Постанова

від 02.10.2019 по справі 652/59/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 652/59/16-ц

провадження № 61-35506св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - фермерське господарство Степове ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Херсонської області, у складі колегії суддів: Склярської І. В., Пузанової Л. В., Фурман Т. Г., від 10 жовтня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства Степове (далі - ФГ Степове ) про дострокове розірвання договорів оренди землі, стягнення орендної плати та пені за прострочення сплати орендної плати.

Позов обґрунтовано тим, що 01 вересня 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договори оренди землі, згідно яких надали земельні ділянки, які належали їм на праві приватної власності, згідно державних актів серія ІІІ- ХС № 034821 та серії ІІІ-ХС № 034823 у строкове, платне користування ФГ Степове строком на 10 років.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .

Позивач стверджував, що згідно виданих нотаріусом свідоцтв про право на спадщину за заповітом став власником вказаних земельних ділянок та, відповідно до вимог статті 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до нього перейшли всі права та обов`язки за вказаними договорами оренди землі.

Відповідач не в повному обсязі сплатив орендну плату за 2012 рік, своєчасно не здійснював розрахунки по орендній платі за 2013, 2014 роки, та лише

30 листопада 2015 року розрахувався за 2013 рік, чим порушив умови договорів про своєчасне внесення орендної плати, за що передбачена сплата пені.

Вважав, що у нього наявне право на стягнення заборгованості по орендній платі і пені за несвоєчасну її сплату, а також на розірвання договорів оренди внаслідок систематичної несплати орендної плати.

Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог, викладених в заяві від 25 травня 2017 року, просив суд:

- розірвати договір оренди землі від 01 вересня 2009 року, укладений між ОСОБА_2 та ФГ Степове ;

- розірвати договір оренди землі від 01 вересня 2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ФГ Степове ;

- стягнути з ФГ Степове на свою користь заборгованість по орендній платі за договорами оренди землі за 2012-2015 роки в загальній сумі 19 771, 96 грн, виходячи з розрахунку 3 % від встановленої нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

- стягнути пеню за прострочення сплати орендної плати по договорами оренди землі за один рік в загальному розмірі 14 433, 52 грн

(по 7 216, 76 грн за кожну земельну ділянку).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Високопільського районного суду Херсонської області

від 11 серпня 2016 рокупозов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Високопільського районного суду Херсонської області

від 13 жовтня 2016 року заяву ФГ Степове про перегляд заочного рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 11 серпня

2016 року задоволено, заочне рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 11 серпня 2016 року скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку

Рішенням Високопільського районного суду Херсонської області

від 30 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 01 вересня 2009 року, укладений між ОСОБА_2 та ФГ Степове та зареєстрований у державному реєстрі земель 02 листопада 2009 року за № 4АА002373040971900061.

Розірвано договір оренди землі від 01 вересня 2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ФГ Степове та зареєстрований у державному реєстрі земель 02 листопада 2009 року за № 4АА002373040971900060.

Стягнуто з ФГ Степове на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2014-2015 роки згідно договорів оренди землі від 01 вересня

2009 року в розмірі 19 771, 96 грн, пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за 2013-2015 роки, за один рік, в загальному розмірі 14 433, 52 грн, а також сплачений судовий збір в розмірі 1 653, 60 грн та судові витрати по оплаті вартості судової почеркознавчої експертизи в сумі 8 000 грн.

Висновки суду першої інстанції мотивовані тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать дві земельні ділянки площею 5,22 га та 5,22 га, які розташовані на території Новопетрівської сільської ради Високопільського району Херсонської області. Зазначені земельні ділянки у власність позивач отримав згідно свідоцтв про право на спадщину, а тому відповідно до вимог статті 1218 ЦК України, до нього перейшли всі права та обов`язки за вказаними договорами оренди землі, що відповідає вимогам пункту 33 договорів оренди землі від 01 вересня 2009 року.

Відповідач в період 2012-2015 років належним чином не виконував свої зобов`язання за договорами оренди землі від 01 вересня 2009 року, в частині виплати орендної плати, що є підставою для їх дострокового розірвання.

Визначаючи розмір пені за прострочення сплати орендної плати за

2013-2015 роки, відповідно до пункту 11 договорів оренди землі, судом враховано річний строк позовної давності, визначений пунктом 1

частини другої статті 258 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 10 жовтня 2017 року, апеляційну скаргу ФГ Степове задоволено частково.

Рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 30 червня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про розірвання договорів оренди та стягнення заборгованості по орендній платі за 2015 рік, пені за несвоєчасне внесення орендної плати за 2013 та 2014 роки за договором оренди від 01 вересня 2009 року, укладеним з ОСОБА_2 та за 2015 рік скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовлено.

Це ж рішення в частині стягнення заборгованості з орендної плати

за 2014 рік, пені за несвоєчасне внесення орендної плати за 2013-2014 роки змінено, стягнуто з ФГ Степове на користь ОСОБА_1 орендну плату за 2014 рік в сумі 8 342, 30 грн, пеню за 2013-2014 роки в сумі 5 482, 30 грн, а усього 13 824, 60 грн.

В частині стягнення судового збору рішення місцевого суду змінено, зменшено суму стягнення із 1 653, 60 грн до 661, 20 грн, в частині стягнення судових витрат по оплаті проведеної судової експертизи залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 , набув право власності на орендовані відповідачем земельні ділянки у 2015 році, та отримав орендну плату за 2015-2016 роки відсутня обов`язкова складова для дострокового розірвання договорів оренди передбачена пунктом д)

частини першої статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), як систематична несплата орендної плати.

Право на розірвання договорів оренди з підстав несплати орендної плати за 2012-2014 роки належало ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які цим правом за свого життя не розпорядилися.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи № 652/59/16-ц із суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

06 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 652/59/16-ц передано судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована помилковістю висновків суду апеляційної інстанції. Виконання умов договору в частині внесення орендної плати визначено періодичними (щорічними) платежами. Оскільки ніяких домовленостей між сторонами договору про звільнення орендаря від обов`язку сплачувати орендну плату за 2012-2014 року не було, то кожний наступний платіж після виникнення заборгованості повинен зараховуватися на погашення існуючої заборгованості. За таких обставин вважав, що

у 2015 році отримав заборгованість по орендній платі за 2013 рік. Накладну в 2015 році заповнював керівник ФГ Степове .

Стверджував, що успадкував земельні ділянки без будь-яких обмежень, а суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржене судове рішення не врахував всіх обставин справи, не встановив дійсний обсяг успадкованих ним прав, як орендодавця за договорами оренди землі, не вірно зробив висновок щодо сплати орендної плати орендарем та віднесення її до конкретних періодів.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення ) на касаційну скаргу

У січні 2018 року до Верховного Суду надійшло заперечення ФГ Степове на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому відповідач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Стверджує, що в діях ФГ Степове щодо невиплати орендної плати за договорами оренди від 01 вересня 2009 року відсутня ознака систематичності порушення, а отже відсутні підстави для дострокового розірвання договорів.

ФГ Степове на виконання рішення Апеляційного суду Херсонської області від 10 жовтня 2017 року та для залагодження конфліктної ситуації сплатило ОСОБА_1 22 718, 86 грн.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 вересня 2009 року між ОСОБА_3 та ФГ Степове укладено договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Високопільського району Херсонської області площею 5,2201 га (кадастровий номер земельної ділянки 6521883500:06:025:0034), строком на 10 років

Також 01 вересня 2009 року між ОСОБА_2 та

ФГ Степове укладено договір оренди земельної ділянки, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Високопільського району Херсонської області, площею 5,2197 га (кадастровий номер земельної ділянки 6521883500:06:025:0036), строком на 10 років.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємцем ОСОБА_2 був його батько ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, не отримав свідоцтва про право на спадщину та не надав ФГ Степове документи на підтвердження своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_2

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадкоємцем ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , який на підставі свідоцтва

від 07 вересня 2015 року про право на спадщину за заповітом набув право власності на земельну ділянку, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Високопільського району Херсонської області площею 5,2201 га, кадастровий номер земельної ділянки 6521883500:06:025:0034.

Також, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва від 07 вересня 2015 року про право на спадщину за заповітом набув право власності на земельну ділянку, яка розташована на території Новопетрівської сільської ради Високопільського району Херсонської області площею 5,2197 га, (кадастровий номер земельної ділянки 6521883500:06:025:0036), що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно пункту 33 договорів оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно пункту 32 договорів оренди землі розірвання договору в односторонньому порядку допускається.

Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є невиконання орендарем обов`язку своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату. У разі розірвання договору оренди в односторонньому порядку орендодавець зобов`язаний письмово повідомити про це орендаря.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за життя не скористалися правом на дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок.

ФГ Степове виплатило ОСОБА_1 орендну плату за договорами оренди землі від 01 вересня 2009 року, укладеними з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за 2013 рік - 30 листопада 2015 року, а за 2015 та 2016 роки в строки, визначені умовами договору.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми прав

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 213 ЦПК України 2004 року передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень статті 57 ЦПК України 2004 року доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до частини третьої статті 10 , статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Подібні за змістом положення містять статті 76, 81 чинного ЦПК України .

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди

землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичного порушення договору, може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

При цьому, неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 6-8 договорів оренди землі від 01 вересня 2009 року визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1 795, 62 грн один раз на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у термін до

15 грудня кожного року.

Обґрунтовуючи свій позов, ОСОБА_1 зазначав, що заборгованість по договорах оренди виникла з 2012 року, збільшувалася протягом

2013-2014 років та становила по 9 885, 98 грн за кожним договором.

У 2015 - 2016 роках ФГ Степове сплатило на його користь орендну плату в сумах, що відповідали нарахуванням за ці роки, однак вважав, що такі платежі мають зараховуватися на погашення існуючої заборгованості.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що орендна плата за договорами оренди землі від 01 вересня 2009 року, укладеними між ФГ Степове

та ОСОБА_2 , а також ФГ Степове та ОСОБА_3 :

- за 2012 рік у розмірі 1 798, 62 грн не сплачена;

- за 2013 рік у розмірі 3 339 грн сплачена 30 листопада 2015 року;

- за 2014 рік у розмірі 4 171, 15 грн не сплачена;

- за 2015 рік у розмірі 4 171 грн сплачена 09 листопада 2015 року;

- за 2016 рік у розмірі 4 171 грн сплачена.

Враховуючи, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до позивача у порядку спадкування не є підставою для зміни або розірвання договору оренди, касаційний суд погоджується з висновками апеляційного суду, що до позивача перейшло право на отримання орендної плати, в тому числі заборгованості за попередні роки.

З урахуванням встановлених обставин справи та поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності, висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення з ФГ Степове на користь позивача заборгованості з виплати орендної плати за 2014 рік за договорами оренди землі від 01 вересня 2009 року в сумі по 4 171, 15 грн за кожним із договорів, є правильним.

Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, що отримана

ним 09 листопада 2015 року орендна плата в розмірі 4 171 грн за кожним із договорів, сплачена в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди, оскільки в наданих відповідачем копіях накладних від 09 листопада 2015 року вказано призначення платежу - за період оренди 2015 року .

Обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що факт несплати відповідачем орендної плати за 2013-2014 роки за договором, укладеним з ОСОБА_3 є підставою для стягнення з ФГ Степове відповідно до пункту 11 договору пені за порушення строків виконання зобов`язання у розмірі 0, 2 % від несплаченої суми.

Встановивши, що відповідач неналежно виконував свої зобов`язання за договорами оренди землі від 01 вересня 2009 року, а саме не здійснив виплату орендної плати за 2012, 2014 роки, а орендну плату за 2013 рік виплатив із порушенням встановлених договором строків, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для дострокового розірвання договорів оренди землі у зв`язку із систематичним порушенням їх умов з боку орендаря.

Вказаний висновок суду першої інстанції відповідає усталеній судовій практиці суду касаційної інстанції.

Так зокрема у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18 Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість .

У пункті 10.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість. Той факт, що відповідач сплатив усю суму заборгованості з орендної плати за землю, не має правового значення для вирішення спору, оскільки судами встановлений факт її систематичної несплати протягом періоду дії договору оренди землі.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині розірвання договорів оренди землі від 01 вересня 2009 року, апеляційний суд виходив з того, що порушення з боку орендаря в частині невиплати та несвоєчасної виплати орендної плати, допущені за життя спадкодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можуть бути підставою для розірвання зазначених договорів за вимогою спадкоємця, а ОСОБА_1 набувши право власності на земельні ділянки у 2015 році та отримавши орендну плату за 2015-2016 роки такого права вимоги не набув, що свідчить про відсутність систематичності порушення умов договорів.

Разом з тим, відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України).

Відповідач в період 2012 - 2014 років, тобто під час дії договорів оренди землі від 01 вересня 2009 року, належним чином не виконував свої зобов`язання за договорами в частині виплати орендної плати, що істотним чином порушило права орендодавців, яке підлягає захисту шляхом дострокового розірвання договорів оренди.

ОСОБА_1 , як спадкоємець орендодавців за договорами оренди землі

від 01 вересня 2009 року має право заявити вимогу про розірвання вказаних договорів, у тому числі з підстав порушень допущених орендарем за життя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Суд апеляційної інстанції вказаних обставин та норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини не врахував та в цій частині помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

За змістом статті 412 ЦПК України підставами для скасування рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Згідно статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але апеляційним судом в частині вирішення позовних вимог про розірвання договорів оренди землі неправильно застосовані норми матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про скасування рішення суду апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про розірвання договорів оренди землі, та залишення в цій частині в силі рішення місцевого суду.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 412, 413, 415, 416, 418, 419, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Херсонської області від 10 жовтня 2017 року в частині вирішення позовних вимог про розірвання договорів оренди землі скасувати, залишивши в цій частині в силі рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 30 червня 2017 року.

В іншій частині рішення Апеляційного суду Херсонської області від 10 жовтня 2017 року залишити без змін.

Стягнути із фермерського господарство Степове (ідентифікаційний код юридичної особи 30040236, Херсонська обл., смт. Високопілля,

вул. Суворова, 86) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) 1 322, 88 грн судового збору сплаченого за подання касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович