Рішення

від 19.09.2019 по справі 460/1297/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2019 року м. Рівне №460/1297/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: ОСОБА_1 , представник Боржецький О ОСОБА_2 Л ОСОБА_2 , відповідача: представник не прибув, третьої особи відповідача: представник Дячук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доДержавної екологічної інспекції України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна екологічна інспекція у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - В С Т А Н О В И В:

03.06.2019 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної екологічної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу №154-о від 03.05.2019, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 04.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 20.06.2019. Судом залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну екологічну інспекцію у Рівненській області.

В судовому засіданні 20.06.2019 оголошено перерву до 09.07.2019 у зв`язку з витребуванням у відповідача документів, що підтверджують скорочення штату.

01.07.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву Державної екологічної інспекції України (том 1 а.с.99-109).

В судовому засіданні 09.07.2019 з`ясовано, що спір стосується звільнення з публічної служби особи з посади, яка віднесена до категорії Б посад державної служби за частиною другою статті 6 Закону України Про державну службу №889-VIII від 10.12.2015, а службові особи, посади яких належать до посад державної служби категорії А або Б , за Законом України Про запобігання корупції №1700-VII від 14.10.2014 віднесені до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Відповідно до цього та з врахуванням вимог пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалено розглядати справу №460/1297/19 за правилами загального позовного провадження, відповідно до чого на 25.07.2019 призначено підготовче засідання. Також судом витребувано у Державної екологічної інспекції України офіційну інформацію про перелік усіх посад, які були вакантними в Державної екологічної інспекції України у період часу з 31.10.2018 по 03.05.2019 (по усіх територіальних органах (структурних підрозділах), з додаванням усіх штатних розписів, які діяли в даний період часу, а також інформацію про працівників, які були прийнятті на службу у період з 31.10.2018 по 03.05.2019 та довідку про середньомісячний заробіток позивача, складену відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995.

Ухвалою від 25.07.2019 закрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 19.09.2019.

В судове засідання 19.09.2019 сторона відповідача не прибула, хоча про день та час судового засідання повідомлялася належним чином, про поважні причин неприбуття не повідомляла.

З урахуванням вимог статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив про розгляд справи у відсутність сторони відповідача.

В судовому засіданні 19.09.2019 проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Згідно з позовною заявою, поясненнями позивача і його представника в судовому засіданні, наказом №154-о від 03.05.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області у зв`язку з ліквідацією Державної екологічної інспекції у Рівненській області відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України Про державну службу . Сторона позивача зазначила, що територіальні органи Державної екологічної інспекції (інспекції в областях) було замінено на міжрегіональні територіальні органи (інспекції округів), а відтак фактично відбувалося реформування територіальних органів Держекоінспекції України шляхом їх об`єднання. Зауважила, що функції Держекоінспекції у Рівненській області фактично не припинені, а покладені на Держекоінспекцію Поліського округу, тобто по суті ліквідація як така не відбувалася, позаяк мала місце реорганізація одного територіального органу Держекоінспекції в інший. Сторона позивача наголошувала, що ОСОБА_1 не було запропоновано вакантних, а тим більше рівноцінних посад за весь період з моменту попередження до моменту звільнення, чим порушено вимоги ст.ст.40,49-2 КЗпП України. Також відповідачем було порушено ще й вимоги ч.1,2 ст.42 КЗпП України, тобто не враховано переважного права позивача на залишення на роботі шляхом переведення до нової структури. За таких обставин, сторона позивача вважає, що наказ про звільнення позивача є протиправним, необґрунтованим та підлягає скасуванню, а позивач поновленню на посаді в судовому порядку.

Згідно з відзивом на позовну заяву відповідач позов не визнає, вважає позовні вимоги безпідставними. Обґрунтовуючи свою позицію сторона відповідача зауважує, що звільнення ОСОБА_1 згідно з наказом №154-О від 03.05.2019 відбулося з дотриманням чинного законодавства. Після попередження про вивільнення позивача, він тривалий час перебував на лікарняному у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, кореспонденцію не приймав та не бажав вирішувати питання щодо прийняття наявних пропозицій щодо подальшого проходження публічної служби. У межах рівнозначних посад керівників територіальних органів Держекоінспекції ОСОБА_1 запропоновано всі наявні посади, а на момент формування пропозицій посад 31.10.2018 посада начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу не була вакантною. Відтак, сторона відповідача доводила, що всі права та гарантії ОСОБА_1 при вивільненні та строки, встановлені законодавством при вивільненні працівників дотримано, а тому в задоволенні позову просила відмовити.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна екологічна інспекція у Рівненській області письмових пояснень суду не надавала. Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала позицію відповідача у справі, просила в позові відмовити.

Дослідженням доказів по справі суд встановив наступне.

ОСОБА_1 розпочав свою трудову діяльність у галузі екології з 03.05.2007, коли був призначений на посаду начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області. 23.05.2013 в порядку переведення був призначений на посаду директора департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА. Далі, також в порядку переведення, наказом Держекоінспекції України №297-о від 19.11.2013 ОСОБА_1 призначений на посаду начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області Державної екологічної інспекції України (том 1 а.с.14-17).

ОСОБА_1 має диплом магістра державного управління; за час трудової діяльності неодноразово нагороджувався грамотами, подяками, дипломами; є співавтором монографії Захист від забруднення ландшафтів побутовими та промисловими відходами на основі використання природних сорбентів ; має патент на корисну модель №35803 Спосіб безпечного збереження побутових відходів на існуючих полігонах (том 1 а.с.44-51).

На виконання постанови Кабінету Міністрів України Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища №102 від 21.02.2018 та відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України Про ліквідацію Державної екологічної інспекції у Рівненській області №228 від 29.10.2018 у зв`язку з ліквідацією Державної екологічної інспекції у Рівненській області ОСОБА_1 попереджено про скорочення посади начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області по закінченню двох місяців з моменту вручення попередження.

Попередження про наступне вивільнення датоване 31.10.2018, а вручене ОСОБА_1 19.02.2019 (том 1 а.с.18).

У попередженні ОСОБА_1 були запропоновані для переведення такі вакансії::

1) заступника начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області;

2) першого заступника начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області;

3) заступника начальника Державної екологічної інспекції у Луганській області - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Луганської області;

4) першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області;

5) заступника начальника Державної екологічної інспекції у Тернопільській області - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області;

6) першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернівецької області;

7) заступника начальника Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернівецької області (том 1 а.с.126).

На жодну із запропонованих вакансій позивач не погодився, про що свідчать його підписи під відповідною приміткою.

Жодних інших пропозицій вакантних посад відповідач позивачу в період з 31.10.2018 по 03.05.2019 не робив, і дана обставина визнана усіма учасниками справи.

03.05.2019 відповідач видав наказ №154-о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області у зв`язку з ліквідацією Державної екологічної інспекції у Рівненській області відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу (том 1 а.с.19, 155).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України Про державну службу №889-VIII від 10.12.2015.

Пункт 4 статті 83 вказаного Закону серед підстав для припинення державної служби виділяє її припинення за ініціативою суб`єкта призначення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 цього Закону (в редакції, яка діяла на час звільнення позивача) однією з підстав для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

Частиною третьою цієї статті (у відповідній редакції) було визначено, що процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю. Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення. Державний службовець, якого звільнено на підставі пункту 1 частини першої цієї статті, у разі створення в державному органі, з якого його звільнено, нової посади чи появи вакантної посади, що відповідає кваліфікації державного службовця, протягом шести місяців з дня звільнення має право поворотного прийняття на службу за його заявою, якщо він був призначений на посаду в цьому органі за результатами конкурсу.

Отже, на процедуру вивільнення позивача поширювалися нормами КЗпП України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною другою цієї статті звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

За правилами частин першої-третьої статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Територіальні органи Державної екологічної інспекції були утворені як юридичні особи публічного права на підставі постанови Кабінету Міністрів України №995 від 14.09.2011. Згідно додатку до вказаної постанови до переліку територіальних органів Державної екологічної інспекції входили:

1) Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим,

2) Державна екологічна інспекція у Вінницькій області,

3) Державна екологічна інспекція у Волинській області,

4) Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області,

5) Державна екологічна інспекція у Донецькій області,

6) Державна екологічна інспекція у Житомирській області,

7) Державна екологічна інспекція у Закарпатській області,

8) Державна екологічна інспекція у Запорізькій області,

9) Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області,

10) Державна екологічна інспекція у Київській області,

11) Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області,

12) Державна екологічна інспекція у Луганській області,

13) Державна екологічна інспекція у Львівській області,

14) Державна екологічна інспекція у Миколаївській області,

15) Державна екологічна інспекція в Одеській області,

16) Державна екологічна інспекція у Полтавській області,

17) Державна екологічна інспекція у Рівненській області,

18) Державна екологічна інспекція у Сумській області,

19) Державна екологічна інспекція у Тернопільській області,

20) Державна екологічна інспекція у Харківській області,

21) Державна екологічна інспекція у Херсонській області,

22) Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області,

23) Державна екологічна інспекція у Черкаській області,

24) Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області,

25) Державна екологічна інспекція у Чернігівській області,

26) Державна екологічна інспекція у м. Києві,

27) Державна екологічна інспекція у м. Севастополі,

28) Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція,

29) Державна Азовська морська екологічна інспекція,

30) Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря.

Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі були затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №429 від 04.11.2011.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища №102 від 21.02.2018, вирішено утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції за переліком згідно з додатком 1 та ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції за переліком згідно з додатком 2. Установлено, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, що ліквідуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови.

За змістом додатку 2 до вказаної постанови ліквідуються такі територіальні органи Держекоінспекції:

1) Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим,

2) Державна екологічна інспекція у Житомирській області,

3) Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області

4) Державна екологічна інспекція у Київській області,

5) Державна екологічна інспекція у Полтавській області,

6) Державна екологічна інспекція у Рівненській області,

7) Державна екологічна інспекція у Черкаській області,

8) Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області,

9) Державна екологічна інспекція у м. Києві,

10) Державна екологічна інспекція у м. Севастополі,

11) Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція,

12) Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря.

За змістом додатку 1 до вказаної постанови на їх базі утворюються такі міжрегіональні територіальні органи:

1) Державна екологічна інспекція Cтоличного округу (м. Київ та Київська область),

2) Державна екологічна інспекція Карпатського округу (Івано-Франківська та Чернівецька області),

3) Державна екологічна інспекція Центрального округу (Полтавська та Черкаська області),

4) Державна екологічна інспекція Поліського округу (Житомирська та Рівненська області),

5) Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу.

Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №312 від 11.08.2017, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за №1080/30948. А Положення про державні екологічні інспекції в округах наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №347 від 04.10.2018, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.10.2018 за № 1174/32626.

Наказом Державної екологічної інспекції України №257 від 27.11.2018 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу. Як вбачається із змісту наведеного Положення завдання та повноваження новоствореного територіального органу Держекоінспекції України відповідають завданням та повноваженням Державної екологічної інспекції у Рівненській області, визначеним у Положенні про Державну екологічну інспекцію у Рівненській області, затверджене наказом Державної екологічної інспекції України №652 від 28.09.2017, що ліквідується (том 1 а.с.20-33, 34-40).

Відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України №157 від 01.08.2018 Про реалізацію заходів державного нагляду (контролю) Держекоінспекції на 2018 рік у колонці 9 "Найменування органу державного нагляду (контролю)" Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2018 рік, затвердженого наказом Держекоінспекції №710 від 30.11.2017 (зі змінами внесеними наказом Держекоінспекції №8 від 30.01.2018) слова Інспекція у Житомирській області та Інспекція у Рівненській області слід замінити словами Інспекція Поліського округу . Зміни, зазначені у пункті 1 цього наказу застосовувати до заходів державного нагляду (контролю), дату початку яких у Річному плані здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2018 рік встановлено з 13.08.2018. Начальнику Державної екологічної інспекції Поліського округу велено забезпечити організацію подальшого виконання підпорядкованою Інспекцією планових завдань із здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства суб`єктами господарювання на територіях Житомирської та Рівненської областей (том 1 а.с.41).

З наведеного слідує, що функції, завдання та повноваження Державної екологічної інспекції у Рівненській області покладені на Державну екологічну інспекцію Поліського округу, що, в свою чергу, свідчить про реорганізацію однієї державної установи в іншу шляхом ліквідації.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до положень частини першої статі 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняє свою діяльність, передаючи все своє майно, права та обов`язки іншим юридичним особам - правонаступникам внаслідок реорганізації (через злиття, приєднання, поділ, перетворення) або ліквідації.

Тобто, при реорганізації юридична особа припиняється, але її права та обов`язки в порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи. При цьому до правонаступника переходять обов`язки не тільки в частині майнових прав, а й трудових відносин, в тому числі обов`язок щодо працевлаштування працівника (переведення працівника на іншу роботу).

Ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У зв`язку з цим при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права, про ліквідацію яких було прийнято рішення, судам належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з`ясовувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). При вирішенні зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема: припинено виконання функцій ліквідованого органу чи покладено виконання цих функцій на інший орган.

Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Аналогічна позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України у постановах від 04.03.2014 №21-8а14, від 27.05.2014 №21-108а14, від 28.10.2014 №21-484а14, від 19.01.2016 №21-2225а15 та була підтримана Верховним Судом у постановах від 10.10.2018 по справі №816/979/17, від 20.06.2018 по справі №П/811/3349/15

Таким чином, у випадку ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, обов`язок щодо працевлаштування (пропозиції про працевлаштування згідно статті 49-2 КЗпП) працівників ліквідованої установи (організації) поширюється не лише на цю установу (організацію), а й на відповідну новостворену установу (організацію), оскільки, як зазначено Верховним Судом України, роботодавцем у такому випадку є держава, а не окрема установа, що діє від імені держави.

Варто також відмітити, що законодавством передбачена можливість роботодавця виконання наведених вимог.

Так, згідно частини п`ятої статті 22 Закону України Про державну службу у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов`язкового проведення конкурсу.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 41 Закону України "Про державну службу" державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу: на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Таким чином, обов`язок роботодавця щодо працевлаштування працівника державної установи, що ліквідується із утворенням нової установи, що буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, може бути виконаний шляхом пропозиції працівникові роботи в утвореній установі та, у випадку згоди, переведення працівника в порядку частини п`ятої статті 22, пункту другого частини першої статті 41 Закону №889-VIII.

Варто зазначити, що власник або уповноважений ним орган вважаються такими, що належно виконали вимоги частини 2 статті 40, частини 3 статті 49-2 КЗпП України стосовно працевлаштування працівника, якщо запропонували йому наявну на підприємстві роботу, тобто, вакантну посаду або роботу за відповідною професією, спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника або уповноважений ним орган з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини 3 статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 18.10.2017 у справі №6-1723цс17 та підтримані Верховним Судом у постанові від 10.10.2018 у справі №816/979/17.

Як встановлено судом, попередження про наступне вивільнення начальнику Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головному державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області Колодичу П.Д. підписано 31.10.2018, а вручене 19.02.2019. А 03.05.2019 ОСОБА_1 звільнено відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу №889-VIII від 10.12.2015.

При цьому, ОСОБА_1 були запропоновані для переведення лише сім вакансій:

1) заступника начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області;

2) першого заступника начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області;

3) заступника начальника Державної екологічної інспекції у Луганській області - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Луганської області;

4) першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області;

5) заступника начальника Державної екологічної інспекції у Тернопільській області - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області;

6) першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернівецької області;

7) заступника начальника Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернівецької області (том 1 а.с.126).

Однак, як встановлено судом в період часу з 31.10.2018 по 03.05.2019 були вакантними значно більше посад, які могли, але не були запропоновані Державною екологічною інспекцією України ОСОБА_1 , причому як в новоутвореній установі, створеній базі ліквідовуваної, так і в інших установах, яких реорганізація не торкнулася.

Так, Державною екологічною інспекцією України надано суду довідку за №39 від 08.07.2019, якою підтверджено, що станом на 03.05.2019 були вакантними такі посади у територіальних органах Держекоінспекції:

1) начальник Державної екологічної інспекції в Одеській області,

2) начальник Державної екологічної інспекції у Сумській області,

3) перший заступник начальника Державної екологічної інспекції у Сумській області,

4) заступник начальника Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (том 1 а.с.124).

З наведеного вбачається, що перших три посади, вакантні на 03.05.2019, позивачу не пропонувалися.

Як свідчить надана на вимогу суду і підкріплена штатними розписами інформація, у відповідний проміжок часу були вакантними і не пропонувались позивачу такі посади у територіальних органах Держекоінспекції, що не зазнали реорганізації:

1) начальника Державної екологічної інспекції у Запорізькій області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області (з 09.01.2019 по 18.03.2019);

2) начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Одеської області (з 19.03.2019 по 03.05.2019);

3) начальника Державної екологічної інспекції у Сумській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області (з 06.04.2019 по 03.05.2019);

4) першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Сумській області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області (з 16.04.2019 по 03.05.2019);

5) першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Харківській області - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Харківської області (з 23.11.2018 по 10.12.2018);

6) начальника Державної екологічної інспекції у Херсонській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області (а.с.13.03.2018 по 03.05.2019).

Більше того, як свідчить надана на вимогу суду і підкріплена штатними розписами інформація, у відповідний проміжок часу були вакантними і не пропонувались позивачу такі посади у новоутворених територіальних органах Держекоінспекції:

1) першого заступника начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу - першого заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу (з 31.10.2018 по 14.01.2019);

2) заступника начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу (з 31.10.2018 по 20.12.2018);

3) заступника начальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Карпатського округу (з 08.02.2019 по 27.03.2019).

Крім того, судом встановлено, що з 20.03.2019 була вакантною і посада начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу, тобто та посада, яка є бажаною для позивача. Так, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 у справі №0640/4674/18, яке набрало законної сили 20.03.2019, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України №186-0 від 21.06.2018 про призначення ОСОБА_3 на посаду начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу за переведенням з посади начальника Державної екологічної інспекції у Житомирській області без проведення конкурсу на зайняття вакантної посади (том 1 а.с.158-161).

Також були вакантними посади і в апараті Державної екологічної інспекції України.

Як слідує з наведеного вище, відповідачем не було запропоновано позивачу усі вакантні рівнозначні посади, які існували в державному органі, як на момент формування попередження про вивільнення (31.10.2018), так і на момент його вручення (19.02.2019), а так само і посади, які вивільнялися у відповідний проміжок часу до дня звільнення позивача включно.

У ході судового розгляду відповідач не подав до суду ні доказів пропонування позивачу всіх наявних вакансій, ні доказів неможливості працевлаштування позивача в штаті новоствореного органу - Державної екологічної інспекції Поліського округу за професією чи за спеціальністю, ні доказів неможливості надати позивачу іншу роботу в інших структурних підрозділах з урахуванням навичок, вмінь та інших професійних параметрів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відносно позивача у спірних правовідносинах не була дотримана процедура належного, тобто з дотриманням ч.2 ст. 40, ст. 49-2 Кодексу законів про працю України, вирішення питання подальшого проходження публічної служби на посадах державних службовців в одночасно створених, а також інших підрозділах та апараті відповідача, а відтак звільнення позивача було незаконним.

Таку ж позицію судів у подібних правовідносинах підтримав Верховний Суд у постанові від 10.10.2018 у справі № 816/979/17.

Що стосується переважного права позивача на залишення на роботі, то таке, з огляду на відсутність його розгляду відповідачем у межах відповідної процедури, судом вирішуватись не може.

З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини справи, суд вважає, що наказ Державної екологічної інспекції України №154-О від 03.05.52019 Про звільнення ОСОБА_1 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 - поновленню на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Рівненської області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області з 03.05.2019.

Відповідно до статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу".

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З огляду на викладені норми, при обчисленні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Аналогічну позицію було висловлено у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 по справі № 635/2084/16-ц.

Згідно з розрахунком заробітної плати позивача (том 1 а.с.91) середньоденна заробітна плата складає 703,46 грн. Період вимушеного прогулу з 03.05.2019 по 19.09.2019 становить 97 робочих днів. Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з Державної екологічної інспекції у Рівненській області на користь позивача, становить 68235,62 грн. (703,46 грн. х 97).

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших витрат суду не подано, підстави для застосування статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Державної екологічної інспекції України (код ЄДРПОУ 37508533, Новопечерський пров. 3, корпус 2, м.Київ, 01042), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державна екологічна інспекція у Рівненській області (код ЄДРПОУ 38012803, вул.Галицького, 19, м.Рівне, 33027), - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування наказ Державної екологічної інспекції України №154-О від 03.05.2019 Про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Рівненської області з 3 травня 2019 року.

Стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 68235 (шістдесят вісім тисяч двісті тридцять п`ять) гривень 62 копійки.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, а саме 14772 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 66 копійок - звернути до негайного виконання..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 30 вересня 2019 року.

Суддя Друзенко Н.В.