Рішення
від 15.10.2019 по справі 160/8672/19
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року Справа № 160/8672/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ РАЙС» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

06.09.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ РАЙС» , яке, з урахуванням уточненої позовної заяви від 01.10.2019 року, звертає свої позовні вимоги до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (правонаступник - Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (Головного управління ДФС у Дніпропетровській області), далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач) та просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації №46727/04-36-53-41/38677285 від 20.08.2019 року ТОВ «СВ РАЙС» , код за ЄДРПОУ 38677285, за звітний період декларування ПДВ за липень 2019 року щодо фінансово-господарських операцій у липні 2019 року з придбання та фінансово-господарських операцій з постачання й правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних за липень 2019 року при визначенні суми податкових зобов`язань;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати реєстрацію та виключити з інформаційних баз даних ДПС узагальнену податкову інформацію №46727/04-36-53-41/38677285 від 20.08.2019 року ТОВ «СВ РАЙС» , код за ЄДРПОУ 38677285, за звітний період декларування ПДВ за липень 2019 року щодо фінансово-господарських операцій у липні 2019 року з придбання та фінансово-господарських операцій з постачання й правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних за липень 2019 року при визначенні суми податкових зобов`язань;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «СВ РАЙС» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом № 346 від 21.08.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити ТОВ «СВ РАЙС» (код ЄДРПОУ 38677285) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що оцінка по здійсненню платником податків господарської діяльності та правомірності формування показників податкової звітності і обліку може надаватись контролюючим органом лише в разі проведення перевірки такого платника податків у порядку та з підстав, визначених главою 8 Податкового кодексу України. З огляду на вищевикладене, внесення відповідачем до інформаційних баз ДФС недостовірної, необґрунтованої податкової інформації про позивача спричиняє правові наслідки для підприємства у вигляді змін у структурі податкових зобов`язань платника податків в (інформаційних системах (базах) ДФС, що, в свою чергу, свідчить про наявність матеріально-правового інтересу у тому, щоб дані у інформаційних базах відповідача правильно відображали фактичний стан зобов`язань підприємства та платежів до бюджету. Позивач стверджує, що узагальнена податкова інформація №46727/04-36-53-41/38677285 від 20.08.2019 року щодо ТОВ «СВ РАЙС» за звітній період декларування ПДВ - липень 2019 року не відповідає дійсності, є необґрунтованою, так як при її складанні відповідач не досліджував первинних документів позивача за спірний період, а тому, у відповідача відсутні підстави стверджувати про безтоварність господарських операцій на підставі дослідження самих лише податкових декларацій та інформації з баз даних ДФС.

Доводи, викладені відповідачем у оскаржуваній узагальненій податковій інформації, є документально непідтвердженими, не відповідають змісту та меті здійснення Інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів фіскальної служби, тому є протиправними, а складена Головним управлінням ДФС в Дніпропетровській області узагальнена податкова інформація - незаконною. Таким чином позивач вважає, оскільки оскаржувана інформація отримана із порушенням вимог Податкового кодексу України, дії відповідача щодо складання узагальненої податкової інформації є протиправними та позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача скасувати реєстрацію та виключити із інформаційних баз ДФС узагальнену податкову інформацію є законними та обґрунтованими. Також зазначає, що на підставі вказаної узагальненої податкової інформації ТОВ «СВ РАЙС» було внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Позивач вважає, що рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «СВ РАЙС» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом № 346 від 21.08.2019 року, яким ТОВ «СВ РАЙС» віднесено до переліку ризикових платників податків, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а також зазначене рішення порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. Позивач вказує, що ознакам ризиковості із вказаних в пункті 1.6. Критеріїв він не відповідає та жодна з ознак, зазначених в пункті 1.6. Критеріїв ризиковості платника податків не відноситься до позивача. Отже, позивач вважає, що рішення про внесення ТОВ «СВ РАЙС» до переліку ризикових платників є протиправним, прийнято не у спосіб та не в порядку, встановленому Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами України.

Ухвалою суду від 11.09.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

У встановлений судом строк, відповідач заперечуючи проти позову, надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими, посилаючись на те, що узагальнена податкова інформація №46727/04-36-53-41/38677285 від 20.08.2019 року щодо ТОВ «СВ РАЙС» за звітній період декларування ПДВ - липень 2019 року є результатом ретельного аналізу наявної податкової інформації, проведеного згідно вимог ст.ст. 72, 73 Податкового кодексу України, в тому числі, яка зберігається в інформаційних базах контролюючих органів (ІС "Податковий блок", Архів електронної звітності (ЄРПН) та ін.). Відповідач вказує, що складена податкова інформація №46727/04-36-53-41/38677285 від 20.08.2019 року, відповідно до п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України, зібрана згідно зі статтям 72 і 73 Податкового кодексу України, в тому числі яка зберігається в інформаційних системах контролюючих органів (ІТС Податковий блок ; Архів електронної звітності (ЄРГІН); підсистема 2.19 АС Аудит , тощо), відповідає дійсності та має документальне підтвердження. Також, посилаючись на те, що ТОВ «СВ РАЙС» внесено до журналу ризикових платників відповідно до рішення, прийнятого на засіданні Комісії ГУ ДФС, що приймає рішення про реєстрацію або відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкові накладних, згідно наданих матеріалів відповідно до п.2 Алгоритму дій щодо моніторингу реєстри податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з метою виявлення платників ймовірно зустрічних транзитів та підтверджено протоколом № 346 від 21.08.2019 року. Таким чином, включення ТОВ «СВ РАЙС» до переліку ризикових здійснено на підставі оперативної інформації ДФС України, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків та відповідає п. 1.6. Критеріїв ризиковості. Крім того, зазначає, що спірні дії щодо складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації №46727/04-36-53-41/38677285 від 20.08.2019 року, а також вимоги про зобов`язання Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ РАЙС» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості не підлягають оскарженню, оскільки дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків, а отже такі вимоги є неналежним способом захисту прав позивача.

02.10.2019 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій вказує, що доводи відповідача є безпідставними, оскільки за змістом спірної узагальненої податкової інформації відповідачем надано оцінку господарським операціям позивача у розрізі контрагентів та сказано про не підтвердження показників податкової звітності, проте, без дослідження необхідних первинних документів. За змістом положень Податкового кодексу України дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу та не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем. Разом з цим, в силу приписів частини другої статті 19 Конституції України контролюючий орган має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, а тому, дії фіскальних органів щодо здійснення податкового контролю мають бути вчинені у чіткій відповідності з положеннями Податкового кодексу України. Відповідно до положень Податкового кодексу України документування результатів перевірки платника податків фіскальний орган здійснює виключно у формі акта (якщо за результатами перевірки встановлені порушення) або довідки (якщо за наслідками перевірки порушень не встановлено). Натомість, складена відповідачем узагальнена податкова інформація містить аналіз ведення позивачем господарської діяльності та оцінку реальності відповідних господарських операцій. При цьому, як зазначено відповідачем, її складено не за результатами перевірки платника податків та дослідження документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, а "у результаті опрацювання податкової інформації". Однак, оцінка веденню платником податків господарської діяльності та правомірності формування показників податкової звітності і обліку може надаватись контролюючим органом лише в разі проведення перевірки такого платника податків у порядку та з підстав, визначених главою 8 Податкового кодексу України.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали, справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ РАЙС» (код ЄДРПОУ 38677285) зареєстровано 16.04.2013 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області (Лівобережне управління), є платником податку на додану вартість; видами діяльності за КВЕД є: код КВЕД 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів (основний); код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Місцезнаходженням юридичної особи є: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Артільна, будинок 2.

Згідно довідки АТ «Банк Кредит Дніпро» ТОВ «СВ РАЙС» має відкриті рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 в банківській установі АТ «Банк Кредит Дніпро» , відкриті 05.07.2018 року.

Відповідно довідки АТ Комерційний банк «Земельний капітал» від 27.06.2019 року № 18-210/208, ТОВ «СВ РАЙС» має відкритий рахунок № НОМЕР_3 в банківській установі АТ Комерційний банк «Земельний капітал» , відкритий 27.06.2019 року.

Судом встановлено, що 15.07.2019 року ТОВ «СВ РАЙС» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2019 року, якою задекларовано від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 1524401 грн.

16.08.2019 року ТОВ «СВ РАЙС» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2019 року, якою задекларовано від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 960947 грн.

08.08.2019 року ТОВ «СВ РАЙС» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за півріччя 2019 року, якою задекларовано дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку у сумі 165859 грн.

Судом встановлено, що 20.08.2019 року Головним управління ДФС в Дніпропетровській області складено узагальнену податкову інформацію №46727/04-36-53-41/38677285 щодо ТОВ «СВ РАЙС» , код за ЄДРПОУ 38677285 за звітній період декларування ПДВ за липень 2019 року, з питань проведення фінансово-господарських операцій у липні 2019 року з придбання та фінансово-господарських операцій з постачання й правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних за липень 2019 року при визначенні суми податкових зобов`язань.

У висновку вказаної узагальненої податкової інформації зазначено: за звітній період декларування ПДВ липень 2019 року встановлено:

- неправомірне визначення платником податків сум податкових зобов`язань при продажу товарів/ послуг за липень 2019 року на загальну суму ПДВ 20125,9 грн. Таким чином, платником податків порушено норми п.п. «а» /«б» п.185.1, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України по покупцю ТОВ «РУШ» за липень 2019 року на суму операцій 100629719,9 грн. (без ПДВ);

- неправомірне визначення платником податків сум податкового кредиту при придбанні товарів/ послуг за липень 2019 року на загальну суму ПДВ 19562,5 грн. Таким чином, платником податків порушено норми п.п. «а» п.198.1 ст.198, абзаців першого-третього п.198.2, абзаців першого і другого п.198.3 та абзаці третього п. 198.6 ст. 198, абзаців другого і третього ап. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України по продавцю ТОВ «АУРОРА ГРУП» за липень 2019 року на суму операцій 97812448,35 грн. (без ПДВ).

У вступній частині Узагальненої податкової інформації зазначено, що вона є результатом опрацювання, відповідно до п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України, податкової інформації, зібраної згідно зі статтями 72, 73 Податкового кодексу України, в тому числі, яка зберігається в інформаційних базах контролюючих органів (ІС Податковий блок , Архів електронної звітності (ЄРПН); підсистема 2.19 АС Аудит , тощо).

Узагальнена податкова інформація містить посилання на запит від 20.08.2019 року № 96386/10/04-36-53-41 про надання інформації, який направлено засобом поштового зв`язку, та зазначено, що на теперішній час повідомлення про вручення не надійшло та відповідь підприємством не надана.

Зазначений висновок узагальненої податкової інформації зроблений з посиланням на: наявність трудових ресурсів в охоплених податковою інформацією періодах (п.3.1); аналіз можливості виконання оформлених господарських операції з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг наявним трудовим ресурсам (п.3.1.1); інформацію про основні засоби, об`єкти оподаткування, земельні ділянки (п.3.2); аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/ продажу ідентифікованих товарів/послуг із використанням основних засобів, об`єктів оподаткування, земельних ділянок (п.3.2.5); інформацію оперативних підрозділів ДФС, інших правоохоронних органів (п.3.3); податкова інформація, одержана на запит про надання інформації (п.4.1); аналізу реальності господарських операцій (розділ 5).

Узагальнена податкова інформація щодо ТОВ «СВ РАЙС» за звітний період декларування ПДВ липень 2019 року з питань проведення операцій постачання на адресу ряду підприємств була внесена до інформаційних баз даних ДФС.

Судом встановлено, що комісією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації прийнято рішення, оформлене протоколом № 346 від 21.08.2019 року, про внесення ТОВ «СВ РАЙС» (код ЄДРПОУ 38677285) до відповідного переліку (бази даних ІС «Податковий блок» ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, уся діяльність суб`єктів владних повноважень має правову форму, а тому відносини з їх участю є правовими.

Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Так, публічно правовим спором є спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Оскільки, Головне управління ДФС в Дніпропетровській області є суб`єктом владних повноважень, який реалізується у правовідносинах з платниками податків, то спір щодо правомірності його рішень, дій чи бездіяльності є публічно-правовим.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. За усталеною практикою Європейського Суду з прав людини процесуальні гарантії, визначені в статті 6 стосовно справедливості, публічності та негайності, втрачають сенс за відсутності захисту передумов для дотримання цих гарантій, а саме - доступу до суду. Суд встановив це як невід`ємний аспект гарантій, визначених у статті 6, посилаючись на принцип верховенства права та уникнення свавільної влади, які є основою більшої частини Конвенції. Отже, частина 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному права на подання до суду будь-яких позовів стосовно їхніх цивільних прав та обов`язків (рішення у справі Голдер проти Великобританії (Golder v. The United Kingdom) (1975), параграф 28-36). Обмеження доступу до суду не може бути сумісним із ч.1 ст.6, якщо воно не ставить правомірної мети і якщо немає обґрунтованого пропорційного співвідношення між вжитими заходами і поставленою метою (рішення у справі Вайт і Кенеді проти Німеччини (Waite and Kennedy v. Germany) (1999), параграф 59).

Окрім того, відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Ефективність юридичного захисту полягає в його спроможності відновити (поновити) порушене право чи інтерес, усунути спірність чи невизначеність у правовідносинах. З цієї норми, слідує, що звернення до суду, як найбільш ефективний засіб юридичного захисту, не може бути обмежене і відмова у правосудді не відповідає цьому принципу.

В пункті 3 Рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 року зазначено, що судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Таким чином, підставою для звернення до суду є лише суб`єктивне припущення позивача про порушення його прав чи інтересів.

Суд погоджується із твердженням позивача, відносно того, що законом не заборонено звертатися до суду із вимогами про визнання протиправними дій, які полягають у складанні, реєстрації та внесенні податкової інформації до інформаційних баз даних ДФС. Суд враховує, що за наслідками своїх дії відповідач не виносив податкового повідомлення-рішення, яке платник податків (позивач) міг би оскаржити, тому позивач не має іншого способу захисту порушених, на його думку, прав та інтересів, окрім як оскаржувати дії податкового органу. За умов невинесення податкового повідомлення-рішення, об`єктом судового контролю повинні бути дії податкового органу. Інше розуміння призвело б до порушення конституційної норми про поширення юрисдикції суду на всі правовідносини.

З наведених у позовній заяві підстав позову вбачається, що між сторонами є публічно-правовий спір щодо правомірності дій органу ДФС під час формуванню узагальненої податкової інформації та їх використання в майбутньому шляхом відображення їх в інформаційних базах даних ДФС. Позивач вважає свої інтереси порушеними і бажає їх захистити. Вирішення спору не віднесено законом до юрисдикції інших судів, а тому справа належить до юрисдикції адміністративного суду і повинна розглядатися по суті.

Щодо правомірності дій Головного управління ДФС в Дніпропетровській області по складанню, реєстрації та внесенню податкової інформації до інформаційних баз даних ДФС суд зазначає, що згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач повинен довести, що має правову підставу для внесення відомостей в інформаційні бази та його дії були правомірними.

Однією з основних функцій податкових органів України є контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов`язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі по тексту - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

За правилами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п.74.2).

Отже дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.

Відповідно інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо складання, реєстрації та внесення до бази даних ДФС узагальненої податкової інформації суд виходить з того, що фактично перевірка ТОВ «СВ РАЙС» не проведена, що підтверджено самим відповідачем.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що об`єктом оскарження у справі є не висновки, не результати, а саме дії Головного управління ДФС в Дніпропетровській області щодо складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації №46727/04-36-53-41/38677285 від 20.08.2019 року ТОВ «СВ РАЙС» , код за ЄДРПОУ 38677285, за звітний період декларування ПДВ за липень 2019 року щодо фінансово-господарських операцій у липні 2019 року з придбання та фінансово-господарських операцій з постачання й правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних за липень 2019 року при визначенні суми податкових зобов`язань.

Враховуючи висновки, викладені у зазначеній податковій інформації, та оцінку з боку відповідача господарської діяльності позивача, як протиправної, суд зазначає, що це призводить до невизнання прав платника податків, які випливають з правовідносин з його контрагентами та податковими органами, а отже породжує спірність, правову невизначеність як у відносинах між сторонами договорів, так і у податкових правовідносинах. Таким чином, суд вважає, що йдеться про реальні дії, що відбулися і безпосередньо порушують права та інтереси позивача та не є припущенням про порушення цих прав та інтересів у майбутньому.

Вищезазначені дії мають самостійне правове значення і не є частиною (стадією) перевірки. Відтак, суд має компетенцію давати правову оцінку зазначеним діям.

Щодо тверджень відповідача, що його дії не порушили прав та інтересів позивача, оскільки жодних рішень за наслідками складання узагальненої податкової інформації прийнято не було; наявність інформації в інформаційних базах даних має лише інформативне значення і прав позивача не порушує та оцінка узагальненої податкової інформації, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо її складання, реєстрації та внесення в бази даних ДФС, а також самі висновки та їх відображення в інформаційній системі ДФС, надають уповноваженим законом контролюючим органам тільки інформаційний характер суд вважає необхідним зазначити, що судом враховано приписи частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень а також те, що об`єктом захисту в адміністративному судочинстві є порушені суб`єктом владних повноважень права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

У Рішенні від 01.12.2004 року №18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд вважає, що об`єктом захисту у справі, що розглядається, є право позивача на правильне відображення даних щодо оподаткування господарської діяльності позивача, наданих податковому органу в усіх інформаційних базах даних ДФС, а також врахування цієї інформації як публічно-достовірної податкової інформації усіма контролюючими органами. Враховуючи зазначене суд критично відноситься до цього твердження та зазначає крім того, що об`єктом захисту у справі є також інтерес позивача, який полягає у збереженні ділової та податкової репутації як платника податків та контрагента. Внесення узагальненої податкової інформації впливає на репутацію позивача як контрагента, та має наслідком у подальшому при проведенні контрольних заходів органами ДФС по відношенню до контрагентів позивача. Ця обставина може вплинути на виникнення розбіжностей у визначенні податкових зобов`язань одного контрагента та податкового кредиту іншого контрагента, що має наслідком визначення податковим органом відповідних податкових зобов`язань. Отже, існує загроза порушення прав та інтересів контрагентів позивача, і ця загроза безпосередньо пов`язана із позивачем. В таких умовах позивач має право не бути байдужим до наслідків, які можуть настати у разі використання узагальненої податкової інформації, як офіційної публічно-достовірної податкової інформації, що міститься в інформаційній базі даних ДФС. Кожен має право дбати про збереження ділової репутації. З цього випливає право захищати її усім доступними засобами. Суд вважає, що ці інтереси позивача виникли з передбачених законом підстав, є легальними, а тому можуть бути самостійним об`єктом судового захисту.

Таким чином, суд вважає помилковим посилання відповідача на те, що узагальнена податкова інформація, а також дії посадових осіб контролюючого органу зі складення, реєстрації та її внесення до баз даних ДФС не створюють будь-яких правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав платника податків, а саме, при її використанні органами ДФС при здійсненні контрольно-перевірочних заходів.

Відносно внесення до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації №46727/04-36-53-41/38677285 від 20.08.2019 року суд, оцінюючи встановлені при розгляді факти та обставини, а саме, відсутність проведення перевірки ТОВ «СВ РАЙС» , а також те, що згідно приписів п.83.1.2 ст.83 Податкового кодексу України податкова інформація для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок є підставою для висновків, суд вважає що дії Головного управління ДФС в Дніпропетровській області щодо реєстрації та внесення до баз даних ДФС узагальненої податкової інформації №46727/04-36-53-41/38677285 від 20.08.2019 року без проведення відповідної перевірки, є передчасними та протиправними.

Щодо способу захисту, який обрав позивач, суд зазначає, що співмірним способом захисту, який усуває негативні наслідки протиправних дій, є зобов`язання відповідача вилучити з інформаційних баз даних ДФС узагальнену податкову інформацію №46727/04-36-53-41/38677285 від 20.08.2019 року з можливим її наступним внесенням до відповідної бази даних ДФС після здійснення передбачених законодавством дій, в тому числі, проведення перевірки.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем в адміністративної справі вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій Головного управління ДФС в Дніпропетровській області щодо складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації №46727/04-36-53-41/38677285 від 20.08.2019 року ТОВ «СВ РАЙС» , код за ЄДРПОУ 38677285, за звітний період декларування ПДВ за липень 2019 року щодо фінансово-господарських операцій у липні 2019 року з придбання та фінансово-господарських операцій з постачання й правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних за липень 2019 року при визначенні суми податкових зобов`язань.

Крім того, суд зазначає що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків - ТОВ «СВ РАЙС» . Також, суд акцентує увагу на тому, що узагальнена податкова інформація №46727/04-36-53-41/38677285 від 20.08.2019 року складена з посиланням на запит від 20.08.2019 року № 96386/10/04-36-53-41 про надання інформації та зазначенням про те, що на час складення узагальненої податкової інформації відповідь ТОВ «СВ РАЙС» не надана, проте, зважаючи на дату запиту - 20.08.2019 року - ТОВ «СВ РАЙС» не мало можливості надати свої пояснення та їх документальне підтвердження до моменту складання узагальненої податкової інформації, яка також датована 20.08.2019 року.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії , Онер`їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови , Москаль проти Польщі ).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії , Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини , Беєлер проти Італії ).

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки, необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Вирішуючи спір в частині вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «СВ РАЙС» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом № 346 від 21.08.2019 року, суд зазначає, що відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі- Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з положеннями підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117).

За положеннями пункту 5 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (зі змінами), Міністерством фінансів України листом від 06.08.2019 року № 26010-06-5/20111 погоджено Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 05.08.2019 року № 2063/4/99-99-29-01-01-13.

Так, за змістом пункту першого вказаного листа платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби України (далі - ДФС);

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах ДФС;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. набрав законної сили обвинувальний вирок суду та не погашено або не знято судимість стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1 - 1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Відповідачем не надано до суду матеріали, на підставі яких платника податків ТОВ «СВ РАЙС» віднесено до такого переліку або будь-яка інформація, що розглядалася Комісією, та стала підставою для встановлення ризиковості платника податків ТОВ «СВ РАЙС» .

Як вбачається із змісту протоколу комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, № 346 від 21.08.2019 року контролюючий орган посилається на результати розгляду фінансово-господарської діяльності та схеми роботи підприємства. При цьому, в даному протоколі не зазначено за якою саме підставою позивача із наведених вище Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Суд зазначає, що належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ «СВ РАЙС» (код ЄДРПОУ 38677285) до ризикових платників податків відповідно до підпунктів 1.1 - 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку не містить.

Крім того, суд вказує, що Міністерство фінансів України листом від 06.08.2019 року № 26010-06-5/20111 затверджено без дотримання регуляторних процедур Критерії ризиковості платника податку, Критерії ризиковості здійснення операцій та Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Водночас факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

При цьому, суд враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність станом на час прийняття спірного рішення правової обґрунтованості та об`єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДФС Критеріїв ризиковості платника податку та Критеріїв ризиковості здійснення операцій, зокрема, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ РАЙС» (код ЄДРПОУ 38677285) зареєстроване як юридична особа; зареєстровано за адресою, що знаходиться на підконтрольній території України.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ «СВ РАЙС» має відкриті рахунки в банківських установах, що підтверджується довідкою АТ «Банк Кредит Дніпро» та АТ Комерційний банк «Земельний капітал» від 27.06.2019 року № 18-210/208.

Згідно протоколу № 346 від 21.08.2019 року, комісія Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності та схеми роботи підприємства, зробила висновок щодо віднесення (внесення) суб`єкта господарювання ТОВ «СВ РАЙС» до відповідного переліку (бази даних ІС «Податковий блок» ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У даному випадку судом встановлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про внесення ТОВ «СВ РАЙС» (код ЄДРПОУ 38677285) до Переліку ризикових платників, що свідчить про його необґрунтованість і протиправність.

Крім того, на думку суду, відповідачем прийнято оскаржуване протокольне рішення з недотриманням пункту 9 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України - без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Протилежного відповідачем не доведено.

Під час розгляду справи Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваного протокольного рішення № 346 від 21.08.2019 року.

З огляду на вище зазначене, суд вважає, що рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ «СВ РАЙС» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом № 346 від 21.08.2019 року, прийнято з порушенням порядку встановленого нормами чинного законодавства, без наявності правових підстав та порушує права позивача як платника податку, у зв`язку з чим, є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, з метою повного та належного захисту порушених прав позивача суд зобов`язує Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити ТОВ «СВ РАЙС» (код ЄДРПОУ 38677285) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За сукупності викладених обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «СВ РАЙС» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 7684,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1456551893.1 від 06.09.2019 року та квитанцією № 0.0.1455688071.1 від 05.09.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 7684,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 193, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ РАЙС» (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Артільна, будинок 2, код ЄДРПОУ 38677285) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 17А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації №46727/04-36-53-41/38677285 від 20.08.2019 року ТОВ «СВ РАЙС» , код за ЄДРПОУ 38677285, за звітний період декларування ПДВ за липень 2019 року щодо фінансово-господарських операцій у липні 2019 року з придбання та фінансово-господарських операцій з постачання й правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних за липень 2019 року при визначенні суми податкових зобов`язань.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати реєстрацію та виключити з інформаційних баз даних ДПС узагальнену податкову інформацію №46727/04-36-53-41/38677285 від 20.08.2019 року ТОВ «СВ РАЙС» , код за ЄДРПОУ 38677285, за звітний період декларування ПДВ за липень 2019 року щодо фінансово-господарських операцій у липні 2019 року з придбання та фінансово-господарських операцій з постачання й правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних за липень 2019 року при визначенні суми податкових зобов`язань.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ «СВ РАЙС» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом № 346 від 21.08.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити ТОВ «СВ РАЙС» (код ЄДРПОУ 38677285) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ РАЙС» (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Артільна, будинок 2, код ЄДРПОУ 38677285) понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 7684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 17А, код ЄДРПОУ 43145015).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 15 жовтня 2019 року.

Суддя І.О. Лозицька

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення15.10.2019
Оприлюднено16.10.2019
Номер документу84919693
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —160/8672/19

Ухвала від 03.09.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 27.04.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 18.03.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 13.02.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Іванов С.М.

Постанова від 06.02.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Іванов С.М.

Ухвала від 10.02.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

Ухвала від 13.01.2020

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

Ухвала від 16.12.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Іванов С.М.

Ухвала від 16.12.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Іванов С.М.

Ухвала від 21.11.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні