Постанова

від 10.10.2019 по справі 120/906/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/906/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова І.А.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

10 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року (ухвалене у м. Вінниці 29 травня 2019 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕК ЕНЕРГО" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕК ЕНЕРГО» звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС в якому яким просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №UA125100/2019/000001/1 від 11 січня 2019 року про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125100/2019/00008.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що під час митного оформлення товару ТОВ «ПЕК ЕНЕРГО» виявлено ряд розбіжностей в документах поданих для митного оформлення, зокрема в специфікації визначено, що поставка здійснюється на умовах СІР Київ/Бориспіль, в інвойсі умови поставки вказано СІР Київ, тоді як у ЕМД вказано умови СІР Бориспіль. Крім того, в авіанакладній зазначено, що фрахт оплачено, а сума фрахта становить 32 803,77 CNY, що значно перевищує суму 1950 доларів США, яка вказана в інвойсі.

Оскільки, вказані розбіжності не підтверджують включення всіх складових, зокрема вартість перевезення, до митної вартості товару, митним органом обґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості, а оскаржуване рішення є правомірними.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Також зауважив, що умови поставки погоджено і визначено у специфікації № 1, до складу якої увійшли рамки алюмінієві 6063 в кількості 200 шт. вартістю 1950 доларів США. При цьому через неможливість поставки алюмінієвих рамок при першій поставці, укладено додаткову угоду до договору і внесено зміни до специфікації та поставка здійснювалась за рахунок продавця.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник позивача з`явився до суду, але у зв`язку із неявкою представника відповідача подав заяву про розгляду справи без його участі. Зауважив, що позивач змінив назву з ТОВ «ПЕК ЕНЕРГО» на ТОВ "Несс Продакт".

Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 12.10.2018 між компанією ZEMLY ENERGY TECHNOLOGY (SHANGHAI) (продавець) та TOB «ПЕК ЕНЕРГО» (Покупець) укладено договір на поставку товару з Китайської народної Республіки №PEK-ZEMLY-022, предметом якого є обов`язок продавця поставити і передати у власність покупця комплектуючі для виготовлення сонячних модулів.

Відповідно до пункту 3.3 Договору оплата товару здійснюється шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця по кожній заявленій партії на товар, у відповідності із умовами оплати, вказаними у специфікації.

Згідно п.4.1 Договору Товар поставляється окремими партіями, які сформовані на основі специфікацій. Розмір кожної партії вказується у специфікації.

На підставі договору сторонами погоджено умови поставки та визначено їх у специфікації №1 від 07.11.2018, до якої увійшли й рамки алюмінієві 6063 в кількості 200 шт. вартістю 1950 доларів США.

На виконання умов договору згідно платіжного доручення №13 від 09.11.2018 оплачено даний товар згідно специфікації №1 від 07.11.2018.

19.11.2018 до договору від 12.10.2018 №PEK-ZEMLY-022 укладена додаткова угода №1 відповідно до умов якої сторони дійшли до взаємної згоди змінити Специфікацію №1 від 07.11.2018 та виклали її у новій редакції, згідно умов якої визначено умови поставки частини товару: алюмінієві рамки 6063 СІР Kiev/Borispol (in accordancei wish Incoterms 2010).

На виконання умов вказаного контракту з урахуванням додаткової угоди на адресу ТОВ "ПЕК ЕНЕРГО" поставлено алюмінієві вироби: рамки алюмінієві 6063, які використовуються для збору сонячних панелей в кількості 200 шт. розміром 1956*992*451 мм.

Для митного оформлення до Київської митниці ДФС ТОВ «ПЕК ЕНЕРГО» подана електронна митна декларація (довідковий № 12) від 03.01.2019, прийнята митним органом за № UA125100/2019/300085.

Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією ТОВ "ПЕК ЕНЕРГО" у відповідності до статті 52, 57 МК України обрано основний метод визначення митної вартості товару та відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України, подано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, зокрема: інвойс від 19.11.2018 №ZM-19112018-03; авіанакладна від 05.12.2018 №501-05656361; специфікація №1 від 19.11.2018 в редакції додаткової угоди №1 від 19.11.2018 до договору на поставку товару з Китайської народної республіки №PEK-ZEMLY-02 від 12.10.20182; додаткова угода від 19.11.2018 №1 до договору на поставку товару з Китайської народної республіки №PEK-ZEMLY-022 від 12.10.2018, договір на поставку товару з Китайської народної республіки №PEK-ZEMLY-022 від 12.10.2018; платіжне доручення №13 від 09.11.2018, експортна декларація країни-відправника № 223320180002190018 від 05.12.2018; лист постачальника від 02.01.2019 вих.№02012019.

Із урахуванням поданих документів, Київською митницею ДФС прийнято рішення №UA125100/2019/000001/1 від 11.01.2019 про коригування митної вартості товарів, яким відкориговано митну вартість товару до суми 6719,54 дол. СІНА, без визначення еквіваленту; відмовлено декларанту у митному оформленні задекларованого товару та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125100/2019/00008.

ТОВ "ПЕК ЕНЕРГО" подано скаргу на вказані рішення, за наслідком розгляду якої листом за №1408/6/10-70-61-05-47 від 07.02.2019 Київською митницею ДФС повідомлено, що посадовою особою митниці розраховано митну вартість на підставі інформації, що міститься в наданих до митного оформлення документах, про що винесено спірне рішення.

Позивач не погодився із рішенням №UA125100/2019/000001/1 від 11.01.2019 про коригування митної вартості та карткою відмови, а тому звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у митного органу відсутні правові підстави для включення до митної вартості товару, яка відображена у МД, інвойсі, договорі тощо у розмірі 1950 дол. США, вартість послуг перевезення товару (фрахту) 32803,77CNY. Як наслідок відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України (далі також МК України).

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина друга статті 52 МК України).

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті....;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В обґрунтування спірного рішення про коригування митної вартості зазначено, що в специфікації визначено, що поставка здійснюється на умовах СІР Київ/Бориспіль, в інвойсі умови поставки вказано СІР Київ, тоді як у ЕМД вказано умови СІР Бориспіль.

При цьому, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, такі (розбіжності) не впливають на числове значення заявленої митної вартості.

В листі ZEMLY ENERGY TECHNOLOGY (SHANGHAI) №02012019 від 02.01.2019 вказано, що в інвойсі допущена описка та вірним рахувати умови поставки СІР Київ/Бориспіль, Україна (згідно Інкотермс 2010).

Щодо доводів відповідача про не включення позивачем до митної вартості суми фрахту, колегія суддів зазначає наступне.

Фрахт - це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом (підпункт 14.1.260 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Згідно пп.14.1.12 п.14.1 ст.14 ПК України, базова ставка фрахту - сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

Відповідно до ст.912 ЦК України за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов`язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам. Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюються транспортними кодексами (статутами).

Згідно Інкотермс 2010 CIP (Carriage and Insurance Paid Тo (... named place of destination) фрахт/перевезення та страхування оплачені до (... назва місця призначення). Термін "фрахт/перевезення та страхування оплачені до" означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику.

Продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати після доставки таким чином товару. Однак, за умовами CIP на продавця також покладається обов`язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати й ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування й оплачує страхові внески. Покупець повинен брати до уваги, що відповідно до умов терміна CIP від продавця потрібно забезпечення страхування з мінімальним покриттям. За умовами терміна CІР на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Отже, фрахт це винагорода, що сплачується, серед іншого, за договорами перевезення вантажів повітряними суднами продавцем (вантажовідправником) перевізнику.

Встановлено, що ZEMLY ENERGY TECHNOLOGY (SHANGHAI) поставило позивачу рамки алюмінієві 6063.

В підтвердження здійснення перевезення товару, позивачем надано авіанакладну від 05.12.2018 №501-05656361, яка підтверджує наявність договору між вантажовідправником, яким є ZEMLY ENERGY TECHNOLOGY (SHANGHAI) і перевізником (авіалінією або агентом авіакомпанії) про перевезення вантажу.

Фрахт оплачено саме ZEMLY ENERGY TECHNOLOGY (SHANGHAI), як вантажовідправником, а не ТОВ «ПЕК ЕНЕРГО» . Відтак вартість перевезення не включено до митної вартості товару, адже не підлягає оплаті товариством та входить у вартість товару.

Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що митна служба посилається на розбіжності у вартості товару, вказуючи, що в авіанакладній від 5.12.2018 №501-05656361 сума фрахта 32803,77CNY, що по курсу станом на 03.01.2019 становить 4769,54 дол. США, тоді як в наданому до митного оформлення інвойсі від 19.11.2018 №ZМ-19112018-03 сума 1950 дол. США, що протирічить одне одному. Відтак, сумуючи вартість перевезення 32803,77CNY та вартість товару 1950 дол. США, митний орган визначає загальну вартість митної вартості товару 6719,54 дол. США та приймає оскаржувані рішення.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутні правові підстави для включення до митної вартості товару, яка відображена у МД, інвойсі, договорі у розмірі 1950 дол. США, вартості послуг перевезення товару (фрахту) 32 803,77 CNY, а висновки відповідача про необхідність включення вартості фрахту до митної вартості товару є необґрунтованими.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.