Постанова

від 01.10.2019 по справі 400/610/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/610/19

Категорія: 111030300 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту: 11.07.2019 р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Рощіній К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Южстрой" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Южстрой" звернулося до суду з позовом до Головного управління (далі ГУ) ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 листопада 2018 року:

- №00109231407, яким ТОВ "Южстрой" збільшену суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 388 790 грн., в тому числі 311 032 грн. (за податковими зобов`язаннями) та 77 758,00 грн. (за штрафними санкціями);

- №00109241407 на суму завищеного від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 82 672,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідач, посилаючись на аналіз наявних в ГУ ДФС баз даних та вхідної інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до ст.ст. 72, 73 і 74 ПК України по контрагентам-постачальникам позивача, згідно яких нібито встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької та економічної діяльності контрагенти реєструють податкові накладні на реалізацію продукції відмінної від придбаної, та досудове розслідування по кримінальним провадженням, дійшов висновку про неможливість підтвердити факт реального здійснення господарських операцій ТОВ "Южстрой" із ТОВ "Пракс-ЛТД", ТОВ "Дрим Тайм" та TOB "Інтер-Лат" щодо виконання робіт. При цьому відповідачем проігноровані первинні документи та встановлені перевіркою факти.

Також позивач зазначав, що орган ДФС, в силу приписів ст.ст. 42 та 44 ГК України, ст. 20 ПК України та ч.1 ст. 2 КАС України, не наділений правом визначати "розумність економічної причини" (ділову мету) того чи іншого правочину при здійсненні підприємцем господарської діяльності, фактично підміняючи функції суду. При цьому, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що фактичне виконання укладених господарських договорів не відбулось. Таким чином, висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними та доступними доказами.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що перевіркою встановлено, що надані ТОВ "Южстрой" документи не підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Пракс-ЛТД", ТОВ "Дрим Тайм" та TOB "Інтер-Лат". Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди. Податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, а тому скасуванню не підлягають.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року позов ТОВ "Южстрой" до ГУ ДФС у Миколаївській області - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Миколаївській області від 22 листопада 2018 року №00109231407.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Миколаївській області від 22 листопада 2018 року №00109241407.

В апеляційній скарзі ГУ ДФС у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги:

- господарські операції з контрагентами з ТОВ "Пракс-ЛТД", ТОВ "Дрим Тайм" та TOB "Інтер-Лат" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер. Такі висновки контролюючий орган, обґрунтував, зокрема, посилаючись на відсутність у контрагентів достатніх трудових ресурсів для відпрацювання кількості людино-годин, що зазначені в актах виконаних робіт, та відсутністю матеріальних ресурсів для проведення відповідних видів робіт, що підтверджується розрахунками 1-ДФ, що були надані контрагентами, та інформацією, що міститься в інформаційних базах ДФС;

- згідно Єдиного державного реєстру судових рішень у проваджені слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №32018160000000013 від 14 лютого 2018 року, за фактом фіктивного підприємництва та за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи, діючи умисно, на протязі 2016 - 2017 років створили/придбали підприємства (юридичні особи), з метою надання послуг із обготівковування грошових коштів та документального забезпечення безтоварних господарських операцій, серед яких ТОВ "Пракс-ЛТД", ТОВ "Дрим Тайм";

- ТОВ "Южстрой" має всі необхідні дозвільні документи, чисельність працівників виробничого складу та необхідного фаху для виконання будівельних робіт, отже, перевіркою встановлена економічна недоцільність залучення підприємством субпідрядників.

У відзиві ТОВ "Южстрой" на апеляційну скаргу вказується, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованість, законність та правильність висновків викладених в оскаржуваному судовому рішенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДФС у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:

ТОВ "Южстрой" зареєстровано як юридична особа 02 листопада 1992 року та перебуває на податковому обліку в органах ДФС з 02 травня 1997 року. У період, за який проводилась перевірка, зареєстровано платником податку на додану вартість з 18 липня 1997 року. Види діяльності за КВЕД: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 9.41 Вантажний автомобільний транспорт; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

У період з 17 жовтня 2018 року по 23 жовтня 2018 року посадовими особами ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Южстрой" по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ "Пракс-ЛТД" (код ЄДРПОУ 41385657) за вересень 2017 року, ТОВ "Дрим Тайм" (код ЄДРПОУ 41384758) за жовтень 2017 року, ТОВ "Інтер-Лат" (код ЄДРПОУ 41575583) за березень 2018 року та контрагентами-покупцями, якими у подальшому були реалізовані товари (послуги), придбані у вищенаведених контрагентів-постачальників, з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено Акт від 30 жовтня 2018 року №2573/14-29-14-07/13870754 (далі Акт перевірки), висновками якого зафіксовано порушення позивачем:

- п.198.1, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого ТОВ "Южстрой" занижено податок на додану вартість всього у сумі 311 032,00 грн., в т.ч.: за вересень 2017 року - на суму 108 333,00 грн., за жовтень 2017 року - на суму 103 333,00 грн., за березень 2018 року - на суму 99 366,00 грн.;

- п.198.1, п.198.3 ст. 198, п.200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого ТОВ "Южстрой" завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість за березень 2018 року на загальну суму 82 672,00 грн.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС оформлено та направлено позивачу спірні податкові повідомлення-рішення.

Також судом першої інстанції встановлено наступне.

15 серпня 2017 року між ТОВ "Южстрой" (замовник) та ТОВ "Пракс-ЛТД" (підрядник) було укладено договір підряду №15/08-2017, відповідно до умов якого підрядник зобов`язався виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті "Другий пусковий комплекс житлової забудови на намивній території м. Миколаєва по вул. Лазурна, 9 (Перша черга будівництва 2-го мікрорайону)".

08 вересня 2017 року згідно умов договору, за платіжним дорученням №744, позивачем здійснено авансування підрядних робіт. По факту оплати ТОВ "Пракс-ЛТД" було складено та видано позивачу податкову накладну №9 від 08 вересня 2017 року на загальну суму 650 000,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 108 333,33 грн.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2017 року форми КБ-3 від 331.10.2017 року, Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року форми КБ-2в та підсумкові відомості ресурсів, платіжне доручення №744 від 08 вересня 2017 року.

25 вересня 2017 року між ТОВ "Южстрой" (замовник) та ТОВ "Дрим Тайм" (підрядник) було укладено договір підряду №27, відповідно до умов якого підрядник зобов`язався виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву "Першої черги забудови 2-го мікрорайону на намивній території м. Миколаєва" за адресою: м. Миколаїв, вул. Лазурна. 9".

04 жовтня 2017 року згідно умов договору, за платіжним дорученням №840, позивачем здійснено авансування підрядних робіт. По факту оплати, ТОВ "Дрим Тайм" було складено та видано позивачу податкову накладну №2 від 04 жовтня 2017 року на загальну суму 620 000,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 103 333,33 грн.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2017 року форми КБ-3 від 15 листопада 2017 року, Акти №1, №2 та №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року форми КБ-2в та підсумкові відомості ресурсів, платіжне доручення №840 від 04 жовтня 2017 року.

15 січня 2018 року між ТОВ "Южстрой" (замовник) та ТОВ "Інтер-Лат" (підрядник) було укладено договір підряду №15/01-18, відповідно до умов якого підрядник зобов`язався виконати будівельно-монтажні роботи на об`єкті: "Другий пусковий комплекс житлової забудови на намивній території м. Миколаєва по вул. Лазурна, 9 (Перша черга будівництва 2-го мікрорайону)".

На підтвердження виконання робіт позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2018 року форми КБ-3 від 12 березня 2018 року, Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2018 року форми КБ-2в, підсумкову відомістю ресурсів, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень-2 2018 року форми КБ-3, Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за березень-2 2018 року форми КБ-2в та підсумковою відомістю ресурсів, платіжні доручення №203 від 18 березня 2018 року, №37 від 16 березня 2018 року.

Оплату підрядних робіт здійснено відповідно до платіжних доручень від 16 березня 2018 року №203 та від 16 березня 2018 року №37. За результатами здійснення господарських операцій, по факту виконаних робіт та підписання актів від 12 березня 2018 року, ТОВ "Інтер-Лат" складено та видано позивачу податкові накладні №10 від 12 березня 2018 року на загальну суму 546 114,71 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 91 019,12 грн. та №12 від 12 березня 2018 року на загальну суму 546 114,71 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 91 019,12 грн.

Виконані описаними субпідрядниками роботи в подальшому були передані позивачем ТОВ Компанія "СТОЛИЦЯ-БУД", про що свідчать: договір генерального підряду №07/2016 від 11 липня 2016 року на будівництво "Другого пускового комплексу житлової забудови на намивній території м. Миколаєва по вул. Лазурна, 9 (Перша черга будівництва 2-го мікрорайону)" та додаткові угоди до даного договору; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2017 року від 30 листопада 2017 року форми КБ-3, акти №1 - №10 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року форми КБ-2в; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2017 року від 15 грудня 2017 року форми КБ-3, акти №1 - №12 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року форми КБ-2в; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2018 року від 30 березня 2018 року форми КБ-3, акти №1 - №23 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2018 року форми КБ-2в.

Будівельні матеріали для виконання підрядних робіт закуповувались позивачем власними силами, що підтверджується звітами про витрату основних матеріалів у будівництві на об`єкті будівництва: "Другий пусковий комплекс житлової забудови на намивній території м. Миколаєва по вул. Лазурна, 9, корп. №25 (Перша черга будівництва 2-го мікрорайону)" за вересень 2017 року, жовтень 2017 року, лютий 2018 року та березень 2018 року.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських та підтвердження таких належно оформленими первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Також суд не взяв до уваги посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України, з огляду на відсутність доказів наявності обвинувальних вироків.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, п.п.44.1, 44.2 ст. 44, ст. 198, п.п.201.1, 201.7, 201.8 ст. 201 ПК України, ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п.2.4, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, які регулюють спірні правовідносини.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз.1 цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п.44.2).

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11. ст. 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим Кодексом термін.

У відповідності до п.201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина 1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст. 9).

Відповідно до п.п.2.4, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Судова колегія зазначає, що певні недоліки чи неточності в оформленні первинних документів носять оціночний характер та не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Дослідивши надані ТОВ "Южстрой" документи на підтвердження провомірності формування ПДВ за операціями з надання та отримання робіт (послуг) за договорами підряду та субпідряду з контрагентами, судова колегія дійшла висновку, що вони спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства в цій частині.

Крім того, судова колегія дійшла висновку, що надані первинні документи (які згідно з п.44.1 ст. 44 ПК України, є підставою для податкового обліку) містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Також судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на недостатність трудових та матеріальних ресурсів для проведення у відповідних обсягах робіт контрагентами, оскільки контролюючим органом всупереч вимог ст. 77 КАС України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів ТОВ "Пракс-ЛТД", ТОВ "Дрим Тайм" та TOB "Інтер-Лат" трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення відповідних видів господарської діяльності, обумовлених укладеними договорами з позивачем.

Судова колегія зазначає, що наведені контролюючим органом в акті перевірки розрахунки людино-годин, робочих днів, норми тривалості робочого часу та інші розрахункові показники не є доказами неможливості проведення відповідних робіт господарюючим суб`єктом, такі розрахунки є суб`єктивними та носять виключно інформаційних характер.

Крім того, висновки про відсутність достатніх як трудових так і матеріальних ресурсів контролюючим органом здійснено на підставі податкової інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, проте така інформація носить виключно інформативний характер та сформована фактично без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні норм КАС України. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Таким чином, вищезазначені доводи апелянта ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними доказами.

Відносно посилань апелянта на кримінальне провадження №32018160000000013 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України (фіктивного підприємництва та умисного ухилення від сплати податків) стосовно ТОВ "Дрим Тайм" та ТОВ "Пракс-ЛТД", судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв їх до уваги з огляду на ненадання доказів наявності обвинувальних вироків щодо посадових осіб цих контрагентів.

Як визначено пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта про відсутність економічної мети спірних господарських операцій, оскільки такі доводи не підтвердженні належними доказами щодо відсутності прибутку у товариства за результатами вчинення останніх.

Відсутність економічної мети додатково підтверджується змістом договору, укладеного позивачем з ТОВ "Столиця-буд" №07/2019 від 11 липня 2016 року (на виконання якого позивачем залучено підрядні товариства), ціна якого складає 637 086 936 грн.

Враховуючи встановлені обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про правомірність формування податкового обліку за операціями з надання та отриманням робіт (послуг) за договорами підряду та субпідряду з контрагентами, натомість доводи контролюючого органу в цій частині не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, та є тотожними відзиву на адміністративний позов, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 11 жовтня 2019 року.

Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Суддя: Ступакова І.Г. Лук`янчук О.В.