Постанова

від 09.10.2019 по справі 910/6267/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2019 р. Справа№ 910/6267/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018

у справі №910/6267/18 (суддя Привалов А.І.)

за позовом ОСОБА_2

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Унірем-Агро ;

2. ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1:

1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_4 ,

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та зобов`язання привести статутні документи товариства у відповідності до вимог закону

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 27.09.2018) до Товариства з обмеженою відповідальністю Унірем- Агро (далі - ТОВ Унірем-Агро , товариство, відповідач-1) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач-2) про визнання недійсним з 18.04.2006 ухваленого загальними зборами засновників ТОВ Унірем-Агро рішення, оформленого протоколом № 2 від 18.04.2006, та зобов`язання учасника ТОВ Унірем-Агро ОСОБА_9 привести статутні документи товариства у відповідність до вимог закону.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.08.2018 та від 30.08.2018 залучено до участі у справі №910/6267/18 в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа-1) та ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , третя особа-2).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №910/6267/18 позов задоволено частково, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Унірем-Ойл (ідентифікаційний код 31329842), яке оформлено протоколом №2 від 18.04.2006, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, суд виходив з того, що фактично підставою позову у справі є відсутність оригіналу протоколу №2 від 18.04.2006, відсутність доказів реєстрації позивача на зборах учасників ТОВ Унірем-Агро 18.04.2006, а також відсутність письмової згоди позивача на голосування за питання, які не було включено до порядку денного та відсутність доказів сплати учасниками товариства своїх внесків до статутного капіталу товариства станом на час проведення загальних зборів товариства, оформлених оспорюваним рішенням; ані відповідачами, ані третіми особами відсутність можливості надати оригінал протоколу №2 від 18.04.2006 загальних зборів товариства у визначеному чинним господарським процесуальним законодавством України не обґрунтовано; зі змісту наданих Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією матеріалів реєстраційної справи ТОВ Унірем-Агро вбачається, що вказані матеріали не містять ані оригіналу спірного протоколу №2 від 18.04.2006, ані оригіналу протоколу реєстрації учасників, які прибули для участі у загальних зборах учасників товариства 18.04.2006; ненадання учасниками справи на вимогу ухвали суду оригіналу протоколу №2 від 18.04.2006, яким оформлене спірне рішення загальних зборів, унеможливлює призначення судової почеркознавчої експертизи у справі.

Суд, на підставі пояснень позивача, не спростованих відповідачами та третіми особами належними та допустимими доказами, враховуючи ненадання останніми оригіналу протоколу №2 від 18.04.2006, встановив обставини визначення в оспорюваному рішенні питанням другим порядку денного - перерозподіл часток учасників товариства, та непідписання позивачем примірника оспорюваного протоколу, яким оформлено рішення вищого органу управління відповідача-1, визнав встановленими обставини, які покладені позивачем в якості підстави даного позову.

У зв`язку з тим, що позивачем, частка якого складає 51% статутного капіталу, не було здійснено волевиявлення, як учасника товариства, та не підписувалось примірнику протоколу №2 від 18.04.2006, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача-1, яке оформлено протоколом №2 від 18.04.2006.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про зобов`язання учасника ТОВ Унірем-Агро привести статутні документи товариства у відповідність до вимог закону, суд виходив з того, що така вимога носить абстрактний характер та не визначає конкретних дій, які необхідно вчинити відповідачеві-2 для відновлення прав позивача; на момент вирішення даного спору в матеріалах справи відсутні докази порушення прав позивача зі сторони відповідача-2 - ОСОБА_9

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Унірем-Ойл , оформленого протоколом №2 від 18.04.2006 та постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаної вимоги.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

В обґрунтування скарги апелянт наголошував, що в оскаржуваному рішенні судом не було зазначено про подання представником третьої особи-1 клопотання про закриття провадження у справі, не досліджено та не надано жодної правової оцінки викладеним в даному клопотанні та у поясненнях ОСОБА_1 обставинам, які свідчать про наявність підстав для закриття провадження у справі у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Апелянт також звертав увагу на те, що на час прийняття оскаржуваного рішення набрало законної сили рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 у справі №910/9980/17, суб`єктний склад сторін, предмет та підстави позову у якій та у даній справі є тотожними; у вказаному рішенні було встановлено, зокрема, що протокол №2 від 18.04.2006 та нова редакція Статуту, затверджена відповідним рішенням загальних зборів, містять підпис ОСОБА_8 , у зв`язку з чим суд у вказаній справі дійшов висновку про недоведеність наявності підстав для визнання такого рішення загальних зборів учасників товариства недійсним; додатковим підтвердженням присутності позивача на загальних зборах учасників товариства 18.04.2006 та схвалення ним відповідних рішень є обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі №910/18443/17 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Унірем-Агро про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №910/6267/18 та призначено до розгляду на 19.03.2019.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Власова Ю.Л. у відпустці, розгляд справи №910/6267/18, призначений на 19.03.2019, не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 розгляд апеляційної скарги у справі №910/6267/18 призначено на 11.04.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 07.05.2019.

На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/171/19 від 16.05.2019, у зв`язку з призначенням головуючого судді Власова Ю.Л. на посаду судді Верховного Суду у Касаційний господарський суд (Указ Президента України Про призначення суддів Верховного Суду від 07.05.2019 №195/2019), призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6267/18.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.05.2019 вищевказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Жук Г.А., Дикунської С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №910/6267/18 прийнято до провадження вищевказаним складом суду, призначено до розгляду на 19.06.2019.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду 05.06.2019 від представника скаржника надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2019 в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Судове засідання 19.06.2019 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Жук Г.А., яка входить до складу колегії суддів, на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №910/6267/18 призначено на 11.09.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, у розгляді справи №910/6267/18 оголошено перерву до 09.10.2019.

У судове засідання 09.10.2019 позивач, відповідач-1, відповідач-2 та третя особа-2 не з`явились, своїх уповноважених представників не направили, про місце, день та час розгляду даної справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача, відповідачів та третьої особи-2, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги за їх відсутності.

У судовому засіданні представник третьої особи-1 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду скасувати в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформлене протоколом №2 від 18.04.2006 та постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вказаної вимоги.

09.10.2019 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що предметом апеляційного перегляду у даній справі є рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача-1, оформленого протоколом №2 від 18.04.2006.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника третьої особи-1, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Поняття, види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права та обов`язки їх учасників і засновників регулюються Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Господарським кодексом України (надалі - ГК України), Законом України Про господарські товариства № 1576-XII від 19.09.1991 (до правовідносин, які виникли до втрати ним чинності в частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю у зв`язку набранням чинності 17.06.2018 Законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 06.02.2018).

Згідно положень частини 1 статті 140 ЦК України та частини 1 статті 50 Закону України Про господарські товариства товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

У відповідності до вимог статей 87, 91, 92 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення з дня її державної реєстрації і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. Цивільна дієздатність юридичної особи визначається моментом набуття цивільних прав та обов`язків, які юридична особа здійснює через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до статті 143 ЦК України є Статут, який серед іншого повинен містити відомості про вид товариства, предмет, цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства, порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів, порядок ліквідації чи реорганізації товариства, а також права та обов`язки учасників товариства.

Аналогічні приписи містить стаття 4 Закону України Про господарські товариства .

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Унірем-Агро було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.02.2001, якому присвоєно код 31329842, що підтверджується відповідним витягом від 05.05.2018 за №1003942701 (а.с. 17-19, т. 1).

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1 Статуту ТОВ Унірем-Агро , в редакції, затвердженій Зборами учасників ТОВ Унірем-Агро від 06.10.2005, яка була чинна станом на момент проведення спірних загальних зборів (далі - Статут) ТОВ Унірем-Агро з іноземною інвестицією засноване установчими зборами учасників від 12.02.2001. Товариство є юридичною особою відповідно до чинного законодавства України і має всі ознаки, які належать юридичній особі.

