Постанова

від 03.10.2019 по справі 583/3893/18

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року

м.Суми

Справа №583/3893/18

Номер провадження 22-ц/816/3870/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Орлов І. В. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

розглянув в порядку спрощеного провадження цивільну справу № 583/3893/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 травня 2019 року (суддя Ковальова О.О., дата складання повного тексту рішення - 21 травня 2019 року) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину, спадкового договору та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в:

21 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з позовом у якому просила суд:

1) визнати недійсним видане 22 березня 2018 року державним нотаріусом Охтирської міської державної нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_2 Свідоцтво про право на спадщину за заповітом (бланк серії НОМЕР_8, номер у спадковому реєстрі 62176840) на спадкове майно, а саме - розташовану на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області та надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку (кадастровий номер 5920386300:01:002:3306), площею 1,7621 га, що належала ОСОБА_4 , 1915 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2) скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1513398259203);

3) визнати недійсним укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Спадковий договір № 679, що був посвідчений 23 березня 2018 року державним нотаріусом Охтирської міської державної нотаріальної контори Охтирського міського нотаріального округу Сумської області Збаражською Н.П.

На обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що ОСОБА_4 доводилася їй рідною тіткою по лінії батька. На момент своєї смерті ОСОБА_4 була власником призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельної ділянки, загальною площею 2,9803 га, що розташована на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області.

Право власності ОСОБА_4 . підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку (серія НОМЕР_1 ) від 12 жовтня 2004 року. Згідно Державну акту, належна ОСОБА_4 земельна ділянка складалася з чотирьох ділянок, а саме:

ділянки площею 1,7621 га (кадастровий номер 5920386300:01:002:3306); ділянки площею 0,5334 га (кадастровий номер 5920386300:01:002:3250); ділянки площею 0,4662 га (кадастровий номер 5920386300:01:002:5146) та ділянки площею 0,2186 га (кадастровий номер 5920386300:01:002:5145).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла у селі Лисе Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області. В сільській раді заповіт від імені ОСОБА_4 не посвідчувався. Оскільки ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_4 на момент її смерті, то позивачка вважала себе особою, яка успадкувала право на вищевказані земельні ділянки фактом спільного проживання із спадкодавцем та вступом в управління спадковим майном.

У серпні 2018 року під час документального оформлення спадкових прав на землю, від приватного нотаріуса Ковальчук В.М. позивачка дізналася, що після смерті ОСОБА_4 спадщину у вигляді чотирьох земельних ділянок отримала громадянка ОСОБА_2 , на ім`я якої 22 березня 2018 року були видані відповідні Свідоцтва про право на спадщину за заповітом у рамках заведеної Охтирською міською державною нотаріальною конторою Спадкової справи № 37/2018. Також позивачка дізналася, що 23 березня 2018 року держаним нотаріусом Охтирської міської державної нотаріальної контори Збаражською Н.П. був посвідчений укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадковий договір щодо вищевказаних земельних ділянок.

Посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_2 не може бути спадкоємницею майна ОСОБА_4 , яка 14 червня 1995 року заповіт в Олешнянській сільський раді не робила і такий заповіт радою не посвідчувався, що оформлення спадщини мала здійснювати не Охтирська міська, а Охтирська районна державна нотаріальна контора, позивачка просила суд задовольнити її позовні вимоги.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

За узагальненими доводами апеляційної скарги, суд першої інстанції неправильно розцінив факт відсутності заповіту ОСОБА_4 , а тому дійшов помилкового висновку про відмову у позові.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачка ОСОБА_2 погоджуючись з доводами апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. ОСОБА_2 зазначила, що померлу ОСОБА_4 вона ніколи не знала та не бачила, ніякого заповіту ОСОБА_4 на відповідачку не складала. Вважає, що оформлення у такий спосіб спадкового майна ОСОБА_4 стало виключно наслідком активних дій нотаріуса, яка особисто знала відповідачку ОСОБА_2 .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права ( частина 4 статті 367 ЦПК України) .

Відповідно до частини 7 статті 82 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Лисе Охтирського району Сумської області у віці 84 років померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Олешнянським сільським виконкомом Охтирського району Сумської області 25 лютого 2000 року (а.с.13).

ОСОБА_4 доводилася позивачці рідною тіткою по лінії батька (а.с.8-12).

Згідно з даними копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серія СМ № 090861 від 12 жовтня 2004 року, на підставі розпорядження голови Охтирської райдержадміністрації № 244 від 27 квітня 2004 року ОСОБА_4 набула право власності на земельну ділянку, площею 2,9803 га, яка знаходиться на території Олешнянської сільської ради Охтирського району Сумської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 460 від 12 жовтня 2004 року. Земельна ділянка складалася з чотирьох ділянок: площею 1,7621 га з кадастровим номером 5920386300:01:002:3306; площею 0,5334 га з кадастровим номером 5920386300:01:002:3250; площею 0,4662 га з кадастровим номером 5920386300:01:002: 5146 та площею 0,2186 га з кадастровим номером 5920386300:01:002:5145 (а.с.15).

Згідно з даними копії паспорту серії НОМЕР_5 , виданого 26 серпня 1999 року Охтирським МРВ УМВС України в Сумський області, зареєстрованим місцем проживання позивачки - ОСОБА_1 з 02 вересня 1977 року є село Комарівка, Олешнянська сільська рада (а.с.7).

Згідно з даними копії довідки без номеру від 02.06.2006 року, виданої виконкомом Олешнянської сільської ради за підписом сільського голови В.Г.Бєлік, для подання до нотаріальної контори, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент смерті проживала в селі Лисе, разом із своєю племінницею ОСОБА_1 . В сільський раді заповіт від імені ОСОБА_4 не посвідчувався (а.с.14).

У наданій до суду апеляційної інстанції Олешнянським сільською головою письмовій інформації № 519/02-01 від 14 серпня 2019 року зазначено, що у Журналі нотаріальних дій відсутній будь-який запис від 14 червня 1995 року. Від імені ОСОБА_4 Олешнянською сільською радою заповіт не посвідчувався.

Згідно запису в погосподарській книзі № 2 Олешнянської сільської ради народних депутатів особовий рахунок № НОМЕР_6 , здійснено запис щодо реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 була зареєстрована сама. Згідно запису погосподарської книги № 3 Олешнянської сільської ради народних депутатів особовий рахунок № НОМЕР_7 за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 23 лютого 2000 року зареєстрована - ОСОБА_1 .

На виконання ухвали від 17 жовтня 2018 року, Сумський обласний держаний архів надав суду першої інстанції копію Спадкового договору, посвідченого Охтирською міською державною нотаріальною конторою Сумської області від 23.03.2018 року за реєстровим № 678, а також копію Спадкової справи № 37/2018 ОСОБА_4 , видану Охтирською міською державною нотаріальною конторою Сумської області 22.03.2018 року за реєстровими номерами № 644,648,656. Ці матеріали не містять у собі такий документ, як заповіт, посвідчений Олешнянською сільською радою 14 червня 1995 року та зареєстрований у реєстрі за № 9 про зазначення ОСОБА_2 спадкоємцем майна ОСОБА_4 (а.с. 50-109).

З відповіді № 2261/01-21 від 14 серпня 2019 року за підписом завідувача Сумським обласним державним архівом встановлено, що оригінал спадкової справи № 37/2018 після померлої ОСОБА_4 був вилучений слідчим у кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Зарічного районного суду міста Суми від 28 березня 2019 року.

З отриманої з Єдиного реєстру судових рішень інформації встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління національної поліції в Сумський області проводиться досудове розслідування кримінального провадження (ЄРДР 12018200000000126), відкритого за ознаками частини 3 статті 190, частини 1 статті 365-2 КК України за фактами незаконної перереєстрації земельних ділянок у тому числі з кадастровими номерами: 5920386300:01:002:3306; 5920386300:01:002:3250.

Отже, на час апеляційного перегляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , правоохоронні органи здійснюють перевірку законності дій посадових осіб щодо видачі Свідоцтв про право на спадщину за заповітом у спадковій справі № 37/2018, а також обставин посвідчення 23 березня 2018 року Спадкового договору .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачка фактично вступила в управління та розпорядження майном померлої ОСОБА_4 .. Разом з тим, зазначений факт не свідчить про пріоритетне право ОСОБА_1 на спадкування майна померлої тітки, оскільки таке право має особа, на користь якої 14 червня 1995 року складено заповіт, а саме - ОСОБА_2 Доводів та доказів, які б ставили під сумнів дійсність зазначеного заповіту позивачка не надала, питання про це не порушувалося і не було предметом позову. З огляду на вищевказані висновки, суд першої інстанції також констатував відсутність порушень прав позивачки і з боку відповідача ОСОБА_3 .

З вищенаведеними мотивами, на підставі яких суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних причин.

Відповідно до пунктів 1, 5 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції Закону від 16.01.2003 року 435-IV, який набрав чинності з 01.01.2004 року, цей Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Стаття 525 Цивільного кодексу (ЦК) України (в редакції 1963 року), визначає часом відкриття спадщини день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, яке визначається ст. 17 цього Кодексу як місце, де громадянин постійно або переважно проживає, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини (статті 526 ЦК України в редакції 1963 року).

Відповідно до статті 548 ЦК України (в редакції 1963 року), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до статті 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається,що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він: 1) фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Суд першої інстанції вважав встановленими обставини того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина і позивачка ОСОБА_1 є такою особою, що прийняла спадщину ОСОБА_4 , оскільки проживала разом з нею, а отже фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Доведеність факту прийняття спадщини позивачкою місцевий суд обґрунтовував посиланням на інформацію з довідки без номеру, що була видана 02.06.2006 року виконкомом Олешнянської сільської ради за підписом сільського голови Бєлік В .Г . (а.с.14). При цьому, оригінал зазначеної довідки суду не надавався, її копія належним чином не посвідчувалася.

За таких обставин вищевказану довідку помилково визнано належним та допустимим доказом на підтвердження обставин прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_4 Іншими, наявними у матеріалах справи доказами (копією паспорту позивачки, письмовою інформацією № 519/02-01 від 14 серпня 2019 року) факт належності позивачці спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_4 повністю спростовується. За таких обставин про порушення відповідачами прав позивачки на спадкування не доведено і саме через недоведеність порушеного права на спадкування майна ОСОБА_4 , позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим, право власності на земельну ділянку, площею 2,9803 га виникло у ОСОБА_4 вже після її смерті на підставі розпорядження голови Охтирської райдержадміністрації № 244 від 27 квітня 2004 року.

Відповідно до статей 374, 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Отже, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину, спадкового договору та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, із зазначенням, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню за викладених в даній постанові підстав.

Керуючись ст. ст. 367; п. 2 ч. 1 ст. 374; пунктами 1, 4 ч. 1 ст. 376; 381-382 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16 травня 2019 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В інший частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2019 року.

Суддя-доповідач І.В. Орлов

Судді: В.І. Криворотенко

О.І.Собина