Постанова

від 10.10.2019 по справі 42/224-09

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2019 р. Справа № 42/224-09

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Пелипенко Н.М. , суддя Попков Д.О.

секретар судового засідання секретарі - Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

стягувача - представник позивача, адвокат Грищенко О.М., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3888 від 29.10.2009, довіреність № б/н від 07.08.2019, представник ТОВ "Агросинтез" (правонаступник ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс");

боржника - не з`явився

представника ВДВС ГТУЮ в Харківській області - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (вх. №2809Х3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 за скаргою ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Нововодолазького РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області (суддя Яризько О.В., повний текст підписано 23.08.2019) у справі №42/224-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросинтез" (правонаступник ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс"), м.Київ

до Фізичної особи - підприємця Ветушка Віктора Івановича, с.Нова Водолага Харківської області

про стягнення 12 882,89 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до Господарського суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність Нововодолазького РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області щодо виконання наказу господарського суду Харківської області по справі №42/224-09 від 16.10.2009, в якій просить суд:

- визнати за період з 28.01.2019 по 12.07.2019 неправомірною бездіяльність державного виконавця Нововодолазького РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області Лугового Владислава Миколайовича у виконавчому провадженні №52545377 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі №42/224-09 від 16.10.2009, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №52545377 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі №42/224-09 від 16.10.2009 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та його примусове виконання;

- зобов`язати державного виконавця Нововодолазького РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області Лугового Владислава Миколайовича або іншу посадову особу Нововодолазького РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №52545377 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі №42/224-09 від 16.10.2009 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та його примусове виконання наказу господарського суду Харківської області по справі №42/224-09 від 16.10.2009;

- стягнути з Нововодолазького РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" витрати на правничу допомогу в розмірі 2700,00 грн. згідно договору №25-01-2019 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 відмовлено в задоволенні скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області Лугового Владислава Миколайовича у виконавчому провадженні №52545377 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі за №42/224-09 від 16.10.2009.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, скаржник ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити вимоги скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області Лугового Владислава Миколайовича у виконавчому провадженні №52545377 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі №42/224-09 від 16.10.2009. Визнати за період із 29.01.2019 по 12.07.2019 неправомірною бездіяльність державного виконавця Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області Лугового Владислава Миколайовича у виконавчому провадженні №52545377 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі №42/224-09 від 16.10.2009, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №52545377 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі №42/224-09 від 16.10.2019 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" та котрі б були направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та його примусове виконання. Зобов`язати державного виконавця Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області Лугового Владислава Миколайовича або іншу особу Нововодолазького РВДВС ГТУЮ у Харківській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №52545377 щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області у справі №42/224-09 від 16.10.2009 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та примусове виконання наказу Господарського суду Харківської області у справі №42/224-09 від 16.10.2009. Також заявник апеляційної скарги просить покласти на Нововодолазький РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області судові витрати, пов`язані із поданням скарги до місцевого господарського суду та розглядом даної апеляційної скарги. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, стягував посилається на те, що висновки Господарського суду Харківської області не відповідають не лише нормам чинного законодавства України, а й сталій практиці у вирішенні аналогічного роду спорів.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги стягувач посилається на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, зокрема, частини другої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, та неправильно застосовано норми матеріального права, а саме норми Закону України Про виконавче провадження і ці порушення призвели до неправильного вирішення справи. Стягувач вважає, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки тому факту, що державним виконавцем в порушення положень частини восьмої статті 48 Закону України Про виконавче провадження , якою передбачено обов`язок проведення перевірки майнового стану боржника не рідше ніж один раз на три місяці, лише частково вжив заходів щодо примусового виконання рішення суду.

Стягувач у своїй апеляційній скарзі звертає увагу суду апеляційної інстанції на неврахування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали практики ЄСПЛ, норм Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року і протоколів до неї.

10.10.2019 через канцелярію апеляційного суду стягувач надав пояснення у справі (вх.№9646), в яких просить врахувати факти щодо наявності у діяльності державного виконавця Нововодолазького РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області Лугового Владислава Миколайовича у виконавчому провадженні №52545377 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Харківської області у справі №42/224-09 від 16.10.2009, встановлені ухвалою Господарського суду Київської області від 18.09.2019 по справі №911/2916/13, яка набрала законної сили і в якій брали участь ті самі сторони.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 у справі №42/224-09 залишено без руху на тій підставі, що апелянтом до скарги не надано докази сплати судового збору.