Як стверджує позивач, 18.07.2005 ОСОБА_8 став учасником (іноземним інвестором) ТОВ Унірем-Агро з часткою у статутному капіталі, що складала станом на 18.07.2005 - 51% та була повністю сплачена станом на 10.10.2005.

Повна сплата частки документально підтверджується Свідоцтвом про право власності на майно та майнові права ТОВ Унірем-Агро від 10.10.2015 (а.с. 20, т. 1).

З доданої позивачем до позовної заяви фотокопії протоколу зборів учасників ТОВ Унірем-Агро №2 від 18.04.2006 вбачається, що 18.04.2006 відбулись Загальні збори учасників ТОВ Унірем-Агро , за результатами проведення яких прийнято оспорюване рішення, яким надано згоду на внесення позивачем до статутного капіталу відповідача-1 частину свого внеску у вигляді (56%) сільськогосподарської техніки для енергозберігаючої технології обробки землі та обладнання виробництва Канади та США на суму 3 078 556 доларів США в обмін на корпоративні права, а також внесено зміни до Статуту товариства відповідача-1, зокрема, до п. 4.8 статуту, та перерозподілено розмір часток учасників товариства.

В протоколі зборів учасників ТОВ Унірем-Агро №2 від 18.04.2006 зазначено про присутність на загальних зборах 18.04.2006 наступних учасників товариства - ОСОБА_8 (70% голосів), ОСОБА_1 (19% голосів), ОСОБА_4 (4,5% голосів), ОСОБА_9 (1% голосів) та ОСОБА_10 (1% голосів).

Разом з тим, з пунктів 1.2, 4.8 Статуту вбачається, що на момент проведення вказаних загальних зборів учасниками товариства були:

- іноземний інвестор - громадянин Канади - ОСОБА_8 (вклад учасника до статутного капіталу Товариства - 3939000,00 грн або 780000,00 доларів США, що складає 51 %);

- громадянин США ОСОБА_11 (вклад учасника до статутного капіталу Товариства - 463411,70 грн або 91764,70 доларів США, що складає 6 %);

- громадянин України ОСОБА_1 (вклад учасника до статутного капіталу Товариства - 2703235,00 грн або 535294,00 доларів США, що складає 35 %);

- громадянка України ОСОБА_4 (вклад учасника до статутного капіталу Товариства - 463411,70 грн або 91764,70 доларів США, що складає 6 %);

- громадянка України ОСОБА_10 (вклад учасника до статутного капіталу Товариства - 77235,30 грн або 15294,10 доларів США, що складає 1 %)

- громадянка України ОСОБА_9 (вклад учасника до статутного капіталу Товариства - 77235,3 0 грн або 15294,10 доларів США, що складає 1 %).

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 27.09.2018) позивач вказував на відсутність оригіналу протоколу зборів учасників ТОВ Унірем-Агро №2 від 18.04.2006, відсутність доказів реєстрації позивача на зборах учасників ТОВ Унірем-Агро , а також відсутність письмової згоди позивача на голосування з питань, які не було включено до порядку денного, а також відсутність доказів сплати учасниками товариства своїх внесків до статутного капіталу товариства станом на час проведення загальних зборів товариства, оформлених спірним рішенням.

Посилаючись, зокрема, на те, що відсутність протоколу загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону (частина шоста статті 60 Закону України Про господарські товариства ), позивач звернувся з даним позовом до суду.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , а доводи апелянта вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

Згідно зі ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом статті 116 ЦК України, яка кореспондується із ст. 10 Закону України Про господарські товариства учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, серед іншого, брати участь в управлінні товариством.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент спірних правовідносин сторін, позивач, з часу вступу до товариства, є носієм корпоративних прав, а тому недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів може бути визнане судом порушенням прав позивача, який є учасником цієї юридичної особи.

Стаття 145 ЦК України визначає, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, виключення учасника із товариства. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

За приписами статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України Про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

У пункті 5.1 Статуту ТОВ Унірем-Агро зазначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників, що складаються з учасників або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк.

Частиною 1 статті 60 Закону України Про господарські товариства визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Відповідно до п. 5.6 Статуту ТОВ Унірем-Агро загальні збори учасників вважаються повноважними, коли на них присутні учасники, які у сукупності володіють більш як 60% загальної кількості голосів.

Статтею 61 Закону України Про господарські товариства встановлено, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами (ч. 1). Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу (ч. 2). Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу (ч. 3). Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників (ч. 4).

Разом з тим, частиною 5 статті 61 Закону України Про господарські товариства передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Як правильно зауважив місцевий господарський суд, положеннями Статуту, в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення, не встановлено порядку та способу повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів.

При цьому, статтею 61 Закону України Про господарські товариства визначено, що повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України Про господарські товариства (в редакції, чинній на момент проведення спірних загальних зборів), учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

Як було зазначено вище, на момент проведення спірних загальних зборів позивач був учасником ТОВ Унірем-Агро із часткою у статутному капіталі у розмірі 51%.

В свою чергу, в оспорюваному протоколі Загальних зборів зазначено про присутність на загальних зборах учасників товариства, які з огляду на положення Статуту, в сукупності володіли 95,5 % частки статутного капіталу товариства.

Як роз`яснено у п. 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин від 25.02.2016 № 4, рішення загальних зборів учасників товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

У п. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 вказано, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України Про господарські товариства , статті 41 та 42 Закону України Про акціонерні товариства , стаття 15 Закону України Про кооперацію );

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України Про акціонерні товариства );

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п`ята статті 61 Закону України Про господарські товариства );

- відсутність протоколу загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю (частина шоста статті 60 Закону України Про господарські товариства );

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України Про акціонерні товариства ).

Аналогічні підстави, що безумовно є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів, наведено у постанові Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів №13 від 24.10.2008.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 визначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт порушення рішенням прав та законних інтересів акціонера товариства не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Відповідну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 29.05.2018 у справі №920/432/17 та від 12.06.2018 у справі №910/10134/17.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як було зазначено вище, фактично підставою позову у справі є відсутність оригіналу протоколу №2 від 18.04.2006, відсутність доказів реєстрації позивача на зборах учасників ТОВ Унірем-Агро 18.04.2006, відсутність письмової згоди позивача на голосування за питання, які не було включено до порядку денного, а також відсутність доказів сплати учасниками товариства своїх внесків до статутного капіталу товариства станом на час проведення загальних зборів товариства, оформлених спірним рішенням.

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, та встановлення справжності протоколу, яким оформлено оспорюване рішення, судом першої інстанції ухвалою від 11.06.2018 витребувано у Печерської районної в місті Києві державної адміністрації реєстраційну справу ТОВ Унірем-Агро (а.с. 66-68, т. 1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2018 повторно витребувано у Печерської районної в місті Києві державної адміністрації належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи відносно ТОВ Унірем-Агро (а.с. 91-92, т. 1).

Також, ухвалами суду від 30.08.2018, від 04.10.2018 було зобов`язано третіх осіб по справі надати оригінал протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ Унірем-Агро №2 від 18.04.2006 (а.с. 149-152, 193-197, т. 1).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що вимоги вищевказаних ухвал суду першої інстанції третіми особами не виконано, оригінал протоколу загальних зборів учасників ТОВ Унірем-Агро №2 від 18.04.2006 не було надано.

При цьому, 17.07.2018 та 26.07.2018 Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією надано копію реєстраційної справи ТОВ Унірем-Агро (а.с. 100, 105, т. 1; додатки №№1-4 до справи).

Зі змісту наданих матеріалів реєстраційної справи вбачається, що вказані матеріали не містять оригіналу спірного протоколу зборів учасників товариства №2 від 18.04.2006.

Про відсутність оригіналу протоколу загальних зборів учасників ТОВ Унірем-Агро №2 від 18.04.2006 зазначив також відповідач у своєму відзиві на позовну заяву.

За приписами ч.ч. 6-9 ст. 81 ГПК України, будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Проте, ані відповідачами, ані третіми особами відсутність можливості надати оригінал протоколу загальних зборів ТОВ Унірем-Агро №2 від 18.04.2006 у визначеному чинним господарським процесуальним законодавством України не обґрунтовано.

За таких обставин, як правильно зауважив суд першої інстанції, ненадання до матеріалів справи оригіналу протоколу, яким оформлено оспорюване рішення, позбавляє суд можливості призначити у справі судову почеркознавчу експертизу з метою визначення справжності підпису позивача на вказаному протоколі загальних зборів ТОВ Унірем-Агро .

При цьому, місцевим господарським судом також встановлено, що згідно матеріалів реєстраційної справи відповідача-1 відсутній також оригінал протоколу реєстрації учасників, які прибули 18.04.2006 для участі у спірних загальних зборах учасників ТОВ Унірем-Агро .

За твердженнями позивача, які не спростовані відповідачами та третіми особами, ОСОБА_8 не підписував протокол реєстрації учасників, які прибули 18.04.2006 для участі у загальних зборах учасників ТОВ Унірем-Агро та, відповідно, не надавав письмової згоди на прийняття рішень з питань, які не було включено до порядку денного.

Виходячи з пояснень позивача, змісту протоколу загальних зборів ТОВ Унірем-Агро №2 від 18.04.2006, копія якого наявна в матеріалах реєстраційної справи відповідача-1, приймаючи до уваги, що, ані відповідачами, ані третіми особами не надано оригіналу вказаного вище протоколу на виконання вимог суду, що унеможливило проведення почеркознавчої експертизи в межах даного спору, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд правомірно визнав встановленими, у порядку ч. 9 ст. 81 ГПК України, обставини визначення у спірному рішенні питанням другим порядку денного питання щодо перерозподілу часток учасників товариства, а також непідписання позивачем такого примірника оспорюваного протоколу, яким оформлено рішення вищого органу управління відповідача-1, тобто, визнав встановленими обставини, які покладені позивачем в обґрунтування позовних вимог.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позивачем, частка якого складає 51% статутного капіталу, не було здійснено волевиявлення, як учасника товариства, щодо оспорюваного рішення загальних зборів учасників товариства, а також з огляду на те, що позивачем не підписувався примірник спірного протоколу загальних зборів учасників та учасниками справи його оригінал до суду не надавався, що дає підстави вважати такий протокол відсутнім, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Унірем-Агро , яке оформлено протоколом №2 від 18.04.2006.

Відповідно до пунктів 17-19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів , підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Так, судом апеляційної інстанції враховано, що участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням, так як голосуванню передує обговорення усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій та виступи учасників, що, за певних обставин, може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце внаслідок незаконного позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на встановлені обставини справи, вимоги законодавства та положення Статуту товариства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Унірем-Агро , оформленого протоколом № 2 від 18.04.2006, є доведеною, обґрунтованою, іншими учасниками справи не спростованою та такою, що підлягає задоволенню.

Водночас, як правильно зауважив місцевий господарський суд, у разі визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, це рішення є недійсним з моменту його прийняття. Вказану правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 03.03.2017 у справі №6-147цс17.

Таким чином, рішення загальних зборів учасників ТОВ Унірем-Агро , яке оформлено протоколом №2 від 18.04.2006 є недійсним з моменту його прийняття, що виключає необхідність визначення в резолютивній частині судового рішення у справі моменту недійсності оспорюваного акту органу управління відповідача-1, як про це зазначає позивач у прохальній частині позовної заяви.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що по тексту оскаржуваного рішення, у тому числі у його резолютивній частині, місцевий господарський суд помилково зазначає найменування відповідача-1 як ТОВ Унірем-Ойл .

Разом з тим, з огляду на зміст оскаржуваного рішення, а також правильно вказаний у його резолютивній частині ідентифікаційний код відповідача-1, суд апеляційної інстанції вважає, що допущена судом першої інстанції описка під час виготовлення вступної та резолютивної частини, а також повного тексту рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №910/6267/18, не вплинула на правильність вирішення спору, а відтак, не є підставою для зміни чи скасування судового рішення в апеляційному порядку.

При цьому, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи норм процесуального права, що на думку апелянта проявилось, зокрема, в діях суду щодо невирішення судом його клопотання про закриття провадження у справі, судова колегія відхиляє з огляду на те, що відповідне клопотання надійшло до Господарського суду міста Києва 29.11.2018 після закінчення судового засідання та було долучено до матеріалів справи 30.11.2018 (а.с. 77-95, т. 2).

Крім того, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про наявність підстав для закриття провадження у справі у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, яким здійснено посилання на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 у справі №910/9980/17, суб`єктний склад сторін, предмет та підстави позову в якій та у даній справі є тотожними, виходячи з наступного.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що закриття провадження у справі на підставі вищевказаних норм можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, вирішило спір, тотожний до спору, що розглядається, тобто коли одночасно тотожні всі елементи: сторони, предмет і підстави позову. Нетотожність хоча б одного елемента не перешкоджає праву звернутися до суду з новим позовом і не дає суду підстави закривати провадження у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Виходячи зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 , з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 27.09.2018, що була предметом розгляду у даній справі, а також зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 , яка була предметом розгляду у справі №910/9980/17 та копія якої надана як позивачем, так і третьою особою-1 до матеріалів справи (а.с. 180-183, т. 1, а.с. 81-86, т. 2), судом апеляційної інстанції встановлено, що підстави позову у вказаних позовах не є ідентичними.

Так, в обґрунтування позову у справі №910/9980/17 щодо вимоги про визнання недійсним ухваленого загальними зборами засновників ТОВ Унірем-Агро рішення, оформленого протоколом № 2 від 18.04.2006, позивач посилався на ті підстави, що ОСОБА_8 не був присутнім на спірних загальних зборах учасників та не голосував за внесення змін до Статуту; під час проведення таких зборів був відсутній кворум; оспорюване рішення підписано від імені позивача неуповноваженою ним особою.

Разом з тим, як було зазначено вище, підставами позову у даній справі були також наступні обставини: відсутність оригіналу протоколу зборів учасників ТОВ Унірем-Агро №2 від 18.04.2006; відсутність доказів реєстрації позивача на зборах учасників ТОВ Унірем-Агро ; відсутність письмової згоди позивача на голосування з питань, які не було включено до порядку денного; відсутність доказів сплати учасниками товариства своїх внесків до статутного капіталу товариства станом на час проведення загальних зборів товариства, оформлених спірним рішенням.

Крім того, як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 у справі №910/9980/17, сторонами у зазначеній справі були ОСОБА_8 (позивач) та ТОВ Унірем-Агро (відповідач), водночас, у даній справі окрім зазначених осіб стороною у справі є також ОСОБА_3 (відповідач-2), що свідчить про різний суб`єктний склад сторін у даних справах.

За таких обставин, оскільки спір між сторонами у зазначених справах виник з різних підстав, а також з огляду на різний суб`єктний склад сторін у таких справах, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відсутність правових підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта щодо неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів також вважає за необхідне зауважити, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №910/6267/18 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ОСОБА_1 . має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №910/6267/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №910/6267/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/6267/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.10.2019.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді С.Я. Дикунська

Г.А. Жук