Ухвала

від 07.10.2019 по справі 280/3392/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

07 жовтня 2019 рокуСправа № 280/3392/19 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про закриття провадження у справі

за позовом ОСОБА_1

до Державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Коломієць Юлії Сергіївни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2

про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із адміністративним позовом до Державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Коломієць Юлії Сергіївни (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , в якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.07.2019 № 14801070011043649 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах" щодо зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірка-2" (ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 36370900, що знаходиться за адресою: 6903І7, м. Запоріжжя, вул. Незалежності України, будинок 54 , приміщення 9), вчинену Державним реєстратором Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Коломієць Юлією Сергіївною; скасувати реєстраційну дію з урахуванням заборони встановленої Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.07.2019 року справа № 639/2926/19 провадження № 1 -кс/63 9/2214/19.

В обґрунтування позову посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Гірка-2 було зареєстровано у якості юридичної особи 17.03.2009. Вказує, що TOB Гірка-2 мало місцезнаходження у м. Харків та реєстраційна справа знаходилась у Департаменті реєстрації Харківської міської ради. Надалі, TOB Гірка-2 було переєстровано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежності України, будинок 54, приміщення 9 та 03.07.2019 Державним реєстратором Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Коломієць Юлією Сергіївною здійснено реєстраційну дію з приводу зміни керівника TOB Гірка-2 на нового керівника - Блудова Анатолія Леонідовича. Позивач вважає, що дана реєстраційна дія, проведена Державним реєстратором Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Коломієць Юлією Сергіївною протиправно, оскільки відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.07.2019 у справі № 639/2926/19 заборонено державним реєстраторам, нотаріусам та акредитованим суб`єктам проводити реєстраційні дії щодо змін у статутних документах товариства, а також вчинення будь-яких інших дій щодо ТОВ "Гірка-2", в тому числі вносити будь-які зміни щодо вказаного товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.08.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 29.08.2019.

Протокольною ухвалою суду від 29.08.2019 відкладено підготовче судове засідання на 30.09.2019.

30.09.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву вх. № 40276 в якому відповідач просить суд закрити провадження у справі. В обґрунтування клопотання посилається на те, що підґрунтям і метою пред`явлення позовних вимог про скасування реєстраційної дії, яка, за твердженням позивача, порушує його права як керівника TOB Гірка-2 , є оспорювання цивільного права особи, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин. Просить закрити провадження у справі.

У судове засідання представники позивача та відповідача не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотанням від 17.09.2019 вх. № 38561 позивач просить суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник третьої особи також не прибув. Як свідчить відмітка на клопотанні відповідача, проти закриття провадження у справі представник третьої особи не заперечує, просить розглянути справу у порядку письмового провадження.

За приписами ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглянути питання про закриття провадження у справі у порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі матеріалів.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Вирішуючи клопотання про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20 липня 2006 року в справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 згаданої Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

В свою чергу, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс18).

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією зміни керівника ТОВ "Гірка-2", а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлено Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 24 січня 2017 року у справі № 815/6165/14, а також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 396/2550/17 та від 30 травня 2018 року у справі № 907/1215/15.

За таких обставин суд вважає, що між позивачем та відповідачем (суб`єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Відтак, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

У справі, що розглядається, спір не обмежується оскарженням рішення, дії чи бездіяльності державного реєстратора, оскільки в його основі лежить корпоративний спір, який з урахуванням особливості справи не може бути вирішений в адміністративному суді, що обмежений при вирішенні таких спорів вимогами процесуального закону.

Розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства не відповідав б принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.

Намагання сторін вирішити корпоративний спір, використовуючи систему адміністративних судів, або розгляд адміністративними судами такого спору в порядку КАС України є помилковим.

Аналогічні твердження містяться у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №826/1934/17, постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року по справі №805/4506/16-а, постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року по справі №805/4505/16-а.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що зазначена категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів, а отже, відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у цій справі слід закрити.

Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст. ст. 238, 239, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача про закриття провадження у справі - задовольнити.

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Коломієць Юлії Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії,- закрити.

Роз`яснити позивачу його право на звернення для захисту його прав до господарського суду в порядку господарського судочинства.

Роз`яснити позивачу, що на підставі ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу у повному обсязі складено та підписано 07.10.2019.

Суддя Л.Я. Максименко