Ухвала

від 15.10.2019 по справі 642/487/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 642/487/16-ц

провадження № 61-18092ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК на постанову Харківського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 18 лютого 2014 року в розмірі 26 154,79 грн.

Ленінський районний суд м. Харкова рішенням від 21 травня 2019 року позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК заборгованість за кредитним договором б/н від 18 лютого 2014 року в розмірі 24 433,13 грн. В решті позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Харківський апеляційний суд постановою від 04 вересня 2019 року рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 21 травня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

04 жовтня 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК подало засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2019 року (на час подання касаційної скарги) - 1 921 грн.

Предметом позову в цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 26 154,79 грн, що станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн х 100 = 192 100 грн).

Тому справа є малозначною в силу вимог пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує.

Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК в касаційній скарзі посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Викладені в оскаржуваному судовому рішення висновки не узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду України та Верховного Суду, а тому необхідність забезпечення єдності судової практики в такій ситуації видається пріоритетною в порівнянні з малозначним характером справи. Апеляційним судом проігнорована усталена судова практика Верховного Суду, не взято до уваги постанови Верховного Суду за аналогічними справами, чим порушено формування єдиної правозастосовчої практики по аналогічним справам.

Також, касаційна скарга містить посилання на те, що справа має виняткове значення для банку, оскільки невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором перешкоджає стабільній роботі банку, обмежує права та порушує його майнові інтереси, призводить до нехтування принципами платності кредитного договору, а це і наносить істотну шкоду усім споживачам банківських послуг, банку та у цілому порушує стабільність функціонування фінансового сектору держави.

Наведені заявником обставини, з посиланням на підпункт а пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявником не обґрунтовано, в чому саме виявилася суперечність висновків суду відносно судової практики Верховного Суду з цього питання. При вирішенні спору суд апеляційної інстанції дав оцінку доводам сторін, прийняв судове рішення відповідно до існуючої судової практики, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19, так як судове рішення відповідає єдиній правовій позиції.

Також, наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Незгода заявника з оскаржуваним судовим рішенням не є сама по собі обставиною, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення учасника справи, який подає касаційну скаргу. Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що судове рішення у цій справі перешкоджає роботі банку, обмежує його права та порушує майнові інтереси, без наведення відповідних доказів на підтвердження цих обставин не свідчать про наявність виняткового значення справи для банку.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Azyukovska v. Ukraine ( Азюковська проти України ) рішення від 09 жовтня 2018 року.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі Зубац проти Хорватії від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК на постанову Харківського апеляційного суду від 04 вересня 2019 року в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев