Рішення

від 07.10.2019 по справі 460/1148/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2019 року м. Рівне №460/1148/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВолинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Волинської митниці Державної фіскальної служби України, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000299/2 від 19.03.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що 20.03.2019 декларантом ТОВ Бін Торг подано відповідачу митну декларацію (форма МД-2) № UA205090/2019/039681 на товар - легковий автомобіль марки OPEL , моделі INSIGNIA , бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , за заявленою митною вартістю товару в розмірі 5712,00 євро (EUR). При поданні згаданої митної декларації декларантом застосовано 1-й (основний) метод визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці декларантом подані документи, що підтверджують розрахунок митної вартості автомобіля, обсяг та зміст яких, на думку позивача, є достатнім для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Разом з тим позивач вказує, що 19.03.2019 відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості, за яким визначено нову митну вартість товару за другорядним, а саме 6-м (резервним) методом, та не взято до уваги цінову інформацію, наведену позивачем у долучених документах. Оскільки митним органом не наведено, які саме складові митної вартості товару не підтверджуються документально та з яких підстав неможливе їх обчислення, стверджує про безпідставність спірного рішення та просить суд позов задовольнити та скасувати оспорюване рішення відповідача.

Ухвалою суду від 03.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 02.07.2019.

Відповідач позову не визнав. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.36-43), в обґрунтування якого вказав, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення легкового автомобіля марки OPEL , моделі INSIGNIA , 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , за митною декларацією № UA205090/2019/036553 у митниці виникли обґрунтовані сумніви у повноті та достовірності відомостей про заявлену митну вартість товарів за результатами спрацювання згенерованих Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (надалі також - АСАУР) ризиків щодо митної вартості задекларованого товару, зокрема за індексами: 101-1; 103-1; 105-2; 106-2; 111-5; 210-1 та 911-1. У зв`язку з цим відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів, згідно із яким вартість задекларованого автомобіля скориговано за 6-м (резервним) методом визначення митної вартості. Також, 19.03.2019 відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товару на підставі пункту 6 статті 54 Митного кодексу України - у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно із переліком та відповідно до вимог, встановлених статтею 53 цього Кодексу. З таких підстав відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 02.07.2019 підготовче засідання відкладено на 23.07.2019.

Ухвалою суду від 29.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі на 13.08.2019, яке ухвалою від 16.08.2019 відкладено на 03.09.2019.

У підготовчому судовому засіданні 03.09.2019 суд постановив закінчити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті у судовому засіданні на 26.09.2019.

Ухвалою від 26.09.2019 суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив таке.

13.03.2019 ТОВ Бін Торг (декларант) подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію (форма МД-2) № UA205090/2019/036553 на товар - легковий автомобіль марки OPEL , моделі INSIGNIA , бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна - 1956 см3, призначення - пасажирський, кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 5, колісна формула 4х2, календарний рік випуску - 2015, модельний рік випуску - 2015, потужність - 103 kW, тип кузова - універсал, за заявленою митною вартістю товару в розмірі 5712,00 євро (EUR).

При поданні згаданої митної декларації декларантом застосовано 1-й (основний) метод визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом подані: Договір № б/н купівлі-продажу автомобіля від 05.03.2019; проформа-інвойс (контракт) № 70013114 від 05.03.2019; бріф (технічний паспорт) на автомобіль OPEL INSIGNIA номер кузова НОМЕР_1 ; платіжне доручення в іноземній валюті № 0408004 від 05.03.2019 про сплату коштів позивачем на рахунок продавця; платіжне доручення в іноземній валюті про переказ коштів від 05.03.2019; транспортний документ на автомобіль OPEL INSIGNIA, кузов № НОМЕР_1 .

В результаті здійснення митного контролю щодо митного оформлення легкового автомобіля марки OPEL , моделі INSIGNIA , 2015 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , за митною декларацією № UA205090/2019/036553 у відповідача виникли сумніви у повноті та достовірності відомостей про заявлену митну вартість товарів за наслідками спрацювання згенерованих Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (надалі також - АСАУР) ризиків щодо митної вартості задекларованого товару, зокрема за індексами:

101-1 - Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації або посвідчених у встановленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів ;

103-1 - Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби - Коментар Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість 9942,50 ;

105-2 - Контроль правильності визначення митної вартості товарів ;

106-2 - Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів ;

111-5 - Перевірка правильності справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності повноти їх сплати ;

210-1 - Проведення митного огляду транспортного засобу ;

911-1 - Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки (а.с.9, 45).

13.03.2019 відповідачем здійснено запит № 968 до управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного врегулювання ДФС щодо визначення митної вартості вищевказаного транспортного засобу.

За результатами розгляду вказаного запиту та наданих позивачем товаросупровідних документів було встановлено, що в технічному паспорті № НОМЕР_2 від 07.07.2015 вказаний власник ТЗ - Hassia Mineralquellen GmbH und Co. KG. При цьому, в рахунку-фактурі № 70013114 від 05.03.2019 вказаний інший власник авто - Automobile Hadzic.

У зв`язку із спрацюванням профілів ризику та виявленням розбіжностей у товаросупровідних документах відповідач запропонував позивачу протягом 10 днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості ТЗ: договори (угоди) із третіми особами, пов`язані із договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; банківські платіжні документи (інші платіжні, бухгалтерські документи) на підтвердження оплати ТЗ; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару спеціалізованих експертних організацій; страхові документи (за наявності); транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення; інші документи, які б підтвердили заявлену митну вартість товару (за бажанням) (а.с.51).

У відповідь декларантом надано відповідачу платіжний документ № б/н від 06.03.2019.

Листом від 19.03.2019 №б/н декларант повідомив митний орган про відмову у наданні витребовуваних документів та повідомив про можливість прийняття рішення про коригування митної вартості товару без врахування 10-го терміну, передбаченого статтею 53 Митного кодексу України (а.с.42).

19.03.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000299/2, згідно з яким визначено митну вартість задекларованого товару у розмірі 10250,00 євро (а.с.44-45).

Підставою для прийняття вказаного рішення слугували розбіжності, що містилися у товаросупровідних документах, поданих на підтвердження заявленої митної вартості та неподання додатково витребуваних документів. Окрім того, у даному рішенні зазначено про неможливість застосування методів визначення митної вартості товару: методів 2а та 2б у зв`язку із відсутністю у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методів 2в, 2г - у зв`язку із відсутністю вартості основи для розрахунку митної вартості у митного органу та декларанта. Тому за спірним рішенням митну вартість товару було визначено за резервним (6-м) методом відповідно до вимог статті 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в електронному довіднику SCHWACKE NET та з врахуванням положень Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092.

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам сторін суд зазначає таке.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Так, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина 2 статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині 2 цієї статті.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Згідно з частиною 4 статті 54 МК України у разі, якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах 2 та 3 цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 МК України).

Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 8 статті 57 МК України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами та положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГATT).

Відповідно до пункту 2 (а) статті VII ГАТТ 1947 оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Згідно пункту 2 (б) статті VII ГАТТ 1947 під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої транзакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (i) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпараграфа (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити (пункту 2 (с) статті VII ГАТТ 1947.

Відповідно до статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - Угода про застосування статті VII ГААТ) ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

Згідно зі статтею 7 Угоди про застосування статті VII ГААТ, якщо митної вартості імпортних товарів не може бути визначено згідно з положеннями статей 1 - 6 включно, митна вартість визначається з використанням обґрунтованих засобів, сумісних з принципами та загальними положеннями цієї Угоди й статті VII ГАТТ 1994 та на підставі даних, наявних у країні імпорту.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що під час здійснення митного оформлення товару обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 11.06.2019 року у справі № 804/7761/15. В силу вимог частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правила заповнення граф митних декларацій на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (надалі також - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3, специфікації форми МД-8, порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8 визначає Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 (надалі також - Порядок № 651).

З матеріалів справи судом встановлено, що 13.03.2019 декларантом ТОВ Бін Торг від імені та в інтересах позивача подано на адресу Волинської митниці ДФС митну декларацію (форма МД-2) за № UA205090/2019/036553 (а.с.48-49) з заявленою митною вартістю легкового автомобіля марки OPEL , моделі INSIGNIA , бувшого у використанні, номер кузова НОМЕР_1 , в розмірі 5712,00 євро, що в еквіваленті до національної валюти України станом на день подання згаданого документа становило 169762,90 грн (графи №№12, 22, 42). При цьому митну вартість товару декларантом визначено за 1-м (основним) методом - за ціною договору (вартістю операції).

На підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу декларантом згідно графи №44 поданої ним первинної митної декларації та картки відмови (а.с.46-47), складеної відповідачем, надані наступні документи: угоду про купівлю-продаж автомобіля від 05.03.2019, в якій зазначено вартість продажу товару у сукупному розмірі 5712,00 євро (а.с.10); рахунок-фактуру (інвойс) від 05.03.2019 № 70013114 (а.с.11); декларацію про походження товару № 70013114 від 05.03.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA205010/2019/216281 від 10.03.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) № НОМЕР_2 від 07.07.2015 (а.с.12-13); платіжне доручення в іноземній валюті № 0408004 від 05.03.2019 (а.с.14-15); договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів № 12-БН-19 від 11.03.2019; паспортні документи ОСОБА_1 та декларанта, інші некласифіковані документи (фото) від 12.03.2019, інші некласифіковані документи № ННТ433699 від 07.03.2019.

За результатом дослідження вищезазначених документів суд встановив невідповідність між інформацією, викладеною у митній декларації № UA205090/2019/036553, зокрема у графі №15 Країна відправлення/експорту декларантом вказано Литва , тоді як у поданому на підтвердження митної вартості транспортному документі (а.с.15) у графі №15 Країна відправлення зазначено Федеративна республіка Німеччина . Зазначена суперечність існує також між долученою до матеріалів справи митною декларацією країни відправлення № MRN19DE805201772424E7 від 10.03.2019 (а.с.72), де у графі № 15 країною відправлення автомобіля також вказано DE , тобто Федеративна республіка Німеччина .

Разом з тим, суд враховує, що власником транспортного засобу OPEL INSIGNIA, номер кузова НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) № НОМЕР_2 від 07.07.2015 (а.с.12-13) вказано Hassia Mineralquellen GmbH und Co. KG , тоді як продавцем ТЗ згідно з Договором купівлі-продажу автомобіля № б/н від 05.03.2019 та інвойса № 70013114 від 05.03.2019 є компанія Automobile Hadzic .

Жодних пояснень шодо виявлених невідповідностей позивачем суду не надано.

Тому, суд ставить під сумнів дійсність долучених позивачем до матеріалів справи копій документів про придбання компанією Automobile Hadzic легкового автомобіля OPEL INSIGNIA, номер кузова НОМЕР_1 , оскільки вказані письмові докази підтверджують дані лише щодо якісних та модельних характеристик згаданого транспортного засобу, включаючи його відображення, проте не свідчать про наявність у вказаної юридичної особи будь-яких майнових прав щодо згаданого об`єкту.

Судом також встановлено відсутність підписів позивача у Договорі про купівлю-продаж автомобіля від 05.03.2019 (а.с.10), платіжному дорученні в іноземній валюті № 0408004 від 05.03.2019, платіжних квитанціях про переказ готівки від 05.03.2019 (а.с.16), що змушує суд поставити під розумний сумнів дійсність вищезазначених письмових доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не надано для суду будь-яких додаткових пояснень щодо належного обґрунтування вищезазначених невідповідностей, у зв`язку з чим доводи позивача, які ґрунтуються на поданих письмових доказах, не заслуговують на увагу суду.

Відповідно до частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

З аналізу наявних в матеріалах справи письмових доказів, суд погоджується з позицією митного органу, що подані для підтвердження митної вартості документи не місять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, оскільки декларантом подано лише документи, в яких зазначена вартість товару в розмірі 5712,00 євро. Проте, не додано документів, які б підтверджували відомості щодо понесених витрат на доставку транспортного засобу до митного кордону України на транспортному шляху Федеративна республіка Німеччина - Литва-Україна .

При цьому, суд також звертає увагу на те, що декларантом не надано пояснень щодо складових митної вартості.

Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, митний орган мав право для витребування від декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Окрім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що 19.03.2019 декларант звернувся до Волинської митниці ДФС із листом про відмову у наданні витребовуваних документів та заявив про можливість прийняти рішення про коригування митної вартості без врахування 10-денного терміну, передбаченого статтею 53 МК України.

Вказане дає суду підстави для висновку про ненадання митному органу у встановленому порядку підтверджуючих документів, що надають можливість визначити митну вартість за методом, обраним декларантом.

Таким чином, оскільки надані митному органу документи не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості, відповідачем правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості № UA205110/2019/000299/2 від 19.03.2019, за яким митну вартість автомобіля встановлено на рівні 10250,00 євро.

Разом з тим, відповідно до частин 1 та 2 статті 263 МК України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10-ти робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

У разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10-ти робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.

Отже, у випадку прийняття органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа не пізніше 10-ти робочих днів з дати прийняття такого рішення подає нову митну декларацію.

Суд встановив, що після прийняття відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості № UA205110/2019/000299/2 від 19.03.2019 декларантом (ТОВ Бін Торг ) повторно подано до Волинської митниці ДФС нову митну декларацію (форма МД-2) за № UA205090/2019/039681 від 20.03.2019, згідно з якою вартість легкового автомобіля OPEL INSIGNIA, номер кузова НОМЕР_1 у графах №22, 42 визначено відповідно до первинної митної декларації № UA205090/2019/036553 від 13.03.2019 в розмірі 5712,00 євро, що в еквіваленті до курсу національної валюти України станом на день подання документа становило 176211,04 гривень. При цьому, у лівому підрозділі графи № 43 Код МВВ (код методу визначення вартості) декларантом вказано 1 , тобто початково обраний ним основний метод визначення митної вартості товару, тоді як у правому підрозділі цієї ж графи вказано 6 , тобто резервний метод, обраний митницею в при коригуванні митної вартості автомобіля згідно рішення № UA205110/2019/000299/2 від 19.03.2019.

Проаналізувавши зміст цієї декларації, суд дійшов висновку, що декларант погодився з обраним митницею резервним (6) методом визначення митної вартості під час повторної її подачі (20.03.2019), однак не зі зміненою вартістю ТЗ, визначеною у рішенні № UA205110/2019/000299/2 від 19.03.2019. При цьому у графі № 48 Відстрочення платежів вказаної вище митної декларації декларантом додатково зазначено календарну дату 19.06.2019 , що свідчить про використання позивачем гарантій, визначених відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Таким чином, встановлені судом обставини спростовують доводи позивача, наведені у позовній заяві, щодо визначення митної вартості ТЗ за 1-м методом у поданій ним 20.03.2019 декларації.

Суд не бере до уваги доводи позивача, викладені ним у позовній заяві, щодо помилкового відображення відповідачем у рішенні про коригування митної вартості № UA205110/2019/000299/2 від 19.03.2019 в графі №5 ВМД номеру митної декларації UA205090/2019/036553 . Оскільки з наявних у справі доказів судом достовірно встановлено факт первинного подання декларантом позивача 13.03.2019 до Волинської митниці ДФС митної декларації саме за № UA205090/2019/036553, яка, відповідно, й послугувала підставою для винесення відповідачем оскаржуваного рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом. А рішенню про коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як це встановлено частиною 4 статті 57 цього Кодексу, а також витребувано відомості на підтвердження митної вартості вказаного товару.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 8 розділу 2 наказу ДФС України від 11.09.2015 № 689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України , які розроблено відповідно до положень Розділів ІІІ та ХІ Митного кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за №1021/27466), у випадках спрацювання автоматизованої системи аналіз та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларування митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої, четвертої статті 53 Митного кодексу України здійснює запит додаткових документів.

За наявності обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару у зв`язку з відсутністю у наданих декларантом документах, що дозволяють чітко ідентифікувати оцінюваний товар, відомостей про об`єктивні і достовірні дані на підтвердження митої вартості імпортованого транспортного засобу за ціною договору, у відповідача були правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, однак позивач таких документів не надав.

За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що документи, надані позивачем до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є правомірними.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а відтак і правильності визначення митної вартості.

З огляду на встановлені судом обставини справи, враховуючи, що транспортний засіб придбаний у нерезидента, а також те, що позивачем не надано на законну вимогу відповідача витребуваних документів, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним на день прийняття оскаржуваного рішення законодавством, а відтак Волинською митницею ДФС правомірно винесено оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів № UA205110/2019/000299/2 від 19.03.2019 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/000299.

За викладених обставин та відповідно до висновків суду у позові слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Волинської митниці ДФС (вул. Призалізнична, буд. 13 , с. Римачі, Любомльський район , Волинська область , 44350 , код ЄДРПОУ 39472698) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 07 жовтня 2019 року.

Суддя Нор У.М.