Постанова

від 08.10.2019 по справі 520/4528/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 р.Справа № 520/4528/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Старосєльцева О.В., м. Харків) від 05.07.2019 року (повний текст складено 08.07.2019 року) по справі № 520/4528/19

за позовом ОСОБА_1

до Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

третя особа Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 21.07.2016 р. № 63334-1301 про визначення 25,751,33грн. плати за землю за 2016р.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що дія договору оренди землі від 01.06.2007р. (дата державної реєстрації - 30.08.2007., строк дії - 10 років) станом на 01.01.2016 р. була вже припинена (оскільки строк дії договору розпочався 31.07.2004р. та сплив 31.07.2014р.), а тому указаний договір не може бути визнаний належною правовою підставою для визначення грошового зобов`язання з плати за землю.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року по справі № 520/4528/19 позовні вимоги задоволено.

Третя особа, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.07.2004 р. Куп`янською міською радою Харківської області було прийнято рішення № 2/120 з приводу надання заявнику земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , у довгострокову оренду, а саме: 10 років з дати прийняття указаного рішення, цільове призначення - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, показник нормативної грошової оцінки - 259,663,88 грн., площа ділянки - 0,1215 га.

Рішенням Куп`янської міської ради Харківської області від 26.01.2007р. №253/10-V площа земельної ділянки була зменшена до 0,1170 га, призначення земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування майнового комплексу, показник нормативної грошової оцінки - 124, 211,25грн. Текст договору було складено 01.06.2007р., але державна реєстрація цього договору проведена у Державному реєстрі земель 30.08.2007 р. за № 040767400100, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер - 6310700000:37:001:0024.

Також судом встановлено, що рішенням Куп`янської міської ради Харківської області від 08.08.2014 р. №1357/30-VI були внесені зміни до тексту первісного договору, унаслідок чого строк оренди склав з 30.07.2004 р. по 30.07.2053 р., ставка орендної плати склала - 7%, призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування будівель торгівлі. Додаткових угод до первісного договору оренди земельної ділянки не укладалось.

Контролюючим органом 21.07.2016 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 63334-1301 про визначення суми грошового зобов`язання у розмірі 25,751,33 грн. за платежем: орендна плата з фізичних осіб за 2016 р.

На погодившись з винесеним контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулася до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки договір оренди припинений з 31.07.2014 р., у Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області були відсутні підстави для нарахування орендної плати за земельну ділянку за 2016 р.

В доводах апеляційної скарги Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області зазначило, що відповідно до листа наданого Управлінням містобудування, архітектури та земельних відносин Куп`янської міської ради № 326-10 від 17.04.2019 року стосовно переліку діючих договорів оренди землі по юридичним та фізичним особам, з якого вбачається дійсність цього договору та датою заключення є 30.08.2007 по 30.08.2017 року, кадастровий номер земельної ділянки 6310700000:37:001:0024, площею - 0,1170 га, за адресою АДРЕСА_1.

Також повідомлено, що згідно рішення LVI сесії Куп`янської міської ради Харківської області VI скликання від 08.08.2014 року за № 1357/30-VI Про внесення змін до договору оренди землі гр. України ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 до вищевказаного договору оренди землі були внесені зміни в частині цільового використання земельної ділянки, строку дії договору оренди землі та ставки орендної плати, згідно рішення строк подовжено по 30.07.2053 року. Будь-які дані про недійсність цього договору, його скасування, Салтівській ОДПІ невідомі, та відповідно будь-які акти прийому-передачі земельної ділянки до орендодавця відсутні, тобто, договір оренди, укладений з між Куп`янською міською радою та ОСОБА_1 , від 01.06.2007 р. є діючим.

На підставі цього, апелянт вважає, що винесене ним податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, з огляду на наступне.

Положеннями ст. 54 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору є контролюючий орган (підпункт 54.3.4 пункту 54.3. ст. 54). Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальність за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (пункту 54.5 ст. 54).

Відповідно до абз. 2 п. 288.1 ст. 288 ПК України, на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, покладено обов`язок до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Положеннями ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України.

Відповідно до ст. 288 ПК України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 ПК України (пункт 288.7 ст. 288).

Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що термін "плата за землю" в ПК України вживається в значенні обов`язкового платежу у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно зі ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (абзац перший пункту 288.1 ст. 288).

Відповідно до п. 288.4 ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.7 ст. 288 ПК України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 ПК України.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Куп`янської міської ради від 30.07.2004 року № 2/120 ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 0,1215 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , в довгострокову оренду, терміном на десять років, із земель запасу Куп`янської міської ради. На підставі вказаного рішення міської ради 21.03.2005 року між Куп`янською міською радою та ОСОБА_1 був укладений Договір оренди землі, пунктом 8 якого встановлено, що останній укладено на десять років починаючи з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Договір був зареєстрований у Куп`янському районному відділі реєстрації земель ХРФ ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.03.2005 року № 441.

Рішенням Куп`янської міської ради від 26.01.2007 року № 253/10-У вилучено з земельної ділянки загальною площею 0,1215 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , та знаходиться в довгостроковій оренді у ОСОБА_1 , частину земельної ділянки площею 0,0045 га. Встановлено, що в довгостроковій оренді ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , залишилась земельна ділянка площею 0,1170 га для використання за цільовим призначенням роздрібна торгівля та комерційні послуги (пункт 2 рішення). Цим же рішенням визначено, що договір оренди від 21.03.2005 року, зареєстрований в реєстрі за № 441, щодо посвідчення права користування ОСОБА_1 земельною ділянкою по АДРЕСА_1 вважати таким, що втратив чинність (пункт 3 рішення).

На підставі вказаних рішень міської ради від 30.07.2004 року № 2/120 та від 26.01.2007 року № 253/10-У між Куп`янською міською радою та ОСОБА_1 01.06.2007 року був укладений Договір оренди землі (далі - Договір оренди), зареєстрований у Куп`янському районному відділі реєстрації земель ХРФ ДП ЦДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.08.2007 року за № 040767400100. Доказів укладення додаткової угоди до договору сторонами до суду не надано.

Суд зазначає, що до істотних умов договору оренди землі у відповідності до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" віднесено: строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з пунктом 8 Договору оренди землі останній укладено на десять років починаючи з дати прийняття рішення XVII сесії XXIV скликання Куп`янської міської ради № 2/120 від 30.07.2004 року "Про надання земельної ділянки в довгострокову оренду громадянці України ОСОБА_1 ".

Положеннями ст. 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Наведене свідчить про те, що строк дії Договору оренди землі розпочався 31.07.2004 року та сплив 31.07.2014 року.

Положеннями ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 39 Договору оренди землі встановлено, що дія Договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Положеннями ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначений механізм поновлення договору оренди землі, який передбачає обов`язок орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель комунальної власності).

Відповідно до пункту 38 Договору оренди землі зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Судовим розглядом встановлено, що додаткова угода про поновлення Договору оренди землі між сторонами не укладалася, що свідчить про те, що Договір оренди землі припинений з 31.07.2014 року.

Таким чином, оскільки Договір оренди припинений з 31.07.2014 року, у Салтівської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області була відсутня підстава для нарахування орендної плати за земельну ділянку.

Посилання відповідача на листи управління житлово-комунальним господарством щодо дійсності договору оренди у 2016 році не є належними доказами, оскільки містять лише суб`єктивну оцінку договору установою, яка не є стороною договору, та протирічать змісту договору оренди.

Суд також відхиляє посилання апелянта на рішення LVI сесії Куп`янської міської ради Харківської області VI скликання від 08.08.2014 року за № 1357/30-VI Про внесення змін до договору оренди землі гр. України ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вказаним рішенням дійсно передбачається внесення змін до договору оренди землі, зокрема, в частині цільового використання земельної ділянки, строку дії договору оренди землі та ставки орендної плати, але, як вказувалося вище, зміни до договору оренди землі вносяться виключно шляхом підписання додаткової угоди та державної реєстрації цих змін. Матеріали справи таких доказів не містять.

Також, суд зазначає, що згідно п. 287.2 ст. 287 ПК України облік фізичних осіб -платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

В ПК України термін "податкове повідомлення-рішення" вживається у значенні письмового повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених ПК України та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 ст. 14 ПК України).

Абзацом першим пункту 286.5 ст. 286 ПК України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПК України.

Положеннями абз. 1 пункту 58.2 ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, т/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно абз. 1 пункту 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПК України.

Відповідно до абзацу 7 пункту 58.1 ст. 58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204 (чинний з 16.02.2016 року) затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі за текстом - Порядок).

Пунктами 2.1, 2.2 Порядку визначено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: 1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявність показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявність діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, що заявлені у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 3) згідно із законодавством з питань державної митної справи, податковим та іншим законодавством відповідальним за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; 4) дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, таким податковим агентом; 5) результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях; 6) в інших випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення передбачено законом. У випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: "Ф" - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних із порушенням податкового або іншого законодавства (додаток 1).

Пунктом 2.9 Порядку встановлено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення..

Форма "Ф" (додаток 1 до Порядку) передбачає обов`язкове долучення до податкового повідомлення-рішення розрахунку податкового зобов`язання.

В свою чергу, до суду не надано доказів надсилання відповідачем на адресу позивача розрахунку податкового зобов`язання до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Розрахунок податкового зобов`язання не наданий і до суду, що свідчить про те, що сума нарахувань не обґрунтована.

На підставі цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте не у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року по справі № 520/4528/19 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року по справі № 520/4528/19 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2019 року по справі № 520/4528/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) В.В. Катунов З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 15.10.2019 року