Рішення

від 15.10.2019 по справі 140/2335/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2335/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Єврокарс до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Єврокарс (далі - ТзОВ Єврокарс , позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000344/2 від 28.03.2019.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 28.03.2019 декларантом ТзОВ Єврокарс для митного оформлення в режимі імпорту товару легковий автомобіль марки CITRORN, модель C4 GRAND Picasso, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 7, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1997 см куб., потужність - 110 кW, тип кузова - універсал, колісна формула 4х2, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015 (далі - ТЗ), вартістю 7 200 євро було оформлено та подано відповідачу митну декларацію (далі - МД) №UA205100/2019/006201, в якій заявлена митна вартість товару 7 200,00 Євро за основним методом, що в еквіваленті становить 219 576,80 грн, як це вказано у графі 45 МД. Однак, відповідач не погодився із зазначеною митною вартістю та 28.03.2019 службовою особою митниці видано картку відмови у прийнятті митної декларації №UA205110/2019/00344 та винесено рішення №UA205110/2019/000344/2 про коригування митної вартості товарів. В результаті коригування митна вартість товару збільшилась та склала 12 000,00 Євро, внаслідок чого підприємством надмірно сплачено до Державного бюджету України ввізне мито (6,4%) в розмірі 9 368,61 грн та ПДВ (20%) в розмірі 31 150,63 грн.

Позивач вважає вказане рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування митної вартості. Їх відповідач безпідставно не взяв до уваги.

Позивач також звертає увагу, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України), так як не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Позивач наголошує, що відповідачем безпідставно не взято до уваги звіт №795/19 про оцінку транспортного засобу від 28.03.2019, згідно якого ринкова ціна ввезеного ТЗ становить 6 950,00 Євро, що є нижчою заявленої декларантом митної вартості у МД.

Ухвалою суду від 16.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 30.08.2019 №1644/03-70-10/14 позовні вимоги ТзОВ Єврокарс не визнав, посилаючись на те, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами.

Декларантом було подано МД №UA205100/2019/006201, згідно з якою митну вартість товару легковий автомобіль марки CITRORN, модель C4 GRAND Picasso, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 7, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1997 см куб., потужність - 110 кW, тип кузова - універсал, колісна формула 4х2, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015 заявлено на рівні 7 200,00 Євро. У зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують усі числові значення складових митної вартості товарів, а також у зв`язку з тим, що подані для підтвердження митної вартості товарів документи містять розбіжності: а саме в рахунку-фактурі від 19.03.2019 №190319.12-AST/ЕС продавцем товару (власником) є ASANTECH SP.Z.O.O., покупцем - Limited Liability Company Eurocars , а згідно з технічним паспортом від 21.01.2019 №1785473817637967 вказано власника даного т/з - ALM/BRAND LEASING A/S Midtermolen 7 2100 Kobenhavn. Також у зв`язку із спрацюванням ризиків АСАУР Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 12 000 Євро , та згідно наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у використанні , статей 53, 54 МК України декларанту запропоновано в 10-денний строк надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості. У відповідь на вказану вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом направлено повідомлення від 28.03.2019 року №б/н, відповідно до якого надано звіт про оцінку транспортного засобу від 28.03.2019 року №795/19 та повідомлено про відсутність будь-яких інших витребуваних документів. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2а (статті 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у використанні та спрацюванням ризиків АСАУР Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціального підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 12 000 Євро , митну вартість визначено на рівні 12 000,00 Євро. Водночас вказує на те, що декларанта було повідомлено про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг у разі його незгоди з прийнятим рішенням за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. Крім того, звіт від 28.03.2019 №1795/19 про оцінку т/з не є висновком експерта, не дозволяє належно встановити звідки оцінювачем було взято інформацію щодо ціни КТЗ у країні придбання або в провідних країнах експортерах, адже звіт такої інформації не містить. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів 28.03.2019 №UA205110/2019/000344/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Також звертає увагу, що строк дії гарантійних зобов`язань для позивача згідно графи 48 МД №UA205100/2019/006227 Відстрочення платежів визначено по 26.06.2019, проте протягом вказаного строку позивач до митниці щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості не звертався, рішення про коригування митної вартості не оскаржував, що свідчить про те, що він погодився з митною вартістю, визначеною митним органом за резервним методом. Позов про оскарження рішення про коригування митної вартості ТзОВ Єврокарс подано лише 30.07.2019, тобто поза межами строку дії гарантійних зобов`язань, в межах яких позивач мав право довести митному органу про правомірність заявленої ним митної вартості товару. При цьому, вказана фінансова гарантія реалізована до державного бюджету ще 26.06.2019. З огляду на викладене представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити повністю та просив розгляд справи проводити в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 10.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в даній адміністративній справі.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.02.2019 між ТзОВ Єврокарс (покупцем) та Компанією ASANTECH Spolka z o. o. (продавцем) укладено контракт №10/19-AS, за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець оплатити автомобілі нові та бувші у використанні, вантажні автомобілі та сідельні тягачі нові та бувші у використанні, мікроавтобуси та автобуси нові та бувші у використанні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку нову та бувшу у використанні, спеціалізоване обладнання, машини (станки) і механізми до них нові та бувші у використанні (далі - товар) (а. с. 19-21).