09.09.2019 системою автоматизованого розподілу апеляційних скарг (справ) між суддями для розгляду справи №42/224-09 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Істоміна О.А.; суддя Пелипенко Н.М.; суддя Попков Д.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019, після усунення стороною недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Компанія Ніко-Тайс на ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 у справі №42/224-09 та призначено справу до розгляду на 10.10.2019.

Заявник апеляційної скарги, ТОВ Компанія Ніко-Тайс звернувся до апеляційного господарського суду із клопотанням про проведення судового засідання, призначеного на 10.10.2019 в режимі відеоконференції (№8539 від 09.09.2019), яке задоволено ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 та доручено Шостому апеляційному адміністративному суду забезпечити проведення відеоконференції у справі №42/224-09, розгляд якої відбудеться 10.10.2019 об 11:00.

10.10.2019, представник стягувача ТОВ Компанія Ніко-Тайс прийняв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник боржника та ВДВС не скористались наданим процесуальним правом на участь в судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи.

Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 було своєчасно направлено всім сторонам по справі за юридичними адресами. При цьому, в зазначеній ухвалі Східний апеляційний господарський суд зазначав, що інформацію у справі можна отримати за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 відправлено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Таким чином, Східним апеляційним господарським судом було здійснено всі можливі заходи щодо повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

До того ж, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції обмежений тридцятиденним строком з моменту відкриття апеляційного провадження у справі.

Отже, колегія суддів, врахувавши рівень складності та обставини справи, вважає можливим здійснити перевірку оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 29.09.2009 у справі №42/224-09 за позовом ТОВ "Корпорація "Агросинтез" до ФОП Ветушко В.І. про стягнення заборгованості позовні вимоги задоволені: з ФОП Ветушко Віктора Івановича на користь ТОВ "Корпорація "Агросинтез" стягнуто основну заборгованість у сумі 5770,26 грн, індексацію ціни товару в сумі 2949,23 грн, пеню в сумі 682,95 грн, штраф у сумі 1731,08 грн, 3% річних у сумі 136,59 грн, інфляційні втрати в сумі 784,74 грн, витрати по сплаті державного мита в сумі 120,55 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн.

16.10.2009 на виконання рішення суду був виданий відповідний наказ, строк пред`явлення наказу до виконання встановлений до 17.10.2012.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.06.2013 здійснена заміна сторони в наказі Господарського суду Харківської області, виданому 16.10.2009 у справі №42/224-09, а саме замінено стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація Агро синтез (69035, м.Запоріжжя, просп. Маяковського, 3; код ЄДРПОУ 30345439) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, код ЄДРПОУ 38039872).

Ухвалою суду від 02.08.2013 задоволено заяву ТОВ "Компанії "Ніко-Тайс" про видачу дублікату наказу Господарського суду Харківської області по справі №42/224-09, видано дублікат наказу Господарського суду Харківської області від 16.10.2009 по справі № 42/224-09 за позовом ТОВ "Корпорації "Агросинтез" до ФОП Ветушко Віктора Івановича про стягнення 12 882,89 грн.

Постановою державного виконавця Нововодолазького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 07.10.2016 відкрито виконавче провадження №52545377 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області, виданого 16.10.2009 у справі № 42/224-09.

Вказане виконавче провадження було приєднано до зведеного виконавчого провадження №47748160, про що свідчить інформація про виконавче провадження станом на 09.08.2018.

ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до Господарського суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність Нововодолазького РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області щодо виконання наказу Господарського суду Харківської області по справі №42/224-09 від 16.10.2009, в обґрунтування якої скаржник посилається на те, що відділом виконавчої служби не було вчинено в період з 28.01.2019 по 12.07.2019 належних, виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області у справі № 42/224-09 від 16.10.2009.

В обґрунтування вимог скаржник послався на те, що державним виконавцем не вжито у встановленому порядку та передбачені Законом України Про виконавче провадження строки заходів щодо виявлення та розшуку майна боржника.

Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 по справі №42/224-09 у задоволенні вищевказаної скарги ТОВ Компанія Ніко-Тайс відмовлено. Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується той факт, що державним виконавцем в оскаржуваний період було виконано низку дій, спрямованих на виявлення майнових активів боржника - ФОП Ветушка В.І., що спростовує доводи скаржника.

При перегляді ухвали місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно частин другої та третьої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (стаття 5 Закону України Про виконавче провадження .

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. (ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно статті 26 Закону України Про виконавче провадження у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (ч.3). Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (ч. 5). У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону (ч. 7).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з приписами ст. 30 вказаного Закону виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Статтею 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч.5 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини 8 статті 48 Закону України Про виконавче провадження виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Таким чином, періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України Про виконавче провадження , тобто такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово.

На підставі наявних у справі матеріалів судом першої інстанції встановлено, що державним виконавцем в оскаржуваний період вчинені певні дії, які були ретельно досліджені судом першої інстанції.

Відповідно до приписів статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Положенням статті 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

В даному випадку, відмовляючи у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця суд першої інстанції з посиланням на положення Закону України Про виконавче провадження виходив з того, що доданими до матеріалів справи доказами підтверджується вжиття державним виконавцем під час здійснення виконавчих дій заходів щодо розшуку коштів та майна боржника шляхом направлення запитів до органів доходів і зборів, установ та організацій, уповноважених здійснювати реєстрацію права власності на окремі види майна, що виключає бездіяльність державного виконавця, з чим повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Так, в силу статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки (ч. 1). Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч. 4). Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5).

Вищезазначені дії щодо визначення механізму примусового виконання судового рішення є обов`язком державного виконавця, встановленим законом.

Частинами 4-5 статті 24 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Частиною 2 статті 36 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

За змістом статті 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Разом із тим, відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України Про виконавче провадження , строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що Законом України Про виконавче провадження не передбачено конкретних строків, на протязі яких державний виконавець повинен здійснити всі необхідні заходи в межах виконавчого провадження щодо фактичного виконання наказу суду, але у відповідності до статті 2 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження здійснюється з дотриманням, окрім іншого, таких засад як обов`язковості виконання рішень та розумності строків виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України Про виконавче провадження виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи обґрунтованість оскаржуваної стягувачем ухвали, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції здійснено ретельну перевірку матеріалів виконавчого провадження, яке містять докази реального здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду у даній справі відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Матеріали виконавчого провадження містять інформацію, щодо проведення вказаних виконавчих дій, а здійснені державним виконавцем перевірки майнового стану боржника вчинялися останнім неодноразово.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження містяться докази звернення державного виконавця до установ та організацій з метою виявлення майна боржника,

Таким чином, доводи стягувача про те, що державним виконавцем не вжито всіх заходів з примусового виконання рішення, а саме щодо виявлення рахунків та майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, спростовуються матеріалами виконавчого провадження та наявними у справі доказами.

Колегія суддів погоджується з аргументами заявника апеляційної скарги щодо недотримання державним виконавцем частини восьмої статті 48 Закону України Про виконавче провадження №1404-VІІІ відносно періодичності здійснення перевірки майнового стану боржника (кожні два тижні щодо виявлення рахунків та кожні три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника відповідно), однак при цьому, вважає необхідним зазначити, що із наданих суду доказів вбачається, що такі перевірки вчинялися державним виконавцем багаторазово, що виключає висновок про наявність факту неправомірної бездіяльності державної виконавчої служби під час примусового виконання рішення суду у даній справі.

В той же час, слід зазначити, що безрезультатність вчинених державним виконавцем вищезазначених заходів примусового стягнення з боржника всієї суми коштів за наказом суду у даній справі, не може свідчити про його бездіяльність в цілому.

Враховуючи вищенаведене апеляційна скарга ТОВ Компанія Ніко-Тайс задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 у справі №42/224-09 - підлягає залишенню без змін з підстав, викладених в постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.08.2019 у справі №42/224-09 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 15.10.2019

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя Н.М. Пелипенко

Суддя Д.О. Попков