Рішення

від 09.10.2019 по справі 905/1368/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.10.2019 Справа № 905/1368/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецлогістік", с. Іванопілля Донецької області

до відповідача: Приватного підприємства "Адора", м. Слов`янськ Донецької області

про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №ДГ-0000027 від 07.06.2018р. у розмірі 187878,91 грн., з яких 125660,00 грн. - сума попередньої оплати, 3 470,28 грн. - 3% річних, 17466,74 грн. - інфляційні витрати та 41281,89 грн. - пеня, -

За участю представників сторін:

від позивача: Безвершенко О.О. за ордером КС №359116 від 31.10.2018р.

від відповідача : не з`явився

У судовому засіданні 09.10.2019р. оголошено перерву до 09.10.2019р. об 11:40 год.

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрспецлогістік , с. Іванопілля Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства Адора , м. Слов`янськ Донецької області про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №ДГ-0000027 від 07.06.2018р. у розмірі 187 878,91 грн., з яких 125 660,00 грн. сума попередньої оплати, 3 470,28 грн. 3% річних, 17 466,74 грн. інфляційні витрати та 41 281,89 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №ДГ-0000027 від 07.06.2018р. з поставки товару та неповернення ним попередньої оплати у розмірі 125 660,00 грн., внаслідок чого позивачем нараховані 3% річних, інфляційні витрати та пеня.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 612, 625, 629, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 179, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 5, 41-46, 56, 60, 73-80, 86, 123, 124, 162-164 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1368/19 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 29.07.2019р. позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/1368/19.

У підготовчому судовому засіданні 16.09.2019р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/1368/19 до розгляду по суті на 09.10.2019 року.

09 вересня 2019 року через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 09.10.2019р., в яких останній просить суд вважати правильною датою початку періоду нарахування 3% річних, пені та інфляційних витрат з 01.04.2019р., яка пов`язана з наданням відповідачем листа №12 від 16.07.2018р. (вимоги) в рамках справи №905/2138/18, що перебувала в провадженні господарського суду Донецької області, як доказ отримання зазначеної вимоги про повернення передоплати у розмірі 125 660,00 грн.

Позивач у судовому засіданні 09.10.2019р. підтримав позовні вимоги з урахуванням наданих письмових пояснень.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача у світлі приписів ст.ст. 13,42, ч.ч.1,3 ст.74 Господарського процесуального кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2018 року між Приватним підприємством Адора (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрспецлогістік (далі - Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №ДГ-0000027 (далі - Договір), згідно з п.1.1. якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, нафтопродукти, зокрема: паливо-мастильні матеріали в асортименті. Асортимент, кількість та ціна Товару вказана у рахунках та видаткових накладних (п.1.2.).

Відповідно до п.3.1. Договору відвантаження товару проводиться після надання Покупцем доручення на одержання матеріально-технічних цінностей та має безперервний характер з можливістю отримання в будь-яку годину доби та будь-який день місяця через мережу АЗС Продавця.

Згідно з п.4.1. Договору ціна кожної партії товару вказана у рахунку-фактурі та узгоджується сторонами. Оплата за кожну партію товару проводиться згідно рахунка-фактури, наданого на підставі Договору.

Умовами п.4.2. Договору визначено, що Покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок Продавця за товар з моменту отримання рахунку.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що датою оплати повної вартості товару Покупцем вважається дата зачислення коштів на поточний рахунок Продавця у розмірі 100% від повної вартості товару.

Відповідно до п.5.2. Договору за несвоєчасне відвантаження Товару, Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення відвантаження, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За приписами п. 8.1. даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині поставки нафтопродуктів до 30.06.2018р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Даний договір підписаний сторонами у встановленому законодавством порядку.

12 липня 2018 року відповідачем, на підставі договору №ДГ-0000027 від 07.06.2018р., виставлено рахунок-фактуру №СФ-0002416 на оплату дизельного палива у кількості 5150 л. вартістю 125 660,00 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.21).

Платіжним дорученням №253 від 12.07.2018р. позивачем здійснено перерахування відповідачу грошових коштів у сумі 125 660,00 грн., належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.22).

12.07.2018 року позивачем видано на ім`я ОСОБА_1 довіреність №30 на отримання дизельного палива у кількості 5150 л. (а.с.24).

Після чого, 13.07.2018р. та 14.07.2018р. позивачем складено Акти №10 та №11 про відмову поставки товару, в яких зазначено про відмову відповідача поставити дизельне паливо у кількості 5150 л. (а.с.25, 26).

Листом №12 від 16.07.2018р. позивач звернувся до відповідача з проханням повернути грошові кошти, перераховані згідно рахунку-фактури №СФ-0002416 від 12.07.2018р., виставленого на підставі договору №ДГ-0000027 від 07.06.2018р., у сумі 125 660,00 грн. у зв`язку з не поставленням дизельного палива.

Посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №ДГ-0000027 від 07.06.2018р. з поставки товару та неповернення ним попередньої оплати у розмірі 125 660,00 грн., внаслідок чого позивачем нараховані 3% річних, пеня та інфляційні витрати, останній звернувся з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні відповідача до повернення попередньої оплати за непоставлений товар за договором №ДГ-0000027 від 07.06.2018р.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §1,3 Глави 54 ЦК України та статті 264 ГК України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 264 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 264 ГК).

Умовами ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Отже, укладений між Позивачем та Відповідачем договір №ДГ-0000027 від 07.06.2018р. є належною підставою для виникнення у останнього зобов`язань, визначених його умовами, з поставки товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами п.2 ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

При цьому, ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України визначено якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом, позивачем здійснено оплату поставки товару у кількості 5150 л. на суму 125 660,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №253 від 12.07.2018р.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов`язку з поставки товару відповідно до умов договору №ДГ-0000027 від 07.06.2018р.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу доказів поставки дизельного палива на користь позивача у кількості 5150 л. до матеріалів справи не надано.

Водночас, в матеріалах справи наявні акти №10 від 13.07.2018р. та №11 від 14.07.2018р. про відмову відповідача від поставки дизельного палива у кількості 5150л. уповноваженій особі позивача за довіреністю - Бикову О.В. (а.с.25, 26).

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так, листом №12 від 16.07.2018р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути грошові кошти у сумі 125 660,00 грн. у зв`язку з не поставленням дизельного палива.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Проте, доказів отримання відповідачем листа №12 від 16.07.2018р. матеріали справи не містять.

Водночас, як встановлено судом, зазначений лист надано відповідачем 01.04.2019р. у рамках справи №905/2138/18, що перебувала в провадженні господарського суду Донецької області, в якості доказу отримання від позивача попередньої оплати у розмірі 125 660,00 грн. за спірним договором.

Отже, суд приймає до уваги зазначені обставини, які свідчать про обізнаність відповідача щодо необхідності повернення позивачу стягуваної суми попередньої оплати з 01.04.2019р.

При цьому, станом на момент розгляд справи доказів повернення відповідачем попередньої оплати у розмірі 125 660,00 грн., останнім до матеріалів справи не надано.

Таким чином, таке невиконання грошових зобов`язань кваліфікується судом як порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення суми попередньої оплати за договором №ДГ-0000027 від 07.06.2018р. у розмірі 125 660,00 грн.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, отже, проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

Отже, враховуючи висновок про обов`язок відповідача повернути суму попередньої оплати з 01.04.2019р., а також приймаючи до уваги пояснення позивача щодо початку періоду нарахування 3% річних, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог щодо 3% річних за період з 01.04.2019 по 18.07.2019р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 1 125,78 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог щодо інфляційної індексації з квітня 2019р. по червень 2019р. включно, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що її розмір становить 1 505,99 грн., з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 1 505,99 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 41 281,89 грн. на підставі п.5.2. спірного договору, суд зазначає, що останні не підлягають задоволенню, оскільки умовами п.5.2. договору визначено право позивача на нарахування пені за несвоєчасне відвантаження Товару, тоді як предметом даного спору є повернення попередньої оплати внаслідок відмови від його поставки на підставі ч.2 ст.693 ЦК України.

Судовий збір у відповідності до вимог п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецлогістік", с. Іванопілля Донецької області до Приватного підприємства "Адора", м. Слов`янськ Донецької області про стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №ДГ-0000027 від 07.06.2018р. у розмірі 187 878,91 грн., з яких 125 660,00 грн. - сума попередньої оплати, 3470,28 грн. - 3% річних, 17 466,74 грн. - інфляційні витрати та 41 281,89 грн. - пеня - задовольнити частково.

Приватного підприємства "Адора" (84112, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Корольова, буд.12, кв.5; код ЄДРПОУ 31349261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецлогістік (85160, Донецька область, с. Іванопілля, вул. Маяковського, буд. 10-Б; код ЄДРПОУ 37133997) заборгованість за договором поставки нафтопродуктів №ДГ-0000027 від 07.06.2018р. у розмірі 128 291,77 грн., з яких 125 660,00 грн. - сума попередньої оплати, 1125,78 грн. - 3% річних, 1 505,99 грн. - інфляційні витрати та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 924,25 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2019 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua