Постанова

від 10.10.2019 по справі 240/5203/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/5203/18

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач - Франовська К.С.

10 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Кузьменко Л.В. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар`єр" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року (час ухвалення рішення - не зазначено, місце ухвалення рішення - м. Житомир, дата складання повного тексту рішення -13.05.2019 р.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар`єр" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Нерудком", товариство з обмеженою відповідальністю "Гранбет" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар`єр " ( далі- ТОВ "Бехівський гранітний кар`єр")звернулось в суд з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Житомирській області форми В4 від 18.10.2018 № 0002241202, яким заявнику встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (липень 2018 року) в розмірі 199338 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що суд першої інстанції не повністю дослідив обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи, допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не дослідив належним чином обставини реальності здійснення господарських операцій та не дав правильної правової оцінки наданим позивачем доказам, а саме : реєстру послуг по організації перевезення вантажів до акту № 5 від 25.07. 2018 року (ТОВ Гранбет ), реєстру послуг по організації вантажів по акту № 83 від 25.06.2018, реєстру послуг по організації перевезення вантажів до акту № 91 від 05.07.2018 р., реєстру послуг по організації перевезення вантажів до акту № 92 від 06.07.2018 року (ТОВ Нерудком ).

Саме ці документи, зазначає позивач, містять дані залізничних вагонів, наданих товариствами під завантаження, є підтвердженням реальності здійснення господарських операцій, і того, що вагони реально надійшли в розпорядження скаржника. Крім того, заявник звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було встановлено факту, що акти надання послуг ТОВ Гранбет і ТОВ Нерудком , складені з порушенням вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІV.

На думку позивача, суд першої інстанції визнав встановленими недоведені обставини, а саме те, що договір від 17.07.2018 № 17/07/18 між ТОВ "Гранбет"(Виконавець) та ТОВ "Бехівський гранітний кар`єр"( Замовник) і договір №10/01/18 від 10.01.18 між ТОВ "Нерудком" (Виконавець) та ТОВ "Бехівський гранітний кар`єр" (Замовник) та первинні документи до них були складені лише з метою отримання податкової вигоди.

Крім того, зазначає в апеляційній скарзі позивач, суд першої інстанції неправильно витлумачив у даному випадку сутність доктрини "ділова мета", а тому дійшов помилкових висновків у справі.

Головним управлінням ДФС у Житомирській області подано відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити рішення першої інстанції без змін з огляду на безпідставність доводів апеляційної скарги. При цьому звертає увагу апеляційного суду на те, що Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчить про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, основним видом діяльності позивача є добування піску, гравію, глин і каоліну ( КВЕД 08.12).

ТОВ Бехівський гранітний кар`єр з 2006р. займається видобутком і переробкою фракційного щебеню з високоякісного діориту та гранодіориту з власного родовища.

Як встановив суд, в жовтні 2018 року ГУ ДФС у Житомирській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Бехівський гранітний кар`єр щодо достовірності нарахування від`ємного значення та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість по декларації за липень 2018 року, за результатами якої складено акт №1187/06-30-12-02/1356815 від 05.10.2018 р., де зафіксовано такі порушення:

-по постачальнику ТОВ Торенд-трейд скаржником віднесено до податкового кредиту суму ПДВ 2409 грн. - податкова накладна № 113 від 26.07.2018 р., на загальну суму 14454,99 грн., яка виписана не на жодну з подій, що відбулася раніше, та не підтверджена виписками банку на перерахування коштів, або виписаною видатковою накладною;

-по постачальнику Житомирська торгово-промислова палата ТОВ Бехівський гранітний кар`єр віднесено до податкового кредиту суму ПДВ 3278 грн. - податкова накладна № 14 від 31.07.2018 р., на загальну суму 19665,48 грн., виписана на попередню оплату, яка була здійснена 04.07.2018 р. Враховуючи вищевикладене встановлено, що податкова накладна № 14 від 31.07.2018 р. виписана не на першу подію, яка відбулася- 04.07.2018 року;

-по постачальнику ТОВ Нерудком віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 176984 грн. (по п.н. № 7 від 06.07.2018 на суму ПДВ 69667,33 грн. Та №6 від 05.07.2018 на суму 107316,70 грн.), за надані послуги з організації перевезення вантажів, на підтвердження яких надано договір № 10/01/18 від 10.01.2018 р. та акти надання послуг № 91 від 05.07.2018 р. (послуги з організації перевезення вантажів) кількістю 29 шт. на суму 643900,00 грн. в т.ч. ПДВ-107316,67 грн. та № 92 від 06.07.2018 р. (послуги з організації перевезення вантажів) кількістю 1 шт. на суму 118004,00 грн.в т.ч. ПДВ 69667,33 грн. Наданні первинні документи, не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, тобто відсутні підтвердження використання послуг в господарській діяльності ТОВ Бехівський гранітний кар`єр ;

-по постачальнику ТОВ Гранбет віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 16667 грн. на суму ПДВ 16666,67 за надані послуги організації перевезення вантажів, на підтвердження яких надано договір № 17/07/18 від 17.07.2018 р. та акт надання послуг № 5 від 25.07.2018 р. (послуги з організації перевезення вантажів) кількістю 4 шт. на суму 400000,00 грн. в т.ч. ПДВ-66666,67 грн. Наданні первинні документи, не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, тобто відсутні підтвердження використання вказаних послуг в господарській діяльності ТОВ Бехівський гранітний кар`єр . (т.1 а.с.8-17)

На підставі вказаних висновків акту перевірки ГУ ДФС у Житомирській області прийняло податкове повідомлення рішення від 18.10.2018 № 0002241202, яким визачено суму завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (липень 2018 року) в розмірі 199 338 грн.(т.1 а.с.18)

Контролюючий орган дійшов висновку про завищення ТОВ "Бехівський гранітний кар`єр" від`ємного значення з податку на додану вартість за липень 2018 року внаслідок безпідставного включення до податкового кредиту за липень 2018 року суми ПДВ у розмірі 199338 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Гранбет" та ТОВ Нерудком .

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними та такими, що суперечать приписам чинного законодавства позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом доведено факт необґрунтованості отриманої платником податку податкової вигоди, зокрема, з тих підстав, що для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою та операції не обумовлені розумними економічними та іншими причинами (метою ділового характеру). Разом з тим враховано, що діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як визначено п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (із змінами і доповненнями) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що придбання активів (тобто товарів, послуг) передбачає наявність мети їх використання в господарській діяльності платника податків. Така мета є необхідною умовою для формування витрат та/або податкового кредиту платником податків. Всі витрати мають бути здійсненими в межах господарської діяльності платника податків.

Відповідно витрати на придбання активів, здійснені без мети їх використання у господарській діяльності, або придбання таких активів поза межами господарської діяльності платника податків не дають право на відповідні врахування цих витрат у податковому обліку. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з ПДВ.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Згідно зі ст. 1 Закону № 996-ХIV, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Розглядувана позиція випливає зі змісту підпункту 14.1.231 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував дані податкового обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, вказані обставини є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 22 січня 2019 року у справі № 820/12816/13-а.

Предметом доказування у розглядуваній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції із придбання товарів та послуг реальний характер, яким чином придбавалися товари і надавалися послуги, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем у липні 2018 року включено до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 199338 грн., сплачені під час оплати ТОВ Гранбет та ТОВ Нерудком послуг з організації перевезення вантажів, про що свідчать відомості декларації з податку на додану вартість платника за липень 2018 року (том 1 а.с. 85-98).

Щодо доводів скаржника про реальність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ Нерудком суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2018 між ТОВ Нерудком (Виконавець) та ТОВ Бехівський гранітний кар`єр (Замовник) був укладений договір №10/01/18, за яким Виконавець зобов`язується за дорученням Замовника, за винагороду і за рахунок Замовника організовувати надання придатного під навантаження щебеневої продукції рухомого складу для організації перевезення вантажів. (том 1 а.с. 19-20)

Обов`язки сторін та погодження умов договору визначені Розділом 2 договору №10/01/18 від 10.01.2018 року.

Так, у п.2.1 цього договору визначено, що Виконавець зобов`язується:

- здійснювати діяльність, по забезпеченню Замовника залізничним транспортом для організації перевезення вантажів відповідно до умов і вимог внутрішніх і міжнародних Правил залізничних перевезень, включаючи Соглашение о международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС) от 01.11.1951 (мова оригіналу) (Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951), Статуту залізниць України;

- забезпечити контроль проходження заявок на місячне планування експортних, імпортних, транзитних вантажів, а також вантажів, що перевозяться усередині України і в міждержавному сполученні, здійснюваного Замовником на умовах цього Договору;

- організовувати заявлене Замовником перевезення в строк не пізніше 7 (семи) робочих днів з моменту подачі заявки;

- здійснювати виконання додаткових транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з цими перевезеннями, за додатковою угодою.

Пунктом 2.3 договору №10/01/18 визначено, що виконавець не є перевізником. Перевезення не є зобов`язанням Виконавця.

Оплата послуг і інших платежів за договором здійснюється Замовником на підставі рахунків Виконавця (п.4.1 згаданого договору).

Відповідно до п.4.2 договору №10/01/18 від 10.01.2018, датою виконання послуг наданих Виконавцем за цим договором, вважається дата відправлення вагонів відповідно до дати календарного штемпеля на залізничній накладній (по послугам пов`язаних з організацією перевезень).

Положеннями п.4.4 договору №10/01/18 від 10.01.2018 визначено, що за результатами кожного перевезення чи наданої послуги, або за певний період, сторони складають і підписують акт виконаних робіт/наданих послуг, в якому фіксується вартість винагороди і у разі потреби додаткові платежі, збори і тому подібне. Акт виконаних робіт/наданих послуг готується Виконавцем. Акт виконаних робіт/наданих послуг за послуги надані в поточному місяці надається Замовнику до завершення цього місяця та може датуватися останнім днем цього місяця. Не повернення Замовником направленого йому, в тому числі на електронну адресу для підписання акту виконаних робіт/наданих послуг і не надання письмових заперечень по ньому протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня надіслання, визнається сторонами як згода та підписання такого акту Замовником без заперечень.

На підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом ТОВ Бехівський гранітний кар`єр надано акти надання послуг:

- №91 від 05.07.2018, складений про те, що Виконавцем виконані роботи: відшкодування послуг з організації перевезення вантажів, вартістю 643900,00 грн, у т.ч. ПДВ - 107316,67 грн. (том 1 а.с. 21);

- №92 від 06.07.2018, складений про те, що Виконавцем виконані роботи: відшкодування послуг з організації перевезення вантажів, вартістю 418104,00 грн, у т.ч. ПДВ - 69667,33 грн. (том 1 а.с. 23);

До актів складено та підписано реєстри з послуг по організації перевезення вантажів (том 1 а.с. 22, 24).

Відповідно до платіжних доручень №2108 від 05.07.2018 (том 1 а.с. 25), №2124 від 05.07.2018 (том 1 а.с. 26), №2126 від 06.07.2018 (том 1 а.с. 27), №2131 від 09.07.2018 (том 1 а.с. 28), платником - ТОВ Бехівський гранітний кар`єр оплату послуг ТОВ Нерудком проведено у розмірі 1 061 904,00 грн., який відповідає сумам указаним в актах надання послуг.

ТОВ Нерудком виписано позивачу податкові накладні, а саме: №6 від 05.07.2018 на загальну суму 643900,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 107316,67 грн) (том 1 а.с. 29) та №7 від 06.07.2018 на загальну суму 418004,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 69667,33 грн) (том 1 а.с. 30).

Також, в підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ТОВ Нерудком і ТОВ Бехівський гранітний кар`єр , останнім до матеріалів апеляційної скарги додано реєстр послуг по організації перевезення вантажів до акту № 5 від 25.07.2018 р.

Разом з тим, у матеріалах справи містяться виписки по рахункам ТОВ Бехівський гранітний кар`єр , з яких видно, що позивач оплачував послуги Публічного акціонерного товариства Українська залізниця за договором від 13 лютого 2018 року №08980/ЦТЛ-2018 (том 1 а.с. 73-84).

Аналізуючи наведене та наявні докази у справі суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що під час дії договору між ТОВ Бехівський гранітний кар`єр та ПАТ Українська залізниця від 13.02.2018 позивачем було укладено договір ще з ТОВ Гранбет (Виконавець) №17/07/18 та договір з ТОВ Нерудком (Виконавець) №10/01/18, предмети яких частково збігаються із договором позивача від 13.02.2018. Крім того судом встановлено, що між ТОВ Гранбет , з метою забезпечення виконання договору №17/07/18, також було укладено договір з Публічним акціонерним товариством Українська залізниця від 14.08.2018, предмет і умови якого збігаються із договором позивача із цим це контрагентом - Перевізником.

Щодо доводів скаржника про реальність здійснених господарських операцій з ТОВ Гранбет суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

17.07.2018 між ТОВ Гранбет (Виконавець) та ТОВ Бехівський гранітний кар`єр (Замовник) був укладений договір №17/07/18, за яким Виконавець зобов`язується за дорученням Замовника, за винагороду і за рахунок Замовника організовувати надання придбаного під навантаження щебеневої продукції рухомого складу для організації перевезення вантажів. (том 1 а.с. 31-32)

Обов`язки сторін та погодження умов договору визначені Розділом 2 договору №17/07/18 від 17.07.2018.

Так, у п.2.1 цього договору визначено, що Виконавець зобов`язується:

- здійснювати діяльність, по забезпеченню Замовника залізничним транспортом для організації перевезення вантажів відповідно до умов і вимог внутрішніх і міжнародних Правил залізничних перевезень, включаючи Соглашение о международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС) от 01.11.1951 (мова оригіналу) (Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951), Статуту залізниць України;

- забезпечити контроль проходження заявок на місячне планування експортних, імпортних, транзитних вантажів, а також вантажів, що перевозяться усередині України і в міждержавному сполученні, здійснюваного Замовником на умовах цього Договору;

- організовувати заявлене Замовником перевезення в строк не пізніше 7 (семи) робочих днів з моменту подачі заявки;

- здійснювати виконання додаткових транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з цими перевезеннями, за додатковою угодою.

Пунктом 2.3 договору №17/07/18 визначено, що виконавець не є перевізником. Перевезення не є зобов`язанням Виконавця.

Оплата послуг і інших платежів за договором здійснюється Замовником на підставі рахунків Виконавця (п.4.1 згаданого договору).

Відповідно до п.4.2 договору №17/07/18 від 17.07.2018, датою виконання послуг наданих Виконавцем за цим договором вважається дата відправлення вагонів відповідно до дати календарного штемпеля на залізничній накладній (по послугам пов`язаних з організацією перевезень).

Положеннями п.4.4 договору №17/07/18 від 17.07.2018 визначено, що за результатами кожного перевезення чи наданої послуги, або за певний період, сторони складають і підписують акт виконаних робіт/наданих послуг, в якому фіксується вартість винагороди і у разі потреби додаткові платежі, збори і тому подібне. Акт виконаних робіт/наданих послуг готується Виконавцем. Акт виконаних робіт/наданих послуг за послуги надані в поточному місяці надається Замовнику до завершення цього місяця та може датуватися останнім днем цього місяця. Не повернення Замовником направленого йому, в тому числі на електронну адресу для підписання акту виконаних робіт/наданих послуг і не надання письмових заперечень по ньому протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня надіслання, визнається сторонами як згода та підписання такого акту Замовником без заперечень.

На підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом ТОВ Бехівський гранітний кар`єр долучив акт надання послуг №5 від 25.07.2018, складений про те, що Виконавцем виконані роботи: відшкодування послуг з організації перевезення вантажів, вартістю 400000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 66666,67 грн. (том 1 а.с. 33)

До акту складено та підписано реєстр з послуг по організації перевезення вантажів. (том 1 а.с. 34)

Відповідно до платіжних доручень №2191 від 25.07.2018 та №2265 від 25.07.2018 (том 1 а.с. 36), платником - ТОВ Бехівський гранітний кар`єр оплату послуг ТОВ Гранбет проведено у розмірі 400000,00 грн., який відповідає сумам вказаним у акті надання послуг. (том 1 а.с. 35) ТОВ Гранбет виписав позивачу податкову накладну №5 від 25.07.2018 на загальну суму 100 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16666,67 грн.) (том 1 а.с. 37).

В матеріалах справи також наявна копія договору №15.07.2018 від 15.07.2018, укладеного ТОВ Гранбет з ТОВ Вектор-КД (том 2 а.с. 13-16), за яким Виконавець зобов`язується за дорученням Замовника, за винагороду і за рахунок Замовника організовувати надання придбаного під навантаження щебеневої продукції рухомого складу для організації перевезення вантажів.

Обов`язки сторін та погодження умов договору визначені розд. 2 договору №15/07/18 від 15.07.2018.

Так, у п.2.1 цього договору визначено, що Виконавець зобов`язується:

- здійснювати діяльність, по забезпеченню Замовника залізничним транспортом для організації перевезення вантажів відповідно до умов і вимог внутрішніх і міжнародних Правил залізничних перевезень, включаючи Соглашение о международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС) от 01.11.1951 (мова оригіналу) (Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951), Статуту залізниць України;

- забезпечити контроль проходження заявок на місячне планування експортних, імпортних, транзитних вантажів, а також вантажів, що перевозяться усередині України і в міждержавному сполученні, здійснюваного Замовником на умовах цього Договору;

- організовувати заявлене Замовником перевезення в строк не пізніше 7 (семи) робочих днів з моменту подачі заявки;

- здійснювати виконання додаткових транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з цими перевезеннями, за додатковою угодою.

Пунктом 2.3 договору №15/07/18 визначено, що виконавець не є перевізником. Перевезення не є зобов`язанням Виконавця.

Оплата послуг і інших платежів за договором здійснюється Замовником на підставі рахунків Виконавця (п.4.1 згаданого договору).

Відповідно до п.4.2 договору №15/07/18 від 15.07.2018, датою виконання послуг наданих Виконавцем за цим договором вважається дата відправлення вагонів відповідно до дати календарного штемпеля на залізничній накладній (по послугам пов`язаних з організацією перевезень).

Положеннями п.4.4 договору №15/07/18 від 15.07.2018 визначено, що за результатами кожного перевезення чи наданої послуги, або за певний період, сторони складають і підписують акт виконаних робіт/наданих послуг, в якому фіксується вартість винагороди і у разі потреби додаткові платежі, збори і тому подібне. Акт виконаних робіт/наданих послуг готується Виконавцем. Акт виконаних робіт/наданих послуг за послуги надані в поточному місяці надається Замовнику до завершення цього місяця та може датуватися останнім днем цього місяця.

На підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ Гранбет та ТОВ Вектор-КД надано акт надання послуг №58 від 25.07.2018, складений про те, що Виконавцем виконані роботи відшкодування послуг з організації перевезення вантажів, вартістю 390 000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 97 500,00 грн. (том 2 а.с. 17)

До акту складено та підписано реєстр з послуг по організації перевезення вантажів (том 2 а.с. 11-12).

Відповідно до платіжних доручень №16 від 01.08.2018 та №29 від 30.08.2018, платником - ТОВ Гранбет оплату послуг ТОВ Вектор-КД проведено у розмірі 390 000,00 грн, який відповідає сумам вказаним у акті надання послуг. Також представником третьої особи додані копії платіжних доручень від 26.07.2018 №678, від 26.07.2018 №79, віл 24.07.2018 №675, від 18.07.2018 №673 та від 12.07.2018 №665, згідно з якими платником ТОВ Нерудком оплату послуг ТОВ Вектор-КД проведено (том 2 а.с. 18, 19, 20-24).

Разом з тим, суд зазначає, що у матеріалах справи містяться виписки по рахункам ТОВ Бехівський гранітний кар`єр , з яких вбачається, що позивач оплачував послуги Публічного акціонерного товариства Українська залізниця за договором від 13 лютого 2018 року №08980/ЦТЛ-2018 (том 1 а.с. 73-84).

Колегія суддів вважає, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Аналізуючи надані позивачем письмові докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду про те, що вони не містять в собі відомостей, які б свідчили про отримання від контрагентів послуг, обумовлених договором, позивачем також не надано доказів наявності господарської потреби у послугах, замовлених у контрагентів.

Тобто, під час апеляційного розгляду справи податковим органом доведено, що фактичне здійснення господарської операції підтверджується лише формально складеними первинними документами, які не містять детальної інформації про надані послуги та їх зв`язок з господарською діяльність позивача, зокрема, не підтверджують досягнення товариством обґрунтованого економічного результату у вигляду прибутку.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів вважає, що висновок податкового органу, який міститься у акті перевірки позивача №1187/06-30-12-02/1356815 від 05.10.2018 є обґрунтованим та свідчить про правомірність податкового-повідомлення-рішення від 18.10.2018 № 0002241202.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо того, що операції між контрагентами фактично відбулися та відповідали вимогам Податкового кодексу, а відтак відсутні підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є безпідставними, та спростовані наведеними фактами та мотивами, які наведені судом апеляційної інстанції, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бехівський гранітний кар`єр" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 жовтня 2019 року.

Головуючий Франовська К.С. Судді Кузьменко Л.В. Совгира Д. І.