Рішення

від 09.10.2019 по справі 520/5637/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

09 жовтня 2019 р. Справа № 520/5637/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мирний-2018" (код ЄДРПОУ 41970458; вул. Мирна, 19, м. Харків, 61145) до Департаменту Державної Архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Державної Архітектурно-будівельної інспекції (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21-А) про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Мирний-2018", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної Архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Державної Архітектурно-будівельної інспекції, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Департаменту Державної Архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України по проведенню позапланової перевірки Будівництво житлового багатоквартирного 12-ти поверхового будинку, за адресою м . Харків, вул. Мирна . 19 .

- визнати протиправним та скасувати Припис № 349/375-Пр про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 06.05.2019 р.;

- визнати протиправною та скасувати Постанову № 23 1020-3902 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.05.2019р.

В обґрунтування позову зазначено, що перевірку, за наслідками якої було ухвалено оскаржувані в даній справі рішення, було проведено з порушенням порядку її проведення.

Крім того, позивач зазначив, що він не є суб`єктом містобудування, так як не здійснює жодних дій у сфері містобудування тому що, вважає, що оскаржуваний припис та постанова відповідача є протиправними та такими, що порушують його права і законні інтереси, винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що припис № 349/375-Пр про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 06.05.2019 року та постанова Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 23 1020-3902 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.05.2019р є законними та такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

У судове засідання, призначене на 09.10.2019 року, представники сторін по справі не прибули. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Беручи до уваги неявку представників сторін по справі, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами на підставі ст. 205 КАС України в порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктами 16-20 Порядку №533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватися - в присутності суб`єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень тощо.

Відповідно до п.21 Порядку №533, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до п. 22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або /гаовноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається /рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

За матеріалами справи судом встановлено, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України в особі Департаменту ДАБІ у Харківській області відповідно до статті 41 Закону України та згідно з Порядком № 553, на підставі Наказу від 15.04.2019 № 67-П та від 02.05.2019 № 73-П, Направлення від 15.04.2019 № 349-Н та від 02.05.2019 № 375-Н та вимоги правоохоронного органу Слідчого управління ГУ НП в Харківській області від 11.03.2019 №5437/119/24/2019 про проведення перевірки(у рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12018220000001318 від 07.11.2018), посадовими особами Відповідача був здійснений виїзд на об`єкт будівництва за адресою: м. Харків, вул . Миру, 19 (кадастровий номер: 6310136300:05:031:0004).

Посадовими особами Департаменту складений Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 349/375-А від 06.05.2019.

З посиланням на означений акт посадовими особами Департаменту, на виконання п. 17 Порядку № 553 складений Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.05.2019 та наданий відповідний припис - 349/375-Пр про зупинення підготовчих та будівельних робіт з вимогою зупинити виконання будівельних робіт - негайно: привести Об`єкт у відповідність до вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил шляхом отримання відповідної дозвільної документації або привести земельну ділянку у попередній стан в термін до 06.07.2019.

Таким чином, на підставі проведеної перевірки посадовими особами Департаменту був складений акт, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та виданий відповідний припис.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" про абз. 9 п.7 названого Порядку №533 підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

У спірних правовідносинах позапланова перевірка була призначена саме з цієї підстави.

Із змісту акту № 349/375-А від 06.05.2019 року вбачається, що перевірка проведена у присутності представника Позивача гр. ОСОБА_1 ,

Зв`язку із тим, що уповноважена особа ОК ЖБК Мирний-2018 відмовилась від отримання та підписання Акту № 349/375-А від 06.05.2019, протоколу від 06.05.2019 та припису № 349/375-Пр, Відповідач надіслав зазначені матеріали поштою Харківська дирекція УДППЗ Укрпошта № 6100225736959), які позивачем отримано 13.05.2019.

В подальшому Департаментом 21.05.2019 року винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №23/1020-3902, якою визнано ОК ЖБК Мирний-2018 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п.3 ч. 2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері /будівної діяльності , а саме: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до обєктів із значними наслідками (ССЗ), яка у звязку з тим, що уповноважена особа ОК ЖБК Мирний-2018 не була присутня при винесені постанови, Департамент на виконання вимог п. 22 порядку № 553 надіслав Постанову: № 23/1020-3902 поштою (Харківська дирекція УДППЗ Укрпошта № 6105809166960).

Оскаржувану Постанову позивач отримав 23.05.2019 року.

Таким чином, порушень у процедурі проведення позапланової перевірки судом не виявлено, доводи позивача з даного питання є юридично неспроможними.

Під час проведення перевірки встановлено, що зазначений об`єкт будується на земельній ділянці з кадастровим номером: 6310136300:05:031:0004, яка згідно Державного реєстру речових прав зареєстрована за адресою: м. Харків, вул. Весела/вул . Авіахімічна та знаходиться в користуванні ТОВ "УКРБУДДИЗАЙН" (договір оренди землі від 21.02.2006 № б/н, зареєстрований в ХР філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в державному реєстрі земель від 21.02.2006 за № 140667100017, кадастровий номер: 6310136300:05:031:0004; додаткові угоди до договору оренди землі від 26.06.2014 та від 06.10.2016 року.

Введений в дію 10.06.2017 року Закон № 1817-VIII змінив принципи оцінки потенційної небезпеки будівельних об`єктів.

Так, відповідно до статті 4 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності обєктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні обєкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Як передбачено статтею 31 цього Закону проектна документація на будівництво обєктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно із ч. 1 ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної дільності віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва.

Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів", Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об`єкта до експлуатації, за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Частина друга статті 39-1 Закону №3038-VI визначає, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 4 ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до складу комплексу (будови) можуть належати об`єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - CC1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - ССЗ.

До значних наслідків (ССЗ) відносяться такі об`єкти:

пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";

житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

Відповідно до даних наведених у деклараціях про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованих Інспекцією державної архітектурно- будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, замовником будівництва об`єкта Нове будівництво багатоповерхового житлового будинку (секція №21) із вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: вул. Весела/вул. Авіахімічна у м. Харкові віднесений до класу наслідків (відповідальності) СС2 (категорія складності ПІ).

З огляду на основні технічні показники об`єкта будівництва, зазначені у вищевказаних деклараціях про початок виконання будівельних робіт, зроблено висновок що категорія складності була визначена для кожної секції житлового будинку та розподільчого пункту окремо.

Статтею 31 Закону № 3038-VI передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Не підлягають обов`язковій експертизі проекти будівництва об`єктів I - III категорій складності.

За рішенням замовника може проводитися також експертиза проектів будівництва інших об`єктів, ніж передбачені у цій частині або окремих розділів проектної документації.

У технічному завданні на проектування або в іншій договірній документації має бути вказаний клас відповідальності об`єкта, який визначається замовником за узгодженням із генеральним проектувальником та організацією, яка здійснює наукове супроводження проектних робіт. Цей клас має бути відомим власнику об`єкта і за згодою з ним може бути підвищений.

Відповідно до пункту 4.2 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва (надалі - ДСТУ) проектування об`єкта будівництва, до складу якого входить декілька окремих будинків, будівель, споруд або лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, потрібно здійснювати на підставі вихідних даних, у тому числі містобудівних умов і обмежень, на об`єкт будівництва в цілому.

При цьому категорію складності такого об`єкта будівництва визначають за усіма показниками таблиці А.1, розрахованими для об`єкта будівництва в цілому.

Пунктом 4.3 ДСТУ передбачено, що клас наслідків (відповідальності) використовують для забезпечення надійності та конструктивної безпеки будинків, будівель, споруд, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також будівельних конструкцій та основ.

Положеннями ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 (п.4.2) визначено, що якщо до складу обєкта будівництва, для якого у встановленому порядку відведена земельна ділянка, отримані вихідні дані, у тому числі містобудівні умови і обмеження, технічні умови, входять декілька окремих будинків, будівель, споруд, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, категорію складності такого об`єкта будівництва визначають за найвищим показником характеристик кожної склалової об`єкту будівництва (будинку, будівлі, споруди, лінійного об`єкту інженерно-транспортної інфраструктури, зазначених у наведеній таблиці А.1 Додатку А. розрахованих для об`єкта будівництва в цілому.

Категорія складності об`єкту будівництва для кожної окремої секції житлового будинку не визначається.

Таким чином, категорія складності об`єкту будівництва повинна визначатися для об`єкта будівництва в цілому до складу якого входять 25 секцій житлового будинку.

На підставі наданих даних документів був виконаний перевірочний розрахунок Правильності визначення категорії складності об`єкта будівництва за однією з основних характеристик таблиці А.1 додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва , а саме, можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебувають на об`єкті

Відповідно до даних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з кадастровим номером: 6310136300:05:031:0004 загальна кількість квартир секцій № 1-25 житлових будинків складає 2287 квартири, загальною площею квартир - 128 809 м.кв.

Розрахункова кількість мешканців визначена у залежності від загальної площі житлового будинку (за нормою 21 м.кв. на людину плюс 10,5 м.кв. на сім`ю), розрахункове розселення мешканців на житловий будинок в цілому складає близько 4990 осіб.

За характеристикою можливої небезпеки для здоров я і життя людей, які постійно перебувають на об`єкті таблиці А.1 додатку А, до значних наслідків ССЗ слід відносити обєкти з кількістю понад 400 постійно перебуваючих осіб.

Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником (частина перша статті 31 Закону № 3038-VI).

На виконання вказаної норми, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 16.05.2011 видало Наказ № 45, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за № 651/19389, яким затвердило Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 45 для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 45 проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об`єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу. Проектування виконується на об`єкт будівництва у цілому або за чергами, а також із виділенням пускових комплексів, які можуть забезпечити випуск продукції чи надання послуг частково до повної проектної потужності, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому разі перша стадія проектування, яка схвалюється (затверджується), розробляється у цілому на об`єкт з розподілом по частинах будівництва. Розроблення наступної стадії проектування може здійснюватися по кожній окремій частині.

Згідно із пунктами 11, 11.1 Порядку №45 генпроектувальник (проектувальник) і замовник визначають клас наслідків (відповідальності) об`єкта (об`єктів, що входять до складу комплексу (будови)), на підставі якого встановлюється кількість стадій проектування. Клас наслідків (відповідальності) визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством. Клас наслідків (відповідальності) визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови). Виходячи з загальної кількості квартир житлового будинку та їх площі за критеріями таблиці А.1 додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків ядповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва , об`єкт Нове будівництво багатоповерхового житлового будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: вул. Весела /вул. Авіахімічна повинен бути віднесений до значних наслідків ССЗ об`єктів будівництва.

Згідно статті 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, а також правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) та відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, встановлюють та визначають Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V, а також Закони України Про регулювання містобудівної діяльності та ;Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Відповідно до статті 1 Закону України Про будівельні норми , будівельні норми - затверджений суб`єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов`язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

За змістом положень абзацу 3 частини 1 статті 41 Закону №3038-VI та підпункту 1 пункту 2 Порядку №533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Оскільки державний архітектурно-будівельний контроль включає заходи з контрою за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на всіх її стадіях, суд вважає, доводи позивача в цій частині необґрунтованими.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що позивачем при розгляді справи не наведено доводів та не подано доказів невідповідності закону оскаржених рішень Департаменту.

Судом самостійно таких доказів не виявлено.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, позаяк обставини події з`ясував з достатньою повнотою, скоєне діяння кваліфікував правильно, норму закону визначив належну, зміст цієї норми права витлумачив вірно, унаслідок чого міра застосованої юридичної відповідальності узгоджується з характером, змістом та наслідками вчиненого особою протиправного діяння.

Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах у галузі будівельної справи не знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для відмови у позові.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення винесені контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду позивачем не надано.

Таким чином, розглянувши всі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мирний-2018" (код ЄДРПОУ 41970458; вул. Мирна, 19, м. Харків, 61145) до Департаменту Державної Архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Державної Архітектурно-будівельної інспекції (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21-А) про визнання протиправними дій та рішень, скасування рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 15 жовтня 2019 року.

Суддя Шляхова О.М.