Рішення

від 03.10.2019 по справі 911/1814/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2019 р. Справа № 911/1814/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕЛЬДЕР УКРАЇНА (адреса: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд 9 кімната 43, код 39664570)

до Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ СПЕЙС

(адреса: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Бежівка (Дзержинського), будинок 125В, код 36895065)

про стягнення 1045477,06 грн.

за участю представників:

позивача - Мироненко К.Б.;

відповідача - Амбросімова О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ФЕЛЬДЕР УКРАЇНА (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ СПЕЙС (відповідача) про стягнення 1045477,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснив відповідачу поставку обладнання, проте відповідач за поставлений товар розрахувався не в повному обсязі, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 34 832,98 Євро, яку позивач просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.08.2019.

01.08.2019 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання, яка судом задоволена.

В судовому засіданні 01.08.2019 оголошено перерву до 05.09.2019.

14.08.2019 через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує факт отримання обладнання та наявності у нього заборгованості перед позивачем.

В судовому засіданні 05.09.2019 оголошено перерву до 19.09.2019.

12.09.2019 через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача було подано відповідь на відзив.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 03.10.2019.

03.10.2019 позивачем через канцелярію суду подані додаткові письмові пояснення.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд оголосив про перехід до судових дебатів. Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

03.10.2019 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач, у липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ФЕЛЬДЕР УКРАЇНА поставило Товариству з обмеженою відповідальністю СМАРТ СПЕЙС деревообробний верстат Profit Н200 Центр з ЧПК Format-4 вартістю 89 000,00 Євро, що еквівалентно 2 579 309,00 грн.

01 серпня 2017 сервісним інженером ТОВ ФЕЛЬДЕР УКРАЇНА здійснено технологічну наладку верстата Profit Н200 Центр з ЧПК Format-4, заводський номер 302.07.003.17, за місцем його поставки на виробничих потужностях ТОВ СМАРТ СПЕЙС , у м. Бориспіль, про що сторонами підписано акт виконання технологічної наладки верстата від 01.08.2017 р.

Від імені ТОВ ФЕЛЬДЕР УКРАЇНА як Продавця, акт підписано сервісним інженером ОСОБА_2, від TOB СМАРТ СПЕЙС як Покупця - ОСОБА_1 .

28 серпня 2017 позивач передав відповідачу комплектуючі до деревообробного верстату Profit Н200 Центр з ЧПК Format-4, що підтверджується актом приймання-передачі товару, який підписаний директором TOB СМАРТ СПЕЙС .

У січні 2018 року верстат пройшов технічне обслуговування, у зв`язку із чим сторонами складено акт технічного обслуговування верстата Profit Н200, заводський номер 302.07.003.17, який підписано 29 січня 2018.

За твердженням позивача відповідач здійснив лише часткову оплату вартості поставленого верстату на загальну суму 1 660 615,14 грн., що еквівалентно 54 167,02 Євро. Неоплаченою лишилась суму 34 832,98 Євро.

В порядку досудового врегулювання спору, 11 квітня 2019 позивач на адресу відповідача надіслав письмову претензію, щодо сплати решти вартості верстату.

В свою чергу відповідач на вказану претензію не відповів, повне погашення заборгованості не здійснив, у зв`язку з чим, позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що деревообробний верстат не отримував, а грошові кошти, які він перераховував позивачу, є авансовими платежами за товар.

Зокрема відповідач вказує, що окремого договору поставки сторонами не укладалось. Сторонами було запропоновано один одному свої проекти договору, однак жодний з них підписаний не був.

Позивачем направлялися на електронну адресу відповідача boss@smartspace.com.ua договори-рахунки: Договір-рахунок купівлі-продажу № 37-1239/04 на суму 181 568, 40 грн., Договір-рахунок купівлі-продажу № 37-1239/04 на суму 348 000,00 грн. та Договір-рахунок купівлі-продажу № 37-1239/04 на суму 179 616,23 грн. Загальна сума виставлених рахунків склала 709 184,63 грн.

На думку відповідача, ці договори-рахунки і є договорами.

Як стверджує відповідач, усно сторони домовилися після оплати відповідачем 50% суми, позивач поставить йому верстат Profit Н200 Центр з ЧПК Format-4.

ТОВ СМАРТ СПЕЙС перерахувало на користь ТОВ ФЕЛЬДЕР УКРАЇНА грошові кошти, що підтверджується наступними документами:

- Платіжним дорученням №183 від 05.05.2017р. перераховано кошти на суму 386 896,36 грн.,

- Платіжним дорученням №285 від 10.07.2017р. перераховано кошти на суму 397 162,50 грн.,

- Платіжним дорученням №540 від 06.12.2017р. перераховано кошти на суму 167 176,93 грн.,

- Платіжним дорученням №77 від 08.02.2018р. перераховано кошти на суму 179 616,23 грн.,

- Платіжним дорученням №112 від 19.02.2018р. перераховано кошти на суму 181 763,09 грн.,

- Платіжним дорученням №383 від 19.06.2018р. перераховано кошти на суму 348 000,00 грн.

Таким чином, загальна сума, що була перерахована на користь ТОВ ФЕЛЬДЕР УКРАЇНА , склала 1 660 615, 14 грн., але верстат, за словами відповідача, поставлений позивачем не був.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечується самим відповідачем, що ТОВ СМАРТ СПЕЙС підписав та скріпив печаткою підприємства акт виконання технічної наладки від 01.08.2019, акт приймання-передачі товару від 28.08.2017, акт технічного обслуговування станка від 29.01.2018 та перерахував на рахунок позивача 1 660 615,14 грн. за деревообробний верстат.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що такі дії відповідача підтверджують, що станок був фактично поставлений та встановлений за місцем знаходження виробництва ТОВ СМАРТ СПЕЙС .

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Правочин може учинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв`язку.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, поставка товару позивачем та його отримання відповідачем свідчить про волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст. 205 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вчиненням конклюдентних дій, сторони підтвердили укладення договору купівлі-продажу деревообробного верстату у спрощеній формі.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки ні проект договору, ні рахунки-договори позивачем та відповідачем не були належним чином оформлені, а отже не створюють юридичних наслідків для сторін, суд виходить з того, що відповідач був зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, що відповідає положенням ст. 692 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ СМАРТ СПЕЙС був підписаний проект Договору купівлі-продажу товару (обладнання) з розстроченням платежу, в п. 2.1. якого зафіксовано, що відповідач погодився на ціну деревообробного верстату Profit Н200 Центр з ЧПК Format-4 у розмірі 2 579 309 гривень з ПДВ, що еквівалентно 89 000 Євро.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Таким чином, положення чинного законодавства хоча й визначають національну валюту як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов`язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, а також на здійснення розрахунків за зобов`язанням, визначеним грошовим еквівалентом в іноземній валюті.

У зв`язку з наведеним вище, слід дійти висновку про те, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості в іноземній валюті і позивач просить стягнути суму у валюті.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено факт здійснення поставки відповідачу деревообробного верстату Profit Н200 Центр з ЧПК Format-4, тоді як доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ СПЕЙС (адреса: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Бежівка (Дзержинського), будинок 125В, код 36895065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФЕЛЬДЕР УКРАЇНА (адреса: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд 9 кімната 43, код 39664570) - 34 832 (тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять два) євро 98 євроценти заборгованості та 15 682 (п`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 16 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15.10.2019

Суддя Т.Д. Лилак