Відповідно до пункту 3.2 Контракту №10/19-AS сторони погодили, що загальна вартість контракту складає 4 000 000 Євро, пунктом 3.1 Контракту №10/19-AS установлено, що ціна кожної одиниці товару вказується в інвойсах, які складають невід`ємну частину цього Контракту та формуються на умовах DAP. Розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах післяоплати протягом 180 календарних днів з моменту поставки (пункт 4.1 цього ж контракту).

Статтею 2 Контракту №10/19-АS від 26.02.2019 визначені місця поставки на умовах DAP.

На виконання умов контракту №10/19-АS від 26.02.2019 позивач придбав у продавця легковий автомобіль марки CITRORN, модель C4 GRAND Picasso, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 7, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1997 см куб., потужність - 110 кW, тип кузова - універсал, колісна формула 4х2, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015 .

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митному органу митну декларацію UA205100/2019/006201 (далі - МД), у якій визначено митну вартість товару 7 200,00 Євро (а. с. 13).

Разом з МД №UA205100/2019/006201 декларантом подано: рахунок-фактуру (інвойс) від 19.03.2019 №190319.12-AST/EC; товаро-транспортну накладну б/н від 19.03.2019; сертифікат про походження EUR.1 №PL/MF/AN/0173157 від 19.03.2019; свідоцтво про реєстрацію т/з від 21.01.2019 №1785473817637967; контракт від 26.02.2019 №10/19-AS; специфікацію №190319.12-AST/EC від 19.03.2019; експортну декларацію №19PL301010E0228176 від 19.03.2019; довідку-підтвердження вивозу ІЕ599.

За вказаною митною декларацією відбулось спрацювання профілів ризику:

101-1 Витребування оригіналів документів, визначених у митній декларації або посвідчених у встановленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів ;

103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби ;

105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів ;

106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів ;

111-5 Перевірка правильності справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати ;

210-1 Проведення огляду транспортного засобу ;

911-1 Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки ;

За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 12 000 Євро .

Крім того, при перевірці документів митницею встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме: в рахунку-фактурі від 19.03.2019 №190319.12-AST/ЕС продавцем товару (власником) є ASANTECH SP.Z.O.O., покупцем - Limited Liability Company Eurocars , а згідно з технічним паспортом від 21.01.2019 №1785473817637967 вказано власника даного т/з - ALM/BRAND LEASING A/S Midtermolen 7 2100 Kobenhavn.

У зв`язку із спрацюванням профілів ризику та виявленням розбіжностей у товаро-супровідних документах, Волинська митниця ДФС запропоновала позивачу протягом 10 днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості ТЗ: банківські платіжні документи (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують плату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару (п. 2.4, 2.5 ст. 53 МКУ); висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами (п. 3.8 ст. 53 МКУ); якщо здійснювалось страхування - страхові документи (п. 2.8 ст. 53 МК України); інші документи, що містять відомості про вартість страхування (п. 2.8 ст. 53 МК України); інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

У відповідь на вказану вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом направлено повідомлення від 28.03.2019 №б/н, відповідно до якого надано звіт про оцінку транспортного засобу від 28.03.2019 року №795/19 та повідомлено про відсутність будь-яких інших витребуваних документів.

Відповідач 28.03.2019 прийняв рішення №UA205110/2019/000344/2 про коригування митної вартості товарів (а. с. 12), в якому вказано, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані на підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним декларантом методом.

В обґрунтування рішення відповідач вказав, що у зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості; під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що дані документи містять розбіжності (ті, про які вказано в повідомленні декларанту), а також у зв`язку із спрацюванням ризиків АСАУР, з посиланням на статті 53, 54 МК України, наказ ДФС України від 28.11.2018 №780 для підтвердження заявленої митної вартості декларанту було запропоновано надати: банківські платіжні документи (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують плату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами; якщо здійснювалось страхування - страхові документи; інші документи, що містять відомості про вартість страхування; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

Також у рішенні вказано, що керуючись частиною шостою статті 54 МК України та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання згідно зі статтею 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС рівень митної вартості становить 12 000,00 Євро.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00344 (а. с. 11). У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення про коригування митної вартості від 28.03.2019 №UA205110/2019/000344/2.

ТзОВ Єврокарс подало митному органу нову митну декларацію №UA205100/2019/006227 (а. с. 13), за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг у зв`язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України із відстроченням до 26.06.2019.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС №UA205110/2019/000344/2 від 28.03.2019 про коригування митної вартості товарів, 30.07.2019 оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як убачається із матеріалів справи, декларант (позивач) при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-фактуру (інвойс) від 19.03.2019 №190319.12-AST/EC; товаро-транспортну накладну б/н від 19.03.2019; сертифікат про походження EUR.1 №PL/MF/AN/0173157 від 19.03.2019; свідоцтво про реєстрацію т/з від 21.01.2019 №1785473817637967; контракт від 26.02.2019 №10/19-AS; специфікацію №190319.12-AST/EC від 19.03.2019; експортну декларацію №19PL301010E0228176 від 19.03.2019; довідку-підтвердження вивозу ІЕ599.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З вищенаведеного випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару легковий автомобіль марки CITRORN, модель C4 GRAND Picasso, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 7, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1997 см куб., потужність - 110 кW, тип кузова - універсал, колісна формула 4х2, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015 вартістю 7 200,00 євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому позиція митного органу полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи, та оскільки декларантом не надано витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 12 000 Євро.

Як слідує із рішення Волинської митниці ДФС, вона поставила під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку із наявністю розбіжностей стосовно власника транспортного засобу, оскільки відповідно до рахунку-фактури від 19.03.2019 №190319.12-AST/ЕС продавцем товару (власником) є ASANTECH SP.Z.O.O., покупцем - Limited Liability Company Eurocars , а згідно з технічним паспортом від 21.01.2019 №1785473817637967 вказано власника даного т/з - ALM/BRAND LEASING A/S Midtermolen 7 2100 Kobenhavn , також зі спрацюванням системи ризиків АСАУР: Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації ідентичних товарів. Цією обставиною вона обґрунтовує необхідність подання декларантом додаткових документів.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки з матеріалів справи випливає, що для підтвердження митної вартість товару ТзОВ Єврокарс надав усі наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, а визначення продавця чи власника товару не впливає на його митну вартість.

Крім того, як убачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу свідоцтво про реєстрацію т/з від 21.01.2019 №1785473817637967, ALM/BRAND LEASING A/S Midtermolen 7 2100 Kobenhavn є першим власником даного транспортного засобу, водночас у вказаному свідоцтві зазначено, що власник свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу може не бути власником транспортного засобу. Разом з тим, вказане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу надавалось під час митного оформлення разом з митною декларацією №UA205100/2019/006201, що підтверджено відповідачем, який, у свою чергу, не зміг спростувати та обґрунтувати сумнів митного органу у достовірності поданих декларантом документів, що стосувались власника транспортного засобу.

Таким чином, дана обставина не може бути підставою для висновку, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності. При цьому суд звертає увагу, що визначення власника транспортного засобу не впливає на числові складові митної вартості товару.

Стосовно доводів відповідача про те, що подані декларантом документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості товару, то суд зазначає, що з поданих декларантом документів однозначно вбачається, що позивач придбав автомобіль, митне оформлення якого здійснювалося за МД від 28.03.2019 №UA205100/2019/006201 за ціною 7 2 000 Євро, про що свідчать: рахунок-фактура (інвойс) від 19.03.2019 №190319.12-AST/EC; товаро-транспортна накладну б/н від 19.03.2019; сертифікат про походження EUR.1 №PL/MF/AN/0173157 від 19.03.2019; свідоцтво про реєстрацію т/з від 21.01.2019 №1785473817637967; контракт від 26.02.2019 №10/19-AS; специфікацію №190319.12-AST/EC від 19.03.2019; експортну декларацію №19PL301010E0228176 від 19.03.2019; довідку-підтвердження вивозу ІЕ599, у яких вартість транспортного засобу вказана 7 200 Євро.

Окрім того, не заслуговують на увагу доводи митниці про те, що ТзОВ Єврокарс не подало платіжних документів, які б свідчили про проведені розрахунки за товар, оскільки за умовами Контракту від 26.02.2019 №10/19-АS (пункт 4.1) розрахунки за товар здійснюються протягом 180 календарних днів з моменту поставки. Оскільки поставка товару відбулась 19.03.2019, а митне оформлення проведене 28.03.2019, тому підстави витребовувати у декларанта платіжні документи були відсутні.

Водночас з даного Контракту слідує, що витрати по доставці товару (в тому числі транспортні витрати, витрати на страхування тощо) включені у ціну товару, що відповідає умовам DAP. Поставка на умовах DAP (постачання в місці призначення) Інкотермс означає, що продавець виконав своє зобов`язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення.

Таким чином, вимога митного органу надати страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування, є безпідставною, бо такий обов`язок у позивача за умовами поставки не виникав.

Декларант не виконав вимоги митниці щодо надання висновку про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, водночас позивач надав суду звіт про оцінку транспортного засобу від 28.03.2019 №795/19, здійснену спеціалістом оцінювачем, у якому вказано, що вартість автомобіля легковий автомобіль марки CITRORN, модель C4 GRAND Picasso, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 7, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 1997 см куб., потужність - 110 кW, тип кузова - універсал, колісна формула 4х2, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2015 становить на дату оцінки на рівні 6950 Євро, що є нижчою, ніж заявлена декларантом до митного оформлення.

Разом з тим, суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не може бути підставою для коригування митної вартості за умови, що інші подані декларантом документи дають можливість визначити усі складові заявленої до митного оформлення митної вартості товару за обраним методом її визначення.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 28.03.2019 №UA205110/2019/000344/2 вказано, що воно прийняте у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України. При цьому митну вартість він визначив також за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, … посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається із рішення про коригування митної вартості товарів від 28.03.2019 №UA205110/2019/000344/2, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації... вартість - 12 000 Євро .

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

Як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, останні містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Оскільки відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, тому вказане рішення прийняте з порушенням вимог чинного митного законодавства України.

Також суд звертає увагу на таке. Із матеріалів справи виплаває, що єдиною підставою для коригування митної вартості товарів слугувала інформація з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) ДФС України щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Вказана правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Водночас суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що позов про оскарження рішення про коригування митної вартості позивачем подано лише 30.07.2019, тобто поза межами строку дії гарантійних зобов`язань (до 26.06.2019), в межах яких він мав право довести митному органу про правомірність заявленої митної вартості товару.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

За змістом частин третьої і четвертої статті 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів, поряд з іншим, поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (індивідуальних актів).

Рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом (частина перша статті 29 МК України).

Право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду також гарантовано підпунктом б пунктом 5 частини другої статті 55 МК України.

Відтак, у спірних правовідносинах законом гарантовано право на оскарження до суду рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

З наведеного суд дійшов висновку, що правовідносин, які виникають із приписів частини сьомої статті 55 МК України, є реалізацією декларантом права на випуск у вільний обіг товарів у разі не згоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів, в тому числі із застосуванням заходів надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Такі правовідносин мають місце виключно між декларантом і митним органом.

У свою чергу частина перша статті 29 і підпункт б пункт 5 частини другої статті 55 МК України врегульовує правовідносини щодо права декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до суду, без будь яких застережень чи умов, в тому числі за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.

Крім того, суд зазначає, що відповідно частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином національним законодавством встановлено строк тривалістю у шість місяців, впродовж якого особа може здійснити правовий аналіз рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень та звернутись до суду за захистом у випадку виявлення обставин щодо порушення гарантованих прав, свобод та інтересів такої особи.

Зі змісту положень МК України та КАС України слідує, що положення обумовлених нормативно-правових актів не містять жодних обмежень та винятків для декларанта з приводу неможливості оскаржити ним до суду рішення митного органу про коригування митної вартості та захистити порушене право в продовж шести місяців (з моменту його отримання) залежно від того, закінчився строк дії гарантійних зобов`язань чи ні.

Крім того, відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Офіційне розуміння правової визначеності як елемента верховенства права надано в п. 3.1. мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 №17-рп по справі №1-25/2010, відповідно до якого: одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачити юридичні наслідки своєї поведінки .

Вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оскільки подані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу у розмірі 7 200 Євро, а відповідач належними та допустимими доказами не довів неправильність заявленої митної вартості, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення від 28.03.2019 №UA205110/2019/000344/2 про коригування митної вартості товарів слід визнати протиправним та скасувати, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь ТзОВ Єврокарс слід стягнути судовий збір у сумі 1 921,00 грн., сплачений відповідно до квитанції №1087 від 13.08.2019.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Єврокарс (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Конякіна, будинок 2Б, ідентифікаційний код юридичної особи 41364239) до Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код юридичної особи 39472698) про визнання протиправним і скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000344/2 від 28.03.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Єврокарс (43023, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Конякіна, будинок 2Б, ідентифікаційний код юридичної особи 41364239) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код юридичної особи 39472698) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський