Постанова

від 26.09.2019 по справі 2-6367/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-6367/11 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.

Провадження № 22-ц/811/1935/19 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року Львівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого - судді Мікуш Ю.Р.

суддів - Бойко С.М.,Савуляка Р.В.

секретар: Фейір К.О.

розглянувши у відсутності сторін в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінстандарт на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2019 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінстандарт про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Креді Агріколь Банк до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Провідна про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 26.12.2011р., яке набрало законної сили, позов у вищевказаній справі задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Креді Агріколь Банк заборгованість за кредитним договором № 129/710127 від 28.07.2008р. в розмірі 58 278,99 доларів США, що еквівалентно 466 773,91 грн., а також 1950 грн. судових витрат.

ТОВ Фінансова компанія Укрфінстандарт звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого у даній справі. Мотивує тим, що згідно договору про відступлення права вимоги № ІІІ-2018 від 30.10.2018р. укладеного між ПАТ Креді Агріколь Банк та ТОВ Фінансова компанія Укрфінстандарт , до останнього перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 Заборгованість залишається не погашеною, рішення суду не виконаним, у зв`язку з чим просить замінити сторони виконавчого провадження.

Оскаржуваною ухвалою в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінстандарт відмовлено.

Ухвалу суду оскаржило ТзОВ Фінансова компанія Укрфінстандарт . В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з ухвалою з наступних підстав. Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 23.11.2018 року ПАТ Креді Агріколь Банк передав ФК Укрфінстандарт інформацію стосовно 54 боржників, включаючи ОСОБА_1 . До суду надано витяг з Реєстру прав вимог №1 , а не сам Реєстр, оскільки Реєстр прав вимог містить персональні дані, надання його в повному обсязі суперечить ч.2 ст.14 Закону України Про захист персональних даних . Зазначає, що такий витяг відповідає ДСТУ 2732. Згідно з додатком №2 до договору по боржнику ОСОБА_2 надано акт прийому - передачі документації з регіонального відділення АТ Креді Агріколь Банк .Крім цього, на підтвердження розрахунку з первісним кредитором за відступлення прав вимоги, апелянт долучає до апеляційної скарги платіжне доручення, що свідчить про те, що право вимоги перейшло до заявника правомірно. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відмову в задоволенні заяви не взявши до уваги, що рішення суду залишається без виконання, що суперечить ст.129-1 Конституції України. Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою заяву задовольнити.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, хоч були належним чином повідомлені про дату,час та місце розгляду справи.

Від ТзОВ Фінансова компанія Укрфінстанарт надійшла заява про розгляд справи у відсутності його представника.

Згідно з ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У ч. 2 ст.247 ЦПК України зазначено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено такі обставини.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 26 груня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Креді Агріколь Банк заборгованість за кредитним договром №129/710127 від 28 липня 2008 року в розмірі 58278,99 доларів США, що в еквіваленті становить 466773,91 грн.

30 жовтня 2018 року між ПАТ Креді Агріколь Банк та ТзОВ ФК Укрфінстандарт укладено договір про відступлення права вимоги №ІІІ-2018, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №129710127 від 28 липня 2008 року укладеним між ПАТ Креді Агріколь Банк та ОСОБА_1 перейшло до ФК Укрфінстандарт .

Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну строни виконавчого провадження суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту договору про відступлення права вимоги № ІІІ-2018 від 30.10.2018р. укладеного між ПАТ Креді Агріколь Банк та Фінансова компанія Укрфінстандарт (п. 3.1), право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з дати підписання ними відповідного реєстру прав вимоги за зразком, наведеним в Додатку № 1 до Договору, що становить його невід`ємну частину та складається з обов`язковим зазначенням інформації (реквізитів) за переліком, що міститься в Додатку № 4 до цього договору та зарахування коштів у розмірі Ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого Новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості по кредитним договором та їх зобов`язань по договорам забезпечення, що не засвідчені нотаріально, а також по відношенню до поручителів, майнових поручителів стосовно їх зобов`язань по договорам забезпечення. Разом з тим, додаток № 1 до договору (а.с.6), всупереч умовам договору не заповнений та не містить інформації про боржників, в тому числі про боржника ОСОБА_1 згідно переліку, визначеного у додатку № 4. По суті, заявник надав суду шаблони додатків до договору, які хоч і підписані сторонами, проте в яких відсутня будь-яка інформація про договори, право вимоги за якими переходить до нового кредитора.

Крім того, суд зазначив, що заявник не долучив доказів проведення розрахунку з первісним кредитором, що в сукупності, свідчить про відсутність між сторонами договірних зобов`язань щодо відступлення права вимоги. Відтак, суд дійшов висновку, що з поданих доказів не вбачається, що відбулась заміна кредитора, правові підстави для заміни сторони виконавчого провадження і задоволення заяви відсутні.

Суд апеляційної інстанції вважає висновок суду таким, що відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тлумачення ч.1 ст.512 ЦК дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору:

- купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК);

- дарування (ч.2 ст.718 ЦК);

- факторингу (гл73 ЦК).

Згідно з ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Процесуальний порядок правонаступництва визначений ст.55 ЦПК України, згідно якої, у разі заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). (такий висновок відповідає правовій позиції Верховного суду України у постанові від 20 листопада 2013 року справа № 6-122 цс 13)

Заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. (Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові №643/4902/14-ц від 05 грудня 2018 року).

За таких обставин, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися на будь-якій стадії виконавчого провадження, а тому можливо замінити стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, і у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права тa обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Оцінивши обставини справи в сукупності з проаналізованими нормами закону, апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про відмову в задоволенні заяви .

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що додаток № 1 до договору, всупереч умовам договору не заповнений та не містить інформації про боржників, в тому числі про боржника ОСОБА_1 згідно переліку, визначеного у додатку № 4.

Статтею 32 Конституції України дійсно проголошено право людини на невтручання в її особисте життя. Крім того, не допускається збирання, зберігання, використання поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Визначення поняття персональні дані наводиться в абзаці восьмому статті 2 Закону України Про захист персональних даних , відповідно до якого персональними даними є відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Аргументи апеляційної скарги про те, що суду надано витяг з реєстру прав вимог, а також що надання реквізитів боржника суперечить ст.14 Закону України Про захист персональних даних не спростовують висновків суду про недотримання вимог щодо змісту договору, зокрема щодо зазначення реквізитів боржника.

Звертаючись до суду за вирішенням відповідного питання, заявник відповідно до норм процесуального кодексу зобов`язаний надати суду ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Крім цього, у п.2.2 Договору зазначено, що загальний розмір заборгованостей Боржників, права вимоги до яких відступається згідно цього Договору, встановлюється згідно Реєстру прав вимог, який складається Сторонами в паперовому та електронному вигляді за формою, що наведена в Додатку №1 до цього договору. Реєстр прав вимог на паперовому носії (з основною інформацією за Кредитними договорами) підписується уповноваженими представниками Сторін і скріплюється відбитками печаток Сторін і є невід`ємною частиною цього Договору.

Однак Реєстр наданий суду як доказ відступлення права вимоги за кредитним договором №129/710127 від 28.07.2008 року, зазначеної інформації не містить. Посилання скаржника на витяг з Реєстру прав вимог, не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки витяг має відповідати інформації, яка зазначена в Реєстрі прав вимог, а в такому інформація про боржника ОСОБА_1 відсутня.

Згідно з ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що доказом відступлення прав вимоги є платіжне доручення №11 від 26.11.2018 року про розрахунок з первісним кредитором, суд апеляційної інстанції визнає необгрунтованим, оскільки зазначене платіжне доручення не містить підписів платника, підписів банку та печатки, а відтак свідчить про неналежність та достатність даного доказу (а.с.60).

Згідно з ст.ст.77,79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявник не надав суду належних та достовірних доказів про те, що відбулась заміна кредитора.

Твердження в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції не враховано вимог ст.129-1 Конституції України щодо обов`язковості виконання судового рішення є безпідставним в межах розгляду питання про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки Законом України Про виконавче провадження встановлений строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання та вразі його недотримання саме стягувач несе ризик щодо виникнення обставин за яких рішення залишається невиконаним.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи щодо недоведеності заяви, ухвала відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та її скасування немає.

Згідно з ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383, 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінстандарт залишити без задоволення.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 26 вересня 2019 року.

Головуючий: Ю.Р.Мікуш

Судді: С.М.Бойко

Р.В.Савуляк