Рішення

від 09.10.2019 по справі 120/1991/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 жовтня 2019 р. Справа № 120/1991/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Маслоід Олени Степанівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Ніконової Тетяни Василівни

представника позивача: Огородника Володимира Васильовича

представника відповідача, представника третьої особи: Мельниченка Володимира Мироновича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія МОРГАН КЕПІТАЛ (вул. М. Драгомирова, б. 20, м. Київ, 01103)

до: Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни (пр-т. Коцюбинського, б. 78, м. Вінниця, 21100)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

про: визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал (далі - позивач) із позовною заявою до Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46683443, а саме: реєстрацію права власності на будівлі та споруди загальною площею 1 024,6 кв.м., що розташовані за адерсою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 ; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46683485, а саме: реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0510100000:01:060:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 ; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46683263, а саме: реєстрацію права власності на приміщення автосалону і складу загальною площею 489,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_2 ; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46683371, а саме: реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0510100000:02:063:0003, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за ОСОБА_2

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем прийняті спірні рішення з порушенням вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Позивач 24.04.2019 року звернувся до державного реєстратора із заявами щодо реєстрації права власності на майно, але 02.05.2019 року йому було відмовлено у реєстрації, оскільки за ОСОБА_2 вже було зареєстроване це майно. Позивач зазначає, що вказана особа звернулась до відповідача із відповідними заявами 26.04.2019 року. За таких обставин, відповідач порушила черговість задоволення заяв щодо реєстрації права власності.

У позовній заяві позивачем також зазначено, що орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу складає 15000 грн., детальний розрахунок буде надано у судовому засіданні.

Ухвалою від 25.06.2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 17.07.2019 року. Цією ж ухвалою позивача зобов`язано надати до суду, у встановлений строк, заяви щодо реєстрації права власності.

17.07.2019 року за вх. № 36877 відповідачем через канцелярію суду надано заяву про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , за яким нею зареєстровані права власності на майно.

17.07.2019 року позивач свого представника у судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив. У зв`язку із відсутністю позивача розгляд клопотання було вирішено відкласти. Судове засідання відкладено на 24.07.2019 року.

23.07.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначила, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. 26.04.2019 року ОСОБА_2 звернувся до неї із відповідними заявами для реєстрації прав власності на певне майно. До заяв надав усі необхідні документи, зокрема, свідоцтво про право власності від 24.04.2019 року. Дослідивши усю наявну інформацію, відповідач дійшла висновку про задоволення вказаних заяв шляхом внесення відомостей про права власності до відповідного реєстру. Посилання позивача на порушення порядку черговості розгляду заяв є безпідставним та надуманим. Відповідно до відомостей із вказаного реєстру відносно майна, відповідачем було виявлені лише іпотеки та обтяження, які були погашені 26.04.2019 року. Крім цього, відповідач зазначає, що позивачем до Міністерства юстиції України була подана скарга, яка залишена без задоволення.

24.07.2019 року через канцелярію суду представником відповідача адвокатом Мельниченко В.М. подано клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу без визначення суми, до якого додано договір про надання правової допомоги від 17.07.2019 року, розрахунок часу та акт приймання - передачі наданих послуг від 23.07.2019 року.

Цього ж дня відповідачем до суду надано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання позивачеві відзиву на позов та повторно клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та відповідні письмові пояснення щодо позовних вимог від вказаної особи.

У судове засідання 24.07.2019 року позивач свого представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалою суду до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача був залучений ОСОБА_2 (далі - третя особа), представник якого був присутній у судовому засіданні. Судове засідання відкладено на 06.08.2019 року

Згідно наданих письмових пояснень третя особа просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки 24.04.2019 року відповідачем, за результатами проведеного аукціону у відповідності до вимог Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та на підставі усіх необхідних документів, третій особі видано свідоцтво про право власності на певне майно. 26.04.2019 року третя особа звернулась до відповідача із заявами про реєстрацію набутого права власності. Дослідивши усю наявну інформацію, відповідач зареєструвала за ним вказане право власності. Посилання позивача на порушення порядку черговості розгляду заяв є безпідставним та надуманим. Третя особа також зазначила, що позивачем до Міністерства юстиції України була подана скарга на рішення відповідача, яка залишена без задоволення.

06.08.2019 року третьою особою до суду надані заяви, з якими він звертався до відповідача про реєстрацію прав власності та витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень.

У судовому засіданні 06.08.2019 року представники осіб, які приймають участь у справі надавали пояснення. Судове засідання відкладене на 14.08.2019 року.

12.08.2019 року через канцелярію до суду надійшли додаткові пояснення третьої особи, згідно яких вона зазначає хронологію подій, які передували прийняттю спірних рішень. Крім цього, третя особа зазначає, що єдиним доказом позовних вимог позивачем надані рішення про відмову у задоволенні заяв щодо реєстрації прав власності, які оформлені неналежним чином. Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав відсутня інформація щодо реєстрації заяв позивача від 24.04.2019 року та наданих ним рішень про відмову від 02.05.2019 року. У разі прийняття до уваги того факту, що позивач дійсно звертався до державного реєстратора 24.04.2019 року, то такі заяви не могли бути задоволенні, оскільки станом на 24.04.2019 року на майно діяли заборони та обтяження.

13.08.2019 року представником позивача через канцелярію суду надано заяву про вступ у справу як представника, у якому зазначив про відкладання судового засідання.

У судове засідання 14.08.2019 року позивач не з`явився, з урахуванням наданої заяви судове засідання відкладено на 09.09.2019 року.

05.09.2019 року через канцелярію до суду відповідачем надана заява про відкладання судового засідання.

У судовому засіданні 09.09.2019 року у зв`язку із наявністю клопотання відповідача було прийнято рішення про його відкладення на 18.09.2019 року.

У судовому засіданні 18.09.2019 року виник ряд обставин, з`ясування яких впливатиме на суть спору, для їх встановлення виникла необхідність надання додаткових доказів. Судове засіданні відкладено на 09.10.2019 року

У судовому засіданні 09.10.2019 року додаткові докази не були надані особами, які приймають участь у справі.

Позивачем протягом всього розгляду справи до суду не були надані належним чином завірені копії заяв від 24.04.2019 року, з якими він звертався до державного реєстратора прав на нерухоме майно КП Вінницьке бюро технічної інвентаризації Кривоуса О.А. та які були витребувані судом ухвалою від 25.06.2019 року.

Крім цього, суд звертає увагу, що позивачем до матеріалів справи не надані документи на підтвердження понесених витрат на правову допомогу у сумі 15000 грн., відповідачем до суду не надані докази сплати витрат на правову допомогу.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, заслухавши представників осіб, які приймають участь у справі, суд встановив наступне.

25.04.2017 року постановою Господарського суду Вінницької області по справі № 902/563/14 про банкрутство Приватного підприємства - компанія Владимир відкрито ліквідаційну процедуру.

05.03.2019 року на підставі договору про відступлення прав позивач набув права вимоги до Приватного підприємства - компанія Владимир .

В свою чергу 24.04.2019 року після проведення аукціону з продажу майна в процедурі банкрутства вказаного підприємства відповідачем було видане третій особі свідоцтво про право власності на наступне майно: будівлі та споруди загальною площею 1 024,6 кв.м., що розташовані за адерсою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку кадастровий номер 0510100000:01:060:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; приміщення автосалону і складу загальною площею 489,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку кадастровий номер 0510100000:02:063:0003, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

26.04.2019 року на підставі ухвали Господарського суду Вінницької області від 13.02.2019 року державним реєстратором були зняті заборони, арешти на вказане майно, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі реєстр).

Цього ж дня - 26.04.2019 року третя особа звернулась до відповідача із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вказане майно, реєстрацій номери заяв 33861752, 33861797, 33861678 та 33861836, що підтверджується відповідними заявами, наданими до матеріалів справи.

Цього ж дня відповідач на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вказане майно, індексні номери №№ 46683443, 46683485, 46683263, 46683371 зареєструвала в реєстрі право власності третьої особи згідно свідоцтва про право власності від 24.04.2019 року, що підтверджується витягами з реєстру.

Згідно рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 02.05.2019 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Кривоуса О.А. , Комунального підприємства Вінницьке бюро технічної інвентаризації за №№ 46701232, 46702474, 46702532, 46702607, за результатом розгляду заяв позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.04.2019 року на вказане майно, державним реєстратором були встановлені наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. У реєстрації прав відмовлено на підставі п. 5 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Закон).

Суд зазначає, що предметом даного спору є саме рішення державного реєстратора щодо реєстрації прав власності, які є рішеннями суб`єкта владних повноважень у розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відповідності до вимог ст.. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

У відповідності до вимог ст. 3 Закону загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Ч. 3 ст. 10 Закону передбачено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Ст. 18 Закону визначений порядок державної реєстрації прав, який включає в себе наступні етапи, зокрема: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав) тощо.

Під час подання заяви про державну реєстрацію прав заявник зобов`язаний повідомити державного реєстратора про наявність встановлених законом обтяжень речових прав на нерухоме майно.

У разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження.

Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.

Черговість розгляду заяв щодо одного об`єкта нерухомого майна застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.

Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно ст.. 19 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії, але не пізніше строків, встановлених абзацами першим і другим цієї частини.

У відповідності до вимог ст. 20 Закону заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Заява про державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва одночасно з завершенням такої дії обов`язково формується та реєструється нотаріусом, яким вчинено таку дію.

У разі подання заяви про проведення реєстраційних дій у паперовій формі така заява формується, реєструється у базі даних заяв із зазначенням дати і часу реєстрації та скріплюється власним підписом заявника.

Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав проводиться в порядку черговості їх надходження.

У разі подання заяви про проведення реєстраційних дій в електронній формі така заява за допомогою Державного реєстру прав реєструється у базі даних із зазначенням дати і часу реєстрації.

Реєстрація заяв про проведення реєстраційних дій в електронній формі проводиться в порядку черговості їх надходження, у тому числі з урахуванням заяв, що подаються в паперовій формі.

Ст. 24 Закону передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі:

1) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

2) державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;

3) державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;

4) державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;

5) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;

6) державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;

7) державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33-38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Аналогічні норми містяться і в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року.

Системний аналіз наведених норм доводить наступне. Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, наявність обтяжень прав на нерухоме майно. Реєстрація прав здійснюється у визначеному порядку: отримання документів, формування та реєстрація заяви в базі; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі; перевірка документів та прийняття відповідного рішення. Заяви для державної реєстрації подаються у паперовій або електронній формах. У разі подання заяви у паперовій формі, вона формується, реєструється у базі із зазначенням дати і часу реєстрації.

Реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії, але не пізніше п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви в реєстрі. Заява про реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії одночасно з завершенням такої дії обов`язково формується та реєструється нотаріусом, яким вчинено таку дію.

У разі якщо під час розгляду заяви про реєстрацію прав державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих реєстрі інших заяв про реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження. Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в реєстрі раніше. Датою і часом реєстрації прав вважається дата і час реєстрації заяви.

Законом передбачені випадки відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема, наявність суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на майно та їх обтяженнями; наявність зареєстрованих обтяжень прав на майно; після завершення строку, не усунені обставини, що були підставою для зупинення розгляду заяви про реєстрацію прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. Відмова в державній реєстрації прав з підстави - наявні зареєстровані обтяження прав на майно - не застосовується, зокрема, у разі реєстрації права власності на майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому ст.. 33-38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

З матеріалів справи вбачається наступне. 24.04.2019 року третьою особою в результаті проведення нотаріальної дії із нерухомим майном було отримано свідоцтво про право власності.

У відповідності до вимог Закону, у такому випадку, заява про реєстрацію прав, одночасно з завершенням такої дії, обов`язково формується та реєструється нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Таким чином, заява про державну реєстрацію прав на майно третьої особи була сформована в реєстрі 24.04.2019 року.

Згідно відомостей з реєстру на момент 24.04.2019 року на вказане нерухоме майно містились певні заборони та арешти, які були зняті на підставі ухвали суду лише 26.04.2019 року.

Наявність в реєстрі зареєстрованих обтяжень прав на майно є підставою для відмови у державній реєстрації речових прав.

За таких обставин, заяви третьої особи були зареєстровані у відповідному реєстрі лише 26.04.2019 року, тобто, після зняття заборон та арештів.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що ним 24.04.2019 року до державного реєстратора були подані заяви для державної реєстрації своїх прав, з огляду на наступне.

Ухвалою суду у позивача витребовувались заяви, з якими він звертався до державного реєстратора для реєстрації прав і звертався саме 24.04.2019 року. Протягом усього часу судового розгляду спору по суті, позивач таких заяв до суду не надав. Суд зазначає, що аналіз вимог Закону доводить, що позивач мав усі можливості у будь-якому випадку надати суду належні та допустимі докази щодо наявності заяв від 24.04.2019 року.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що заяви для державної реєстрації прав подаються реєстраторам або у письмовій формі або у паперовій. У разі подання заяви у паперовій формі, вона, після її прийняття у такому вигляді, формується, реєструється у базі із зазначенням дати і часу реєстрації.

Суд також критично оцінює у якості доказу звернення позивача до реєстратора 24.04.2019 року, і надані ним рішення реєстратора від 02.05.2019 року про відмову у державній реєстрації прав, з огляду на наступне.

Надані позивачем рішення про відмову від 02.05.2019 року не відповідають вимогам Закону. Як вже зазначалось, рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

З наданих позивачем рішень не вбачається вичерпного переліку обставин, що стали підставою для відмови. Вказані рішення лише містять посилання на норму Закону, що була підставою для відмови у реєстрації прав - наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на майно та їх обтяженнями. При цьому, фактично суд із вказаних доказів не може встановити, які саме суперечності були виявлені реєстратором у реєстрі.

Наявність же зареєстрованих прав за третьою особою, які саме стали підставою для відмови позивачеві, є лише його припущеннями. Суд не має можливості встановити, які саме суперечності стали підставою для відмови позивачу у реєстрації його прав.

До того ж, наявність в реєстрі заборон та арештів є підставою для відмови у реєстрації прав, а станом на 24.04.2019 року такі заборони фактично існували, відповідно реєстратор повинен був відмовити позивачеві у реєстрації його прав 24.04.2019 року.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відмова в реєстрації прав з цієї підстави до нього не застосовується, оскільки він звертався до реєстратора із заявою у порядку, передбаченому ст. 33-38 Закону України "Про іпотеку", з огляду на наступне.

Вказане не застосовується лише у випадках наявності зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно.

Крім цього, як вже зазначалось, позивачем до суду не надані достатні, належні та допустимі докази його звернення до реєстратора і звернення саме 24.04.2019 року, тим більш у порядку, передбаченому Законом України Про іпотеку . З наданих рішень від 02.05.2019 року також не вбачається факту звернення позивача у порядку, передбаченому Законом України Про іпотеку .

Позивачем суду також не надані докази, що до моменту реєстрації іпотеки на вказане майно, були відсутні інші заборони та арешти, оскільки під час судового розгляду справи, ним було зазначено суду, що витяги з реєстру, які надані до матеріалів справи відповідачем та третьою особою, не містять вичерпний перелік заборон та арештів, які були на нерухомому майні.

Суд також зазначає, що під час здійснення реєстрації прав за третьою особою, відповідачем вживались заходи щодо перевірки відсутності/наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, що підтверджується доказами, наданими до матеріалів справи. Із наданих доказів не вбачається наявність в реєстрі зареєстрованих заяв (заяв позивача від 24.04.2019 року) чи інших суперечностей між речовими правами на нерухоме майно.

Суд звертає увагу на те, що позивачем спірні рішення також були оскаржені у досудовому порядку, шляхом звернення із скаргами від 10.05.2019 року до Міністерства юстиції України. Скарги, подані позивачем, стосувались перевірки правомірності та скасування саме спірних рішень, а не дій відповідача щодо реєстрації прав на нерухоме майно. За результатом розгляду вказаних скарг, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації був складений висновок від 18.06.2019 року, яким рекомендовано у задоволенні скарг позивачеві відмовити у зв`язку із тим, що відсутні обставини, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд зазначає, що позивачем, на виконання вказаних вимог КАС України, не доведені обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. При цьому, відповідачем до суду надані достатні докази щодо доведення правомірності, прийнятих ним рішень. Спірні рішення відповідають критеріям, викладеним у ст.. 2 КАС України, оскільки прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо та протягом встановленого строку.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін та третьої особи, оцінивши докази надані учасниками, які приймають участь у справі, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог та відповідно відсутність підстав для їх задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог позивача судові витрати, у тому числі і витрати на правову допомогу, не підлягають відшкодуванню. Крім цього, суд зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів понесення витрат на правову допомогу у сумі 15000 грн., а лише заява про їх відшкодування.

Крім цього, суд зазначає, що відповідачем до суду 24.07.2019 року надана заява про відшкодування витрат на правову допомогу, до якої не надані документи, які підтверджують фактичну оплату правових послуг.

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження вказаних обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 року у справі 815/4300/17, від 11.04.2018 року у справі 814/698/16.

Крім того, до суду необхідно надати і детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги разом із відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена, а також із доказами, які підтверджують здійснення відповідних витрат (у разі понесення таких).

При цьому, недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Як вже зазначалось, представником відповідача - адвокатом Мельниченком В.М. до матеріалів справи додано договір про надання правової допомоги, розрахунок часу, витраченого на надання правової (правничої) допомоги (детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги), ордер та свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю, а також акт приймання-передачі наданих послуг.

Проте будь-яких документів, що підтверджували б факт розрахунку клієнта з адвокатом, ним не надано. Більш того, у судовому засіданні останнім вказано, що жодних документів необхідних для вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу надаватись більше не буде.

За таких обставин, суд вказує, що наданих документів не достатньо для встановлення факту понесених відповідачем витрат на правову допомогу, а тому виключає можливість задоволення такого клопотання.

Керуючись Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та ст. 2, 9, 73-80, 90, 132, 134, 139, 143, 245, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МОРГАН КЕПІТАЛ" до Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора/приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46683443, а саме: реєстрацію права власності на будівлі та споруди загальною площею 1 024,6 кв.м., що розташовані за адерсою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 ; рішення державного реєстратора/приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46683485, а саме: реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0510100000:01:060:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 ; рішення державного реєстратора/приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46683263, а саме: реєстрацію права власності на приміщення автосалону і складу загальною площею 489,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_2 ; рішення державного реєстратора/приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 46683371, а саме: реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0510100000:02:063:0003, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал (вул. М. Драгомирова, б. 20, м. Київ, 01103)

Відповідач - Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни (пр-т. Коцюбинського, б. 78, м. Вінниця, 21100)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 15.10.2019 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна