Рішення

від 11.10.2019 по справі 526/1157/19

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/1157/19

Провадження № 2/526/511/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2019 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Тищенко Л.І.

з участю секретаря Синепол С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гадяч у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Веприцької сільської ради про втрату права на проживання,

в с т а н о в и в :

до суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про втрату права на проживання.

У позовній заяві позивач вказує, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить житловий будинок по АДРЕСА_1 . У будинку зареєстрована дочка ОСОБА_2 та онук ОСОБА_3 , 2006 року народження. У 2017 році відповідач забравши сина, свої речі та речі неповнолітнього ОСОБА_3 , пішла з будинку та з того часу не проживає в ньому. Будь-які платежі не сплачує, не приймає участі у підтримці вказаного нерухомого майна у належному стані. На неодноразові прохання знятися з реєстрації, відповідач не реагує та категорично відмовляється це робити. У зв`язку з тим, що відповідач не проживає в будинку, але зареєстрована в ньому, вона змушена сплачувати комунальні послуги у більших розмірах. З цього приводу, час від часу виникає заборгованість за електроенергію та газопостачання, а також вона позбавлена можливості оформити субсидію та розпоряджатися власним майном на свій розсуд. Посилаючись на вищевикладене, позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати ОСОБА_2 та неповнолітнього ОСОБА_3 такими, що втратили право на проживання та користування будинком по АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 надала заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання, що призначались на 19.07.2019, 19.08.2019, 09.09.2019 та 11.10.2019 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Представник третьої особи виконавчого комітету Веприцької сільської ради направив заяву про можливість розгляду справи без його участі.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України , судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про втрату права на проживання підлягають до задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 січня 1996 року, посвідченого державним нотаріусом Гадяцької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 207, належить житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки виконавчого комітету Веприцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 15.03.2019, № 495, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані по АДРЕСА_1 , але фактично не проживають за вказаною адресою.

Зі змісту актового запису про шлюб № 43 від 21.03.2008 вбачається, що дошлюбне прізвище відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_4 .

Позивач ОСОБА_1 являється матір`ю відповідача ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Гадяцьким райвідділом ЗАГС Полтавської області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Веприцькою сільською радою Гадяцького району Полтавської області, відповідач ОСОБА_5 являється матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Факт відсутності відповідача за місцем фактичної реєстрації позивачем доведено долученими до справи доказами, а саме актами обстеження домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 від 04 квітня 2018 року, 13 серпня 2018 року, 11 грудня 2018 року, 14 березня 2019 року, згідно яких значиться, що за вищевказаною адресою зареєстровані, але не проживають: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зі слів власниці домогосподарства, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають у будинку з весни 2008 року.

Згідно ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України та ч. 1 ст. 319 ЦК України - власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном і він реалізовує їх на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї та інших осіб.

Як роз`яснено у п. 34 та п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення такої вимоги, як про позбавлення права користування жилим приміщенням.

Задовольняючи позов про захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, суд має право як заборонити відповідачу вчиняти певні дії, так і зобов`язати відповідача усунути наслідки порушення права позивача.

Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

У силу ст. 160 СК України місце проживання дитини визначається по місцю проживання батьків.

Неповнолітня дитина не має права вільно та самостійно обирати місце свого проживання, і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з батьків, з ким вона проживає.

Права неповнолітньої дитини є похідними від права батьків (або одного з них). Причини не проживання неповнолітньої дитини за місцем реєстрації не залежать від волі дитини, а тому неможливо встановити їх характер (поважні або неповажні) окремо для неповнолітньої дитини, незалежно від причин відсутності батьків.

Неповнолітня дитина не є самостійним суб`єктом житлових правовідносин, а набуття або втрата права користування житлом дитиною залежить від набуття або втрати такого права її батьками.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.

Отже, системний аналіз цивільного та житлового законодавства дає підстави вважати, що неповнолітня дитина не може бути самостійним відповідачем за позовом про визнання її такою, що втратила права користування житлом, та зберігає або втрачає таке право автоматично разом з батьками.

Згідно з п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя , при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

За змістом ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 №1382-IV Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Судом достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , будучи зареєстрованою у будинку за адресою: АДРЕСА_1 разом з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не проживають у ньому без поважних причин більше одного року.

Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту у вибраний нею спосіб, тому з огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_1 про втрату права на проживання, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 405 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Веприцької сільської ради про втрату права на проживання задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 та неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право на проживання та користування будинком по АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості, що не проголошуються:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована у встановленому законом порядку, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: виконавчий комітет Веприцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21051020, адреса: вул. Васюти, 71, с. Веприк Гадяцького району Полтавської області.

Головуючий Л. І. Тищенко