Рішення

від 15.10.2019 по справі 240/9672/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року м. Житомир справа № 240/9672/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про передачу в оренду терміном на 49 років для сінокосіння земельну ділянку ОСОБА_1 за кадастровим номером 1822386800:03:000:0128, викладену в листі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 30.01.2019 року Г-55\0-409\0\22-19;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області передати земельну ділянку в оренду ОСОБА_1 терміном на 49 років для сінокосіння за кадастровим 1822386800:03:000:0128 площею 30,5528 га, яка розташована на території Коростенського району Житомирської області;

- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 2606,10 гривень.

В обґрунтування позову зазначає, що 02.01.2019 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з клопотанням про передачу в оренду для сінокосіння терміном на 49 років земельної ділянки за кадастровим номером 1822386800:03:000:0128 площею 30,5528 га, яка розташована за межами населених пунктів Коростенського району Житомирської області. Листом від 30.01.2019 йому відмовлено у задоволенні клопотання, оскільки: отримання земельних ділянок в оренду має відбуватись за процедурою проведення земельних торгів; позивачем не надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду; земельна ділянка, на яку претендує позивач, має орієнтовний склад угідь-рілля, а отже не раціонально буде використовувати вказану земельну ділянку для сінокосіння. Позивач вважає, що підстави зазначені у листі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не відповідають вимогам Земельного кодексу України, так як земельні торги при передачі земельних ділянок в оренду для сінокосіння не проводяться, а спірна земельна ділянка є сформованою, тому проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду не складається.

Ухвалою суду від 02.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

30.08.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, у якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що заявник є керівником, підписантом і засновником Селянського (фермерського) господарства "НОНА" та "НОНА-1", а тому отримання земельних ділянок в оренду має відбуватись за процедурою проведення земельних торгів. Крім того, земельна ділянка, на яку претендує позивач, має орієнтовний склад угідь-рілля, а отже не раціонально буде використовувати вказану земельну ділянку для сінокосіння. Щодо вимоги передати земельну ділянку для сінокосіння в оренду терміном на 49 років зазначив, що це є дискреційним повноваженням Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, а тому є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як видно із матеріалів справи, позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням від 02.01.2019, в якому просив передати в оренду для сінокосіння терміном на 49 років земельну ділянку за кадастровим номером 1822386800:03:000:0128 площею 30,5528 га, яка розташована за межами населених пунктів Коростенського району Житомирської області.

Листом №Г-55/0-409/0/22-19 від 30.01.2019 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання у зв`язку з тим, що:

- заявник є керівником, підписантом і засновником Селянського (фермерського) господарства "Нона", "Нона-1", а тому отримання земельних ділянок в оренду має відбуватись за процедурою проведення земельних торгів;

- вказана позивачем земельна ділянка має орієнтовний склад угідь - рілля. При цьому, відповідно до переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012, рілля включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви. Земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби - це ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються тільки в тимчасове користування (оренду) і повинні використовуватися виключно як сінокіс чи пасовище;

- позивачем не надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.2 ст.116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 2 ст.22 Земельного кодексу України встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч.1 ст.123 Земельного Кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі (абз.2 ч.1):

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Як вбачається із наведених норм, рішення про надання у користування земельної ділянки приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок виключно у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Водночас, як видно із листа з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 10.01.2019 № ПІ-2/0-23/0/63-19 та матеріалів технічної інвентаризації, спірній земельній ділянці площею 30,5528 га присвоєно кадастровий номер 1822386800:03:000:0128. Цільове призначення земельної ділянки: 01.08 Для сінокосіння і випасання худоби. Склад угідь (площею 30,5528) - рілля.

Згідно ч.1 ст.79-1 Земельного Кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Згідно ч.3 та ч.4 цієї статті, сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (ч.5 ст.79-1).

Враховуючи наведені норми та матеріали справи, земельна ділянка площею 30,5528 га, яка розташована на території Коростенського району Житомирської області, є сформованою шляхом інвентаризації земель, і їй присвоєно кадастровий номер 1822386800:03:000:0128. ЇЇ цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення (01.08 Для сінокосіння і випасання худоби).

Відповідно до переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012 група "Рілля" включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви.

Вказаним переліком затверджено види земельних угідь, проте не встановлено заборони щодо передачі земельних ділянок групи "рілля" в оренду для сінокосіння.

Суд також зазначає, що рілля - це не цільове призначення землі, а вид сільськогосподарських земельних угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь, затвердженою постановою КМУ №1051 від 17.10.2012.

Відтак, посилання відповідача на необхідність розроблення ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 1822386800:03:000:0128, є необгрунтованим, оскільки не підпадає під такі вимоги, передбачені абз.2 ч.1 ст.123 Земельного кодексу України, а земельна ділянка не потребує зміни її цільового призначення (з сінокосу та пасовищ на ріллю).

Щодо посилань позивача на те, що заявник є керівником, підписантом і засновником Селянського (фермерського) господарства "Нона", "Нона-1", а тому отримання земельних ділянок в оренду має відбуватись за процедурою проведення земельних торгів, суд зазначає, що клопотання від 02.01.2019 до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області було подане фізичною особою ОСОБА_1 , а не як представником СФГ "Нона", "Нона-1".

Отже, відмова з посиланням на те, що отримання земельних ділянок в оренду має відбуватись за процедурою проведення торгів, оскільки заявник є керівником, підписантом і засновником Селянського (фермерського) господарства "Нона", "Нона-1", є протиправною та такою, що не відповідає обставинам справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, оформлену листом №Г-55\0-409\0\22-19 від 30.01.2019 щодо передачі в оренду для сінокосіння терміном на 49 років земельної ділянки за кадастровим номером 1822386800:03:000:0128, а тому позовні вимоги у вказаній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині позовної вимоги зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області передати спірну земельну ділянку в оренду, необхідно зазначити наступне.

Як вже встановлено судом, з метою отримання в оренду для сінокосіння спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 1822386800:03:000:0128 (без зміни її цільового призначення), не потрібно складати проект землеустрою щодо її відведення.

Водночас, наведене не виключає необхідності виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для отримання даної земельної ділянки в оренду для сінокосіння, як це передбачено ч.1 ст.123 Земельного кодексу України.

Суд зазначає, що прийняттю рішення про надання фізичній особі у користування земельної ділянки передує процедура, визначена ст.123 ЗК України та перевірка дотримання якої, відноситься до дискреційних повноважень вказаних у цій статті органів.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади

Відповідно до ч.1 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищезазначене, суд у цих спірних правовідносинах не має права втручатись у повноваження відповідача у частині встановленої процедури передачі земельної ділянки в користування, оскільки для її отримання позивачу необхідно вчинити дії імперативного характеру, передбачені ст.123 ЗК України.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02.01.2019 про надання в оренду терміном на 49 років земельної ділянки для сінокосіння, кадастровий номер 1822386800:03:000:0128, площею 30,5528 га, яка розташована на території Коростенського району Житомирської області, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Вирішуючи вимогу позивача в частині стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на професійну правничу допомогу, слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 цієї ж статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Частиною 5 цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу викладених норм слідує, що витрати на правничу допомогу адвоката мають бути:

- пов`язаними з конкретною справою;

- співмірними із: складністю справи, що визначається предметом спору, обсягом дослідження доказів, тривалістю розгляду справи, тощо; ціною позову; обсягом наданих послуг, що має бути підтверджено актами наданих послуг, актами виконаних робіт, тощо; витраченим часом адвоката на надання правничої допомоги;

- підтверджені належними доказами, а саме: квитанцією до прибуткового касового ордера, платіжним дорученням з відміткою банку або іншим банківським документом, касовим чеком, тощо.

В контексті відшкодування витрат на правову допомогу у цій справі, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження сплати та фактичного отримання коштів за надання правничої допомоги, пов`язаної з цією справою, адвокатом Нестеренком М.М. Зокрема, в договорі № 2 вказано, що правова допомога надається в цивільній справі.

Крім того, слід зауважити, що дана справа належить до категорії справ незначної складності, а отже не потребує понесення значних правових витрат позивачем.

З огляду на вказане та відсутність доказів, які б підтверджували понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо їх стягнення в сумі 2606,10 грн.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 397665513) про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, оформленою листом від 30.01.2019 року Г-55\0-409\0\22-19, у наданні ОСОБА_1 в оренду для сінокосіння терміном на 49 років земельної ділянки кадастровий номер 1822386800:03:000:0128 площею 30,5528 га, яка розташована на території Коростенського району Житомирської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02.01.2019 про надання в оренду для сінокосіння терміном на 49 років земельної ділянки кадастровий номер 1822386800:03:000:0128 площею 30,5528 га, яка розташована на території Коростенського району Житомирської області, з урахуванням висновків у цій справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова