзиві на позовн3у заяву вказаних обставин не спростував.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, у зв`язку з наданням пояснень та письмових документів на письмовий запит ГУ ДФС у м. Києві від 30 липня 2018 року №37560/10/26-15-14-01-01 по взаємовідносинам з ТОВ Компанія Рестайл (код 39424712, попередня назва ТОВ АККОРДА ) за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року та на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві №15301 від 11 жовтня 2018 року, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ЕНЗА ЗАДЕН УКРАЇНА з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Компанія Рестайл (код 39424712, попередня назва ТОВ АККОРДА ) за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства за 2016 рік.

За результатами вказаної перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 02 листопада 2018 року №678/26-15-14-01-01/40288833 (далі - Акт перевірки), за висновками якого встановлено наступні порушення:

1. пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витарти , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, пункту 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність у Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV,пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, пункту 3 Розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого Міністерством фінансів України від 07 лютого 2013 року №73, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 103 264, 00 грн., у тому числі по періодах: за 2016 рік - 103 264, 00 грн.

2. пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 68 235, 00 грн., у тому числі: за вересень 2016 року - 68 235, 00 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (розділ 21 Декларації ПДВ) на загальну суму 39 132, 00 грн., в тому числі за грудень 2016 року у сумі 39 132, 00 грн.

Не погоджуючись із висновками Акта перевірки, позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві із письмовими запереченнями на акт .

ГУ ДФС у м. Києві листом від 22 листопада 2018 року за вих. №107991/10/26-15-14-01-01 Про розгляд заперечення , висновки акта від 02 листопада 2018 року №678/26-15-14-01-01/40288833 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ЕНЗА ЗАДЕН УКРАЇНА (код 40288833) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Компанія Рестайл (код 39424712, попередня назва ТОВ АККОРДА ) за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства за 2016 рік викладено у наступній редакції:

Перевіркою ТОВ ЕНЗА ЗАДЕН УКРАЇНА встановлено порушення:

1. пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витарти , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, пункту 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність у Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV,пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, пункту 3 Розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого Міністерством фінансів України від 07 лютого 2013 року №73, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 46 521, 00 грн., у тому числі по періодах: за 2016 рік - 46 521, 00 грн.

2. пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 68 235, 00 грн., у тому числі: за вересень 2016 року - 68 235, 00 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (розділ 21 Декларації ПДВ) на загальну суму 39 132, 00 грн., в тому числі за грудень 2016 року у сумі 39 132, 00 грн. .

На підставі викладеного, 27 листопада 2018 року ГУ ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення - рішення, а саме:

- №0014901401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 58 151, 00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями на 46 521, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 11 630, 00 грн.;

- №0014911401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 85 293, 00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями на 68 235, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 17 059, 00 грн.;

- №0014921401, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 39 132, 00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ГУ ДФС у м. Києві.

Рішенням ДФС України від 31 січня 2019 року №5011/6/99-99-11-04-02-25, податкові повідомлення - рішення від 27 листопада 2018 року №0014901401, №0014911401 та №0014921401, а скаргу ТОВ ЕНЗА ЗАДЕН УКРАЇНА - без задоволення.

Незгода позивача із вказаним рішенням відповідача, зумовила його звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Між тим, як передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Водночас, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини 1 статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 цього Закону передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Між тим, відповідно до пунктів 2.4, 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення №88) первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Матеріалами справи встановлено, що 29 квітня 2016 року між ТОВ АККОРДА (орендарем) та ТОВ ЕНЗА ЗАДЕН УКРАЇНА (суборендарем) укладено договір суборенди №1702, за змістом пунктів 1.1, 1.2 якого орендар зобов`язується передати в суборенду, а суборендар зобов`язується прийняти, згідно умов цього договору, нежитлове приміщення (офіс 2-103), план якого наведений у додатку №1 до цього договору, розташоване на 1 поверсі в будівлі за адресою: м. Київ, пров. Охтирський, 7, корпус 2, вхід 2В. Право орендаря на передачу приміщення в суборенду передбачено умовами договору суборенди №3 від 01 березня 2016 року, укладеного між ТОВ Рент Сервіс Компані та орендарем, та договору оренди №ОТ1670 від 29 лютого 2016 року між ТОВ Рент Сервіс Компані та ТОВ УКРОПТКУЛЬТТОВАРИ .

Відповідно до пунктів 1.2.1, 1.4.1 договору, строк оренди становить з 01 травня 2016 року до 31 січня 2017 року.

Орендна плата за цим договором становить 16 898, 14 грн., крім того ПДВ 3 379, 63 грн.

01 травня 2016 року орендар передав, а суборендар прийняв нежитлове приміщення, визначене пунктом 1.1 договору суборенди №1702 від 29 квітня 2016 року, що підтверджується актом прийому - передачі приміщення від 01 травня 2016 року.

Виконання умов вказаного договору підтверджується наступними первинними документами:

- акт надання послуг №3419 від 31 травня 2016 року;

- акт надання послуг №3815 від 31 травня 2016 року;

- акт надання послуг №777 від 30 червня 2016 року;

- акт надання послуг №837 від 30 червня 2016 року;

- акт надання послуг №1899 від 31 липня 2016 року;

- акт надання послуг №1902 від 31 липня 2016 року;

- акт надання послуг №1635 від 31 липня 2016 року;

- акт надання послуг №2332 від 31 серпня 2016 року;

- акт надання послуг №3100 від 30 вересня 2016 року;

- акт надання послуг №3908 від 31 жовтня 2016 року;

- акт надання послуг №4460 від 30 листопада 2016 року;

- акт надання послуг №5252 від 31 грудня 2016 року;

- акт надання послуг №5925 від 31 грудня 2016 року;

29 квітня 2016 року між ТОВ АККОРДА (орендарем) та ТОВ ЕНЗА ЗАДЕН УКРАЇНА (суборендарем) укладено договір суборенди №1703, за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого орендар зобов`язується передати в суборенду, а суборендар зобов`язується прийняти, згідно умов цього договору, нежитлове приміщення (офіс 2-103), план якого наведений у додатку №1 до цього договору, розташоване на 1 поверсі в будівлі за адресою: м. Київ, пров. Охтирський, 7, корпус 1, вхід 1І. Право орендаря на передачу приміщення в суборенду передбачено умовами договору суборенди №3 від 01 березня 2016 року, укладеного між ТОВ Рент Сервіс Компані та орендарем, та договору оренди №ОТ1670 від 29 лютого 2016 року між ТОВ Рент Сервіс Компані та ТОВ УКРОПТКУЛЬТТОВАРИ .

Відповідно до пунктів 1.2.1, 1.4.1 договору, строк оренди становить з 01 травня 2016 року до 30 квітня 2018 року.

Орендна плата за цим договором становить 19 957, 80 грн., крім того ПДВ 3 991, 56 грн.

Додатковою угодою №1 від 01 травня 2016 року до договору суборенди №1703 від 29 квітня 2016 року з 01 липня 2016 року внесено зміни до пункту 3.5 договору щодо здійснення сервісного обслуговування приміщення відповідно до додатку №4 до договору.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується наступними первинними документами:

- акт надання послуг №3420 від 31 травня 2016 року;

- акт надання послуг №3816 від 31 травня 2016 року;

- акт надання послуг №778 від 30 червня 2016 року;

- акт надання послуг №838 від 30 червня 2016 року;

- акт надання послуг №1156 від 30 червня 2016 року;

- акт надання послуг №1900 від 31 липня 2016 року;

- акт надання послуг №1636 від 31 липня 2016 року;

- акт надання послуг №2333 від 31 серпня 2016 року;

- акт надання послуг №2421 від 31 серпня 2016 року;

- акт надання послуг №3101 від 30 вересня 2016 року;

- акт надання послуг №3211 від 30 вересня 2016 року;

- акт надання послуг №3909 від 31 жовтня 2016 року;

- акт надання послуг №4087 від 31 жовтня 2016 року;

- акт надання послуг №4461 від 30 вересня 2016 року;

- акт надання послуг №4891 від 30 листопада 2016 року;

- акт надання послуг №4943 від 30 листопада 2016 року;

- акт надання послуг №5253 від 31 грудня 2016 року;

- акт надання послуг №5926 від 31 грудня 2016 року;

Також, 29 квітня 2016 року між ТОВ АККОРДА (виконавцем) та ТОВ ЕНЗА ЗАДЕН УКРАЇНА (замовником) укладено договір про надання послуг з розміщення транспортних засобів №65/16, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надавати послуги з розміщення легкових автомобілів замовника на організованій виконавцем території за адресою, вказаною в п. 1.4 договору, а саме: м. Київ, пров. Охтирський, 7, а замовник оплачує зазначені послуги на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до пункту 1.5 договору датою початку надання послуг є 01 травня 2016 року, датою закінчення надання послуг є 30 квітня 2017 року.

За умовами пункту 3.1 договору вартість послуг виконавця становить: 4 281, 71 грн., ПДВ 856, 34 грн., всього 5 138, 05 грн. за один повний календарний місяць.

07 червня 2016 року між ТОВ ЕНЗА ЗАДЕН УКРАЇНА (замовником) та ТОВ АККОРДА (виконавцем) укладено договір про надання послуг прибирання №ДФО1 10, за умовами пунктів 1.1, 2.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання 1 раз на тиждень, власними силами та на власний ризик, якісно виконувати комплекс робіт (надавати послуги) з прибирання приміщення замовника, що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Охтирський, 7, корпус 2, офіс 2-103, БЦ Форум Вікторія Парк .

Вартість робіт по даному договору складає 900, 00 грн., крім того ПДВ 20 % в розмірі 180, 00 грн., що разом складає 1 080, 00 грн. за один місяць.

На підтвердження виконання умов договору про надання послуг з розміщення транспортних засобів №65/16 від 29 квітня 2016 року позивачем надані наступні документи:

- акт надання послуг №3394 від 31 травня 2016 року;

- акт надання послуг №754 від 30 червня 2016 року;

- акт надання послуг №1615 від 31 липня 2016 року;

- акт надання послуг №2313 від 31 серпня 2016 року;

- акт надання послуг №3151 від 30 вересня 2016 року;

- акт надання послуг №3973 від 31 жовтня 2016 року;

- акт надання послуг №4736 від 30 листопада 2016 року;

- акт надання послуг №5489 від 31 грудня 2016 року.

07 червня 2016 року між ТОВ ЕНЗАЗАДЕН УКРАЇНА (замовником) та ТОВ АККОРДА (виконавцем) укладено договір про надання послуг прибирання №ДФО01 10, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання 1 раз на тиждень, власними силами та на власний ризик, якісно виконувати комплекс робіт (надавати послуги) з прибирання в приміщенні замовника, що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Охтирський, 7, корпус 2, офіс 2-103, БЦ Форум Вікторія Парк .

Пунктом 2.1 вказаного договору визначено, що вартість робіт (послуг) по даному договору складає 900, 00 грн., крім того ПДВ 20 % в розмірі 180, 00 грн., що разом складає 1 080, 00 грн. за один місяць.

На підтвердження виконання умов вказаного договору матеріали справи містять наступні документи:

- акт надання послуг №1901 від 31 липня 2016 року;

- акт надання послуг №2422 від 31 серпня 2016 року;

- акт надання послуг №3212 від 30 вересня 2016 року;

- акт надання послуг №4088 від 31 жовтня 2016 року;

- акт надання послуг №4892 від 30 листопада 2016 року;

- акт надання послуг №5927 від 31 грудня 2016 року.

Також, позивачем долучено до матеріалів справи податкові накладні та розрахунки коригування до них разом з квитанціями №1 про прийняття вказаних документів до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, аналізуючи складені між позивачем та контрагентом первинні документи, що долучені до матеріалів справи, а також враховуючи викладені у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2019 року висновки, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пунктом 2.4 Положення, а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов`язань та капіталу позивача.

Разом з тим, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що наведені вище первинні документи, зокрема акти надання послуг підписано зі сторони ТОВ АККОРДА ОСОБА_4 , яка жодного відношення до господарської діяльності підприємства не мала, що у свою чергу було встановлено вироком Вишгородського районного суду Київської області від 06 квітня 2018 року у справі №363/4995/17, на що суд зазначає наступне.

Вироком Вишгородського районного суду у Київській області від 06 квітня 2018 року по справі №363/4995/17 за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000002519 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 19 грудня 2017 року між заступником начальника відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України Якубець О.С. та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_2

ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України та призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 8 500, 00 грн.

Зі змісту вказаного вироку вбачається наступне:

В березні 2016 року у місті Борисполі Київської області ОСОБА_4 , зустрілась зі своїм знайомим на ім`я ОСОБА_3 , повні анкетні дані особи досудовим розслідуванням не встановлено, з приводу свого працевлаштування. Особа на ім`я ОСОБА_3 , запропоновував ОСОБА_4 призначити її на посаду директора підприємства ТОВ АККОРДА , теперішня назва якої ТОВ Компанія Рестайл та надати йому паспорт і ідентифікаційний код останньої з метою внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей.

Крім того, особа на ім`я ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_4 необхідно буде підписати документи, які будуть використовуватися у подальшому для здійснення незаконних фінансово господарський операцій, від імені ТОВ АККОРДА . За вказані дії він пообіцяв ОСОБА_4 винагородження у вигляді грошових коштів, які він буде перераховувати на її картковий рахунок.

Розуміючи протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи про відсутність навиків і досвіду для виконання таких обов`язків, пов`язаних із зайняттям підприємницькою діяльністю, ОСОБА_4 з корисливих мотивів, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність від імені вказаного товариства, погодилась на таку пропозицію.

На час підписання протоколу № 7 від 01 березня 2016 року загальних зборів учасників ТОВ АККОРДА (код ЄДРПОУ 39424712) та довіреності від 02 березня 2016 року № б/н, ОСОБА_4 розуміла та усвідомлювала, що вона вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до Закону подаються для проведення державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю АККОРДА (код ЄДРПОУ 39424712), оскільки ОСОБА_4 погодилася на пропозицію невстановленої слідством особи про те, що директором товариства буде призначено її та вона, в подальшому, до діяльності товариства з обмеженою відповідальністю АККОРДА (код ЄДРПОУ 39424712) не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням реквізитів товариства з обмеженою відповідальністю АККОРДА (код ЄДРПОУ 39424712) будуть займатись інші особи… .

З урахуванням вищенаведеного, відповідачем зроблено висновок про неможливість вчинення господарських операцій ТОВ ЕНЗА ЗАДЕН УКРАЇНА з контрагентом ТОВ АККОРДА у перевіряємому періоді (2016 рік) та виписані вищенаведені первинні бухгалтерські документи не відповідають вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Суд не погоджується з висновками відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, караються штрафом від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_4 , яка виконувала обов`язки директора ТОВ АККОРДА з 02 квітня 2016 року, визнано винною у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, в той час, як предмет розгляду справи №640/6696/19 є заниження податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість шляхом здійснення фіктивних фінансово-господарських операцій ТОВ ЕНЗА ЗАДЕН УКРАЇНА з його контрагентами, зокрема ТОВ АККОРДА .

Таким чином, виходячи з вищенаведеного вирок у справі №363/4995/17 не може бути належним доказом в підтвердження факту нереальності здійснених операцій між ТОВ ЕНЗА ЗАДЕН УКРАЇНА та ТОВ АККОРДА , у зв`язку з тим, що позивачем підтверджено факт використання майна, взятого у ТОВ АККОРДА , крім того надано належним чином оформлені первинні документи.

Європейський суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Крім того, Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22 січня 2009 року у справі Булвес проти Болгарії зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної особи або юридичної особи у зловживанні, пов`язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов`язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливо для неї забезпечити дотримання постачальником обов`язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов`язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

Згідно з постановою Верховного Суду №К/9901/2030/17, №821/589/17 від 06 лютого 2018 року фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Також, відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, фінансова відповідальність платника податку можлива лише за умови доведення контролюючим органом факту порушення таким платником законодавства з питань оподаткування, чого відповідачем здійснено не було.

Відтак, застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування є неправомірним.

Враховуючи викладене, збільшення відповідачем сум грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 58 151, 00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями на 46 521, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 11 630, 00 грн., збільшення сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 85 293, 00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями на 68 235, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 17 059, 00 грн., а також зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 39 132, 00 грн. є неправомірними, а відтак спірні податкові повідомлення - рішення від 27 листопада 2018 року №0014901401, №0014911401 та №0014921401 прийняті відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, ГУ ДФС у м. Києві приймаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення, діяло поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЗА ЗАДЕН УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 40288833, адреса: 03680, м. Київ, пров. Охтирський, 7, офіс 2-103) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27 листопада 2018 року №0014901401, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27 листопада 2018 року №0014911401, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27 листопада 2018 року №0014921401, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

5. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЗА ЗАДЕН УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 40288833, адреса: 03680, м. Київ, пров. Охтирський, 7, офіс 2-103) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 738, 66 грн. (дві тисячі сімсот тридцять вісім шістдесят шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко