Рішення

від 15.10.2019 по справі 420/4637/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4637/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НАЯДА-СЕРВІС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033021405 від 11.07.2019 року про збільшення грошового зобов`язання ТОВ НАЯДА-СЕРВІС (код ЄДРПОУ 39776698) з податку на прибуток на суму 2531619,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 632905,00 грн., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033031405 від 11.07.2019 року про збільшення грошового зобов`язання ТОВ НАЯДА-СЕРВІС (код ЄДРПОУ 39776698) з податку на додану вартість на суму 2812910,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 703228,00 грн., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033041405 від 11.07.2019 року про накладення адміністративного штрафу у сумі 1020,00 грн. за незабезпечення зберігання первинних документів,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю НАЯДА-СЕРВІС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033021405 від 11.07.2019 року про збільшення грошового зобов`язання ТОВ НАЯДА-СЕРВІС (код ЄДРПОУ 39776698) з податку на прибуток на суму 2531619,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 632905,00 грн., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033031405 від 11.07.2019 року про збільшення грошового зобов`язання ТОВ НАЯДА-СЕРВІС (код ЄДРПОУ 39776698) з податку на додану вартість на суму 2812910,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 703228,00 грн., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033041405 від 11.07.2019 року про накладення адміністративного штрафу у сумі 1020,00 грн. за незабезпечення зберігання первинних документів.

В судовому засіданні 02.10.2019 року представником позивача були підтримані заявлені позовні вимоги з огляду на наступне.

На підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області від 22.04.2019 року № 2655/14-05 ОСОБА_1 , заступником начальника відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області, від 22.04.2019 р. № 2649/14-05 Твердохліб Наталією Петрівною , головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області, від 22.04.2019 року № 2650/14-05 Устименко Крістіною Олександрівною , головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області, від 22.04.2019 р. № 2653/14-05 Лабандою Вікторією Валеріївною , головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб, від 22.04.2019 року № 2652/14-05 Мосійчуком Олександром Сергійовичем , головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок , контролю за готівковими операціями, від 22.04.2019 р. № 2654/14-05 Орлійчуком Олександром Олександровичем , головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями, від 22.04.2019 р. № 2651/14-05 Папіджановим Сергієм Зауріївичем , головним державним ревізор-інспектором відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління погашення боргу ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік (квітень 2019 року),на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 08.04.2019 р. № 2622 проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Наяда- Сервіс`з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, валютного та іншого законодавства - за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 відповідно до затвердженого плану(переліку питань) документальної перевірки.

22.05.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області за результатами проведення вказаної перевірки було складено Акт № 969/15-32-14-05/39776698 від 22.05.2019 року Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Наяда- сервіс , код ЄДРПОУ 39776698, тел. :795-30-64, електронна пошта: nadya_cish@mail.ru дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 .

Вказаний Акт перевірки було отримано підприємством 20.06.2019 року.

На підставі зазначеного Акту перевірки 11.07.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області були прийняті податкові повідомлення -рішення форми Р : №0033021405 про збільшення суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 3164524,00 грн. (три мільйони сто шістдесят чотири тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні 00 коп.), в тому числі за податковими зобов`язаннями - 2531619,00 грн., за штрафиими(фінансовими санкціями) - 632905,00 грн. №0033031405 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість з вироблених в Україні товарі (робіт,послуг) на загальну суму 3516138,00 грн. (три мільйони п`ятсот шістнадцять тисяч сто тридцять вісім гривень 00 копійок), з них: за податковими зобов`язаннями 2812910,00 грн., за штрафними(фінансовими) санкціями - 703228,00 грн.; №0033041405 - адміністративний штраф та інші санкції за незабезпечення зберігання первинних документів у сумі 1020,00 грн.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення - рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Також позивач зазначає, що висновки що містяться у Акті, щодо порушення ТОВ Наяда- Сервіс п.44.1. ,п.44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 2531619 грн.,є упередженими, необгрунтованими, такими, що не підтверджуються необхідними доказами, та грунтуються на неправильному тлумаченні норм діючого законодавства.

Висновки, що містяться в Акті перевірки, щодо порушення ТОВ НАЯДА-СЕРВІС п. 44.1 ст. 44, ч. а п. 198.1, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI, із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено заниження суму податку на додану вартість на суму 2812910,00 грн. ґрунтуються на припущеннях та на неправильному тлумаченні норм діючого законодавства.

В основу висновків Акту перевірки про заниження ТОВ НАЯДА-СЕРВІС податку на прибуток, податкових зобов`язань по податку на додану вартість, лягло безпідставне твердження ДФС в Одеській області, що неможливо підтвердити отримання монтажно-будівельних послуг на адресу ТОВ Наяда- Сервіс від постачальників послуг: ТОВ Євроексім Груп код ЄДРПОУ 40058627 у січні- березні 2017 р.; ТОВ Еріденс код за ЄДРПОУ 41797214 у серпні 2018 р; ТОВ Тріалекс код за ЄДРПОУ 41797015 у вересні 2018 р.; ТОВ Нордікон код за ЄДРПОУ 42244839 у грудні 2018 р.; ТОВ Савон Плюс код за ЄДРПОУ 41518008 у жовтні 2017 р.; ТОВ Аль-Текс код за ЄДРПОУ 41206809 у червні, липні 2017 р.; ТОВ Інтеро-груп код за ЄДРПОУ 41321483 у лютому, березні 2018 р.

В Акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено штучне формування витрат ТОВ Наяда- Сервіс по ланцюгу постачання від зазначених з постачальників послуг, виконавці робіт фактично не мали змоги виконати роботи без залучення субпідрядних організацій, господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності.

Обґрунтуванням висновків акту стала інформація про кількість застрахованих осіб, отримана з бази даних ГУ ДФС в Одеській області за звітністю Звіт про суми нарахованої заробітної плати(доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів .

Позивач не погоджується з такими висновками контролюючого органу і вважає, що всі документи оформлені належним чином та є цілком правомірним підтвердженням відомостей, що містяться в податкових накладних та деклараціях з ПДВ. Роботи були фактично виконані, та всі зазначені постачальники послуг мають ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт, що підважує технічну і фахову спроможність виконання вказаних будівельних робіт. ТОВ Наяда-сервіс були виконані всі вимоги чинного законодавства по взаємовідносинам із контрагентами.

Позивач зазначив, що при проведенні планової виїзної документальної перевірки та складання акту ГУ ДФС в Одеській області не були враховані документи первинного податкового та бухгалтерського обліку позивача, а це є безумовною підставою для скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Представник відповідача Головного управління ДФС в Одеській області заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що перевірка була призначена та проведена у відповідності до положень ПК України, а оскільки платником податків не було подано усіх необхідних документів, перевіркою зроблений ґрунтовний висновок про не підтвердження платником даних податкової звітності відповідних податкових періодів з ПДВ.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області, на підставі ст.1 Закону України "Про державну податкову службу", є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо призначення податкових перевірок, встановлення порушень податкового законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, надання висновків на повернення з бюджету надмірно сплачених податків та зборів, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.1 ст.19 КАС України, підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік (квітень 2019 року),на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 08.04.2019 р. № 2622 та на підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області від 22.04.2019 року № 2655/14-05 ОСОБА_1 , заступником начальника відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області, від 22.04.2019 р. № 2649/14-05 Твердохліб Наталією Петрівною, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області, від 22.04.2019 року № 2650/14-05 Устименко Крістіною Олександрівною , головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області, від 22.04.2019 р. № 2653/14-05 Лабандою Вікторією Валеріївною , головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб, від 22.04.2019 року № 2652/14-05 Мосійчуком Олександром Сергійовичем , головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок , контролю за готівковими операціями, від 22.04.2019 р. № 2654/14-05 Орлійчуком Олександром Олександровичем , головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями, від 22.04.2019 р. № 2651/14-05 Папіджановим Сергієм Зауріївичем , головним державним ревізор-інспектором відділу погашення боргу з фізичних осіб та заборгованості з ЄСВ управління погашення боргу ГУ ДФС в Одеській області проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Наяда- Сервіс`з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, валютного та іншого законодавства - за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 відповідно до затвердженого плану(переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки складено Акт № 969/15-32-14-05/39776698 від 22.05.2019 року Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністі Наяда-сервіс , код ЄДРПОУ 39776698, тел. :795-30-64, електронна пошта: nadya_cish@mail.ru дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0033021405 від 11.07.2019 року, №0033031405 від 11.07.2019 року, №0033041405 від 11.07.2019 року.

Розглянувши оскаржені акти суб`єкту владних повноважень, суд виходячи з положень ч.2 ст.2 КАС України, проходить до висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам закону, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з

використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо суті встановлених порушень, то суд також зазначає, що висновок податкового органу про безпідставність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту перевірених податкових періодів не ґрунтується на фактичних обставинах справі та законі з наступних підстав.

При визначенні суми податку на додану вартість, що підлягає включенню до податкового кредиту та подальшому бюджетному відшкодуванню, податковий орган враховував наступні норми Законів про оподаткування прибутку підприємств та ПДВ.

Так, у відповідності до норми п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об`єкт оподаткування цим податком визначений у ст.134 ПК України.

Згідно п.138.1 ст.138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу. Зокрема, за нормою п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2,

138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Одночасно нормою абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пукнтом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності до приписів ч.4 ст.9 КАС України судом під час офіційного з`ясування обставин справи досліджувалось питання щодо товарності угод за якими позивач формував валові витрати податковий кредит з ПДВ у звітних податкових періодах.

При виконанні будівельних робіт ТОВ Євроексім Груп (код ЄДРПОУ 40058627 ) для ТОВ Наяда- Сервіс , для фіксації господарських операцій, сторонами були складені та підписані наступні документи: договір підряду № 23/01 від 23.01.2017 р., на виконання комплексу робіт з влаштування монолітного з/б каркасу будівлі(і супутні роботи)в підземному паркінгу з наземними торгово-офісними приміщеннями, розташованими за адресою: м. Одеса,вул. Новощепний ряд, 2.; договір підряду № 1/02 від 01.02.2017 р., на виконання робіт по благоустрою, а також загально- будівельним і сантехнічним роботам в багатоквартирному жилому будинку, розташованому за адресоюб Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка. скр.4-5, ж/р ІІІ-4 жилого масиву Котовський, перетин вулиць Генерала Бочарова-Академіка Сахарова; договір підряду № 2/02 від 02.02.2017 р., на виконання сантехнічних робіт Підрядником в малоповерховому шестисекційному будинку за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Великодолинське, вул. Паркова,32; договір підряду № 6/02 від 06.02.2017 р. на виконання робіт по благоустрою, а також загально- будівельним і сантехнічним роботам в багатоквартирному жилому будинку, розташованому за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка, скр.4-5, ж/р ІІІ-4 жилого масиву Котовський, перетин вулиць Генерала Бочарова-Академіка Сахарова; договір підряду № 7/02 від 07.02.2017 р. на виконання комплексу робіт з влаштування монолітного з/б каркасу будівлі (і супутні роботи)в підземному паркінгу з наземними торгово-офісними приміщеннями, розташованими за адресою: м. Одеса,вул. Новощепний ряд, 2, а також будівельні роботи по устрою монолітного залізобетонного каркасу багатоквартирного односекційного п`ятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул.. Червона, 14; договір підряду № 2/03 від 02.03.2017 р., предметом якого є виконання робіт по благоустрою а також загально-будівельні і сантехнічні роботи в багатоквартирному житловому будинку, розташованому за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка. скр. 4-5, ж/р ІІІ-4 жилого масиву Котовський, перетин вулиць Генерала Бочарова-Академіка Сахарова; договір на виконання проектних робіт № 1/03-1 від 01.03.2017 р. , а саме проекту багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка. скр. 4-5, ж/р ІІІ-4 жилого масиву Котовський, перетин вулиць Генерала Бочарова- Академіка Сахарова; договір №1/03-2 від 01.03.2017 р., на виконання авторського нагляду при будівництві по проекту багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка. скр. 4-5, ж/р ІП-4 жилого масиву Котовський, перетин вулиць Генерала Бочарова- Академіка Сахарова; акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ - 2в) б/н за січень 2017 року 27.01.2017 на сумугрн. (у т.ч. ПДВ 18804,00 грн.); акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ - 2в) б/н за лютий 2017 року 09.02.2017 на суму 19470,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3245,00 грн.); акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ - 2в) б/н за лютий 2017 року б/д на суму 5308,80 грн. (у т.ч. ПДВ 884,80 грн.; акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ - 2в) б/н за лютий 2017 року 09.02.2017 на суму 21022,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3503,80 грн.); акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ - 2в) б/н за лютий 2017 року 09.02.2017 на суму 1394,4 грн. (у т.ч. ПДВ 232,4 грн.); акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ - 2в) б/н за лютий 2017 року 08.02.2017 на суму грн. (у т.ч. ПДВ 100620 грн.); акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ - 2в) б/н за лютий 2017 року 08.02.2017 на суму 242280,00 грн. (у т.ч. ПДВ 40380,00 грн.); акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ - 2в) б/н за лютий 2017 року 08.02.2017 на суму 637795,38 грн. (у т.ч. ПДВ 106299,23 грн.); акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ - 2в) б/н за лютий 2017 року 08.02.2017 на суму 20204,62 грн. (у т.ч. ПДВ 3367,44 грн.); акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ - 2в) б/н за лютий 2017 року 09.02.2017 на суму 54237,60 грн. (у т.ч. ПДВ 9039,6 грн.); акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ - 2в) б/н за лютий 2017 року 09.02.2017 на суму 6710,4 грн. (у т.ч. ПДВ 1118,4 грн.); акт сдачі - приймання проектної документації (за формою КБ - 2в) б/н від 31.03.2017 на суму 93000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 15500,00 грн.); акт сдачі - приймання проектної документації (за формою КБ - 2в) б/н в період 01.03.2017 по 31.03.2017 від 31.03.2017 на суму 41850,00 грн. (у т.ч. ПДВ 6975,00 грн.); -акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ - 2в) б/н за березень 2017 року 30,03.2017 на суму 93960,00 грн. (у т.ч. ПДВ 15660,00 грн.); акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ - 2в) б/н за березень 2017 року 30.03.2017 на суму 244156,80 грн. (у т.ч. ПДВ 40692,80 грн.); акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ - 2в) б/н за березень 2017 року 30.03.2017 на суму 84787,20 грн. (у т.ч. ПДВ 14131,20 грн.).

Також складені податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат (приблизна форма №КБ-3), акти приймання виконаних будівельних робіт (приблизна форма №КБ-2в), локальні відомості на будівельні роботи, відомості використаних ресурсів витрат замовника (витрати по факту), акти приймання-передачі матеріалів, підсумкові відомості ресурсів, додатки договірної ціни на будівництво.

При виконанні будівельних робіт ТОВ Еріденс (код за ЄДРПОУ 41797214) для ТОВ Наяда- Сервіс , для фіксації господарських операцій, сторонами були складені та підписані наступні документи, що додаються:договір про виконання робіт № 65 від 06.08.2018 р., предметом якого є виконання комплексу монтажно-будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою:Одеська область. Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Марсельська , акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) №119, № 120, № 121 за серпень 2018 р. податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат (приблизна форма №КБ-3), локальний кошторис на будівельні роботи, відомості використаних ресурсів витрат замовника (витрати по факту), акти приймання-передачі матеріалів, підсумкові відомості ресурсів, додатки договірної ціни на будівництво.

При проведенні господарських операцій між замовником ТОВ НАЯДА-СЕРВІС та виконавцем ТОВ Тріалекс (код за ЄДРПОУ 41797015) було складено та підписано Договір субпідряду про виконання робіт № 23/09 від 05.10.2018 р., предметом якого є виконання будівельних робіт з влаштування підлоги(напівсуха стяжка), акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) № 61, № 62, № 74 за вересень 2018 р. податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат (приблизна форма №КБ-3), локальні відомості на будівельні роботи, відомості використаних ресурсів витрат замовника, акти приймання-передачі матеріалів, підсумкові відомості ресурсів, додатки договірної ціни на будівництво.

При виконанні будівельних робіт ТОВ Нордікон (код за ЄДРПОУ 42244839) для ТОВ Наяда- Сервіс , для фіксації господарських операцій, сторонами були складені та підписані наступні документи: договір підряду 3/12-18 від 03.12.2018 р., предметом якого є виконання комплексу робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: Одеська область, Лиманський район,с. Крижанівка,вул. Марсельська та багатоквартирного житлового будинку з підземними паркінгами за адресою : Одеська область, м.Одеса, вул.Фонтанська дорога, 6, акти приймання-передачі виконаних робіт (за формою КБ-2в) № 39 , № 39/1 за грудень 2018 р., податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат (приблизна форма №КБ-3), локальні відомості на будівельні роботи, відомості використаних ресурсів витрат замовника (витрати по факту), акти приймання-передачі матеріалів, підсумкові відомості ресурсів, додатки договірної ціни на будівництво.

При проведенні господарських операцій між замовником ТОВ НАЯДА-СЕРВІС та виконавцем ТОВ Савон Плюс (код за ЄДРПОУ 41518008) було складено та підписано Договір про виконання робіт № 3/10 від 03.10.2017 р., предметом якого є виконання комплексу робіт по влаштуванню монолітного залізобетонного каркасу будівлі в підземному паркінгу з торгово-офісними приміщеннями за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд, 2, акт приймання-передачі виконаних робіт (за формою КБ-2в) № 63 за жовтень 2017 р., податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат (приблизна форма №КБ-3), локальні відомості на будівельні роботи, відомості використаних ресурсів витрат замовника (витрати по факту), акти приймання-передачі матеріалів, підсумкові відомості ресурсів, додатки договірної ціни на будівництво (витрати по факту), акти приймання-передачі матеріалів, підсумкові відомості ресурсів, додатки договірної ціни на будівництво.

При виконанні будівельних робіт ТОВ Аль-Текс (код за ЄДРПОУ 41206809) для ТОВ Наяда- Сервіс , для фіксації господарських операцій, сторонами були складені та підписані наступні документи: Договір про виконання робіт № 07/07-17 від 0^.07.2017 р., предметом якого є виконання монтажно- будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: Одеська область, Лиманський район , с. Крижанівка, вул. Марсельська , договір про виконання робіт № 6/06 від 06.06.2017 р. від 06.06.2017 р., предметом якого є виконання комплексу робіт по влаштуванню монолітного залізобетонного каркасу будівлі в підземному паркінгу з торгово-офісними приміщеннями за адресою: м. Одеса, вул. Новощепний ряд, 2 , акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) № 101 за червень 2017 р.. акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) № 151, 157 за липень 2017 р. податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат (приблизна форма №КБ-3), локальні відомості на будівельні роботи, відомості використаних ресурсів витрат замовника (витрати по факту), акти приймання-передачі матеріалів, підсумкові відомості ресурсів, додатки договірної ціни на будівництво.

При проведенні господарських операцій між замовником ТОВ НАЯДА-СЕРВІС та виконавцем ТОВ Інтеро-груп ( код за ЄДРПОУ 41321483) було складено та підписано документи: договір підряду №3/01-18 від 03.01.2018 р., предметом якого є виконання комплексу монтажно-будівельних робіт з будівнищва багатоквартирного житлового будинку, за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Марсельська, акт приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в) б/н за лютий 2018 р. та за березень 2018 р. податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат (приблизна форма №>КБ-3), локальні відомості на будівельні роботи, відомості використаних ресурсів витрат замовника.

Також в Акті перевірки згідно даних з АІС Податковий блок та Архіву електронної звітності Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) ТОВ Наяда -Сервіс зроблено висновок про віднесення до складу податкового кредиту суму ПДВ з операцій придбання товарів ТОВ Наяда-Сервіс у ТОВ МАСМЕД (код ЄДРПОУ 41655586), без належного підтвердження такого придбання первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку. Крім того, згідно аналізу ЄРПН, перевіркою встановлено неможливість постачання товарно-матеріальних цінностей підприємством ТОВ МАСМЕД , у зв`язку з тим, що дані товарно-матеріальні цінності по ланцюгу постачання постачальників наступних ланок за даними ЄРПН не придбавались та неможливо встановити походження ТМЦ.

Обґрунтуванням висновків акту стала податкова інформація отримана ревізорами-інспекторами з АІС Податковий блок та Архіву електронної звітності Єдиний реєстр податкових накладних .

Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 р. № 727 визначено: Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово- господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим Кодексом України

Пунктом 61.1 статті 61 ПК визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62 Л .2 пункту 62 Л статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1 пункту 72 статті 72 ПК для інформаційно- аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до статті 74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Верховний Суд України висловлював свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 ПК. Зокрема, у справі № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 9 грудня 2014 року, він дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки щодо третіх осіб, є відображенням дій працівників податкових органів І самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за ЇЇ результатами акту, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

На підставі аналізу зазначених норм права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб`єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов`язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України і у постановах від 3 та 4 листопада 2015 року (справи № 21 -99а15, №21-2261а15 відповідно).

Отже, податковий орган не мав визначених законом підстав для формування висновків про нереальність господарських операцій з ТОВ МАСМЕД лише на підставі АІС Податковий блок та Архіву електронної звітності Єдиний реєстр податкових накладних .

В порушення порядку оформлення результатів документальних перевірок, перевіряючими в акті перевірки викладені порушення без посилання на первинні або інші документи, які підтверджують зазначені факти. Безпосередньо порушення платником, податку вимог законодавства в Акті не відображені з посиланням на перевірені документи; акт не містить систематизованого викладу виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства.

Необхідно зазначити, виходячи із системного аналізу норм Закону вбачається, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов`язку при формуванні податкового кредиту та зобов`язань з ПДВ здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому, за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку, зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді позбавлення права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку, фактично сплачених ним постачальникам товарів, робіт.

Суд вважає, що застосування одних лише інформаційних баз даних податкового органу, відомості яких не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, та в подальшому можуть спростовані, не можуть бути використані в якості належних та єдиних доказів порушень вимог податкового законодавства платником податків, діяльність якого перевіряється.

Так, в силу приписів пп.83.1.2 п.83.1 ст.83 ПК України податкова інформація є однією, але не єдиною підставою для висновків під час проведення перевірок.

Таким чином, сама по собі наявність податкової інформації щодо контрагентів позивача може свідчити лише про можливі порушення ними норм Податкового кодексу України, цивільного та/чи господарського законодавства, однак спростовувати реальність господарських операцій з ТОВ НАЯДА- СЕРВІС не спроможна.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10.

Представником позивача надані документи податкового та бухгалтерського обліку підприємства, які підтверджують фактичність виконання договорів поставки товарів, робіт (послуг) із вказаними контрагентами а саме: копії договорів будівельного підряду; копії договірних цін; копії локального кошторису; копії актів приймання будівельних робіт; копії відомостей використаних ресурсів; копії актів прийому-передачі матеріалів; копії підсумкової відомості ресурсів; копії картки рахунку; копії платіжних доручень; копії виписки; копії ліцензій; копії відомостей викорастиних ресурсів витрат; копії видаткових накладних; копії рахунків-фактури; копії договорів поставки; копії товарно-транспортних накладних; копії товарних накладних; копії виписок з ЄДР та інші документи (а.с.146-251 т.1, а.с.1-284 т.2, а.с.1-289 т.3, а.с.1-241 т.4, а.с.1-280 т.5, а.с.1-260 т.6, а.с.1-131 т.7).

Фактична поставка товарів та послуг, їх отримання та проведення оплати їх вартості позивачем, у тому числі ПДВ надавало позивачу право сформувати податковий кредит відповідних податкових періодів на підставі положень п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України.

Представник відповідача вважає зазначені вище докази недостатніми для підтвердженням фактичного виконання укладених позивачем договорів поставки та купівлі-продажу товарів.

Але такий висновок посадових осіб органу ДФС є помилкових з наступних підстав:

Пунктом 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст.9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо же неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі - Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.5 Положення документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.

Таким чином, зазначені вище документи первинного бухгалтерського та податкового обліку складені у відповідності до приписів діючого законодавства, мають всі необхідні для цього реквізити, а тому відповідає критеріям належного доказу, визначеного ст.73 КАС України.

Відповідно до положень ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" встановлено, що суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права.

Відповідно до положень ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно положень ч.2 ст.8 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейська Конвенція про захист прав і основних свобод людини (далі - Конвенція) була підписана 04.11.1950 року в Римі десятьма європейськими державами. Відтоді вона стала фундаментом усього комплексу міжнародно-правового регулювання в галузі прав людини, її законних інтересів та потреб, відправною точкою на шляху цивілізованих європейських держав до втілення в життя загальнолюдських цінностей. Ратифікувавши Конвенцію про права людини 17.07.1997 року, Україна визнала не лише право на "мирне володіння майном", а й згідно із положеннями ст.1 Протоколу №1 до Конвенції визнала право на звернення фізичних та юридичних осіб до Європейського суду з прав людини за захистом своїх порушених прав та охоронюваних Конвенцією свобод, пов`язаних з реалізацією права власності.

Основною метою ст.1 Протоколу №1 до Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном, до яких часто вдаються або схильні вдаватися на практиці уряди держав.

Названа стаття проголошує: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів".

На відміну від більшості положень Конвенції, ст.1 Протоколу №1 захищає права не лише фізичних, а й юридичних осіб, наприклад, компаній. Цей аспект даної статті має важливе значення, оскільки економічна система держав-учасниць Конвенції заснована на праві приватної власності й праві вільно створювати такі економічні одиниці, як "юридичні особи": неурядові організації, релігійні органи, засоби масової інформації тощо.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Протоколу №1 забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під "законом" Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути "доступним" (accessible) та "передбачуваним" (forseable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. "Доступність закону" означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. "Передбачуваність" означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв`язку із застосуванням закону.

Суд у своїх рішеннях нагадує, що незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст.1 Протоколу №1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також буде мати місце порушення ст.1 Протоколу №1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.

Закріплюючи право кожного на мирне володіння своїм майном, стаття 1 за своєю суттю є гарантією права власності (рішення від 13.06.1979 року у справі "Маркс проти Бельгії", п.69).

Поняття майно має автономне значення, яке, звичайно, не обмежується правом власності на речі матеріального світу: у розумінні цього положення певні інші права та інтереси, які є активами, можуть також розглядатися як майнові права, а отже, майно (рішення від 23.02.1995 року у справі "Гасус Дозір унд Фьордертехнік Гмбг проти Нідерландів", п.53).

Під дію статті 1 Протоколу №1 до Конвенції підпадає право вимоги, якщо воно достатньою мірою встановлене, щоб являти собою актив.

Коли основою вимоги є майновий інтерес, то особа, яка її має, вважатиметься такою, що має "легітимне сподівання" ("Федоренко проти України", "Едуард Петрович Мельник проти України") на отримання майна, за наявності однієї з умов: - якщо наявне остаточне судове рішення, що підтверджує це право ("Бурдов проти Росії", "Юрій Миколайович Іванов проти України", "Агрокомплекс проти України"); - якщо є достатнє правове підґрунтування у національному законодавстві, що підтверджує вимогу ("Брезовец проти Хорватії", "Рисовський проти України", "Кечко проти України", "Стреч проти Великобританії", "Москаль проти Польщі", "Сук проти України", "Федоренко проти України", "Україна-Тюмень проти України").

Вказані рішення ЄСПЛ свідчать про те, що захист права особи на незаконне покладання на неї обов`язку щодо сплати податків та штрафів повинно розглядати, як захист права особи на майно у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Такий висновок також випливає з п.49 Рішення ЄСПЛ у справі "ЩОКІН ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF SHCHOKIN v.UKRAINE) (Заяви №№ 23759/03 та 37943/06).

Так, у своїх висновках Суд неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а п.2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції").

Водночас ст.1 Першого протоколу не гарантує права на надбання майна (рішення у справах "Ван дер Мюсель проти Бельгії" та "Копеський проти Словаччини"). Особа може заявляти про порушення ст.1 Першого протоколу тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення. "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права. "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копеський проти Словаччини").

Поряд з цим, слід відмітити, що принцип захисту легітимних очікувань також належить до принципів, що розвивалися судовою практикою Європейського суду з метою контролю за здійсненням влади так, щоб не допустити свавілля та зловживань, з метою захисту від можливих порушень з боку публічної адміністрації, в першу чергу, при реалізації державними органами та посадовими особами дискреційних повноважень.

В контексті зазначеного, слід наголосити, що податковий орган при виконанні покладених на нього повноважень зобов`язаний діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. Не зважаючи на той факт, що Податковим кодексом України встановлене право контролюючого органу на здійснення перевірок (документальних, невиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок), суд наголошує, що у той же час, контролюючий орган позбавлений права на відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень, які не мають підтвердження доказами.

Оскільки до обов`язків платника податків законом віднесено ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписування актів (довідки) про проведення перевірки (пп.16.1.2, 16.1.8 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України), то є очевидним, що він (платник податків) має легітимне очікування на реалізацію свого майнового права, в даному випадку, на гарантоване державою право щодо формування податкового кредиту та зважаючи на відсутність факту заниження податкових зобов`язань при відсутності будь-яких порушень з боку платника податків.

Крім того, ні Податковий кодекс України, ні інші законодавчі акти з питань оподаткування не ставлять право позивача на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь - яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що за чинними нормами права будь-яка відповідальність, у т.ч. цивільна, податкова, фінансова носить індивідуальний характер і стосується лише винної особи, через що на позивача не може бути покладено відповідальність за невиконання або неналежне виконання контрагентами обов`язків зі своєчасності, правильності ведення бухгалтерського і податкового обліку та звітності.

Окремо суд зауважує, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності його контрагента, що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такий контрагент не виконав своїх зобов`язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов`язання з ПДВ, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для зменшення суми податкового кредиту з податку на додану вартість. На переконання суду, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам частини 2 статті 19 Конституції України.

При цьому, суд зазначає, що за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 27.01.2016 року по справі №21-5333а15.

Приписами ч.4 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду України є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно положень ч.5 ст.242 КАС України висновки Верховного Суду, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права повинні враховуватись судами при розгляді аналогічних спорів.

Представником відповідача не надано додаткових доказів, які б спростовували або ставили під сумнів надані представником позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, в зв`язку із чим, суд погоджується з позицією представника позивача про те, що надані ним письмові докази є достатніми для доведення факту виконання робіт, а тому висновок податкового органу про неможливість виконання робіт є помилковим, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2019 року №0033021405 та №0033031405 підлягають задоволенню на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України.

Окрім того, представником відповідача до суду не надано доказів відсутності зберігання документів первинного податкового чи бухгалтерського обліку позивача за перевірені податкові періоди. Так, під час розгляду справи судом було встановлено, що вказані документи були подані до податкового органу у засвідченних належним чином копіях, що відповідає приписам ПК України. Додаткового запиту від податкового органу щодо надання оригіналів документів не надходило. Таким чином, висновок податкового органу про наявність податкового правопорушення у вигляді не забезпечення платником податків зберігання оригіналів документів первинного податкового та бухгалтерського обліку підприємства є безпідставним, в зв`язку із чим, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення про застосування до нього штрафу за це порушення №0033041405 від 11.07.2019 року у суммі 1020,00 грн. не відповідає положенням законності, наведеного у ч.2 ст.2 КАС України та підлягає визнанню протиправним та скасуванню на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033021405 від 11.07.2019 року про збільшення грошового зобов`язання ТОВ НАЯДА-СЕРВІС (код ЄДРПОУ 39776698) з податку на прибуток на суму 2531619,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 632905,00 грн.,

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033031405 від 11.07.2019 року про збільшення грошового зобов`язання ТОВ НАЯДА-СЕРВІС (код ЄДРПОУ 39776698) з податку на додану вартість на суму 2812910,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 703228,00 грн.,

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0033041405 від 11.07.2019 року про накладення адміністративного штрафу у сумі 1020,00 грн. за незабезпечення зберігання первинних документів.

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 15.10.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.